Затримано військовослужбовця з Харківщини, який після втечі з частини намагався продавати зброю, отриману в районі бойових дій. Про це 20 квітня повідомляє ДБР.
За даними слідства, чоловік приховував видане йому озброєння та інші засоби ураження, а у березні цього року залишив частину, забравши їх із собою. Після цього почав шукати покупців.
Слідчі задокументували спробу продати автомат АК-74 та 17 гранат Ф-1 із запалами за 150 тисяч гривень. Під час передачі зброї його затримали.
Крім того, під час обшуків у його квартирі вилучили 174 патрони калібру 5,45 мм та споряджений магазин із 41 патроном.
Військовослужбовцю повідомили про підозру у дезертирстві та незаконному поводженні зі зброєю. Йому загрожує до 12 років позбавлення волі.
Наразі фігурант перебуває під вартою. Суд обрав йому запобіжний захід – тримання під вартою з можливістю внесення застави понад 800 тис. грн.
Позначка: Торгівля
Трамп планує “спільно” з Іраном охороняти Ормузьку протоку
Вашингтон може запропонувати Тегерану створити “спільне підприємство” для охорони Ормузької протоки. Про це заявив президент США Дональд Трамп, повідомляє ABC News.
В нього запитали, чи дозволить він Тегерану стягувати мито за транзит суден через Ормузьку протоку.
“Ми думаємо зробити це у формі спільного підприємства. Це спосіб забезпечити безпеку, а також захистити його від багатьох інших людей”, – відповів Трамп.
Трамп наголосив, що не дозволить Ірану зберегти будь-які можливості для збагачення урану, попри неодноразові запевнення Тегерана, що він не відмовиться від свого права на це.
“Збагачення не буде”, – запевнив лідер США.
Він додав, що американські війська будуть в регіоні для забезпечення виконання будь-якої майбутньої угоди.
Раніше ЗМІ писали, що Дональд Трамп міркує над можливістю фізичного захоплення контролю за нафтовим сектором Ірану.
Трамп анонсував “тісну співпрацю” з Іраном
Іран надумав стягувати оплату з танкерів у криптовалюті
Тегеран планує запровадити плату за прохід нафтових танкерів через Ормузьку протоку, пропонуючи стягувати $1 за барель із оплатою в криптовалюті. Про це повідомляє Financial Times у середу, 8 квітня.
Представник Союзу експортерів нафти, газу і нафтохімічної продукції Ірану Хамід Хоссейні заявив, що Іран має намір стягувати плату за прохід з будь-якого танкера і проводити оцінку кожного судна.
“Ірану необхідно контролювати, які судна минають протоку, з метою переконатися, щоб ці два тижні перемир’я не використовували для перевезення зброї”, – зазначив Хоссейні.
Як передбачається, тариф на судна становитиме $1 за барель нафти, водночас порожні танкери можуть проходити безкоштовно.
Окрім того, кожен танкер повинен надіслати владі електронного листа з інформацією про вантаж, після чого Іран повідомить розмір мита.
За інформацією CNN, Іран може стягувати до 2 млн доларів за проходження одного судна через протоку, однак наразі невідомо, чи погодилися оператори суден сплачувати ці кошти.
Два танкери з Катару не наважилися перетнути Ормузьку протоку – ЗМІ
Два танкери Al Daayen та Rasheeda, що перевозили зріджений природний газ (СПГ) з Катару відмовилися від спроби вийти з Перської затоки через Ормузьку протоку. Про це повідомляє Bloomberg, посилаючись на дані з відстеження суден.
Al Daayen все ще вказує Китай – найбільший покупець СПГ у Катарі – як свій наступний пункт призначення.
Однак пункти призначення не є остаточними, і судна можуть будь-коли змінити свій вказаний порт заходу.
Нині жоден завантажений СПГ-танкер не проходив через Ормузьку протоку з моменту початку ударів США та Ізраїлю по Ірану наприкінці лютого.
Катар доставив у Кувейт дві партії СПГ протягом останніх кількох тижнів, свідчать дані, зібрані аналітичною компанією Kpler.
Транзит через Ормузьку протоку став би “ковтком свіжого повітря” для Катару, який торік доставив майже п’яту частину всього СПГ, підсумовує ЗМІ.
Глава Пентагону торгував акціями перед нападом на Іран – ЗМІ
Брокер керівника Пентагону США Піта Геґсета намагався вкласти велику суму в папери американських оборонних компаній незадовго до війни з Іраном. Про це повідомляє Financial Times, посилаючись на свої дані.
Брокер із Morgan Stanley зв’язувався в лютому з BlackRock з приводу багатомільйонних інвестицій у фонд iShares Defense Industrials Active ETF.
У його портфель входять найбільші оборонні компанії США – RTX, Lockheed Martin і Northrop Grumman. Обсяг активів фонду iShares Defense Industrials Active складає понад 3 млрд доларів.
Угода в результаті не відбулася, бо фонд не був доступний клієнтам Morgan Stanley.
У Пентагоні спростували публікацію видання, назвавши її “повністю хибною та сфабрикованою”. Вони вимагали від видання спростування. Там також заявили, що ні Геґсет, ні хтось із його представників не зверталися до BlackRock.
Навіть якби Геґсет зумів вкласти гроші, він міг зазнати збитків. Хоча війна США та Ізраїлю проти Ірану триває п’ятий тиждень, американський оборонний сектор не показав економічного зростання.
За даними LSEG, iShares Defense Industrials Active ETF за останній місяць втратив 12,4%.
Financial Times на тім тижні повідомила про незвичайну активність трейдерів на нафтовому ринку за 15 хвилин до заяви президента США Дональда Трампа про переговори з Іраном, яка спровокувала раптове падіння цін на нафту.
Раніше Геґсет заявив, що військовий потенціал Ірану був значно ослаблений після тривалої кампанії ударів, здійснених США та Ізраїлем.
Геґсет пояснив, чи розширять США свої цілі в Ірані
В Росії вперше за 25 років почали масово закриватися магазини – ЗМІ
Кількість магазинів в Росії вперше з 2000 року скоротилася. Така зміна сталася на тлі погіршення стану економіки та переходу росіян у режим економії. Про це свідчать дані консалтингової компанії INFOLine, повідомляє російська редакція Forbes.
У Москві станом на початок 2026-го працювало 82,5 тис. торгових точок, що на 4,5 тис. менше, ніж роком раніше.
У Санкт-Петербурзі за рік їхня кількість зменшилася з 44 тис. до 42,2 тис.
В інших російських містах аналогічна ситуація, і “це стосується всіх торгових точок”, зазначають аналітики.
Причина закриттів – загострення проблем у бізнесу, які на тлі зниження споживання та високої продуктової інфляції стикаються з конкуренцією з боку маркетплейсів, зростанням собівартості торгівлі, посиленням міграційного законодавства та підвищенням податків.
Після початку війни у 2022 році з країни масового йшли західні бренди, але російські рітейлери зайняли їхні місця. Проте в 2025-му, “коли особливих потрясінь ми не спостерігали, раптом зафіксували значне зниження (числа торгових точок)”.
Фахіці вважають, що 2026 рік стане ще гіршим за 2025-й, а закриття магазинів торкнуться як преміального, так і бюджетного сегменту. При цьому консолідація ринку, коли великі мережі поглинали середні, добігла кінця.
Як ми вже писали, дефіцит федерального бюджету РФ за результатами перших двох місяців впритул наблизився до річного прогнозу, збільшившись до 3,45 трильйона рублів, або 1,5% ВВП.
В РФ відбувається найбільший за десятиліття переділ власності – ЗМІ
Вірменія та Азербайджан розширюють торгівлю в обхід РФ
Вірменія та Азербайджан поступово розширюють торговельні зв’язки. Аналітики вважають, що це може сприяти зміцненню миру на Південному Кавказі, послабленню економічної ізоляції Вірменії та зниженню впливу Росії в регіоні, пише ЕхоКавказу.
Нещодавно Азербайджан почав постачати до Вірменії енергоносії, а також виступає транзитною територією для постачань пшениці з Казахстану та Росії. Тим часом, в Єревані повідомляють, що формують перелік промислових і сільськогосподарських товарів для експорту до Азербайджану.
Експерти зазначають, що головною метою обох країн залишається врегулювання конфлікту, а не геополітичне протистояння. Водночас така співпраця об’єктивно зменшує залежність від Москви, яка традиційно мала значний вплив у регіоні.
Поштовх до нормалізації відносин з’явився після подій у Нагірному Карабаху у 2023 році, коли Азербайджан відновив контроль над регіоном, а також після мирного саміту у Вашингтоні у 2025 році. Упродовж трьох десятиліть конфлікту Вірменія перебувала в частковій блокаді з боку Азербайджану та Туреччини, що обмежувало її економічні можливості.
На цьому тлі обидві країни також дистанціюються від Росії. Прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян призупинив участь країни в ОДКБ, тоді як президент Азербайджану Ільхам Алієв різко критикував Москву після катастрофи літака Azerbaijan Airlines у 2024 році.
Обидві держави також підтримали ініційований США транспортний проєкт TRIPP, який має з’єднати Азербайджан із Нахічеванню та зменшити логістичний вплив Росії та Ірану.
Паралельно формуються нові торговельні потоки. У грудні Азербайджан вперше поставив до Вірменії бензин, що вже призвело до зниження цін на пальне. Крім того, Баку розглядає можливість розширення енергетичної співпраці, включно з потенційними постачаннями газу.
Водночас пряме транспортне сполучення між країнами поки що відсутнє, втім, експерти не виключають його відкриття після завершення процесу делімітації кордонів.
Аналітики вважають, що зближення Вірменії та Азербайджану частково зумовлене спільним прагненням зменшити залежність від Росії. Водночас не виключено, що Москва намагатиметься відновити свій вплив у регіоні після завершення війни проти України.
Нагадаємо, Росія не братиме участі у проекті Маршрут Трампа заради міжнародного миру та процвітання (TRIPP), який з’єднає Азербайджан з Нахічеванню через територію Вірменії.
США витісняють РФ з енергетики Вірменії
Європарламент схвалив торговельну угоду зі США
Депутати Європарламенту проголосували за ратифікацію масштабної торговельної угоди зі США. Затвердження документа усуває головну перешкоду на шляху до нормалізації трансатлантичних відносин, проте Європа заздалегідь заклала у текст жорсткі захисні механізми. Про це повідомляє Bloomberg.
Європарламент підтримав пакт, котрий передбачає цілковите скасування європейських мит на промислові товари зі США в обмін на встановлення 15% тарифної “стелі” для більшості європейських товарів, що постачаються на американський ринок.
Цей крок має на меті знизити градус напруженості у відносинах між Брюсселем і Вашингтоном. Адміністрація Дональда Трампа минулими місяцями здійснювала безпрецедентний тиск на ЄС, вимагаючи негайної імплементації угоди, досягнутої ще минулого літа. Проте європейські законодавці неодноразово відтерміновували ратифікацію: спершу через скандальні погрози глави Білого дому анексувати Гренландія, а згодом – через правовий хаос, що виник після скасування глобальних мит США рішенням Верховного суду США.
Щоб отримати схвалення депутатів, до початкового тексту угоди довелося внести дві критично важливі поправки. По-перше, угода не набуде чинності до моменту, коли США на практиці підтвердять виконання своїх зобов’язань. По-друге, пакт автоматично втратить силу в березні 2028 року, якщо обидві сторони не домовляться про його продовження.
Тепер євродепутатам належить погодити ці поправки з національними урядами країн ЄС для затвердження остаточного тексту.
Раніше в Єврокомісії заявили, що будуть реагувати “рішуче і пропорційно” на будь-яке порушення Сполученими Штатами торговельної угоди.
ЗМІ дізналися про секретний план Німеччини проти США
Берлін розробляє безпрецедентний план щодо можливих заходів у відповідь на дії адміністрації США. За даними Bloomberg, німецькі посадовці ретельно вивчають вразливості американських ланцюгів постачання, аби визначити можливі точки тиску.
Мета Берліна – сформувати єдиний європейський консенсус щодо того, як ЄС може використати економічні важелі у разі нового торговельного або політичного протистояння з Білим домом.
Попередні висновки німецьких стратегів вказують на кілька потенційних цілей: технологічні гіганти, сектор штучного інтелекту та фармацевтика.
Ініціатива Берліна є частиною зусиль Європи зі створення нової геополітичної архітектури, здатної витримати зростаючу ворожість США та посилення впливу Китаю. За словами джерел, точкою неповернення стала січнева спроба Трампа “купити” Гренландію.
Президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр заявив: “Повернення до попередніх часів не буде. Розкол надто глибокий”. Канцлер Фрідріх Мерц додав: “Ми визначаємо наші інтереси і водночас шукаємо засоби для їхнього захисту”.
Нині робота перебуває на ранній стадії, втім уже визначені основні важелі впливу Європи:
Раніше в Єврокомісії заявили, що будуть реагувати “рішуче і пропорційно” на будь-яке порушення Сполученими Штатами торговельної угоди.
Євросоюз та Австралія домовилися про вільну торгівлю
Європейський Союз та Австралія у вівторок, 24 березня, завершили переговори щодо угоди про вільну торгівлю, які розпочалися у 2018 році. Про це повідомила пресслужба Єврокомісії.
Очікується, що експорт ЄС зросте до 33% протягом наступного десятиліття, а вартість експорту сягне 17,7 мільярда євро щорічно. Ключові сектори з високим потенціалом зростання включають молочну продукцію (очікується збільшення до 48%), автомобілі (52%) та хімічну продукцію (20%). Інвестиції ЄС в Австралію мають потенціал зрости понад 87%.
Зазначається, що завдяки цій угоді Євросоюз також зміцнює свої стратегічні інтереси в галузі критично важливої сировини, роблячи ланцюги поставок ЄС сильнішими та стійкішими до геополітичних потрясінь.
Угода про вільну торгівлю відкриє більше можливостей для європейських компаній, оскільки надасть експортерам ЄС привілейований доступ до австралійського ринку, зокрема скасує понад 99% тарифів на експорт товарів з ЄС до Австралії.
Угода сприятиме експорту агропродовольчої продукції ЄС. Вона скасує тарифи на основний експорт ЄС, в тому числі сири, м’ясні напівфабрикати, вино та ігристе вино, деякі фрукти та овочі, включаючи напівфабрикати, шоколад та цукрові кондитерські вироби.
Зазначається, що для чутливих сільськогосподарських секторів, таких як яловичина, цукор, деякі молочні продукти та рис, угода дозволить імпорт з Австралії з нульовим або нижчим тарифом лише в обмежених кількостях, завдяки ретельно відкаліброваним тарифним квотам.
У Єврокомісії нагадали, що Австралія є основним виробником сировини, включаючи алюміній, літій та марганець, які є життєво важливими для загальної економічної безпеки та конкурентоспроможності ЄС.
Після схвалення Радою ЄС та Австралія можуть підписати угоду. Угода також потребує згоди Європейського парламенту та рішення Ради ЄС. Щойно Австралія також ратифікує угоду, вона набуде чинності.
Нагадаємо, у лютому Євросоюз і Індія остаточно узгодили договір про вільну торгівлю, який охопить 25% світового ВВП та майже третину світової торгівлі.