Станом на 20 квітня українські аграрії засіяли понад 1,25 млн гектарів ярих зернових і зернобобових культур, що становить п’яту частину від прогнозованих площ. Про це повідомила пресслужба Міністерства економіки, довкілля і сільського господарства у вівторок, 21 квітня.
Зокрема за минулий тиждень аграрії засіяли 254,9 тис. га проти 168,7 тис. га за попередній. Темпи польових робіт зросли у 1,5 раза, проте загальні показники на 15,3% поступаються минулорічним. Мінекономіки Нині ячменем засіяно 623,8 тис. га (83% від плану), горохом – 238,3 тис. га (87%), пшеницею – 158,8 тис. га (85%) та вівсом – 117,5 тис. га (85%). Сівба кукурудзи активізувалася і досягла 75,7 тис. га (2% від прогнозу), площа під просом становить 1,2 тис. га (3%).
Найвищі темпи сівби зернових та зернобобових фіксують в Одеській (168,2 тис. га), Тернопільській (96,3 тис. га), Миколаївській (89,4 тис. га) і Полтавській (86,5 тис. га) областях.
На Харківщині вже розпочали сівбу гречки.
Паралельно триває сівба технічних культур, якими засіяли 440,8 тис. га. Зокрема, під соняшник відведено 293,6 тис. га (6% від прогнозу), під сою – 21,8 тис. га (1%). Цукровими буряками засіяно 125,4 тис. га, що становить 64% від запланованих площ.
Позначка: Пшениця
Україна використала лише половину експортного потенціалу пшениці
Україна за дев’ять місяців маркетингового року експортувала 9,7 млн тонн пшениці, що становить лише 55% від прогнозованого обсягу постачань на міжнародні ринки. Про це повідомив Український клуб аграрного бізнесу.
Фахівці зазначили, що нинішня ситуація на ринку пшениці є нетиповою.
“За 75% часу маркетингового року ми відвантажили трохи більше половини експортного потенціалу. Це на 25% нижче показників минулого року. ЄС за рахунок власного врожаю у 144 млн тонн фактично закрив внутрішні потреби, що змусило українських експортерів переорієнтуватися на країни Африки”, – пояснили аналітики.
Протягом минулих чотирьох місяців середньомісячний експорт пшениці тримається на рівні 600 тис. тонн. За збереження таких темпів перехідні залишки на кінець сезону можуть сягнути рекордних 7,0 млн тонн. Цей показник перевищить навіть рівень 2021/22 МР, коли морські порти були повністю заблоковані.
В УКАБ розглядають три сценарії розвитку подій. Перший передбачає стабільні низькі темпи експорту, що призведе до тиску на внутрішні ціни та дефіциту потужностей для зберігання нового врожаю у липні 2026 року. Другий допускає зростання світових цін на тлі війни на Близькому Сході та здорожчання палива, що може частково нівелювати негатив від великих запасів. Третій потребує пришвидшення відвантажень до 2,4 млн тонн на місяць, що складно через пошкодження портової інфраструктури.
“Для реалізації оптимістичного сценарію Україні необхідно щомісяця відвантажувати близько 5,4 млн тонн пшениці та кукурудзи сукупно. Хоча морський шлях залишається доступним, помірний світовий попит і логістичні обмеження роблять це завдання викликом для галузі. У цих умовах перехідні залишки можуть стати для аграріїв інструментом хеджування ризиків на тлі зростання собівартості виробництва”, – додали в асоціації. У портах Чорного моря ціни на продовольчу пшеницю з початку війни на Близькому Сході зросли на 6 дол./т та досягли найвищого рівня із серпня минулого року.
Як повідомлялося, хлібопекарні в Ірані почали зупиняти виробництво та закриватися на тлі війни зі США та Ізраїлем.
Українська пшениця подорожчала на тлі війни в Ірані
В портах Чорного моря ціни на продовольчу пшеницю з початку війни на Близькому Сході зросли на 6 дол./т та досягли найвищого рівня із серпня минулого року. Про це повідомили на Електронній зерновій біржі.
Наразі вартість української пшениці з вмістом білка 11,5% становить 237 дол./т.
Також зросли і фрахтові ставки через подорожчання бункерного палива. Зокрема, перевезення вантажів суднами типу хендісайз з України до Східного Середземномор’я подорожчало на 5-6 дол./т – до 28 дол./т.
Ціни на українську пшеницю з поставкою до Єгипет зросли до 264 дол./т, що на 11 дол./т більше, ніж у лютому.
Крім того, протягом тижня в Україні підвищилися експортні закупівельні ціни. Зокрема, на продовольчу пшеницю вони зросли до 10,8 тис. – 11 тис. грн/т (218 – 222 дол./т), а на фуражну – до 10, 55 тис. – 10,7 тис. грн/т (210 – 212 дол./т) із доставкою до чорноморських портів.
За даними аналітики на ціни вплинуло відтермінуванням виконання частини контрактів із поставкою на Близький Схід, а також зростання вартості фрахту та страхування суден.
Як повідомлялося, хлібопекарні в Ірані почали зупиняти виробництво та закриватися на тлі війни зі США та Ізраїлем.
Україна відстає від торішніх темпів сівби на 28%
Станом на 23 березня українські аграрії засіяли ярими зерновими та зернобобовими культурами 180,113 тис. га у 16 областях, що становить 3% від прогнозу на нинішній рік. Про це повідомила пресслужба Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства.
Темпи робіт за минулий тиждень суттєво пришвидшилися: засіяно 126,76 тис. га, що майже втричі перевищує показник попереднього звітного періоду (53,36 тис. га).
Разом з тим, нинішні показники на 28% поступаються темпам минулого року, коли на аналогічну дату було засіяно 250,4 тис. га.
Нині у країні ячменем засіяли 86,1 тис. га (11,4% від плану), горохом – 51,2 тис. га (19%), пшеницею – 20,5 тис. га (11%) та вівсом – 20,8 тис. га (15%). Сівба технічних культур – соняшнику, сої та цукрових буряків – станом на 23 березня ще не розпочалася.
За темпами сівби лідирують Одеська (39 тис. га), Миколаївська (32,3 тис. га), Рівненська (20,8), Волинська (17,2 тис. га) і Тенопільська (15,6 тис. га) області.
Як передбачається, площі посівів ярих культур у 2026 році суттєво не зміняться і залишаться приблизно на рівні минулого року. Це стосується і прифронтових регіонів, де аграрії планують засівати всі доступні та безпечні землі.
Посівна в Україні стартує із затримкою
В Україні розпочинається весняна посівна кампанія. Через глибше промерзання ґрунту та триваліший сніговий покрив у частині регіонів польові роботи стартують дещо пізніше, однак аграрії вже входять у активну фазу, маючи запаси пального, насіння та інших ресурсів. Про це розповів заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький.
За його словами, можливе зростання вартості пального наразі не має критичного впливу на економіку виробництва. Пальне у структурі собівартості окремих культур може становити 10-15%, тому навіть за умов його подорожчання вплив на кінцеву собівартість продукції оцінюється лише на рівні 1-2%.
Традиційно посівна кампанія розпочинається у південних регіонах – Миколаївській, Одеській та Дніпропетровській областях і поступово просувається на північ.
Як передбачається, площі посівів ярих культур у 2026 році суттєво не зміняться і залишаться приблизно на рівні минулого року. Це стосується і прифронтових регіонів, де аграрії планують засівати всі доступні та безпечні землі.
Крім того, більшість озимих культур успішно перезимували. У більшості регіонів втрати не перевищують 3-5%, а подекуди їх немає взагалі. Водночас у кількох областях ситуація дещо складніша. Зокрема, у Кіровоградській області можливі втрати до 30-40% посівів озимих, у Вінницькій – до 20-30%, у Дніпропетровській, Полтавській та Черкаській – до 10-20%.
“Навіть у регіонах із більшими втратами це не становить загрози для діяльності господарств, адже озимі культури зазвичай займають лише 20-30% структури посівів. У перерахунку на загальний обсяг виробництва втрати будуть значно меншими”, – пояснив Висоцький.
Він запевнив, що на національному рівні погодні умови цієї зими не створюють загроз для продовольчої безпеки.
Водночас держава продовжує реалізовувати програми підтримки аграріїв. Ключовим інструментом залишається пільгове кредитування за програмою Доступні кредити 5-7-9%, яку продовжено до 31 березня 2027 року, а для прифронтових регіонів – до 31 грудня 2027 року. Це дає аграріям можливість залучати необхідне фінансування для проведення посівної та подальших польових робіт.
Крім того, продовжують діяти й інші програми підтримки, зокрема гранти на закладку садів і теплиць; підтримка будівництва овочесховищ; програми розвитку зрошення; спеціальні інструменти підтримки для прифронтових регіонів.
Важливим фактором відновлення залишається розмінування земель. За минулий період розміновано близько 30-40 тисяч гектарів сільськогосподарських угідь.
Україна передала Пакистану 1850 тонн пшениці у межах гумдопомоги
Україна в межах ініціативи Grain From Ukraine передала Пакистану 1850 тонн пшениці. Про це повідомила пресслужба Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства в п’ятницю, 20 лютого.
“Україна продовжує постачати продовольчу допомогу в межах гуманітарних ініціатив: Пакистан отримав 1850 тонн пшениці”, – йдеться в повідомленні.
Донорами виступили Іспанія та Чехія. Допомога відбувається в межах розширення програми Grain from Ukraine в Food from Ukraine.
“В результаті трьох самітів Grain from Ukraine та одного саміту Food from Ukraine було залучено понад 380 млн доларів донорських коштів”, – повідомили у Мінекономіки.
За оцінками Всесвітньої продовольчої програми ООН, поставка української пшениці Пакистану дозволить підтримати близько 26 тисяч людей.
Україна скоротила експорт агропродукції у січні
Україна у січні експортувала 5,0 млн тонн агропромислової продукції, що на 0,8% менше проти грудня 2025 року. Водночас експорт зернових зріс на 13%. Про це повідомив Український клуб аграрного бізнесу.
Загалом аналітики зафіксували зростання обсягів експорту зернових і зниження обсягів всіх інших видів продукції. Основною продукцією, що нині експортується, є кукурудза.
Структура експорту продукції АПК, за даними УКАБ, у січні має такий вигляд:
В Україні зібрали майже 60 млн тонн зерна
Україна зібрала врожай у 2025 році: 57,6 млн тонн зернових і 17,3 млн тонн олійних культур. Виробництво зернових очікується близько 60 млн тонн, що дозволяє Україні посісти друге місце серед країн Європейського Союзу, випереджаючи Німеччину та Польщу. У виробництві кукурудзи й соняшнику Україна є лідером. Хоча середня врожайність зернових трошки нижча за у ЄС, країна має значний потенціал для підвищення врожайності за рахунок інвестицій та сучасних технологій.
Україна завершує жнива: результати за 2025 рік та прогнози на 2026-й
Українські аграрії станом на 28 листопада вже зыбрали 52 580,7 тис. тонн зернових культур на площі 10 420,1 тис. га. Обмолочено 89% засіяних площ. Про це повідомляє Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства. Зокрема, зібрано:
Інших зернових і зернобобових зібрано 898,1 тис. тонн на площі 327,8 тис. га.
Зауважується, що серед лідерів збору:
Олійних культур на 28 листопада зібрано 17 079,3 тис. тонн. Зокрема:
Соняшнику – 9 019,3 тис. тонн на площі 4 800,3 тис. га.
Сої – 4 743,2 тис. тонн на площі 2 000,4 тис. га.
Ріпаку – 3 316,7 тис. тонн на площі 1 260,2 тис. га.
Загалом, соняшнику зібрали з 93% засіяних площ, сої – 97%, збір ріпаку завершений.
Тоді як цукрових буряків накопали вже 10 274,1 тис. тонн на площі 192,2 тис. га, що становить 97% засіяних площ.
“Очікується до 60 млн тонн зернових, до 20 млн тонн олійних культур. Зібраного врожаю повністю достатньо для забезпечення українців продовольством та формування стабільної кормової бази для тваринницької галузі. Приблизно дві третини продукції буде експортовано, тож Україна залишається важливим гарантом світової продовольчої безпеки та надійним партнером для світу. Значну частину продукції перероблять всередині країни, створюючи додану вартість та підсилюючи український експорт”, – зазначив заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Тарас Висоцький.
Також аграрії фактично завершили посів озимих культур, засіявши 6 429,9 тис. га. Зокрема, пшениці – 4 692,8 тис. га, ячменю – 586,1 тис. га, жита – 66,3 тис. га, ріпаку – 1 084,7 тис. га. У порівнянні з минулим сезоном структура посівних площ залишається загалом стабільною.
Зауважується, що основний акцент зберігається на озимій пшениці, яка традиційно формує продовольчу основу країни. Це означає, що аграрії вже заклали основу врожаю 2026 року.
Посівна-2025: озимими засіяли 94,5% запланованих полів
За даними Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України, станом на 11 листопада українські фермери вже засіяли 6194,5 тисячі гектарів озимих культур, що становить 94,5% від прогнозованих площ. Озима пшениця, ячмінь та жито посіяно на великих площах, особливо в Одеській, Дніпропетровській та Миколаївській областях. Сільгоспвиробники вже завершили посів озимого ріпаку на площі понад 1 мільйон гектарів, з найбільшими площами в Одеській, Вінницькій та Миколаївській областях. Також повідомляється, що в жовтні українська агропродукція експортувалася в кількості 4,5 мільйона тонн, що на 20,8% більше, ніж у попередньому місяці. У той же час виробництво гречки в Україні скоротилося на 15%.