Рішення – Антикор

ДТП з ексдепутаткою Київради: прокуратура оскаржить умовне покарання

Прокуратура оскаржить вирок колишній депутатці Київради, котру суд визнав винною у скоєнні ДТП, призначивши умовне покарання. Про це повідомив Офіс генпрокурора у п’ятницю, 17 квітня.
Суд визнав колишню депутатку винною у порушенні правил дорожнього руху, внаслідок якого пішохідка отримала тяжкі тілесні ушкодження.
Сторона обвинувачення наполягала, що ДТП сталася у стані наркотичного сп’яніння.
“Це підтверджується висновком лікаря-нарколога та результатами токсикологічної експертизи, яка встановила наявність в організмі обвинуваченої метаболітів канабісу”, – мовиться у повідомленні.
Відтак прокурор просив визнати її винною за ч. 2 ст. 286-1 КК України та призначити 6 років 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 8 років.
Втім, суд перекваліфікував справу з ч. 2 ст. 286-1 КК України на ч. 2 ст. 286 КК України – без ознаки наркотичного сп’яніння – та призначив 5 років позбавлення волі із забороною керувати транспортними засобами на 3 роки. На підставі ст. 75 КК України її звільнили від відбування покарання з випробуванням строком 3 роки.
Нині прокуратура оскаржить вирок в апеляційному порядку.
Як уточнилм ЗМІ, мова про ексдепутатку Київради від Євросолідарності Ярину Ар’єву.
ДТП сталася 27 листопада 2022 року. Обвинувачена, керуючи автомобілем Volkswagen Polo, рухалася проспектом Степана Бандери у напрямку вулиці Богатирської та, наблизившись до нерегульованого пішохідного переходу, не врахувала зміну дорожньої обстановки і здійснила наїзд на жінку, заподіявши їй тяжкі тілесні ушкодження.
ДТП із депутаткою Київради: Ар’єва склала мандат

Теракт у Броварах: зловмисників взяли під варту

Зловмисникам, причетним до скоєння теракту у Броварах, Соломʼянський суд Києва обрав запобіжні заходи у вигляді безальтернативного тримання під вартою. Про це повідомила пресслужба Нацполіція у четвер, 16 квітня. “13 квітня до поліції надійшло повідомлення про те, що поблизу приватного домогосподарства стався вибух. Місцевий житель отримав легкі тілесні ушкодження”, – нагадали у повідомленні. Правоохоронці спільно із СБУ затримали двох чоловіків. Ними виявилися – 23-річний виконавець, житель міста Бровари та 17-річний організатор, мешканець Чернівецької області.
Як з’ясувалося, зловмисники діяли за вказівкою спецслужб РФ за обіцянку грошової винагороди. Один з них безпосередньо заклав вибуховий пристрій, інший – встановлював мобільний телефон, за допомогою якого велося спостереження.
Під час проведення обшуків вилучено речові докази, що підтверджують злочинну діяльність фігурантів.

Теракт у Броварах: зловмисників взяли під вату

Фінансування ІДІЛ: у Франції засудили цементного гіганта Lafarge

Суд у Парижі визнав винними цементну компанію Lafarge та вісьмох її колишніх керівників у фінансуванні терористичних угруповань у Сирії у 2013-2014 роках. Про це повідомляє Le Monde.

Колишнього генерального директора компанії Бруно Лафона засудили до шести років позбавлення волі з негайним ув’язненням. Його взяли під варту просто у залі суду після оголошення вироку.

Ще семеро колишніх топменеджерів отримали покарання від 18 місяців до семи років ув’язнення. Окремо суд ухвалив негайне ув’язнення колишнього заступника гендиректора Крістіана Ерро, якого засуджено до п’яти років ув’язнення. Саму компанію також визнали винною та оштрафували на максимальну суму – 1,125 млн євро.

За даними суду, через сирійську філію Lafarge Cement Syria у 2013-2014 роках було здійснено виплати на користь трьох збройних угруповань, зокрема угруповання Ісламська держава, на загальну суму близько 5,6 млн євро.

У рішенні суду зазначається, що ці кошти сприяли фінансуванню терористичної діяльності, зокрема підготовці атак у Європі.

Суд наголосив, що компанія фактично встановила “комерційні відносини” з терористичними організаціями, щоб зберегти роботу цементного заводу в сирійському місті Джалабія.

Lafarge у заяві заявила, що бере до уваги рішення та вивчає його мотивувальну частину, зазначивши, що мовиться про події понад десятирічної давності та порушення внутрішнього кодексу поведінки компанії.

Справу Lafarge розглядають майже десять років. Її відкрили після скарги, поданої у 2016 році одинадцятьма колишніми сирійськими працівниками компанії спільно з організаціями Sherpa та ECCHR. У США Lafarge раніше вже визнала провину у схожій справі та погодилася виплатити близько 778 млн доларів штрафів і компенсацій.

Нагадаємо, у Туреччині провели масштабну антитерористичну операцію. У 28 з 81 провінції країни затримали 153 особи, яких звинувачують у зв’язках та фінансуванні ІДІЛ.

В Одесі військовому оголосили підозру у смертельній ДТП

Суд обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою військовослужбовцю, котрий спричинив ДТП в Одесі, внаслідок якого одна пасажирка загинула. Про це повідомила пресслужба ДБР у четвер, 9 квітня. “За даними слідства, водій автомобіля Volkswagen Transporter, рухаючись у попутному напрямку з маршрутним автобусом, не обрав безпечної швидкості, не впорався з керуванням і зіткнувся з автобусом, у якому перебували близько 20 пасажирів”, – зазначили у повідомленні.
У результаті аварії одна пасажирка загинула, ще 14 осіб отримали травми.
Одразу після ДТП на місце події прибули працівники ДБР та розпочали першочергові слідчі дії. Нині тривають необхідні експертизи, зокрема для встановлення стану водія на момент аварії.
Військовослужбовцю обрали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Він перебуває під наглядом лікарів.
Його підозрюють у порушенні правил безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть людини (за ч. 2 ст. 286 КК України.
Санкція статті передбачає до восьми років позбавлення волі.

Ексберкутівця з Чорної роти заочно засудили до десяти років

Суд заочно засудив до десяти років ув’язнення колишнього командира роти Беркуту за знищення та приховування зброї, з якої розстрілювали протестувальників на Майдані 20 лютого 2014 року. Про це повідомив Офіс генпрокурора у середу, 18 квітня.
“Прокурори Офісу Генерального прокурора довели у суді провину колишнього командира роти спецпризначення київського полку Беркут (“чорної роти”). Його заочно засуджено до 10 років ув’язнення за знищення зброї, з якої 20 лютого 2014 року розстрілювали протестувальників у центрі Києва”, – мовиться у повідомленні.
Як зазначається, саме він відіграв ключову роль у приховуванні доказів після подій Майдану. Зокрема організував вивезення зброї з місця дислокації підрозділу: 24 автоматів АКМС, снайперської гвинтівки Драгунова, трьох рушниць Форт-500 та пістолетів Форт-12.
Зброю розрізали, видалили маркування, одну частину фрагментів втопили у річці Віта, іншу частину – закопали на березі, аби унеможливити ідентифікацію.
Його визнали винним у перевищенні влади та незаконному видаленні маркування зброї. Окрім ув’язнення, суд постановив стягнути майже 680 тис. грн матеріальної шкоди на користь держави.

У Києві замість пам’ятника Леніна з’явиться фонтан

У центрі Києва планують облаштувати новий безбар’єрний громадський простір на розі бульвару Шевченка та Хрещатика – з наземними переходами, озелененням і фонтаном. Про це повідомила пресслужба КМДА у середу, 8 квітня.
Після демонтажу пам’ятника Леніну у 2013 році ця частина міста багато років лишалася недоступною для частини пішоходів.
Проєкт передбачає облаштування території відповідно до принципів доступності та сучасних стандартів міського середовища. Його реалізують за підтримки та участі меценатів.
“Нині площа перед Бессарабським ринком не використовується як повноцінний громадський простір. Вона не відповідає стандартам безбарʼєрності, адже перейти дорогу тут можна лише через підземний перехід, що недоступний для людей на кріслах колісних, батьків із дитячими візочками та багатьох інших. Тому місто планує реалізувати проєкт нового простору з урахуванням вимог доступності, чинних норм і особливостей локації”, – розповів заступник голови КМДА Валентин Мондриївський.
Як зазначається, фонтани мають особливе місце в архітектурній традиції Києва: ще понад 100 років тому відомі чавунні фонтани Термена встановлювали в міських парках, і з часом вони стали невід’ємною частиною історичного середовища столиці. У новітній історії міста такий фонтан з’явився, зокрема, на Володимирській гірці. Такий самий елемент благоустрою передбачений і для цієї частини площі.
Нині комунальна корпорація Київавтодор розпочала процедури закупівлі через електронну систему Prozorro.
Завершити реалізацію планують у 2027 році.

Уряд спростив списання знищеного у бою майна

Кабінет Міністрів спростив процедуру списання знищеного або пошкодженого в бою військового майна, скасувавши обов’язкові акти технічного стану та додаткові розрахунки зносу. Про це повідомляє пресслужба Міноборони у четвер, 2 квітня.
Схвалено відповідні зміни до Методики визначення залишкової вартості майна ЗСУ та інших військових формувань (постанова №759 від 29 травня 1998 року).
Раніше процедура була складною: потрібно було оформлювати акти технічного стану і окремо рахувати ступінь зносу для кожної одиниці знищеного або пошкодженого майна. Це займало багато часу і відволікало військових від основних завдань.
Тепер ці вимоги спростили. Для майна, яке знищене або безповоротно пошкоджене під час бойових дій:

не потрібно оформлювати акт технічного стану;

знос автоматично вважається 100% – без додаткових розрахунків;

вартість фіксується без зменшення, незалежно від того, скільки часу майно використовувалося.

Окрім того, уточнили порядок індексації вартості та окремо врегулювали коефіцієнт зносу для безпілотних наземних роботизованих комплексів (НРК), для яких раніше не було чітких правил.
Раніше набув чинності закон про спрощення процедури списання військового майна на період дії воєнного стану.

Близький Схід шукає альтернативу Ормузькій протоці

Країни Перської затоки розглядають зведення нових нафтопроводів з метою транспортування нафти без використання Ормузької протоки. Про це пише Financial Times.

Нові трубопроводи можуть стати ключовим способом зменшити залежність регіону від ситуації у протоці.

Втім, нині реалізація проєктів ускладнена політичними, фінансовими та технічними обмеженнями і може зайняти кілька років, зазначив високопосадовець, пов’язаний з енергетичною галуззю.

Конфлікт на Близькому Сході акцентував стратегічну роль саудівського трубопроводу Схід-Захід у 1200 км, збудованого у 1980-х роках після побоювань закриття Ормузької протоки під час війни між Іраном та Іраком. Сьогодні він транспортує близько 7 млн барелів нафти на добу до порту Янбу на Червоному морі, повністю оминаючи Ормузьку протоку.

Саудівська Аравія розглядає можливість збільшення експорту через наявні трубопроводи, а також будівництво нових маршрутів. Раніше такі проєкти часто відтерміновували через високі витрати та складність, однак нині обговорення переходять у практичну площину.

Оптимальним рішенням вважають мережу трубопроводів, хоча це й найдорожчий та найскладніший варіант. У довгостроковій перспективі нові труби можуть стати частиною торговельних коридорів для перевезення не лише нафти, а й інших товарів.

Серед можливих рішень – відновлення транспортного коридору між Індією, країнами Перської затоки та Європою, але він постає перед політичними складнощами.

Вартість проектів оцінюють від 5 до 20 млрд доларів залежно від маршруту, тоді як безпекові ризики включають нерозірвані боєприпаси в Іраку та активність бойовиків. Трубопроводи до Оману також ускладнюють географія і вразливість портів.

Політичні питання стосуються контролю над трубопроводами та координації між країнами регіону.

Найреальнішими у короткостроковій перспективі є розширення існуючих маршрутів у Саудівській Аравії та ОАЕ, а також будівництво нових експортних терміналів на Червоному морі.

Проте, остаточні рішення будуть залежати від майбутнього статусу Ормузької протоки, а країни вже усвідомлюють потребу у нових підходах до енергетичної безпеки.

Кабмін профінансує запуск когенераційних установок у ргіонах

Уряд виділив 726,8 млн грн на підключення до мережі 75 когенераційних установок у регіонах, щоб забезпечити тепло й електроенергію для об’єктів критичної інфраструктури під час опалювального сезону. Про це повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко у четвер, 2 квітня. Усе обладнання мають ввести в експлуатацію до 1 жовтня.

“Громади приєднають до мережі 75 вже наявних когенераційних установок загальною електричною потужністю майже 100 МВт та тепловою – 107 МВт. На це Уряд виділив 726,8 млн грн у межах реалізації Планів стійкості регіонів”, – мовиться у повідомленні.
Із загальної суми 307,7 млн грн спрямовано безпосередньо на встановлення та підключення 20 когенераційних установок у Харківській області, 20 – у Чернігівській, 19 – у Хмельницькій, 7 – у Львівській, 4 – у Донецькій, 3 – у Вінницькій та по у установці у Сумській і Тернопільській областях. Ще 419,1 млн грн – на блочно-модульні котельні. Свириденко додала, що виділені кошти також дозволять завершити роботи з децентралізації теплопостачання Миколаєва.
Когенераційні установки були отримані, зокрема за підтримки міжнародних партнерів, для забезпечення стабільної роботи об’єктів критичної інфраструктури. Водночас встановити їх самостійно громади не змогли через нестачу фінансування та експертизи.
Громадам та ОВА до 1 жовтня необхідно розробити проєктну документацію, завершити будівельно-монтажні роботи, підготувати майданчики та забезпечити приєднання до мереж.