У Баку на етапі Кубка світу золото багатоборства в Онофрійчук

Українська грація Таїсія Онофрійчук здобуває нагороду найвищого ґатунку у своїх виступах на етапі Кубка світу з художньої гімнастики, що триває в Баку, столиці Азербайджану.

Представниці України підкорилося багатоборство. Її високий результат – 115,650 балів.

Практично на бал і на півтора вона змогла випередити німкеню Дар’ю Варфоломеєв та болгарку Стіліану Ніколову, які зійшли на п’єдестал другою та третьою відповідно.

Стосовно Онофрійчук, слід також відзначити, що українка кваліфікувалася у всі чотири фінали в окремих видах вправ.

Вона стала першою у вправах з булавами, другою – у вправах як з обручем, так і із стрічкою. У неї також шостий результат у вправах із м’ячем.

У змаганнях брала участь ще одна українська спортсменка, Поліна Каріка. Її результат у багатоборстві – 14-й. В окремих видах вправ фінали пройдуть без участі Каріки, оскільки потрапити туди вона не змогла.

Кубок світу з художньої гімнастики

Баку, Азербайджан

Багатоборство

1. Таїсія Онофрійчук (Україна) – 115,650
2. Дар’я Варфоломеєв (Німеччина) – 114,750
3. Стіліана Ніколова (Болгарія) – 114,050

14. Поліна Каріка (Україна) – 105,950

Також нагадаємо, що на етапі Кубка світу, що проходив у Софії, Онофрійчук стала володаркою чотирьох із п’яти можливих золотих нагород.

в Telegram і WhatsApp. Підписуйтеся на наші канали і WhatsApp

Росія офіційно визнала збиття літака AZAL

Росія офіційно визнала ураження літака Embraer 190 азербайджанської компанії AZAL своєю ракетою ППО у грудні 2024 року. Про це йдеться в спільній заяві МЗС Азербайджану та РФ, оприлюдненій в середу, 15 квітня.
“Відповідно до домовленостей президентів Азербайджанської Республіки та Російської Федерації, досягнутих під час їх зустрічі в Душанбе 9 жовтня 2025 року, сторони дійшли належного врегулювання наслідків, включаючи питання виплати компенсацій у зв’язку з катастрофою літака Embraer 190, що належить авіакомпанії AZAL, поблизу міста Актау 25 грудня 2024 року внаслідок ненавмисної дії системи ППО в повітряному просторі Російської Федерації”, – йдеться у спільній заяві дипвідомств.
Вказано, що ці кроки підтверджують взаємне прагнення подальшого вибудовування взаємовигідного співробітництва в рамках союзницької взаємодії.
Як відомо, 25 грудня 2024 року літак компанії AZAL впав біля міста Актау в Казахстані. Тоді загинули 38 людей, включаючи обох пілотів. Ще 29 людей вдалося врятувати. Літак був пошкоджений в небі над Грозним і був змушений летіти в Казахстан, бо Росія відмовила пілотам у посадці.
Президент Азербайджану Ільхам Алієв звинуватив Росію в катастрофі літака. У свою чергу Москва довгий час намагалась зам’яти інцидент і відстоювала різні безглузді версії.
Лише в жовтні 2025 року Путін на зустрічі з Ільхамом Алієвим вперше визнав що літак був пошкоджений російською ППО.

Вірменія та Азербайджан розширюють торгівлю в обхід РФ

Вірменія та Азербайджан поступово розширюють торговельні зв’язки. Аналітики вважають, що це може сприяти зміцненню миру на Південному Кавказі, послабленню економічної ізоляції Вірменії та зниженню впливу Росії в регіоні, пише ЕхоКавказу.

Нещодавно Азербайджан почав постачати до Вірменії енергоносії, а також виступає транзитною територією для постачань пшениці з Казахстану та Росії. Тим часом, в Єревані повідомляють, що формують перелік промислових і сільськогосподарських товарів для експорту до Азербайджану.

Експерти зазначають, що головною метою обох країн залишається врегулювання конфлікту, а не геополітичне протистояння. Водночас така співпраця об’єктивно зменшує залежність від Москви, яка традиційно мала значний вплив у регіоні.

Поштовх до нормалізації відносин з’явився після подій у Нагірному Карабаху у 2023 році, коли Азербайджан відновив контроль над регіоном, а також після мирного саміту у Вашингтоні у 2025 році. Упродовж трьох десятиліть конфлікту Вірменія перебувала в частковій блокаді з боку Азербайджану та Туреччини, що обмежувало її економічні можливості.

На цьому тлі обидві країни також дистанціюються від Росії. Прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян призупинив участь країни в ОДКБ, тоді як президент Азербайджану Ільхам Алієв різко критикував Москву після катастрофи літака Azerbaijan Airlines у 2024 році.

Обидві держави також підтримали ініційований США транспортний проєкт TRIPP, який має з’єднати Азербайджан із Нахічеванню та зменшити логістичний вплив Росії та Ірану.

Паралельно формуються нові торговельні потоки. У грудні Азербайджан вперше поставив до Вірменії бензин, що вже призвело до зниження цін на пальне. Крім того, Баку розглядає можливість розширення енергетичної співпраці, включно з потенційними постачаннями газу.

Водночас пряме транспортне сполучення між країнами поки що відсутнє, втім, експерти не виключають його відкриття після завершення процесу делімітації кордонів.

Аналітики вважають, що зближення Вірменії та Азербайджану частково зумовлене спільним прагненням зменшити залежність від Росії. Водночас не виключено, що Москва намагатиметься відновити свій вплив у регіоні після завершення війни проти України.

Нагадаємо, Росія не братиме участі у проекті Маршрут Трампа заради міжнародного миру та процвітання (TRIPP), який з’єднає Азербайджан з Нахічеванню через територію Вірменії.
США витісняють РФ з енергетики Вірменії

У РФ заявили, що відправили до Ірану 300 тонн “гумдопомоги”

Росія через Азербайджан нібито відправила до Ірану 300 тонн “гуманітарної допомоги”, вантаж складається з медикаментів. Про це повідомляє Report.
Зазначається, що це не перше постачання: ще 12 березня Росія начебто направила до Ірану через Азербайджан понад 13 тонн медикаментів та медичного приладдя.
Як пише The Financial Times із посиланням на західні спецслужби, після перших ударів США та Ізраїлю по Ірану Москва почала таємно обговорювати постачання дронів Тегерану. Підготовка до них розпочалася на початку березня, а завершити її планувалося до кінця місяця. Один із представників західних служб безпеки повідомив, що поки що не вдалося точно встановити, які саме типи безпілотників Росія могла погодитися поставити. За його словами, може йтися про моделі на кшталт Герані-2, створені на базі іранського Shahed-136.
Прес-секретар Путіна Дмитро Пєсков, у свою чергу, назвав інформацію про постачання безпілотників до Ірану “брехливим закидом”.

В Азербайджані засудили француза за “шпигунство”

Французького громадянина Мартіна Раяна засудили до десяти років ув’язнення в Азербайджані за звинуваченням у шпигунстві. Вирок оголосив суд у Баку у понеділок, 16 березня, повідомляє Le Monde.

Раяна, якого затримали у грудні 2023 року, визнали винним у шпигунстві на користь Франція. Париж категорично відкинув ці звинувачення.

Судовий процес над бізнесменом, який на момент арешту проживав в Азербайджані близько чотирьох років, розпочався у січні 2025 року. Прокуратура вимагала для нього 11 років ув’язнення.

За версією обвинувачення, Раяна нібито завербували співробітники Direction générale de la sécurité extérieure (DGSE), які працювали в посольстві Франції в Баку і згодом були вислані з країни.
Чоловіка звинувачували у зборі секретної інформації про військову співпрацю з Туреччиною та Пакистаном. Також, за даними прокуратури, він нібито допомагав вербувати франкомовних азербайджанців для співпраці з розвідкою.
Перед оголошенням вироку Раян відкинув звинувачення і заявив, що не усвідомлював, що його діяльність може бути використана з розвідувальною метою.

“Я не шпигун і намагався довести це протягом усього судового процесу”, – заявив він. Раян додав, що вважає себе “винним лише в тому”, що підтримував контакти з працівниками французького посольства і не повідомив про це азербайджанську владу.

У Парижі неодноразово категорично відкидали ці звинувачення, заявляючи, що Раян став жертвою дипломатичної напруженості між країнами.

Відносини між Францією та Азербайджаном загострилися після того, як у вересні 2023 року Баку відновив повний контроль над територією Нагірний Карабах з переважно вірменським населенням. Після цього понад 100 тисяч осіб були змушені залишити регіон. Азербайджан звинувачував Париж у підтримці Вірменії. Після цього Франція відкликала свого посла в Азербайджані Анн Буайон для консультацій.

Водночас із минулої осені відносини між країнами демонструють ознаки покращення.

Ердоган відреагував на удар Ірану по Азербайджану

Президент Туреччини Реджеп Ердоган висловив обурення через атаку іранського дрону на території Азербайджану. Канцелярія турецького лідера в четвер, 5 березня, опублікувала таку позицію в соціальній мережі Х.

Повідомляється, що Ердоган провів телефонну розмову з президентом Азербайджану Ільхамом Алієвим, під час якої вони обговорили напад на Нахічеванську Автономну Республіку. Турецький президент висловив співчуття азербайджанському народу та засудив агресивні дії Ірану.

Зауважимо, що Ільхам Алієв, зі свого боку, організував засідання Ради безпеки країни, де детально розглядалася атака. Він заявив про рішуче засудження теракту та необхідність негайного покарання винних. Азербайджан також чекає від Ірану вибачень, ґрунтовних пояснень і відповідальності виконавців.

Президент зазначив, що Азербайджан не планує протидіяти Ірану військовими способами, дотримуючись принципу непідтримки конфліктів зі сусідніми державами.

Нагадаємо, 5 березня іранські безпілотники вперше здійснили атаку на аеропорт у регіоні Нахічевань. У відповідь Алієв назвав напад терористичним актом, скликав надзвичайне засідання Ради національної безпеки, а МЗС Азербайджану викликало іранського посла для вручення ноти протесту.

Раніше повідомлялося, що Україна отримала запит від Сполучених Штатів Америки на конкретну підтримку в захисті від “шахедів” у регіоні Близького Сходу. Президент України Володимир Зеленський доручив надати всі потрібні засоби та забезпечити присутність українських спеціалістів, які можуть гарантувати необхідну безпеку.

У РФ засудили екс-главу азербайджанської діаспори та ще 6 азербайджанців

У Росії екс-главу азербайджанської діаспори та ще шістьох уродженців Азербайджану засудили до позбавлення волі від 10 до 22 років у справі про вбивства на замовлення .Про це повідомило одне з росЗМІ з посиланням на кореспондента в залі Кіровського суду.
Зазначається, що колишнього главу азербайджанської діаспори Шахіна Шихлінського засуджено до 22 років колонії суворого режиму, Акіфа Сафарова – до 21 року, Аяза Сафарова – до 20 років, Камала Сафарова – до 14 років, Шуджаяддіна Раджаба – до 14 років, Мазахіра Сафарова до 13 років, Бакіра Сафарова – до 10 років.
Справа розглядалася у закритому режимі за участю присяжних. Суд визнав Шахіна Шихлінскі, а також Бакіра, Камала та Мазахіра Сафарових винними у вбивстві організованою групою, а решту – у замаху на вбивство.
Як відомо, влітку 2025 року після жорсткого затримання уродженців Азербайджану в Єкатеринбурзі, внаслідок якого, за твердженням азербайджанської сторони, загинули брати Зіяддін та Гусейн Сафарови, загострилися відносини між Москвою та Баку. Всім затриманим звинуватили в організації замовних вбивств у 2001, 2010 та 2011 роках.
Як повідомлялося, брати Сафарови загинули після масового затримання азербайджанців торік у Єкатеринбурзі. Російські силовики, ймовірно, поглумилися з азербайджанців, яких закатували до смерті під час рейду. За даними ЗМІ, Зіяддіну та Гусейну Сафаровим відрізали геніталії.

Азербайджан не братиме участі в операціях проти Ірану – Алієв

Президент Азербайджану Ільхам Алієв заявив, що Азербайджан не має наміру брати участь в операціях проти Ірану, політика країни не допускає таких дій проти сусідніх країн, передає Інтерфакс-Україна.
“Азербайджан не брав і не братиме участі в операціях проти Ірану ні тоді, ні зараз. Тому що це наша позиція”, – сказав Алієв на засіданні Ради безпеки 5 березня.
За його словами, Азербайджан “не зацікавлений у проведенні будь-яких операцій проти сусідніх країн, і наша політика цього не допускає”.
Алієв додав, що Азербайджан рішуче засуджує “терористичний акт проти території Азербайджану, проти Азербайджанської держави” з боку Ірану по Нахічеванській Автономній Республіці (НАР). Азербайджан вимагає від Ірану роз’яснень, вибачень, а також притягнення до кримінальної відповідальності осіб, які скоїли цей теракт.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що Україна засуджує удар Ірану по Азербайджану.
“Ми засуджуємо удар Ірану по Азербайджану, який став продовженням його безрозсудних атак на країни Близького Сходу та Європи. Ніколи не існувало жодних підстав іранським терористам завдавати шкоди Азербайджану, Україні – постачаючи свої дрони Росії, – чи іншим країнам, де вони спричинили хаос, убивства та дестабілізацію”, – написав він у соцмережі Х.
Сибіга наголосив, що напад Ірану на Азербайджан вкотре демонструє, що режим у Тегерані є глобальною, а не лише регіональною загрозою.
“І йдеться не лише про Іран, а й про його терористичних спільників, зокрема Росію. Усі міжнародні зусилля мають бути консолідовані, щоб нейтралізувати загрози, які становить іранський режим, дати шанс на нормальне життя іранському народові та відновити безпеку й стабільність на Близькому Сході та за його межами”, – наголосив міністр.
Раніше ЗМІ писали, що Азербайджан посилив військову присутність на кордоні з Іраном та перевів частину армії в підвищену бойову готовність.

Спланований удар чи помилка? Атака на Азербайджан

На фоні ескалації війни США та Ізраїлю проти Ірану безпілотники Тегерана нібито атакували пасажирський термінал аеропорту в Азербайджані та школу поблизу села Шакарабад, що неподалік від кордону з Іраном.
Тегеран заперечує свою причетність до інциденту, а в Баку вимагають вибачень і називають удар терористичним актом. Що відомо про атаку Згідно із заявою азербайджанської влади, один дрон врізався в термінал аеропорту в Нахчивані, а інший упав біля школи в селі Шакарабад.
“Ми рішуче засуджуємо ці атаки безпілотників, здійснені з території Ісламської Республіки Іран, в результаті яких було пошкоджено будівлю аеропорту та поранено двох мирних жителів”, – йдеться у заяві.
Міністерство закордонних справ Азербайджану заявило про виклик посла Ірану в країні. Баку також запросив офіційні пояснення від Тегерана “у найкоротші терміни” та зажадав, щоб напади не повторювалися.
Відомство додало, що повну відповідальність за інцидент несе Іран. Зараз у Баку вивчають технічні характеристики безпілотників та деталі атаки.
Міністерство оборони країни також готує необхідні заходи реагування для захисту територіальної цілісності та суверенітету, а також для забезпечення безпеки інфраструктури.
“Ці акти агресії не залишаться без відповіді”, – заявили у відомстві. Заява Алієва Президент Азербайджану Ільхам Алієв після обстрілу скликав Раду національної безпеки і заявив, що Іран все ж таки має вибачитися і пояснити атаку.
За його словами, Азербайджан не буде брати участь в операціях проти Ірану, але сьогоднішню подію вважає необґрунтованим терористичним актом.
Алієв нагадав, що це не перший випадок, коли іранська держава здійснює терористичні акти проти Азербайджану та азербайджанців.
Зазначимо, що наразі немає підтвердженої інформації про прямий удар по терміналу аеропорту.
В соцмережах повідомляють, що дрон впав поблизу аеропорту. Незрозуміло, чи йдеться про один і той самий інцидент, чи про два окремих. Заперечення від Тегерана Збройні сили Ірану заперечили запуск безпілотника в напрямку Азербайджану та заявили, що Тегеран поважає суверенітет усіх країн, особливо сусідніх та мусульманських держав.
“Ісламська Республіка Іран, поважаючи суверенітет усіх країн, особливо мусульманських та сусідніх, заперечує запуск будь-яких безпілотників своїми збройними силами в напрямку Азербайджанської Республіки”, – йдеться у заяві Генерального штабу Збройних сил.
Окрім цього Тегеран також заперечив запуск ракети в напрямку Туреччини.

Іран вперше атакував “шахедами” Азербайджан

У четвер іранські ударні безпілотники вперше атакували Азербайджан. Про це повідомило МЗС Азербайджану 5 березня.
Вказано, що один дрон влучив у будівлю терміналу аеропорту в місті Нахічевань, столиці однойменної автономної республіки, яка відділена від решти Азербайджну територією Вірменії та знаходиться за 10 км від кордону з Іраном. А інший безпілотник впав поблизу будівлі школи в селі Шакарабад.
“Ми рішуче засуджуємо ці атаки безпілотників, здійснені з території Ісламської Республіки Іран, які призвели до пошкодження будівлі аеропорту та травмування двох цивільних осіб. Цей напад на територію Азербайджанської Республіки є порушенням норм і принципів міжнародного права та сприяє посиленню напруженості в регіоні”, – йдеться у повідомленні.
Вказано, що азербайджанська сторона залишає за собою право вжити відповідних заходів у відповідь.
Тим часом посол Ірану в Азербайджані Моджтаба Демірчілу вже був викликаний до МЗС, де йому збираються висловити рішучий протест.

pic.twitter.com/xU92wQtzwJ — Newsfeed (@Newsfeed883920) March 5, 2026 Раніше ЗМІ повідомили, що Азербайджан посилив військову присутність на кордоні з Іраном та перевів частину армії в підвищену бойову готовність. Особливу увагу в країні збираються приділити розгортанню систем ППО та комплексів РЕБ. Головна мета – перехоплення низьколітаючих цілей та ударних безпілотників.
Іран погрожує ядерним апокаліпсисом Ізраїлю – ЗМІ