Європарламент схвалив торговельну угоду зі США

Депутати Європарламенту проголосували за ратифікацію масштабної торговельної угоди зі США. Затвердження документа усуває головну перешкоду на шляху до нормалізації трансатлантичних відносин, проте Європа заздалегідь заклала у текст жорсткі захисні механізми. Про це повідомляє Bloomberg.

Європарламент підтримав пакт, котрий передбачає цілковите скасування європейських мит на промислові товари зі США в обмін на встановлення 15% тарифної “стелі” для більшості європейських товарів, що постачаються на американський ринок.

Цей крок має на меті знизити градус напруженості у відносинах між Брюсселем і Вашингтоном. Адміністрація Дональда Трампа минулими місяцями здійснювала безпрецедентний тиск на ЄС, вимагаючи негайної імплементації угоди, досягнутої ще минулого літа. Проте європейські законодавці неодноразово відтерміновували ратифікацію: спершу через скандальні погрози глави Білого дому анексувати Гренландія, а згодом – через правовий хаос, що виник після скасування глобальних мит США рішенням Верховного суду США.

Щоб отримати схвалення депутатів, до початкового тексту угоди довелося внести дві критично важливі поправки. По-перше, угода не набуде чинності до моменту, коли США на практиці підтвердять виконання своїх зобов’язань. По-друге, пакт автоматично втратить силу в березні 2028 року, якщо обидві сторони не домовляться про його продовження.

Тепер євродепутатам належить погодити ці поправки з національними урядами країн ЄС для затвердження остаточного тексту.

Раніше в Єврокомісії заявили, що будуть реагувати “рішуче і пропорційно” на будь-яке порушення Сполученими Штатами торговельної угоди.

Наруга над прапором України: в ЄС позбавили імунітету польського депутата

Європарламент проголосував за позбавлення імунітету євродепутата-націоналіста від Польщі Ґжеґожа Брауна, зокрема, за наругу над українським прапором у четвер, 26 березня. Про це повідомляє Укрінформ.
Перед цим, у вівторок, за позбавленням Брауна імунітету проголосувала також юридична комісія Європарламенту.
Європарламент свого часу двічі голосував за позбавлення імунітету європейського депутата Брауна.
У першому випадку була мова про наругу над ханукальними свічками у Сеймі, а в другому – порушення “тілесної недоторканності” польської жінки-гінеколога.

Європарламентарі схвалили зниження мит на американські товари

Комітет з міжнародної торгівлі Європейського парламенту підтримав дві законодавчі пропозиції, котрі передбачають зниження більшості мит на промислові та сільськогосподарські товари зі Сполучених Штатів. Рішення ухвалили 29 голосами за, 9 – проти та 1 утримався. Про це повідомила пресслужба Європарламенту у четвер, 19 березня.
Проголосовані поправки до торговельної угоди між ЄС та США відкривають шлях до ратифікації документа.
“Якщо тарифи матеріалізуються, ми негайно призупинимо законодавчу роботу щодо запровадження тарифних преференцій на товари США. Тарифні загрози проти одного з нас є загрозою проти всіх нас”, – зазначив глава комітету Бернд Ланге.
Також підтримана поправка містить пункт про чинність: зниження імпортних тарифів ЄС розпочне діяти лише у разі виконання Сполученими Штатами своїх зобов’язань.
Окрім того, депутати проголосували за зниження тарифів на товари ЄС, що складаються менше як на половину зі сталі або алюмінію, з 50% до 15%.
Нині законодавчі пропозиції повинні пройти голосування в Європарламенті на пленарному засіданні 26 березня. Це дозволить розпочати переговори з урядами ЄС щодо остаточної форми законодавства.
Раніше в Єврокомісії заявили, що будуть реагувати “рішуче і пропорційно” на будь-яке порушення Сполученими Штатами торговельної угоди.

ЄП засудив вербування Росією іноземців для війни

Депутати Європарламенту 12 березня підтримали резолюцію, у якій висловили глибоке занепокоєння практиками вербування громадян Африки та інших регіонів, яких незаконно залучають до бойових дій у межах російської війни проти України або до роботи у російському ВПК.
У документі зазначається, що “тисячі неросійських громадян вводять в оману щодо характеру пропонованої роботи, умов працевлаштування або пов’язаних ризиків, після чого їх направляють або на підприємства з виробництва озброєнь, або безпосередньо залучають до російських операцій вторгнення”.
Наводяться дані української сторони, згідно з якими щонайменше 1780 африканців із 36 країн воюють на боці російської армії. Загалом близько 18 тисяч іноземців зі 128 країн було завербовано Росією для цієї війни, вказується у резолюції.
Євродепутати засудили “практики торгівлі людьми та примусової праці” і наголосили, що використання обману, зловживання вразливим становищем людини та обмеження свободи пересування з метою трудової експлуатації є міжнародними злочинами та порушують міжнародні конвенції.
Також у резолюції підкреслюється, що іноземних рекрутів часто розглядають як “витратний особовий склад”, який відправляють на передову.
Депутати наголосили, що припинення російської війни є необхідним для того, щоб покласти край торгівлі людьми та грубим порушенням прав людини, пов’язаним із вербуванням неросійських громадян.
Разом з тим ЄП підтверджує “тверду підтримку міжнародних механізмів притягнення до відповідальності за порушення міжнародного права, пов’язані з агресивною війною Росії проти України”.

У ЄП підписали кредит для України на 90 млрд євро

Президент Європарламенту Роберта Мецола підписала європейський кредит для України на 90 млрд євро на 2026-2027 роки. Про це вона повідомила у соцмережі Х у вівторок, 24 лютого.
“Щойно підписала кредит на підтримку України у розмірі 90 млрд євро від імені Європарламенту”, – написала вона.
За словами Мецоли, цей фінансовий ресурс буде використани “для продовження надання основних державних послуг; підтримки сильної оборони України; для захисту нашої спільної безпеки та свободи; для досягнення справжнього та тривалого миру і для закріплення майбутнього України в Європі”.
Тим часом президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн на пресконференції в Києві заявила, що Євросоюз забезпечить європейський кредит для України на 90 млрд євро на 2026-2027 роки у той чи інший спосіб.
“Дозвольте мені чітко зазначити, що рішення про цей кредит уже було прийнято. Країни-члени дали свою згоду. Це слово неможливо порушити, тому ми забезпечимо кредит у той чи інший спосіб. У нас є різні способи і ми скористаємося ними”, – запевнила вона.
Як відомо, 20 лютого Угорщина заблокувала 90 млрд євро для України від ЄС, відмовившись проголосувати за один з трьох затверджених Європарламентом документів, необхідних для виділення коштів – зміни до довгострокового бюджету ЄС на 2021-2027 роки.
Але в Брюсселі заявили, що підготують 90 млрд євро Україні, попри вето Угорщини.

Глава ЄП розкритикувала обговорення виборів в Україні під час війни

Голова Європейського парламенту Роберта Мецола заявила, що обговорювати вибори в Україні в умовах війни є цинізмом. Таку заяву вона зробила у суботу, 14 лютого, під час виступу на Мюнхенській конференції з безпеки.
“Коли в Росії були чесні вибори? Коли ми зможемо сказати, що якщо на міста падають бомби, не можна змушувати людей, які не мають електроенергії, йти голосувати? І це цинічний задум, в який ми потрапляємо, і ми абсолютно не повинні цього допускати”, – сказала Мецола.
Очільниця Європарламенту наголосила, що Європа залишається поруч із Україною. Вона зауважила, що нещодавно Європейський парламент погодив кредит для Україні у розмірі 90 млрд євро.
За словами Мецоли, вступ України до ЄС має широку підтримку у Європарламенті.
“Я очолюю парламент, який масово підтримує це. Це виграш для всіх. Це не благодійність. Нам потрібна Україна і нам потрібно, щоб Україна була частиною європейської сім’ї”, – сказала Мецола, додавши, що можна зробити набагато більше.

Європарламент схвалив резолюцію про оборону ЄС

Європарламент 11 лютого схвалив резолюцію про стратегічну оборону ЄС та партнерства у сфері безпеки, у якій Україну назвали пріоритетним стратегічним партнером і запропонували формалізувати співпрацю з нею у сфері безпеки та оборони. Про це повідомляє пресслужба Європарламенту.
У резолюції наголошується, що в умовах російської агресії ЄС має поглиблювати партнерство з Україною, зокрема у сфері оборонної промисловості та інновацій.
Євродепутати закликають до сталої військової, промислової та політичної підтримки Києва, надання гарантій безпеки, а також використання заморожених російських активів для відбудови України відповідно до міжнародного права.
Також пропонується формалізувати партнерство з Україною.
Парламент наголошує на важливості вивчити створення офіційного партнерства у сфері безпеки та оборони з Україною, заявляє, що Україна є пріоритетним стратегічним партнером для Європейського Союзу, у той час як вона готується посісти своє місце як держава-член Союзу, – йдеться в резолюції.
Як заявив доповідач, польський євродепутат Міхал Щерба заявив, в інтересах Євросоюзу поглиблювати співпрацю з Україною, зважаючи на її бойовий досвід та розвиток оборонних спроможностей.
Щоб стримувати російський імперіалізм, ЄС не має ціннішого партнера, ніж Україна. Українці не тільки захистили ЄС, але й створили найзагартованішу в битвах, ефективну та інноваційну військову силу в Європі. У фундаментальних інтересах ЄС поглиблювати партнерство з Україною, особливо в галузях оборонної промисловості та інновацій. Підтримка України є основою оборони ЄС, – наголосив він.
У документі також підтверджується ключова роль НАТО як основи колективної оборони Європи. Водночас депутати закликають до посилення європейської оборонної складової, щоб ЄС міг діяти автономно за необхідності.
Європарламент наголошує на розвитку спільних військових можливостей, координації закупівель, стандартизації та узгодженні оборонного планування з НАТО, щоб уникнути дублювання та підвищити готовність.
У резолюції вітається розширення партнерства у сфері безпеки з країнами-однодумцями, зокрема союзниками по НАТО – Норвегією, Великою Британією та Канадою, а також партнерами в Європі та Індо-Тихоокеанському регіоні.
Раніше Європарламент закликав Євросоюз узяти на себе провідну роль у формуванні майбутньої мирної угоди щодо України, забезпечивши довгострокові гарантії безпеки, репараційний механізм на основі заморожених російських активів та повне дотримання принципів суверенітету й територіальної цілісності.
Європарламент схвалив 90 млрд євро для України

ЄП схвалив резолюцію про оборону ЄС

Європарламент 11 лютого схвалив резолюцію про стратегічну оборону ЄС та партнерства у сфері безпеки, у якій Україну назвали пріоритетним стратегічним партнером і запропонували формалізувати співпрацю з нею у сфері безпеки та оборони. Про це повідомляє пресслужба Європарламенту.
У резолюції наголошується, що в умовах російської агресії ЄС має поглиблювати партнерство з Україною, зокрема у сфері оборонної промисловості та інновацій.
Євродепутати закликають до сталої військової, промислової та політичної підтримки Києва, надання гарантій безпеки, а також використання заморожених російських активів для відбудови України відповідно до міжнародного права.
Також пропонується формалізувати партнерство з Україною.
Парламент наголошує на важливості вивчити створення офіційного партнерства у сфері безпеки та оборони з Україною, заявляє, що Україна є пріоритетним стратегічним партнером для Європейського Союзу, у той час як вона готується посісти своє місце як держава-член Союзу, – йдеться в резолюції.
Як заявив доповідач, польський євродепутат Міхал Щерба заявив, в інтересах Євросоюзу поглиблювати співпрацю з Україною, зважаючи на її бойовий досвід та розвиток оборонних спроможностей.
Щоб стримувати російський імперіалізм, ЄС не має ціннішого партнера, ніж Україна. Українці не тільки захистили ЄС, але й створили найзагартованішу в битвах, ефективну та інноваційну військову силу в Європі. У фундаментальних інтересах ЄС поглиблювати партнерство з Україною, особливо в галузях оборонної промисловості та інновацій. Підтримка України є основою оборони ЄС, – наголосив він.
У документі також підтверджується ключова роль НАТО як основи колективної оборони Європи. Водночас депутати закликають до посилення європейської оборонної складової, щоб ЄС міг діяти автономно за необхідності.
Європарламент наголошує на розвитку спільних військових можливостей, координації закупівель, стандартизації та узгодженні оборонного планування з НАТО, щоб уникнути дублювання та підвищити готовність.
У резолюції вітається розширення партнерства у сфері безпеки з країнами-однодумцями, зокрема союзниками по НАТО – Норвегією, Великою Британією та Канадою, а також партнерами в Європі та Індо-Тихоокеанському регіоні.
Раніше Європарламент закликав Євросоюз узяти на себе провідну роль у формуванні майбутньої мирної угоди щодо України, забезпечивши довгострокові гарантії безпеки, репараційний механізм на основі заморожених російських активів та повне дотримання принципів суверенітету й територіальної цілісності.
Європарламент схвалив 90 млрд євро для України

Європарламент схвалив 90 млрд євро для України

Європарламент схвалив кредит Україні у розмірі 90 млрд євро. Про це повідомила пресслужба ЄП у середу, 11 лютого.
Так, євродепутати підтримали виділення кредиту на період 2026-2027 років 458 голосами “за”, 140 проголосували “проти”, ще 44 – “утрималися”.
З цієї суми 30 млрд євро буде виділено на макрофінансову допомогу або бюджетну підтримку, що надаватиметься через Механізм ЄС для України.
Ще 60 млрд євро підуть на зміцнення оборонного потенціалу України та підтримку закупівель військового обладнання.
Допомога надаватиметься відповідно до фінансових потреб України, як це визначено у фінансовій стратегії, підготовленій Україною та оціненій Комісією.
Тепер Рада ЄС має формально схвалити пакет, щоб Єврокомісія могла виплатити перший платіж Україні на початку другого кварталу 2026 року.

В ЄП обговорювали посилення санкцій проти РФ через “холодомор”

У вівторок, 10 лютого, в Європарламенті відбулися дебати, під час яких обговорювали “холодомор”, який влаштовує Росія в Україні, атакуючи електростанції та інші об’єкти під час сильних морозів. повідомляє Deutsche Welle.
Учасники дебатів наголошували, що обов’язок Європи – підтримати українців не лише гуманітарною допомогою, а й зброєю для посилення спроможностей протиповітряної оборони цієї країни, а також ввести новий, 20-й пакет санкцій проти Росії.
“Світ бачить та чудово розуміє, що жахливі руйнування енергетичної інфраструктури України – це не випадкові чи супутні наслідки воєнних дій, а систематичні, навмисні удари, спрямовані на те, щоб занурити цивільне населення в темряву та холод”, – заявила під час свого виступу єврокомісарка з питань розширення Марта Кос.
Вона зазначила, що Росія використовує зиму як зброю та прагне створити гуманітарну катастрофу в Україні.
Єврокомісарка з питань розширення підкреслила, що жорсткі злочини проти українців матимуть наслідки та пообіцяла, що Європа посилить тиск на Росію.
Німецький євродепутат від групи соціалістів Тобіас Кремер заявив, що група євродепутатів, які нещодавно відвідали Київ, на власні очі побачила, “що терор Путіна проти населення України, – реальний”.
“Не маючи змоги виграти битву на полі бою, Путін цілиться в цивільне населення – жінок, дітей, людей похилого віку. При температурі в -27 українці зараз без опалення, електрики та води, проте я не зустрів жодного українця, який би був готовий здатися”, – зауважив Кремер.
Литовський євродепутат-ліберал Петрас Ауштрявічюс зазначив, що ракетні удари по українських ТЕС та ТЕЦ у найхолодніші зимові місяці спричинили гуманітарну катастрофу національного масштабу, від якої потерпають сотні тисяч українців.
“Знищуючи енергетичну інфраструктуру України, Росія вчиняє злочини, які рівноцінні геноциду та злочинам проти людяності, які має розглядати спеціальний трибунал”, – сказав він.
Ауштрявічюс закликав визнати, що за цих обставин Євросоюз “не зміг надати Україні необхідної підтримки для захисту її неба”.
“Кожна російська ракета чи безпілотник, що вражає ціль, служить нагадуванням про невиконані обіцянки”, – додав він.
В матеріалі зазначається, що під час дебатів навіть євродепутати від лівих сил, які часто уникають різких заяв на адресу Росії, закликали тиснути на Москву санкціями.
“Путін атакує українців сильніше, ніж будь-коли, щоб зламати їх опір і змусити до поступок на переговорах”, – висловила думку євродепутатка від Швеції Лі Андерсон, яка входить до складу цієї політичної групи.
Вона вважає, що ЄС варто ввести жорсткіші санкції проти “тіньового флоту” РФ і надавати більшу фінансову та військову підтримку Києву.
Водночас, як йдеться в статті, депутати від правих сил Європарламенту продовжували звинувачувати керівництво ЄС у русофобії.
“Поки лідери США та РФ намагаються припинити війну, Євросоюз робить усе можливе, щоб ця війна не припинилася”, – сказав болгарський євродепутат від праворадикальної групи “Європа суверенних націй” Петро Волгін.
Як підкреслило видання, виступ Волгіна викликав обурені вигуки в залі. Німецький євродепутат від групи Зелених Даміан Безелаґер пояснив колегам у залі Європарламенту, що означає слово “холодомор”.
“Його прямий переклад – смерть через холод. Це воєнний злочин, про який ви мали б дізнатися з підручників історії, але не у Європі 2026 року”, – сказав депутат.
Він закликав колег зупинити його та додав, що це “реальність, спричинена путінськими бомбами”, від якої потерпають наразі українці.