Археологи виявили перший підтверджений випадок використання дорогоцінного каменю як пломби в корінному зубі представника цивілізації Майя, повідомляє Arkeonews. Відкриття ставить під сумнів усталену думку, що стоматологічні втручання майя мали виключно декоративний характер.
Йдеться про нижній моляр, який зберігається у музеї Пополь Вух при університеті Франсиско Маррокіна. У центрі жувальної поверхні зуба виявлено акуратно вставлений зелений камінь, імовірно жадеїт – матеріал, що мав високу цінність у культурі майя.
На відміну від раніше відомих прикладів, де прикраси розміщувалися на передніх зубах і були добре помітні, цей випадок стосується моляра, тобто зуба, який не видно під час розмови чи посмішки. Це одразу виключає суто естетичне призначення.
Детальний аналіз показав, що камінь ідеально підігнаний до порожнини, вирізаної у місці з’єднання основних горбиків зуба, і не заважав жуванню. Це свідчить про високий рівень майстерності та знань анатомії.
Щоб з’ясувати, чи була процедура виконана за життя людини, дослідники застосували метод конусно-променевої комп’ютерної томографії. Результати показали наявність кальцифікацій у пульпі зуба – реакції живої тканини на втручання, що підтверджує: операцію провели за життя пацієнта.
Вчені припускають, що вставка могла виконувати функцію своєрідної пломби. Ймовірно, спочатку було видалено уражені карієсом тканини, після чого порожнину заповнили каменем, закріпивши його природними смолами з антибактеріальними властивостями.
Попри це, остаточна мета процедури залишається невідомою. Дослідники не виключають і символічного або ритуального значення, адже у культурі Майя дорогоцінні матеріали часто мали особливий сенс.
Знахідка є унікальною не лише для Мезоамерики, а й у світовому масштабі. Вона демонструє, що давні цивілізації могли експериментувати зі складними стоматологічними практиками, які виходили далеко за межі естетики. Вчені сподіваються, що подальші дослідження допоможуть з’ясувати, чи був цей випадок поодиноким, чи частиною ширшої, раніше невідомої медичної практики.
Позначка: Археологи
У Британії знайшли кулон IX століття із зображенням Івана Хрестителя
У графстві Норфолк на сході Великої Британії археологи досліджують незвичайну знахідку – золотий кулон IX століття, виготовлений у вигляді монети із зображенням Івана Хрестителя. Як повідомляє Arkeonews, експерти вже назвали артефакт “унікальним і загадковим”, адже він не вписується у звичні історичні рамки.
Кулон виявив шукач із металошукачем поблизу Дантона, неподалік Фейкенгема. Він являє собою перфоровану золоту монету типу соліда – валюти, що походить ще з часів Римської та Візантійської імперій. На одному боці зображено бородатого чоловіка з латинським написом, який ідентифікує його як Івана Хрестителя, а на іншому – фрагменти напису “Баптист і Євангеліст”. Фото: Andrew Williams/Norfolk County Council Фахівці наголошують, що така іконографія є надзвичайно рідкісною. У Західній Європі IX століття монети зазвичай прикрашали портретами королів або імператорів, особливо в період правління Каролінзької династії. Релігійні образи частіше зустрічалися у Візантії, але не на монетах цього регіону.
Додаткову загадку створює історичний контекст. Приблизно у 870 році територія Східної Англії була захоплена вікінгами, які на той час ще не прийняли християнство. Звідси витікає питання – навіщо взагалі там була створена прикраса із зображенням християнського святого.
Експерти припускають, що артефакт може свідчити про складні культурні контакти між скандинавами та християнським світом або ж про невідомі раніше впливи у регіоні.
Наразі знахідка проходить офіційну процедуру оцінки як скарб. Якщо її визнають такою, кулон можуть передати до Музею Норвіцького замку, який уже зацікавився придбанням.
ГУР викрив російських археологів, причетних до розграбувань на ТОТ
Головне управління розвідки (ГУР) Міноборони України у розділі Викрадена спадщина порталу War&Sanctions оприлюднив інформацію щодо 20 викрадених окупантами українських культурних цінностей на тимчасово окупованих територіях України, а також причетних до незаконних археологічних робіт, викривлення історії та виправдання окупації українських територій. Про це йдеться в повідомленні ГУР в Telegram.
Серед російських грабіжників:
Вони брали участь у нелегальних археологічних розкопках на тимчасово окупованій території Донецької області в районах Приазов’я та Донецького кряжу.
Кравченко безпосередньо очолював такі експедиції, а Войтенко є учасником збройної агресії проти України у складі ЗС РФ.
Могилвеський – співголова російського історичного товариства, яке поширює викривлені історичні наративи з метою виправдання війни та окупації українських територій.
ГУР оприлюднив дані про 20 культурних цінностей, викрадених з археологічних об’єктів на тимчасово окупованому Кримському півострові (зокрема, некрополя Киз-Аул і кургану Госпітальний), а також із Новокаховської міської картинної галереї та заповідника Кам’яна могила.
Раніше у ГУР оприлюднили дані п’ятьох російських пропагандистів, які працюють на підтримку окупації та війни проти України.
Викрадення культурної спадщини: ГУР визначило причетних
Археологи знайшли ймовірні останки д’Артаньяна
У церкві нідерландського міста Маастрихт археологи виявили скелет, який може належати Шарлю де Бацу де Кастельмору – прототипу легендарного мушкетера д’Артаньяна. Про це у с ереду, 25 березня, повідомило місцеве видання Nos.
ДНК скелета зараз порівнюють у лабораторії в Мюнхені з ДНК можливого нащадка мушкетера. Результат очікується найближчим часом.
Зазначається, що скелет був виявлений випадково після того, як частина підлоги церкви Святих Петра і Павла в районі Вольдер просіла. Могилу знайшли під час ремонтних робіт, в ній також були знайдені французька монета та залишки мушкетного ядра. Як повідомляється, скелет лежав на місці, де раніше стояв вівтар. У той час в такому місці ховали лише королів та інших важливих осіб.
До цього століттями залишалося загадкою, де був захоронений легендарний француз. Відомо, що Шарль де Бац де Кастельмор, як насправді звали д’Артаньяна, приєднався до мушкетерів під керівництвом короля Людовика XIII, елітного корпусу, що служив французькому королівському дому. Пізніше він став важливою довіреною особою сина останнього, Людовика XIV, і був підвищений до капітан-лейтенанта. Під час французької облоги Маастрихта в 1673 році д’Артаньян був смертельно поранений мушкетною кулею.
В Україні привітали рішення Польщі щодо екстрадиції російського археолога
Україна привітала рішення суду Варшави про екстрадицію російського археолога Олександра Бутягіна, якого підозрюють у незаконних розкопках в окупованому Криму. Про це заявив речник Міністерства закордонних справ Георгій Тихий, передає Укрінформ.
Разом з тим, Україна розуміє, що “ще будуть етапи процесуальних дій в Польщі”.
“Це зараз в руках польського правосуддя. Про те, що його очікує в Україні краще знають правоохоронці, які порушили відповідні справи”, – зазначив Тихий.
Суд у Варшаві 18 березня ухвалив рішення про екстрадицію російського археолога Бутягіна на запит української влади.
У грудні 2025 року Бутягіна затримали в Польщі на запит України, коли він прямував із Нідерландів на Балкани для проведення серії лекцій.
В Україні його планують судити за розкопки у тимчасово окупованому Криму.
Як зазначається, захист оскаржуватиме рішення суду.
Дії Бутягіна та його команди археологів призвели до часткового руйнування об’єктів культурної спадщини, а завдані збитки оцінюються понад 200 млн гривень (приблизно 4,8 млн доларів США).
Як ми вже писали, в Польщі на запит України затримали російського археолога, співробітника Ермітажу Олександра Бутягіна.
Польща погодила екстрадиції російського археолога в Україну – ЗМІ
Суд у Варшаві 18 березня ухвалив рішення про екстрадицію російського археолога Олександра Бутягіна на запит української влади. Про це поінформували росЗМІ з посиланням на близьких росіянина.
“У Варшаві відбулося засідання суду першої інстанції у справі Олександра Бутягіна. Суд постановив задовольнити запит України про екстрадицію”, – зазначили у повідомленні.
У грудні 2025 року Бутягіна затримали в Польщі на запит України, коли він прямував із Нідерландів на Балкани для проведення серії лекцій.
В Україні його планують судити за розкопки у тимчасово окупованому Криму.
Як зазначається, захист оскаржуватиме рішення суду.
“Рішення суду першої інстанції не означає негайної екстрадиції – захист буде його оскаржувати та домагатися скасування у суді вищої інстанції”, – заявила сторона захисту.
Адвокати також вважають, що порушення, описані у справі Бутягіна, не передбачають позбавлення волі.
“Адвокати стверджують: матеріали справи описують виключно факт проведення розкопок без дозволу України, що згідно з Кримінальним кодексом України не передбачає позбавлення волі і не є екстрадиційним злочином”.
Крім того, захист Бутягіна скаржиться, мовляв “процес над археологом в Україні може не відповідати стандартам справедливого суду”. За словами близьких археолога, строк давності за статтею, інкримінованою Україні російському вченому, сплив у 2024 році.
Дії Бутягіна та його команди археологів призвели до часткового руйнування об’єктів культурної спадщини, а завдані збитки оцінюються понад 200 млн гривень (приблизно 4,8 млн доларів США).
Як ми вже писали, в Польщі на запит України затримали російського археолога, співробітника Ермітажу Олександра Бутягіна.
У Швейцарії знайшли рідкісну бронзову сокиру віком 3500 років
Археологи у Швейцарії виявили добре збережену бронзову сокиру віком близько 3500 років, повідомляє Arkeonews. Знахідку датують приблизно 1500 роком до нашої ери, що відповідає періоду середньої Бронзової Доби. Довжина артефакту становить близько 22 сантиметрів, і дослідники зазначають, що він відзначається високою якістю виготовлення.
Поруч із сокирою археологи знайшли бронзову застібку. Це дає підстави припускати, що обидва предмети могли бути частиною більшого скарбу, який з часом був розпорошений або зруйнований. Саму сокиру, ймовірно, врятувало її розташування – вона лежала у вузькій тріщині скелі на крутому схилі Шлоссфельсена поблизу кордону з Францією.
Це вже не перший археологічний артефакт, знайдений у цьому місці. Ще у 1858 році тут виявили бронзовий серп. Дослідники не виключають, що він також був частиною того самого скарбу, оскільки всі знайдені предмети датуються приблизно одним і тим самим періодом.
“Скарби бронзової доби” були досить поширеним явищем у Європі. У таких схованках могли зберігатися десятки або навіть сотні предметів – інструменти, зброя та прикраси. Вважається, що їх використовували як ритуальні дари богам. Предмети спеціально закопували у землю, ховали в глибоких тріщинах скель або навіть опускали у водойми.
Знайдену сокиру археологи відносять до “гренхенського типу”. Назва походить від міста Гренхен, де у 1856 році під час будівельних робіт знайшли чотири подібні сокири, чотири серпи та фрагмент меча. Саме тоді фахівці описали характерні особливості цього типу інструментів із виступом на корпусі.
У Румунії знайшли більше 30 римських гробниць
Музей національної історії та археології Констанца повідомив про відкриття 34 гробниць римського періоду під час превентивних археологічних досліджень на території міської лікарні в Констанці, портовому місті в Румунії. Як повідомляє Arkeonews, ділянка розташована в межах некрополя античного міста Томіс – великого греко-римського міста на західному узбережжі Чорного моря.
У ході розкопок задокументовано 34 поховання, частина з яких мала катакомбну структуру з кількома захороненнями в одній камері. Це свідчить про впорядковану поховальну архітектуру та, ймовірно, родинний або громадський характер поховань.
Серед знахідок – прикраси, скляний посуд, монети та значна кількість кераміки, зокрема африканські амфори. Останні особливо важливі, адже вказують на активні торговельні зв’язки Томіса з Північною Африкою в період Римської імперії. Використання таких посудин у поховальному контексті може свідчити про статус померлих і символічні аспекти ритуалу.
Дві знахідки вирізняються особливо. Перша – грецький напис III століття н.е., що підтверджує існування в місті релігійної асоціації, однак значення самого тексту ще вивчається.
Друга – умбон парадного щита, центральна металева частина, характерна для церемоніальних, а не бойових зразків. Подібні предмети вкрай рідко трапляються у поховальному контексті, що може вказувати на високий статус похованої особи – можливо, військового офіцера або члена міської еліти.
Роботи проводилися у два етапи з вересня 2025 по лютий 2026 року за дозволом Міністерства культури Румунії. Через те, що лікарняний комплекс розташований у межах охоронної археологічної зони, дослідження були обов’язковими перед початком інфраструктурних оновлень. Попри складні умови, включно з демонтажними роботами та ризиком обвалів сусідніх конструкцій, археологи відпрацювали 39 активних днів у межах визначеного периметра.
Відкриття в Констанці вже називають одним із найважливіших археологічних результатів останніх років на румунському узбережжі Чорного моря – і ще одним підтвердженням того, що під сучасним містом приховані численні шари античної історії.
У протоці біля Данії знайшли найбільший середньовічний торговий корабель
Біля узбережжя Копенгагена археологи знайшли затонулий корабель, який є найбільшим середньовічним когом, що коли-небудь виявляли. Корабель, названий Svælget 2, міг перевозити до 300 тонн вантажу. Він був знайдений на глибині 13 метрів у протоці Ересунн. Корпус корабля зберігся майже повністю, що є винятковим для таких знахідок. Археологи також виявили на борту різні предмети побуту моряків, які дали унікальне уявлення про життя на кораблі у XV столітті. Довжина судна становила близько 28 метрів, а ширина – дев’ять метрів. Знахідка пов’язана з правлінням королеви Маргрете I та свідчить про розвиток торгівлі в регіоні Ересунна. Наразі корабель проходить процес консервації, а в Роскілле відкрилася виставка, присвячена морській археології та цьому кораблю.
Україна просить екстрадиції затриманого російського археолога – ЗМІ
Від України надійшов запит на екстрадицію Польщею затриманого російського археолога Олександра Б. у зв’язку з незаконними розкопками в окупованому Криму. Про це повідомляє польське радіо RMF24, посилаючись на свої джерела.
Хоч польське ЗМІ не називає прізвище росіянина, та за описом стає зрозуміло, що мовиться про недавно затримано археолога російського Державного Ермітажу Олександра Бутягіна.
Український запит на екстрадицію вченого надійшов до Окружної прокуратури Варшави, пише польське медіа.
У Польщі спершу мають оцінити формальну відповідність запиту усім вимогам, після чого будуть перевіряти наявність причин для неприйнятності екстрадиції затриманого.
Прокуратура сформує свою позицію з цього питання та передасть її до суду разом з українським запитом.
Одночасно до суду подадуть клопотання про продовження тримання під вартою затриманого, оскільки термін спливає 13 січня. Остаточне рішення про екстрадицію буде ухвалювати суд.
Як ми вже писали, в Польщі на запит України затримали російського археолога, співробітника Ермітажу Олександра Бутягіна.