Суд обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави колишньому міністру агропромислового розвитку України, викритому в організації схеми фіктивного продажу кукурудзи. Про це повідомив Офіс генпрокурора в суботу, 28 березня.
Вказано, що визначена сума застави становить 63,7 млн гривень, що відповідає повному обсягу збитків, завданих потерпілій стороні та підтверджених експертизою.
До суду скероване клопотання про обрання аналогічного запобіжного заходу для двох інших учасників схеми – директора агропідприємства та його технічного керівника.
Досудове розслідування триває.
Раніше цього тижня за фактом організації схеми фіктивного продажу кукурудзи на 63 млн грн оголосили підозру ексміністру агропромислового розвитку та двом посадовцям агропідприємства у Київській області.
За даними слідства, фігуранти уклали договір на поставку 7 тисяч тонн зерна з минулорічного врожаю. Покупцеві надали підроблені складські квитанції й акти приймання-передачі. Згідно з документами, зерно нібито перебувало на елеваторі продавця в Київській області. Насправді ж його там не було.
Як інформує Інтерфакс-Україна з посиланням на джерело в правоохоронних органах, йдеться про міністра аграрної політики та продовольства України Миколу Сольського. Він очолював міністерство з 24 березня 2022 по 14 травня 2024.
Позначка: Мінагрополітики
Україна відстає від торішніх темпів сівби на 28%
Станом на 23 березня українські аграрії засіяли ярими зерновими та зернобобовими культурами 180,113 тис. га у 16 областях, що становить 3% від прогнозу на нинішній рік. Про це повідомила пресслужба Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства.
Темпи робіт за минулий тиждень суттєво пришвидшилися: засіяно 126,76 тис. га, що майже втричі перевищує показник попереднього звітного періоду (53,36 тис. га).
Разом з тим, нинішні показники на 28% поступаються темпам минулого року, коли на аналогічну дату було засіяно 250,4 тис. га.
Нині у країні ячменем засіяли 86,1 тис. га (11,4% від плану), горохом – 51,2 тис. га (19%), пшеницею – 20,5 тис. га (11%) та вівсом – 20,8 тис. га (15%). Сівба технічних культур – соняшнику, сої та цукрових буряків – станом на 23 березня ще не розпочалася.
За темпами сівби лідирують Одеська (39 тис. га), Миколаївська (32,3 тис. га), Рівненська (20,8), Волинська (17,2 тис. га) і Тенопільська (15,6 тис. га) області.
Як передбачається, площі посівів ярих культур у 2026 році суттєво не зміняться і залишаться приблизно на рівні минулого року. Це стосується і прифронтових регіонів, де аграрії планують засівати всі доступні та безпечні землі.
Україна може збільшити посіви ріпаку через війну в Ірані
Україна може наростити площі посіву ріпаку на третину – до 1,5 млн гектарів, якщо конфлікт в Ірані триватиме. Про це заявив Reuters заступник міністра економіки України Тарас Висоцький.
Зростання світових цін на пальне підвищує попит на сировину для біодизелю.
Ціни на пальне різко зросли після ударів США та Ізраїлю по Ірану 28 лютого. Це спричинило побоювання стосовно подальшого подорожчання, якщо війна триватиме.
Україна є одним із провідних виробників і експортерів ріпаку в Європі. Основними покупцями є країни ЄС, котрі використовують його для виробництва олії та біодизелю.
“Якщо ця ситуація триватиме, то так, аграрії збільшать площі під ріпак і можуть досягти 1,5 млн гектарів восени, що на 400 тис. гектарів більше, ніж зараз”, – зазначив Висоцький. Водночас він визнав, що “так швидко збільшити площі посівів на таку кількість упродовж одного року складно”.
За словами заступника міністра, у фермерів ще є час визначитися, які культури замінити на ріпак. Україна є провідним європейським виробником кукурудзи, пшениці, соняшнику та ячменю. Під зернові та олійні культури відводять понад 20 млн гектарів.
Додаткові 400 тис. гектарів можуть дати щонайменше 1 млн тонн ріпаку. В Україні вирощують озимий ріпак, який сіють восени, а збирають на початку літа наступного року.
Нагадаємо, Україна у січні експортувала 5,0 млн тонн агропромислової продукції, що на 0,8% менше проти грудня 2025 року. Водночас експорт зернових зріс на 13%.
Поляки просять дозволити імпорт ріпаку з України
Посівна в Україні стартує із затримкою
В Україні розпочинається весняна посівна кампанія. Через глибше промерзання ґрунту та триваліший сніговий покрив у частині регіонів польові роботи стартують дещо пізніше, однак аграрії вже входять у активну фазу, маючи запаси пального, насіння та інших ресурсів. Про це розповів заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький.
За його словами, можливе зростання вартості пального наразі не має критичного впливу на економіку виробництва. Пальне у структурі собівартості окремих культур може становити 10-15%, тому навіть за умов його подорожчання вплив на кінцеву собівартість продукції оцінюється лише на рівні 1-2%.
Традиційно посівна кампанія розпочинається у південних регіонах – Миколаївській, Одеській та Дніпропетровській областях і поступово просувається на північ.
Як передбачається, площі посівів ярих культур у 2026 році суттєво не зміняться і залишаться приблизно на рівні минулого року. Це стосується і прифронтових регіонів, де аграрії планують засівати всі доступні та безпечні землі.
Крім того, більшість озимих культур успішно перезимували. У більшості регіонів втрати не перевищують 3-5%, а подекуди їх немає взагалі. Водночас у кількох областях ситуація дещо складніша. Зокрема, у Кіровоградській області можливі втрати до 30-40% посівів озимих, у Вінницькій – до 20-30%, у Дніпропетровській, Полтавській та Черкаській – до 10-20%.
“Навіть у регіонах із більшими втратами це не становить загрози для діяльності господарств, адже озимі культури зазвичай займають лише 20-30% структури посівів. У перерахунку на загальний обсяг виробництва втрати будуть значно меншими”, – пояснив Висоцький.
Він запевнив, що на національному рівні погодні умови цієї зими не створюють загроз для продовольчої безпеки.
Водночас держава продовжує реалізовувати програми підтримки аграріїв. Ключовим інструментом залишається пільгове кредитування за програмою Доступні кредити 5-7-9%, яку продовжено до 31 березня 2027 року, а для прифронтових регіонів – до 31 грудня 2027 року. Це дає аграріям можливість залучати необхідне фінансування для проведення посівної та подальших польових робіт.
Крім того, продовжують діяти й інші програми підтримки, зокрема гранти на закладку садів і теплиць; підтримка будівництва овочесховищ; програми розвитку зрошення; спеціальні інструменти підтримки для прифронтових регіонів.
Важливим фактором відновлення залишається розмінування земель. За минулий період розміновано близько 30-40 тисяч гектарів сільськогосподарських угідь.
В Україні намолотили 43,6 млн тонн зерна
Аграрії України зібрали вже понад 43 мільйони тонн зернових культур до 7 листопада. Обмолочено 81% площ, де вирощували ці культури. Серед них найбільше зібрано пшениці, ячменю, гороху та кукурудзи. Також зібрано понад 16 мільйонів тонн олійних культур, зокрема соняшнику, сої та ріпаку. Великі обсяги зібрано в Одеській, Чернігівській, Полтавській та Вінницькій областях. Щодо цукрових буряків, накопано вже понад 7 мільйонів тонн.
Україна відкрила 17 ринків для агроекспорту з початку року
Україна з початку 2025 року відкрила 17 нових ринків для експорту сільськогосподарської продукції, що перевищило річний план. Загалом українські товари постачаються до 381 ринків. Голова Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Сергій Ткачук зазначив, що уряд планував відкрити 15 нових ринків, але вже відкрито 17. Українські виробники отримали доступ до ринків 11 нових експортних напрямків для постачання 17 різних груп сільськогосподарських товарів. Наприклад, до Албанії можна буде постачати яйця, до Євразійського економічного союзу – сировину для виробництва кормів, до Грузії – композитні продукти з м’яса птиці та молочних інгредієнтів. Україна також отримала можливість експортувати до різних країн продукцію птахівництва, молочні та яєчні продукти. Також варто відзначити, що Україна активно працює над відкриттям нових ринків в Африці та інших регіонах. У жовтні 2025 року Україна мала право експортувати свою сільськогосподарську продукцію до 381 ринку, що є більшим показником порівняно з попереднім роком. Нагадаємо, що Україна втратила безмитний режим експорту агропродукції до Європейського Союзу, що може призвести до збитків у розмірі близько 800 мільйонів доларів до кінця року за оцінками Національного банку України.
В Україні зібрали майже 30 млн тонн зерна нового врожаю
Українські фермери вже зібрали понад 29 мільйонів тонн зернових та зернобобових культур на площі понад 7 мільйонів гектарів. Зокрема, намолотили пшениці, ячменю, гороху, кукурудзи та інших культур. Найбільше зерна зібрали у Одеській області, а також у Вінницькій та Кіровоградській. Фермери також активно збирають олійні культури, зокрема ріпак, сою та соняшник. Збір кукурудзи вже розпочали у шести областях України.
Україна експортувала понад п’ять мільйонів тонн зернових
Пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства повідомила, що з початку 2025/2026 маркетингового року Україна вивезла за кордон 5,028 мільйонів тонн зернових і зернобобових культур. Зокрема, було експортовано 3,42 мільйонів тонн пшениці, 685 тисяч тонн ячменю та 890 тисяч тонн кукурудзи. Поставок жита поки що не було. Також Україна поставила за кордон 11,3 тисяч тонн борошна, що менше, ніж у аналогічний період минулого маркетингового року.
Україна зберігає врожай зернових на рівні минулого року
У сезоні-2025 українські аграрії отримають близько 56 млн тонн ранніх зернових і 21 млн тонн олійних культур. Про це повідомив заступник міністра економіки, довкілля і сільського господарства Тарас Висоцькийв етері Українського радіо.
Так, з погляду ранньої зернової групи, то очікується виробництво близько 26 млн тонн, що незначно менше, ніж минулого року.
“Зменшення через те, що у південно-східних регіонах врожайність озимих пшениці та яменю, на жаль, нижче через посуху”, – пояснив Висоцький.
Окрім того, врожай кукурудзи також очікується непоганий. Водночас посіви цієї культури на південному сході – частині Дніпропетровщини, Кіровоградській, Миколаївській, Одеській областях – фактично втрачені. Втім, основний кукурудзяний пояс України – Сумщина, Чернігівщина, Полтавщина, Київщина і далі на захід, попри пізній посів і пізні сходи, завдяки опадам та оптимальному температурному режиму, сформував гарні рослини.
“Можемо говорити про близько 28 млн тонн, що більше, ніж минулого року”, – зазначив Висоцький і додав, що кінцева прогнозована цифра в межах 56 млн тонн валового врожаю зернових відповідає минулорічному рівню.
Олійних культур аграрії в 2025 році отримають близько 21 млн тонн, що відповідає показнику 2024 року. У структурі виробництва буде дещо більше соняшника, менше сої.
Тоді як через холодну весну значних втрат зазнало садівництво у сезоні-2025.
“Так, були втрати по садах, по ранній групі, але по пізніх сортах показники, можливо, будуть трішки кращі і на рівні минулого року. На внутрішньому ринку України найближчим часом очікується зниження цін на яблука. Наразі вони тримаються, бо у реалізації знаходиться продукція минулорічного врожаю. В її вартість входить тривале зберігання. Але вже буквально з вересня ситуація буде змінюватися і до кінця жовтня стабілізується. Залежно від кінцевого врожаю, це будуть зовсім інші цінники”, – розповів Висоцький.
Аналогічною є ситуація із овочами. За його словами, овочі будуть доступнішими споживачам, але і з нормальним економічним ефектом для виробника..
У Мінагрополітики знизили прогноз врожаю зернових на 5%
У 2025 році посівні площі в Україні збільшаться завдяки розмінуванню, але очікується менший врожай зернових. Міністр аграрної політики Тарас Висоцький заявив, що виробничі площі залишаться майже на минулорічному рівні, але додатково буде введено 270 тис. га завдяки розмінуванню. Прогнозується, що врожай пшениці складе 21,2 млн тонн, що на 5% менше, ніж у 2024 році. Експорт пшениці оцінюється в межах 15-16 млн тонн. Врожай ячменю очікується на рівні 4,5 млн тонн, що на 10% менше, ніж минулого року. Щодо олійних культур, урожай ріпаку та сої буде меншим у порівнянні з попереднім роком, а от урожай соняшнику може зменшитися до 15 млн тонн через посуху на півдні. У цілому, врожай олійних культур у 2025 році очікується на рівні 20,5 млн тонн.