Швейцарські археологи виявили на дні Невшательського озера вантаж корабля римської епохи, що містить сотні керамічних контейнерів, посуд, інструменти та колеса для возів. Знахідка датована I століттям нашої ери і свідчить про активну торгівлю на великі відстані, пише Swissinfo.
Вантаж складається з мисок, тарілок та контейнерів для оливкової олії, частина з яких імпортована з Іспанії, що свідчить про далекі торгові маршрути римлян. Також знайдено посуд, інструменти та колеса для возів, які збереглися у дуже хорошому стані.
Археологи зазначають, що наявність зброї, зокрема мечів, свідчить про супровід цивільного торгового судна військовим ескортом.
Після проведення реєстрації та реставрації артефакти будуть представлені в Археологічному музеї Латеніум в Отеріві, що на Невшательському озері, аби зробити їх доступними для широкого загалу.
Позначка: Археологія
Археологи знайшли ймовірні останки д’Артаньяна
У церкві нідерландського міста Маастрихт археологи виявили скелет, який може належати Шарлю де Бацу де Кастельмору – прототипу легендарного мушкетера д’Артаньяна. Про це у с ереду, 25 березня, повідомило місцеве видання Nos.
ДНК скелета зараз порівнюють у лабораторії в Мюнхені з ДНК можливого нащадка мушкетера. Результат очікується найближчим часом.
Зазначається, що скелет був виявлений випадково після того, як частина підлоги церкви Святих Петра і Павла в районі Вольдер просіла. Могилу знайшли під час ремонтних робіт, в ній також були знайдені французька монета та залишки мушкетного ядра. Як повідомляється, скелет лежав на місці, де раніше стояв вівтар. У той час в такому місці ховали лише королів та інших важливих осіб.
До цього століттями залишалося загадкою, де був захоронений легендарний француз. Відомо, що Шарль де Бац де Кастельмор, як насправді звали д’Артаньяна, приєднався до мушкетерів під керівництвом короля Людовика XIII, елітного корпусу, що служив французькому королівському дому. Пізніше він став важливою довіреною особою сина останнього, Людовика XIV, і був підвищений до капітан-лейтенанта. Під час французької облоги Маастрихта в 1673 році д’Артаньян був смертельно поранений мушкетною кулею.
У Польщі знайшли кладовище “вигнанців”
У польському місті Пєнь археологи виявили унікальне кладовище XVII століття з понад сотнею поховань, частина з яких має моторошні ознаки забобонних ритуалів. Про це пише Heritage Daily.
Дослідники припускають, що це може бути найбільше поховання соціально відторгнутих людей у Польщі. У багатьох могилах знайдено серпи, каміння та навіть замки- усе це використовували, щоб “стримати” небіжчиків і не дати їм повернутися до світу живих.
Розкопки очолює команда професора Даріуш Полінський, яка вже зафіксувала понад десяток нетипових поховань. Така кількість подібних знахідок є рідкісною для подібних пам’яток.
Однією з найвідоміших стала могила так званої “вампірки Зосі” – молодої жінки, похованої із серпом на шиї та замком на пальці ноги. Реконструкція її обличчя показала, що вона могла страждати від пухлини, що, ймовірно, стало причиною страху та ізоляції з боку суспільства.
Інші поховання також вражають деталями:
За словами дослідників, подібні ритуали були продиктовані страхами місцевих жителів. Люди вірили, що померлі можуть “повернутися” або навіть заразити інших, тому їх ховали обличчям донизу, притискали камінням або блокували рухи металевими предметами.
У муміях Стародавнього Єгипту знайшли канабіс, кокаїн і нікотин
У 1992 році команда науковців під керівництвом токсикологині Світлани Балабанової заявила про виявлення слідів кокаїну, нікотину та канабісу в муміях Стародавнього Єгипту. Йшлося про останки, датовані періодом від XI століття до н.е. до IV століття н.е. Про це пише Фокус.
Відкриття одразу викликало хвилю дискусій, адже кокаїн традиційно пов’язують із рослиною коки, яка росте лише в Південній Америці. Це породило гіпотези про можливі трансатлантичні контакти стародавніх єгиптян, однак жодних археологічних доказів цьому так і не знайшли.
Подальші дослідження не підтвердили наявність кокаїну або ТГК у муміях. Вчені дійшли висновку, що найімовірніше йдеться про забруднення зразків. Волосся, наприклад, здатне поглинати сторонні речовини з навколишнього середовища, і ці сліди можуть зберігатися навіть після очищення.
Щодо нікотину, ситуація складніша. Виявилося, що ця речовина міститься не лише в тютюні, а й у деяких рослинах, поширених у Європі, Азії та Африці. Тож стародавні єгиптяни могли контактувати з нікотином без будь-яких зв’язків із Новим Світом.
Окрему роль могли відіграти й методи збереження мумій. У XIX столітті їх часто обробляли тютюновим пилом і рослинними інсектицидами для захисту від руйнування. Саме ці речовини могли залишити хімічні сліди, які пізніше сприйняли як докази вживання наркотиків.
Що ж до канабісу, існують свідчення, що його могли використовувати у Стародавньому Єгипті в лікувальних цілях – зокрема для зняття болю чи інфекцій. Однак і ці дані не отримали остаточного підтвердження в сучасних аналізах.
Сьогодні науковці сходяться на думці, що сенсаційні результати 1990-х років, найімовірніше, були наслідком недосконалих методів дослідження та зовнішнього забруднення.
Розкопки в Криму. Екстрадиція росіянина в Україну
Суд у Польщі дав згоду на екстрадицію в Україну російського археолога Олександра Бутягіна, якого Україна розшукує за проведення розкопок в окупованому РФ Криму – однак на рішення ще можуть подати апеляцію.
Рішення у Польщі
Окружний суд Варшави 18 березня визнав можливим виконання запиту України на екстрадицію Бутягіна.
Адвокат археолога Адам Доманський зазначив, що вони будуть подавати апеляцію.
Україна звинувачує співробітника Ермітажу Бутягіна у незаконних розкопках та викраденні історичних артефактів в окупованому Криму і на цих підставах оголосила його в розшук.
Бутягіна затримали в грудні 2025 року в одному з готелів Варшави, під час його поїздки Європою з лекціями.
Розкопки в Криму
За даними СБУ, у 2014 році Бутягін очолив експедицію, яку особисто відвідував Путін і понад 10 років проводив незаконні розкопки на об’єкті культурної спадщини України в Криму.
Зокрема, група підозрюваного проводила незаконні розкопки на площі сотень квадратних метрів, внаслідок чого росіяни зняли так званий культурний шар українського півострова на глибину майже 2 м. Насамперед йдеться про територію українського археологічного комплексу Давнє місто Мірмекій, розташованого в районі Керчі.
Як встановила експертиза, під час розкопок росіяни пошкодили українську історичну локацію і завдали збитків на суму понад 200 млн грн.
Реакція України
Україна позитивно оцінює рішення окружного суду Варшави щодо екстрадиції російського археолога Олександра Бутягіна в Україну.
Водночас представник українського зовнішньополітичного відомства Георгій Тихий зазначив, що Україна розуміє, що “ще будуть етапи процесуальних дій у Польщі”.
“Це зараз у руках польського правосуддя. Про те, що його очікує в Україні, краще знають правоохоронці, які порушили відповідні справи”, – зазначив він.
У Туреччині під водою виявили 2400-річні історичні споруди
У районі Еїль провінції Діярбакир на дні місцевого водосховища виявлено давні споруди, яким приблизно 2,4 тисячі років. Про це повідомляє TRT Haber із посиланням на підводні команди пошуку та рятування (SAK) жандармерії провінції.
Згідно з повідомленням, район Еїль, що знаходиться за 52 км від центру Діярбакира, з давніх часів був домівкою для численних цивілізацій і відомий своїми релігійними, природними та культурними цінностями.
Будівництво водосховища почалося у 1986 році та завершилося у 1997-му. Воно забезпечує місто питною та технічною водою, а також приховує під своїми глибинами численні історичні об’єкти.
Раніше гробниці пророків Хазрат Зулькіфль та Хазрат Ельяс були перенесені на пагорб Небі Харун, щоб уникнути затоплення. Проте деякі скельні гробниці, а також мечеть, медресе та хамам залишаються під водою й досі привертають увагу дослідників та туристів.
Знайдено найстарішу печеру на планеті
Дослідники виявили найдавнішу печеру на планеті. Вона утворилася задовго до появи динозаврів і збереглася до наших днів у віддаленому районі Австралії. Про це пише IFLScience.
Печери Дженован розташовані у муніципалітеті Обертон, Новий Південний Уельс, на сході країни.
Комплекс складається з численних залів, деякі з них мають підземні водойми, а на поверхні відомо понад 300 входів. Довгі роки вчені вважали ці печери порівняно молодими, сформованими річками Блакитних гір, але дослідження 2006 року змінило уявлення про їхній вік.
Щоб визначити час утворення печер, геологи вивчали глинисті мінерали, які кристалізувалися з вулканічного попелу сотні мільйонів років тому. За методом калій-аргонового датування встановлено, що печери Дженован мають приблизно 340 мільйонів років.
Це означає, що вони старші за більшість геологічних формувань континенту, динозаврів і навіть Блакитні гори.
За словами співавтора дослідження доктора Армстронга Осборна Дженованські печери на сотні мільйонів років старші за будь-яку іншу відому відкриту печеру у світі. Вік печери дозволяє вченим вивчати еволюцію підземних екосистем та давніх кліматичних умов на Землі.
Відкриття робить печери Дженован не лише геологічною пам’яткою, а й унікальним науковим об’єктом, що допомагає зрозуміти формування континентів і розвиток природи на планеті. Фото: Shutterstock Дженован
У Швейцарії знайшли рідкісну бронзову сокиру віком 3500 років
Археологи у Швейцарії виявили добре збережену бронзову сокиру віком близько 3500 років, повідомляє Arkeonews. Знахідку датують приблизно 1500 роком до нашої ери, що відповідає періоду середньої Бронзової Доби. Довжина артефакту становить близько 22 сантиметрів, і дослідники зазначають, що він відзначається високою якістю виготовлення.
Поруч із сокирою археологи знайшли бронзову застібку. Це дає підстави припускати, що обидва предмети могли бути частиною більшого скарбу, який з часом був розпорошений або зруйнований. Саму сокиру, ймовірно, врятувало її розташування – вона лежала у вузькій тріщині скелі на крутому схилі Шлоссфельсена поблизу кордону з Францією.
Це вже не перший археологічний артефакт, знайдений у цьому місці. Ще у 1858 році тут виявили бронзовий серп. Дослідники не виключають, що він також був частиною того самого скарбу, оскільки всі знайдені предмети датуються приблизно одним і тим самим періодом.
“Скарби бронзової доби” були досить поширеним явищем у Європі. У таких схованках могли зберігатися десятки або навіть сотні предметів – інструменти, зброя та прикраси. Вважається, що їх використовували як ритуальні дари богам. Предмети спеціально закопували у землю, ховали в глибоких тріщинах скель або навіть опускали у водойми.
Знайдену сокиру археологи відносять до “гренхенського типу”. Назва походить від міста Гренхен, де у 1856 році під час будівельних робіт знайшли чотири подібні сокири, чотири серпи та фрагмент меча. Саме тоді фахівці описали характерні особливості цього типу інструментів із виступом на корпусі.
Лунка на полі для гольфу відкрила 200-річну таємницю
На гольф-полі Davyhulme Park в Траффорді, Великому Манчестері, сталася незвичайна подія: утворена воронка на 13-й лунці розкрила таємний винний погріб, що зберігався під землею понад 200 років, пише The Sun.
Виявлені десятки порожніх пляшок вина, шампанського та портвейну свідчать про те, що колись це місце було частиною помістя Davyhulme Hall, яке було зруйноване ще в 1888 році.
Ситуація стала справжнім відкриттям для місцевих мешканців. Наглядач поля для гольфа, Стів Хопкінс, який першим виявив цю воронку, не міг повірити своїм очам. Погріб, оточений арочними стінами, здивував усіх, адже такі знахідки є рідкісними навіть для таких історичних регіонів, як цей.
За словами Мартіна Хамера, професійного гравця клубу, 13-а лунка неодноразово ставала місцем для прогулянок, і навіть не здогадувались, що під ногами заховано таке старовинне місце. Відкриття стало справжнім підтвердженням багатої історії місцевості.
Гольф-клуб Davyhulme Park вже почав обговорення з місцевими властями про збереження цієї унікальної історичної пам’ятки. Пляшки з погреба вже були вилучені для зберігання, а сам погріб тимчасово опечатано, поки не буде ухвалено рішення про подальші кроки.
Нагадаємо, у Панамі знайшли королівську гробницю з золотом віком понад тисячу років.
У Румунії знайшли більше 30 римських гробниць
У Румунії знайшли більше 30 римських гробниць
Музей національної історії та археології Констанца повідомив про відкриття 34 гробниць римського періоду під час превентивних археологічних досліджень на території міської лікарні в Констанці, портовому місті в Румунії. Як повідомляє Arkeonews, ділянка розташована в межах некрополя античного міста Томіс – великого греко-римського міста на західному узбережжі Чорного моря.
У ході розкопок задокументовано 34 поховання, частина з яких мала катакомбну структуру з кількома захороненнями в одній камері. Це свідчить про впорядковану поховальну архітектуру та, ймовірно, родинний або громадський характер поховань.
Серед знахідок – прикраси, скляний посуд, монети та значна кількість кераміки, зокрема африканські амфори. Останні особливо важливі, адже вказують на активні торговельні зв’язки Томіса з Північною Африкою в період Римської імперії. Використання таких посудин у поховальному контексті може свідчити про статус померлих і символічні аспекти ритуалу.
Дві знахідки вирізняються особливо. Перша – грецький напис III століття н.е., що підтверджує існування в місті релігійної асоціації, однак значення самого тексту ще вивчається.
Друга – умбон парадного щита, центральна металева частина, характерна для церемоніальних, а не бойових зразків. Подібні предмети вкрай рідко трапляються у поховальному контексті, що може вказувати на високий статус похованої особи – можливо, військового офіцера або члена міської еліти.
Роботи проводилися у два етапи з вересня 2025 по лютий 2026 року за дозволом Міністерства культури Румунії. Через те, що лікарняний комплекс розташований у межах охоронної археологічної зони, дослідження були обов’язковими перед початком інфраструктурних оновлень. Попри складні умови, включно з демонтажними роботами та ризиком обвалів сусідніх конструкцій, археологи відпрацювали 39 активних днів у межах визначеного периметра.
Відкриття в Констанці вже називають одним із найважливіших археологічних результатів останніх років на румунському узбережжі Чорного моря – і ще одним підтвердженням того, що під сучасним містом приховані численні шари античної історії.