Позначка: Рішення

Європарламент схвалив торговельну угоду зі США

Депутати Європарламенту проголосували за ратифікацію масштабної торговельної угоди зі США. Затвердження документа усуває головну перешкоду на шляху до нормалізації трансатлантичних відносин, проте Європа заздалегідь заклала у текст жорсткі захисні механізми. Про це повідомляє Bloomberg.

Європарламент підтримав пакт, котрий передбачає цілковите скасування європейських мит на промислові товари зі США в обмін на встановлення 15% тарифної “стелі” для більшості європейських товарів, що постачаються на американський ринок.

Цей крок має на меті знизити градус напруженості у відносинах між Брюсселем і Вашингтоном. Адміністрація Дональда Трампа минулими місяцями здійснювала безпрецедентний тиск на ЄС, вимагаючи негайної імплементації угоди, досягнутої ще минулого літа. Проте європейські законодавці неодноразово відтерміновували ратифікацію: спершу через скандальні погрози глави Білого дому анексувати Гренландія, а згодом – через правовий хаос, що виник після скасування глобальних мит США рішенням Верховного суду США.

Щоб отримати схвалення депутатів, до початкового тексту угоди довелося внести дві критично важливі поправки. По-перше, угода не набуде чинності до моменту, коли США на практиці підтвердять виконання своїх зобов’язань. По-друге, пакт автоматично втратить силу в березні 2028 року, якщо обидві сторони не домовляться про його продовження.

Тепер євродепутатам належить погодити ці поправки з національними урядами країн ЄС для затвердження остаточного тексту.

Раніше в Єврокомісії заявили, що будуть реагувати “рішуче і пропорційно” на будь-яке порушення Сполученими Штатами торговельної угоди.

Перша громада Одещини запровадила мораторій на російську культуру

Білгород-Дністровська міська рада стала першою на Одещині громадою, котра запровадила мораторій на публічне використання російськомовного культурного продукту. Про це поінформувала пресслужба Уповноваженого із захисту державної мови.

Відповідне рішення обмежує використання матеріалів, створених або використаних російською мовою у будь-яких форматах на території громади.

Мораторій запровадили з метою захисту українського інформаційного простору від гібридного впливу держави-агресора.

“Бути першою громадою в області, яка затвердила мораторій на використання російськомовного культурного продукту – це дуже сміливо, але й дуже почесно! Чекатимемо аналогічних новин від інших територіальних громад. Особливо від Одеської міської ради”, – зазначила представниця Уповноваженої із захисту державної мови Анна Неруш.

Молдова вводить надзвичайний стан в енергетиці

Уряд Молдови схвалив запровадження надзвичайного стану в енергетичному секторі строком на 60 днів. Відповідне рішення мають затвердити депутати під час позачергового засідання парламенту. Про це пише TV8.

Прем’єр-міністр Александру Мунтяну заявив, що ситуація залишається складною і не виключив можливості відключень електроенергії. Він відзначив, наслідки війни, розв’язаної Росією проти України, вже впливають на Молдову.

Глава уряду також закликав усі відповідальні установи діяти негайно та запевнив, що влада забезпечить прозорість рішень і оперативно інформуватиме населення.

Як повідомив керівник Національного центру управління у кризових ситуаціях Сергій Дякону, технічні несправності свідчать про серйозне коротке замикання, що потребує спеціального втручання.

Запровадження надзвичайного стану дасть змогу швидко координувати дії для подолання кризи, захисту населення та забезпечення безперервної роботи критичної інфраструктури. Зокрема, мова про оперативне реагування на відключення, відновлення лінії Ісакча-Вулканешти та коригування тарифів для запобігання дефіциту пального.

Нині енергетики готують комплекс заходів для забезпечення стабільного енергопостачання та роботи інфраструктури. Серед них – перевірка альтернативних джерел енергії, економія електроенергії у години пікового навантаження та впровадження планів безперервності для життєво важливих послуг.

Тим часом громадян закликають ощадливо користуватися електроенергією, уникати перевантаження мережі, завчасно заряджати пристрої та стежити за офіційними повідомленнями влади.

Нагадаємо, ключова лінія електропередачі 400 кВ Ісакча-Вулканешти між Румунією та Молдовою залишається відключеною з ночі через удари РФ по енергетичній інфраструктурі України на півдні.

Раніше уряд схвалив пропозицію Національного центру управління кризами запровадити на 60 днів режим підвищеної готовності в енергетичному секторі.

Намагався викрасти танкові розробки: агент ГРУ отримав 14 років

Суд засудив до 14 років ув’язнення з конфіскацією майна агента російської воєнної розвідки, котрий намагався викрасти секретні матеріали з розробки українського танка Т-84БМ Оплот. Про це повідомила пресслужба СБУ у понеділок, 23 березня.
Правоохоронці затримали зловмисника у лютому 2021 року в Харкові.
Як встановило розслідування, агент РФ намагався отримати для ворога таємну документацію з розробки та виробництва українського танка Т-84БМ Оплот. Цей унікальний сучасний бойовий танк, призначений для вогневого ураження всіх видів наземних, надводних і низьколітаючих повітряних цілей.
Аби дістати засекречені матеріали з оборонного заводу, російська спецслужба завербувала безробітного мешканця Харківщини.
До уваги окупантів він потрапив ще до початку повномасштабної війни під час поїздки в РФ до родичів.
В обмін на гроші зрадник погодився втертись у довіру до працівника конструкторського бюро оборонного підприємства України, щоб здобути таємну документацію.
Утім, співробітники СБУ викрили ворожого агента ще на початковому етапі його розвідактивності. Після оперативної комбінації зловмисника затримали “на гарячому” під час передачі імітаційних матеріалів.
Суд визнав його винним у держзраді за ч. 1 ст. 111 Кримінального кодексу України.

Кримські прокурори отримали 13-14 років за держзраду

Суди винесли вироки трьом колишнім прокурорам Криму, котрі після окупації півострова у 2014 році добровільно перейшли на бік Росії та працювали в так званих органах “прокуратури Республіки Крим”. Про це поінформувала пресслужба ДБР у понеділок, 23 березня.

Слідство встановило, що після окупації півострова у 2014 році вони добровільно перейшли на бік держави-агресора та почали працювати в незаконно створених органах “прокуратури Республіки Крим”,
Фігуранти обіймали різні посади в окупаційних структурах, готували процесуальні документи, підтримували обвинувачення в судах та фактично забезпечували функціонування незаконної системи правосуддя за законодавством РФ.
Суди визнали винними фігурантів у державній зраді за ч. 1 ст. 111 КК України.
Одному із засуджених призначили 14 років позбавлення волі з конфіскацією майна, ще двом – по 13 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Суд покарав водія за смертельну ДТП на Закарпатті

На Закарпатті суд призначив сім років ув’язнення водію, котрий з перевищенням швидкості спричинив ДТП у селищі Королево, де загинули двоє підлітків. Про це повідомила пресслужба Офісу генпрокурора у понеділок, 23 березня.

“За публічного обвинувачення Закарпатської обласної прокуратури Виноградівський районний суд визнав винним 20-річного юнака у порушенні правил безпеки дорожнього руху, що спричило смерть двох неповнолітніх (ч. 3 ст. 286 КК України)”, – мовиться у повідомленні.
Аварія сталася 14 листопада 2025 року у селищі Королево близько сьомої вечора.
Доведено, що обвинувачений керував авто, не маючи водійського посвідчення, та майже вдвічі перевищив допустиму швидкість. У салоні, окрім водія, перебували троє неповнолітніх – 17-річний рідний брат обвинуваченого, та їхні знайомі 16–ти і 15-ти років.
Через перевищення швидкості водій не впорався з керуванням: автомобіль занесло на узбіччя, де він зіткнувся з деревом.
Унаслідок аварії один підліток загинув на місці, рідний брат водія помер у лікарні. Третього пасажира викинуло з автівки, він отримав незначні травми. Постраждав і сам водій.
Суддя Виноградівського районного суду визнав юнака винним в інкримінованому злочині та призначив сім років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на три роки.
До набрання вироком законної сили засуджений перебуватиме під вартою без права внесення застави.
Як ми вже писали, ми вже на Рівненщині командир батареї скоїв смертельну ДТП і втік. Військовий на службовому авто збив пішохода на узбіччі. Тіло загиблого виявили лише на наступний день.
Колишню поліціянтку з Буковини засудили за смертельну ДТП

Прем’єр Хорватії спростував залежність Угорщини від Дружби

Прем’єр-міністр Хорватії Андрей Пленкович заявив, що Угорщина та Словаччина можуть отримувати нафту альтернативним маршрутом без використання Дружби. Про це він повідомив перед початком Європейської Ради у четвер, 19 березня, передає Укрінформ.
“Хорватія може забезпечити енергетичну безпеку й постачання нафти до Угорщини та Словаччини навіть тоді, коли Дружба не функціонує. Тож як друзі, як сусіди, як ті, хто хоче бути партнером для наших давніх історичних друзів – угорців і словаків, ми готові працювати для їхньої економіки, щоб постачати їм нафту, якої вони потребують”, – наголосив Пленкович.
Окремо він навів підрахунки, котрі підтверджують, що хорватська гілка нафтогону може повністю забезпечити потреби Угорщини та Словаччини.
“Від угорської нафтової компанії було замовлено 13 танкерів, і чотири з них уже прибули до Хорватії. Нафту закачали у трубопровід і транспортували на Дунайський нафтопереробний завод MOL у місті Сазхаломбатта. Наша потужність наразі становить 1,5 мільйона тонн, а це означає, що якщо помножити 1,5 на 12 місяців, то легко побачити: виходить понад 13 мільйонів тонн. А нинішня сукупна потужність, якщо обидва нафтопереробні заводи в Словаччині та Угорщині працюватимуть щодня і на повну потужність, становить близько 11 мільйонів тонн”, – додав прем’єр.
Також Пленкович пояснив, що Орбан дуже добре знає про це. Він нагадав, що Європейський Союз ще з 2022 року ухвалив рішення поступово відмовлятися від постачання російського викопного палива, російської нафти й переходити на альтернативні джерела постачання.
“Як вам відомо, існує різниця в ціні між нафтою, яку ви купуєте на ринку з інших джерел, і тією, що надходить трубопроводом лише з Росії через Україну до Словаччини та Угорщини. І ця різниця в ціні, як вони кажуть, становить на 30% менше. Тож, можливо, це дає вам цілком чітку відповідь, у чому полягає проблема”, – зазначив глава хорватського уряду.

Польща погодила екстрадиції російського археолога в Україну – ЗМІ

Суд у Варшаві 18 березня ухвалив рішення про екстрадицію російського археолога Олександра Бутягіна на запит української влади. Про це поінформували росЗМІ з посиланням на близьких росіянина.
“У Варшаві відбулося засідання суду першої інстанції у справі Олександра Бутягіна. Суд постановив задовольнити запит України про екстрадицію”, – зазначили у повідомленні.
У грудні 2025 року Бутягіна затримали в Польщі на запит України, коли він прямував із Нідерландів на Балкани для проведення серії лекцій.
В Україні його планують судити за розкопки у тимчасово окупованому Криму.
Як зазначається, захист оскаржуватиме рішення суду.
“Рішення суду першої інстанції не означає негайної екстрадиції – захист буде його оскаржувати та домагатися скасування у суді вищої інстанції”, – заявила сторона захисту.
Адвокати також вважають, що порушення, описані у справі Бутягіна, не передбачають позбавлення волі.
“Адвокати стверджують: матеріали справи описують виключно факт проведення розкопок без дозволу України, що згідно з Кримінальним кодексом України не передбачає позбавлення волі і не є екстрадиційним злочином”.
Крім того, захист Бутягіна скаржиться, мовляв “процес над археологом в Україні може не відповідати стандартам справедливого суду”. За словами близьких археолога, строк давності за статтею, інкримінованою Україні російському вченому, сплив у 2024 році.
Дії Бутягіна та його команди археологів призвели до часткового руйнування об’єктів культурної спадщини, а завдані збитки оцінюються понад 200 млн гривень (приблизно 4,8 млн доларів США).
Як ми вже писали, в Польщі на запит України затримали російського археолога, співробітника Ермітажу Олександра Бутягіна.

Іран пропонує новий протокол для Ормузької протоки

Для безпечного проходу суден через Ормузьку протоку має бути розроблений новий міжнародний протокол. Про це заявив міністр закордонних справ Ірану Аббас Аракчі телеканалу Al Jazeera.

“Після завершення війни першим кроком має стати підготовка нового протоколу щодо Ормузької протоки. Цей протокол повинен забезпечити стійку, передбачувану та міжнародно визнану основу для безпечного проходу і регіональної співпраці на цьому стратегічно важливому водному шляху”, – зазначив він.

Міністр додав, що мета повинна полягати в тому, щоб забезпечити постійний захист мирного судноплавства цим водним шляхом на “основі чітких і прозорих правил, які б враховували інтереси Ірану, а також інтереси ширшого регіону”.

Він підтвердив, що низка країн зверталася до нього з проханням забезпечити безпечний прохід через протоку.

“Ми прагнемо створити необхідні умови для такого проходу”, – додав Аракчі.

Суд США визнав незаконними скорочення працівників Голосу Америки

Суд США у вівторок постановив, що Агентство США з питань глобальних ЗМІ має скасувати рішення про відпустку для більш ніж 1 000 співробітників Голосу Америки, завдавши поразки спробам адміністрації Трампа скоротити працівників мовника. Про це інформує NBC News.

Той самий суддя раніше визнав, що призначення союзниці Трампа Карі Лейк на посаду голови USAGM, яка наглядала за скороченнями, порушувало федеральне законодавство.

Суддя федерального округу США Ройс Ламберт зазначив, що Лейк “неодноразово ігнорувала” вимоги закону, а адміністрація Трампа “не зробила жодних спроб захистити обґрунтованість” свого рішення щодо скорочень.

Директор VOA Майкл Абрамовіц, який також був відправлений у відпустку спільно з сотнями співробітників, схвально зреагував на рішення.

“Ми раді рішенню судді Ламберта і з нетерпінням чекаємо повернення до роботи”, – зазначив він. – “Voice of America ніколи не була так необхідна, як зараз. Я вдячний за стійкість та відданість неймовірного колективу VOA”.

Абрамовіц подав позов проти адміністрації Трампа минулого року з метою відновлення редакційної незалежності організації. Саме цей позов і розглядав суддя Ламберт у своїй постанові.
Через скорочення фінансування адміністрацією Трампа VOA була змушена обмежити мовлення лише чотирма мовами, що є різким скороченням порівняно з 49 мовами, якими раніше велося мовлення для 420 мільйонів осіб у понад 100 країнах.
За даними USAGM, під час адміністрації Байдена в агенції працювало близько 1 000 федеральних службовців.

Цього місяця Ламберт визнав посаду Лейк головою USAGM такою, що порушує федеральне законодавство, що ставить під сумнів законність дій, які вона здійснила на посаді. Суд зазначив, що призначення Лейк порушувало Federal Vacancies Reform Act та Конституційний пункт про призначення, і тому її дії не мають юридичної сили.

Минулого тижня Дональд Трамп висунув кандидатуру Сари Роджерс, заступниці держсекретаря з публічної дипломатії, на заміну Лейк на посаді голови USAGM. Роджерс раніше працювала адвокатом із питань Першої поправки, серед її клієнтів була National Rifle Association.