Кораблі – Антикор

Атаки дронів: танкери тікають з Туапсе до Новоросійська

Активність у порту російського міста Туапсе за добу впала вдвоє порівняно з середніми показниками. Згідно з даними сервісу VesselFinder, туди прибули тільки три судна, повідомляє російське видання Новая газета, що позиціонує себе як незалежне.
Серед прибулих суден зафіксовано щонайменше один нафтовий танкер, який тепер стоїть на якорі недалеко від берега.
Іще одне судно аналогічного типу протягом дня відпливло з порту. До кінця доби має бути прихід ще двох кораблів, зокрема суховантажу зі Стамбула.
Тоді ж як у порту Новоросійська, що лежить за 160 км від Туапсе, навпаки спостерігається зростання активності. Зокрема, 20 квітня туди зайшло 26 кораблів, що на 20% більше, ніж у попередні дні.
Протягом наступної доби Новоросійськ прийме таку ж кількість суден.
Основний потік становлять нафтові танкери, суховантажі та контейнеровози.

Наліт дронів: танкери тікають з Туапсе до Новоросійська

ГУР показало ураження кораблів РФ у Криму

Вночі 19 квітня “Примари” завдали успішних ударів по двох кораблях – ВДК проєкту 775 Ямал та ВДК проєкту 1171 Ніколай Мільчєнков. Відео публікує Головне управління розвідки.
Зазначається, що у момент удару кораблі, які належать до російського Чорноморського флоту, перебували у Севастопольській бухті.
ВДК проєкту 775 Ямал – корабель 1988 року випуску, довжиною 112,5 м та здатністю перевозити до 500 тонн вантажу, зокрема бронетехніку і десант. Орієнтовна вартість корабля – понад 80 мільйонів доларів.
ВДК проєкту 1171 Ніколай Фільчєнков – корабель 1975 року випуску вантажомісткістю до 1 000 тонн, що дозволяє перевозити десятки одиниць бронетехніки та великий десантний контингент. Орієнтовна вартість корабля – понад 70 мільйонів доларів.
Обидва кораблі, які Росія використовувала у злочинній війні проти України, виведені з ладу.
Також у тимчасово окупованому Севастополі розвідники також знищили ворожу радіолокаційну станцію Подльот-к1. Приблизна вартість комплексу РЛС становить 5 мільйонів доларів.

Блокада на блокаду. Іран і США поки не домовились

Переговори США з Іраном в Ісламабаді не привели до укладення угоди про остаточне припинення війни. Після цього президент Дональд Трамп заявив сьогодні, що ВМС США почнуть також блокувати судна в Ормузькій протоці.
Блокада Трампа
“З цього моменту ВМС США, найкращі у світі, почнуть БЛОКУВАТИ будь-які судна, що намагаються увійти до Ормузької протоки або вийти з неї”, – написав Трамп.
“У якийсь момент ми дійдемо до того, що “УСІМ БУДЕ ДОЗВОЛЕНО ВХОДИТИ, УСІМ БУДЕ ДОЗВОЛЕНО ВИХОДИТИ”, але Іран не дозволив цього, просто сказавши: “Там десь може бути міна”, про яку ніхто, крім них, не знає. ЦЕ СВІТОВЕ ВИМАГАННЯ”, – додав він.
Трамп також заявив, що США не пропускатимуть жодного судна, яке сплатило мито Ірану, і почнуть знімати міни з протоки.
“Я також доручив нашому флоту виявляти та затримувати кожне судно в міжнародних водах, яке сплатило мито Ірану”, – написав він.
“Ніхто, хто сплачує незаконне мито, не матиме безпечного проходу у відкритому морі. Ми також почнемо знищувати міни, які іранці заклали в протоці. Будь-який іранець, який стрілятиме по нас або по мирних суднах, буде ЛЕТІТИ В ПЕКЛО!” – заявив Трамп.
Закриття Іраном Ормузької протоки спричинило глобальні економічні потрясіння, і ключовою умовою укладення США мирної угоди з Іраном було надання ними вільного проходу через цю водну артерію.
Як це може працювати
Спочатку американський лідер заявив про блокування всіх без винятку суден, що намагаються увійти в Ормузьку протоку або вийти з неї, але пізніше пояснив, що це стосується лише суден, які прямують до іранських портів або з них.
Центральне командування США (CENTCOM) в офіційному повідомленні для моряків сповістило, що блокада здійснюватиметься в Оманській затоці та Аравійському морі на схід від Ормузької протоки і поширюється на всі судна, незалежно від їхнього прапора.
“Будь-яке судно, що входить у зону блокади або залишає її без дозволу, підлягає перехопленню, перенаправленню та захопленню, — йдеться у повідомленні. — Блокада не перешкоджатиме нейтральному транзитному проходу через Ормузьку протоку за маршрутами, не пов’язаними з Іраном. На нейтральні судна, як і раніше, може поширюватися право на огляд та обшук з метою виявлення контрабандних вантажів. Гуманітарні вантажі, включно з продовольством, медикаментами та іншими товарами, необхідними для виживання цивільного населення, пропускатимуться за умови їхнього огляду”.
Відповідь Ірану
Представник іранських збройних сил заявив державним ЗМІ, що обмеження з боку США є актом піратства. Він пригрозив, що в разі загрози іранським портам жоден порт у Перській або Оманській затоках не буде в безпеці.
Зрозуміло, американські кораблі не патрулюватимуть акваторії великих іранських портів — це означає негайно наразитися на атаку ракет або безпілотників. Натомість CENTCOM, найімовірніше, виявлятиме, які судна покинули іранські порти і кому вони належать, за допомогою супутникових знімків та інших розвідувальних даних. Навіть якщо транспондери AIS (автоматичної ідентифікаційної системи) цих суден будуть вимкнені, військові кораблі США, що курсують на відносно безпечній відстані від берега, легко виявлять їх, щойно ті вийдуть в Оманську затоку, і перехоплять.

Тегеран назвав це актом морського піратства (хоча сам Іран звинувачують саме в цьому через обмеження судноплавства в Ормузькій протоці) і пригрозив вжити заходів проти сусідніх арабських портів у Перській затоці.

І якщо нинішнє протистояння з Іраном пояснює прагнення США зупиняти танкери під іранським прапором, незрозуміло, як блокада діятиме щодо суден нейтральних держав і особливо союзників Ірану — Китаю та Росії. Обшук судна формально є актом війни і, безумовно, вкрай ворожою дією. Дипломатичні наслідки можуть бути величезними, а китайські судна становлять значну частину тих, кому вдається пройти через Ормузьку протоку.

Незрозуміло, як підтримувати блокаду, якщо Китай, який має військову базу в Джибуті (функціонує з 2017 року), вирішить супроводжувати свої судна військовими кораблями. І звісно, блокада портів іноземної держави — це прецедент, за яким у Пекіні стежитимуть з особливою увагою і можуть відтворити його в Південно-Китайському морі, заблокувавши тайванські порти й оглядаючи судна, що прямують туди і звідти.

Іран забезпечує лише близько 13% потреб Китаю в сирій нафті, і в разі потреби Пекін може знайти інші джерела постачання, зазначає кореспондентка Бі-бі-сі в Китаї Лора Бікер. Однак Ормузька протока відіграє ключову роль у постачанні енергоресурсів з інших країн Перської затоки, включаючи Саудівську Аравію, Іран та ОАЕ.

В останні роки Близький Схід набув особливого значення для Китаю, оскільки Пекін вів торгову війну з Вашингтоном. У 2025 році експорт Китаю на Близький Схід зростав майже вдвічі швидше, ніж експорт до решти країн світу. Китайська економіка значною мірою залежить від продажу товарів до країн по всьому світу, і глобальна нестабільність стане серйозною проблемою для Пекіна. Президент Сі також не захоче, щоб США відігравали будь-яку роль в охороні такого стратегічно важливого водного шляху.

Усе це може підштовхнути Пекін до подальших заходів. Однак Китай давно дотримується політики невтручання і поки що не виявляє інтересу до забезпечення довгострокової безпеки Ірану.

Економічні проблеми

Логіка виглядає зрозумілою. Увесь час, що триває війна, Іран успішно продовжував експортувати свої продукти нафтохімії через Перську затоку, заробляючи мільярди доларів, і при цьому заважав іншим країнам Затоки експортувати їхні вуглеводні. Успішна блокада з боку США може зупинити цей потік, позбавити іранський режим доходів, яких він так відчайдушно потребує, і додатково послабити іранську економіку.

Але Іран за понад місяць американських та ізраїльських ударів продемонстрував величезну витривалість і зараз може вирішити, що здатен пережити й цю бурю. Особливо якщо блокада ще більше підвищить ціни на нафту.

За словами головного редактора морського вісника Lloyd’s List Річарда Міда, у попередні дві доби в Ормузькій протоці спостерігався найщільніший рух від початку війни: протоку пройшли близько 30 відстежуваних суден (суден з увімкненими приладами автоматичної ідентифікації). Але зараз суден іде дуже мало, і, можливо, ми ще нескоро побачимо, як флот США перехоплює судна з іранських портів — якщо взагалі побачимо.

Поки ще діє перемир’я, війна з Іраном перетворилася на битву двох блокад, а світова економіка опинилася між цими двома вогнями.

За деякими повідомленнями, у тому, що Іран пішов на переговори цими вихідними в Ісламабаді, певну роль відіграв Китай, і Вашингтон, можливо, сподівається, що цей його останній крок змусить Пекін сильніше натиснути на Тегеран. Китай — головний імпортер іранської нафти. Незважаючи на свої величезні стратегічні резерви, він навряд чи може допустити тривалий збій у постачанні.

Останній крок Дональда Трампа — це ризикована ставка. Наслідки, можливо, стануть очевидними вже незабаром.

Іран відповів на погрози Трампа

Будь-які кораблі Військово-морських сил США будуть “відправлені на дно моря” при спробі блокувати іранські порти. Про це заявив член Комітету зовнішньої політики та національної безпеки Ірану Аладдін Боруджерді, повідомляє Sky News із посиланням на Press TV.
Коментарі Боруджерді з’явилися у відповідь на погрози президента США Дональда Трампа знищувати іранські військові катери, якщо ті наближатимуться до американської блокади портів Ірану.
Боруджерді додав, що США “не мають реальної можливості” виконати цю погрозу, і що інші члени НАТО не підтримають такий крок.
За інформацією CNN, військові США 13 квітня розпочали морську блокаду портів Ірану після того, як спроба перемовин за посередництва Пакистану завершилася без задовільних результатів.

Блокада Ормуза: Іран погрожує атакувати судна США

Іран заявив, що завдаватиме ударів по американських суднах, якщо ті будуть блокувати Ормузьку протоку. Корпус вартових ісламської революції попередив, що будь-яке наближення військових кораблів до Ормузької протоки буде розглядатися як порушення режиму припинення вогню. Це зазначено в офіційній заяві КВІР, інформує The Times of Israel.

“Будь-яка спроба військових суден пройти через Ормузьку протоку буде припинятися найсуворішим чином. Військово-морські сили Корпусу вартових ісламської революції володіють усіма повноваженнями для розумного управління Ормузькою протокою”, – йдеться у заяві.

Також у заяві підкреслено, що доступ через Ормузьку протоку буде надаватися виключно невійськовим, цивільним суднам, і лише “за умови дотримання певних вимог”.

Нагадаємо, 12 квітня президент Дональд Трамп оголосив про початок планів з блокади Ормузської протоки, а також пригрозив Ірану жорсткими наслідками, включаючи тривалий “блекаут” і масові руйнування протягом доби.

Згодом у CENTCOM оголосили, що блокада стартує 13 квітня о 10:00 за східноамериканським часом (17:00 за Києвом) відповідно до указу президента США. У заяві зазначається, що обмеження поширюватимуться на всі судна незалежно від їхньої країни походження, якщо вони здійснюють рейси до іранських портів або залишають їх. Це включає всі порти в Аравійській і Оманській затоках.

Іран зробив нову заяву про Ормузьку протоку

Іран надасть дозвіл суднам, які перевозять “товари першої необхідності”, на проходження через заблоковану Ормузьку протоку. Про це заявило іранське державне інформаційне агентство Tasnim, повідомляє CNN у суботу, 4 квітня.

У документі, адресованому голові іранської організації портів і морського транспорту, заступник з питань комерційного розвитку Хуман Фатхі зазначив, що “цим надається дозвіл на транзит суден, що перевозять товари першої необхідності – особливо товари широкого вжитку та товари для худоби – через Ормузьку протоку”. Наказ поширюється на судна, що прямують до іранських портів або які наразі працюють у цьому регіоні. Відповідним виконавчим органам доручено вжити необхідних заходів для сприяння проходженню цих суден.

Незрозуміло, які саме товари Іран визначає як “товари першої необхідності” і чи збереже блокаду протоки для суден з країн, які вважає “ворожими”.

Нагадаємо, США розпочали перекидання тисячів морських піхотинців до Ормузької протоки, прагнучи посилити свою військову присутність у регіоні. Три типи країн: Іран збирається встановити нові правила в Ормузькій протоці

Танкери обійшли Ормузьку протоку з півдня

Три великі танкери під прапором Оману, ймовірно, намагалися пройти через заблоковану Ормузьку протоку новим маршрутом – уздовж узбережжя своєї країни, уникаючи іранських територіальних вод. Про це повідомляє Bloomberg.

За даними супутникового трекінгу, у четвер до протоки зі сходу увійшли два нафтові супертанкери (VLCC) та один газовоз (СПГ) компанії Oman Ship Management Company.

З початку конфлікту на Близькому Сході Іран фактично перекрив цей ключовий водний шлях, що спричинило глобальну енергетичну кризу. Тегеран пропускає лише поодинокі судна дружніх країн за погодженим північним маршрутом, плануючи стягувати за транзит до $2 млн із кожного судна.

Спроба проходу трьох оманських суден привертає увагу тим, що мова про найбільші у світі танкери (кожен перевозить близько 2 млн барелів нафти), а газовоз міг стати першим судном такого типу, що залишило Перську затоку від початку війни.

За даними трекінгу, судна вимкнули транспондери, коли огинали оманський півострів Мусандам. Наразі невідомо, чи вдалося їм успішно завершити багатогодинний перехід, оскільки відстеження в цьому районі суттєво ускладнене через глушіння GPS-сигналів.

Новий південний маршрут уздовж узбережжя Оману пролягає осторонь як стандартних міжнародних коридорів, так і північного шляху.

Втім, експерти відзначають, що іранський маршрут може бути непридатним для гігантських супертанкерів через недостатню глибину та круті повороти.

Нагадаємо, країни Перської затоки розглядають зведення нових нафтопроводів з метою транспортування нафти без використання Ормузької протоки.
Три країни блокують в ООН резолюцію щодо Ормузької протоки

Ормузькою протокою за два дні пройшли тільки сім суден – ЗМІ

Ормузькою протокою пройшло сім комерційних суден за останні два дні – 25 та 26 березня. Про це повідомляє турецький телеканал TRT Haber, посилаючись на дані MarineTraffic.
“25 березня пройшли протокою 2 судна з активованими автоматичними системами ідентифікації, а 26 березня їхня кількість зросла до 5”, – повідомляє ЗМІ.
Судна, що пройшли протокою, такі: три нафтові танкери, два суховантажі та два СПГ-танкери.
Інформація Британської організації морської торгівлі свідчить, що в середньому через Ормузьку протоку раніше щодня проходило 138 суден.

Іран планує отримувати прибуток із контролю над Ормузом і після війни – ЗМІ

Іран запровадив практику стягнення платежів із деяких суден за безпечне проходження через Ормузьку протоку. Тегеран розглядає можливість офіційного запровадження транзитних зборів для суден і після завершення війни. Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на поінформовані джерела.

За їхніми даними, іранська сторона вимагає до 2 млн доларів за один рейс. Таким чином, фактично формується неофіційний збір за транзит через стратегічний морський шлях.
“Деякі судна заплатили, хоча механізм не був одразу зрозумілим – зокрема й використовувана валюта – і, за словами моряків, це не виглядає систематичним явищем”, – пише видання.

Джерела агентства зазначають, що такі платежі здійснювалися без публічного розголосу.
“Відсутність прозорості та невизначеність щодо того, хто може стати наступною ціллю, додають новий рівень напруженості в цьому морському коридорі”, – йдеться у матеріалі.
Одне з джерел повідомило, що хоча плата наразі стягується індивідуально з окремих суден, влада Ірану вже обговорює можливість офіційного запровадження таких зборів у межах ширшого післявоєнного врегулювання.

Представники країн Перської затоки вважають такі дії неприйнятними, оскільки вони створюють небезпечний прецедент і можуть перетворити ключовий маршрут на інструмент тиску.

Саудівська Аравія та Об’єднані Арабські Емірати, які залежать від цього маршруту для доставки своєї нафти на світові ринки, зараз покладаються на альтернативні трубопроводи.

Як відомо, з початку війни США та Ізраїлю проти Ірану через Ормузьку протоку пройшла лише невелика кількість суден, багато з яких пов’язані з іранським режимом. Конфлікт призвів до суттєвих перебоїв у глобальних енергетичних постачаннях, адже через Ормузьку протоку транспортується приблизно 20% світових обсягів нафти та зрідженого газу.

Нагадаємо, Іран запевняє, що Ормузька протока “залишається доступною” для більшості держав світу. Водночас, обмеження накладені на судна, пов’язані зі США, Ізраїлем та їхніми військовими союзниками.