Російський археолог Олександр Бутягін, якого Польща віддала Росії в межах обміну, зробив першу заяву після звільнення. Він заявив, що продовжуватиме проведення незаконних розкопок у тимчасово окупованому Криму. Про це повідомляє російське провладне видання Вести.
За словами Бутягіна, він не тільки не збирається завершувати незаконні розкопки, а й прагне встигнути відновити археологічні дослідження влітку 2026 року.
Російський археолог зазначив, що питання тепер полягає в тому, чи встигне він організувати експедицію до того часу.
“Там необхідно ще додати звіти, а оскільки я втратив п’ять місяців, то це великий термін. Думаю, що можливо зглянуться на моє становище люди. І я думаю, що роботи мають бути продовжені”, – заявив він. Олександр Бутягін – 54-річний російський археолог, який із 1993 року працює в Ермітажі. З кінця 90-х років він керував експедиціями в окупованій нині Керчі.
Позначка: Археологія
У Норвегії знайшли найбільший скарб епохи вікінгів
У східній частині Норвегії археологи зробили одне з наймасштабніших відкриттів останніх років – понад 3000 срібних монет часів вікінгів. Як повідомляє Arkeonews, скарб, відомий як Мерстадський клад, уже визнано найбільшим монетним скарбом цієї епохи, знайденим у країні.
Знахідку зробили неподалік міста Rena після сигналу металошукача. Спочатку ентузіасти виявили лише 19 монет, але після залучення археологів кількість швидко зросла до тисяч. Протягом кількох днів із поля підняли понад 3000 артефактів, що перетворило локальну подію на національну сенсацію.
Фахівці підкреслюють, що стан монет виявився несподівано добрим. Завдяки особливостям ґрунту срібло майже не постраждало від обробки землі, що дає змогу детально вивчити грошовий обіг пізнього періоду вікінгів.
За попередніми оцінками, скарб датують приблизно 1050 роком – фінальним етапом епохи вікінгів. Більшість монет має іноземне походження, а саме німецьке та англійське, що свідчить про активні торговельні та політичні зв’язки регіону з Європою.
Особливу цінність становлять норвезькі монети, які можуть бути пов’язані з періодом правління ГаральдаIII Суворого. Саме тоді в країні почала формуватися власна монетна система, що відображає перехід до більш централізованої держави.
Дослідники вважають, що скарб могли заховати у шкіряному мішку або іншій органічній тарі, яка з часом зруйнувалася. Монети розсіялися по полю через багаторічну оранку, тому їх знаходять не в одному місці, а на значній площі.
Причини заховання залишаються невідомими. Це могло бути як ритуальне підношення, так і спроба зберегти багатство в небезпечний період. За оцінками істориків, така кількість срібла могла дорівнювати вартості цілої ферми.
Розкопки тривають, і археологи не виключають, що під землею можуть залишатися нові частини скарбу.
Екстрадиція археолога Бутягіна: в МЗС відреагували на передачу його РФ
Україна з прикрістю дізналася про те, що російський громадянин Олександр Бутягін, який обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину на українській території все ж таки не був екстрадований в Україну. Про це заявив речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий журналістам у вівторок, 28 квітня.
Він також нагадав, що обмін відбувся всупереч попередньому цілком справедливому рішенню польського суду про екстрадицію в Україну.
“Очевидно, що російська сторона цинічно використає цей політико-правовий епізод для виправдання окупації Криму та експлуатації української тимчасово окупованої території російськими громадянами”, – наголосив він.
За словами речника, Україна послідовно наполягає на притягненні до реальної юридичної відповідальності усіх російських суб’єктів, які працюють на окупацію та війну.
“Щодо цього кейсу Бутягіна й інших подібних ситуацій, Україна продовжить застосування відповідних юридичних механізмів та працюватиме також в юрисдикціях партнерів”, – запевнили у МЗС.
У Єгипті знайшли гігантську статую фараона Рамзеса II
У східній частині дельти Нілу археологи зробили вражаюче відкриття – масивну статую, яка, ймовірно, зображує легендарного фараона Рамзеса II. Про знахідку повідомило Міністерство туризму та старожитностей Єгипту.
Скульптуру виявили на археологічній пам’ятці Тель-Фараун (давнє місто Імет). Збереглася лише верхня частина статуї без ніг і основи, однак навіть у такому вигляді вона сягає приблизно 2,2 метра заввишки та важить до шести тонн. Попри пошкодження, чітко проглядаються характерні риси царської іконографії, що дозволяє пов’язати її саме з Рамзесом II – одним із наймогутніших правителів Давнього Єгипту. Фото: Міністерство туризму та старожитностей Єгипту Дослідники припускають, що статуя не була створена для цього місця. Ймовірно, її виготовили в давній столиці Пі-Рамзес, а пізніше перевезли до Тель-Фарауна для повторного використання у місцевому храмі. Така практика переміщення та “перепрофілювання” монументів була доволі поширеною в античні часи.
Є також версія, що статуя могла бути частиною “царської тріади” – композиції, де фараон зображувався разом із божествами, що символізували його владу та божественний захист. Подібні скульптурні групи вже знаходили в цьому регіоні, однак остаточні висновки дослідники зроблять після детальнішого аналізу.
Після виявлення артефакт оперативно перевезли до реставраційного центру в Сан-ель-Хагарі, де фахівці займуться його відновленням і вивченням. Планується провести аналіз каменю та технік обробки, щоб точніше визначити походження і вік статуї.
У Туреччині знайшли унікальну двометрову статую Афіни
У південно-західній частині Туреччині археологи виявили вражаючу двометрову мармурову статую Афіни на території античної Лаодікеї. Про відкриття повідомив міністр культури і туризму Мехмет Нурі Ерсой, назвавши його важливим внеском у дослідження культурної спадщини регіону.
Laodikeia’da önemli bir keşfe daha imza attık!Antik kentte yeni bir buluntu daha gün yüzüne çıktı… ⛏️Laodikeia Batı Tiyatrosu’nda yürüttüğümüz çalışmalar, geçmişin izlerini gün yüzüne çıkarmayı sürdürüyor.Sahne binasında, yaklaşık 2 metre uzunluğunda, beyaz mermerden… pic.twitter.com/fjGHyjSxxv— Mehmet Nuri Ersoy (@MehmetNuriErsoy) April 23, 2026
Скульптуру виявили під час розкопок у Західному театрі Лаодикії – у залишках сценічної будівлі, де вона лежала серед уламків обличчям донизу. Хоча голова статуї поки не знайдена, решта збереглася у доброму стані, що дозволяє детально вивчити майстерність античних скульпторів.
Західний театр, де зроблено відкриття, датують II століттям до нашої ери. Статуя виконана з білого мармуру та зображує Афіну у повний зріст на круглій основі. Вона одягнена у традиційний пеплос і плащ, а на грудях вирізьблено егіду з головою Медуза, оточеною зміями. Висока деталізація складок тканини та природність форм свідчать про роботу майстра високого рівня. Особливістю є плащ навколо шиї – рідкісний елемент для подібних зображень.
Стилістично скульптура належить до епохи епоха Августа, коли в мистецтві відроджувалися класичні грецькі традиції. Цікаво, що в Лаодикії Афіну могли шанувати не лише як богиню війни й мудрості, а й як покровительку ремесел – місто було відоме текстильним виробництвом.
За словами турецької влади, знахідка стала частиною ширшої програми зі збереження культурної спадщини. Археологічні роботи тривають, і кожне нове відкриття допомагає краще зрозуміти життя та мистецтво античного світу.
Давні мая використовували дорогоцінні камені як пломби
Археологи виявили перший підтверджений випадок використання дорогоцінного каменю як пломби в корінному зубі представника цивілізації Майя, повідомляє Arkeonews. Відкриття ставить під сумнів усталену думку, що стоматологічні втручання майя мали виключно декоративний характер.
Йдеться про нижній моляр, який зберігається у музеї Пополь Вух при університеті Франсиско Маррокіна. У центрі жувальної поверхні зуба виявлено акуратно вставлений зелений камінь, імовірно жадеїт – матеріал, що мав високу цінність у культурі майя.
На відміну від раніше відомих прикладів, де прикраси розміщувалися на передніх зубах і були добре помітні, цей випадок стосується моляра, тобто зуба, який не видно під час розмови чи посмішки. Це одразу виключає суто естетичне призначення.
Детальний аналіз показав, що камінь ідеально підігнаний до порожнини, вирізаної у місці з’єднання основних горбиків зуба, і не заважав жуванню. Це свідчить про високий рівень майстерності та знань анатомії.
Щоб з’ясувати, чи була процедура виконана за життя людини, дослідники застосували метод конусно-променевої комп’ютерної томографії. Результати показали наявність кальцифікацій у пульпі зуба – реакції живої тканини на втручання, що підтверджує: операцію провели за життя пацієнта.
Вчені припускають, що вставка могла виконувати функцію своєрідної пломби. Ймовірно, спочатку було видалено уражені карієсом тканини, після чого порожнину заповнили каменем, закріпивши його природними смолами з антибактеріальними властивостями.
Попри це, остаточна мета процедури залишається невідомою. Дослідники не виключають і символічного або ритуального значення, адже у культурі Майя дорогоцінні матеріали часто мали особливий сенс.
Знахідка є унікальною не лише для Мезоамерики, а й у світовому масштабі. Вона демонструє, що давні цивілізації могли експериментувати зі складними стоматологічними практиками, які виходили далеко за межі естетики. Вчені сподіваються, що подальші дослідження допоможуть з’ясувати, чи був цей випадок поодиноким, чи частиною ширшої, раніше невідомої медичної практики.
У Іспанії виявили унікальну давньоримську технологію настінного живопису
У іспанському місті Картахена, на території давньої Картаго Нова, вчені розкрили нові деталі створення античних настінних розписів у будинку Domus of Salvius, повідомляє Interesting Engineering. Хімічний аналіз показав, що майстри Римської імперії використовували раніше невідому техніку змішування фарб, яка дозволяла значно економити дорогі матеріали.
У центрі дослідження – кіновар, мінерал яскраво-червоного кольору, який у давнину називали “червоним золотом” через його високу вартість. Вчені з’ясували, що художники змішували його з дешевшим оксидом заліза, отримуючи потрібний відтінок без перевитрат.
Однак головним відкриттям стала не сама суміш, а спосіб підготовки стін. Перед нанесенням фарби майстри використовували спеціальний ґрунт на основі жовтого мінералу гетиту. Такий підхід дозволяв не лише зменшити витрати кіноварі, а й значно підвищував довговічність кольору.
Дослідження проводили фахівці з Університету Кордови та Університету Мурсії, які застосували сучасні методи аналізу, зокрема рентгенівську дифракцію та спектроскопію. Вони встановили, що для створення розписів використовувалися переважно місцеві матеріали, а сама технологія свідчить про високий рівень знань античних майстрів у галузі хімії.
Попри те, що настінні розписи Картаго Нови досліджувалися і раніше, їхній хімічний склад детально не аналізували. Нові результати дозволили не лише зрозуміти техніку створення цих робіт, а й переглянути уявлення про використання кіноварі в Римській імперії. Вважалося, що цей пігмент з часом вийшов з ужитку, однак датування розписів спростовує цю гіпотезу.
У Британії знайшли кулон IX століття із зображенням Івана Хрестителя
У графстві Норфолк на сході Великої Британії археологи досліджують незвичайну знахідку – золотий кулон IX століття, виготовлений у вигляді монети із зображенням Івана Хрестителя. Як повідомляє Arkeonews, експерти вже назвали артефакт “унікальним і загадковим”, адже він не вписується у звичні історичні рамки.
Кулон виявив шукач із металошукачем поблизу Дантона, неподалік Фейкенгема. Він являє собою перфоровану золоту монету типу соліда – валюти, що походить ще з часів Римської та Візантійської імперій. На одному боці зображено бородатого чоловіка з латинським написом, який ідентифікує його як Івана Хрестителя, а на іншому – фрагменти напису “Баптист і Євангеліст”. Фото: Andrew Williams/Norfolk County Council Фахівці наголошують, що така іконографія є надзвичайно рідкісною. У Західній Європі IX століття монети зазвичай прикрашали портретами королів або імператорів, особливо в період правління Каролінзької династії. Релігійні образи частіше зустрічалися у Візантії, але не на монетах цього регіону.
Додаткову загадку створює історичний контекст. Приблизно у 870 році територія Східної Англії була захоплена вікінгами, які на той час ще не прийняли християнство. Звідси витікає питання – навіщо взагалі там була створена прикраса із зображенням християнського святого.
Експерти припускають, що артефакт може свідчити про складні культурні контакти між скандинавами та християнським світом або ж про невідомі раніше впливи у регіоні.
Наразі знахідка проходить офіційну процедуру оцінки як скарб. Якщо її визнають такою, кулон можуть передати до Музею Норвіцького замку, який уже зацікавився придбанням.
На Київщині знайшли кістку мамонта віком 25 тисяч років
У Київській області у Переяславі знайшли унікальну археологічну знахідку – частину кістки мамонта віком близько 25 тисяч років. Її передали до Національного історико-етнографічного заповідника Переяслав для дослідження та подальшого збереження.
Йдеться про епіфіз кульшового суглоба (частину стегнової кістки), який виявили бійці добровольчого формування на південно-східних околицях міста.
Атрибуцію знахідки здійснив науковець Дмитро Ступак. За його словами, місце потребує додаткового вивчення, адже є ймовірність, що поруч можуть бути інші артефакти того ж періоду.
Археологи Олександр Прядко та Олександр Павлик вже обстежили територію, однак нових знахідок поки не виявили.
Водночас науковці нагадують, що ще у 2021 році в цьому ж районі знаходили фауністичні рештки та крем’яний наконечник, що може свідчити про існування раніше невідомої пам’ятки палеоліту.
За словами дослідників, нова знахідка суттєво підвищує наукову цінність цієї локації та може стати ключем до відкриття давнього поселення людей кам’яної доби.
ГУР викрив російських археологів, причетних до розграбувань на ТОТ
Головне управління розвідки (ГУР) Міноборони України у розділі Викрадена спадщина порталу War&Sanctions оприлюднив інформацію щодо 20 викрадених окупантами українських культурних цінностей на тимчасово окупованих територіях України, а також причетних до незаконних археологічних робіт, викривлення історії та виправдання окупації українських територій. Про це йдеться в повідомленні ГУР в Telegram.
Серед російських грабіжників:
Вони брали участь у нелегальних археологічних розкопках на тимчасово окупованій території Донецької області в районах Приазов’я та Донецького кряжу.
Кравченко безпосередньо очолював такі експедиції, а Войтенко є учасником збройної агресії проти України у складі ЗС РФ.
Могилвеський – співголова російського історичного товариства, яке поширює викривлені історичні наративи з метою виправдання війни та окупації українських територій.
ГУР оприлюднив дані про 20 культурних цінностей, викрадених з археологічних об’єктів на тимчасово окупованому Кримському півострові (зокрема, некрополя Киз-Аул і кургану Госпітальний), а також із Новокаховської міської картинної галереї та заповідника Кам’яна могила.
Раніше у ГУР оприлюднили дані п’ятьох російських пропагандистів, які працюють на підтримку окупації та війни проти України.
Викрадення культурної спадщини: ГУР визначило причетних