Провідні сенатори-демократи в США розкритикували адміністрацію президента Дональда Трампа за пом’якшення санкцій щодо російської нафти. Про це повідомляє The Guardian, посилаючись на їхню спільну заяву.
Серед підписантів, зокрема, є Чак Шумер, Елізабет Воррен та Джин Шахіню. Політики засудили цей “поворот на 180 градусів” і назвали його “ганебним”.
“Цього тижня Путін здійснив найбільший на сьогодні повітряний удар по Україні, в результаті якого загинуло 18 осіб, а реакція адміністрації полягає в тому, щоб знову пом’якшити санкції проти Кремля. Який сигнал надсилає цей крок?”, – мовиться в заяві сенаторів.
Вони підкресили, що сама очільник правлячого режиму РФ має найбільшу вигоду від війни в Ірані, яку почав Трамп.
“Президент Трамп має перестати дозволяти Путіну шити його в дурні, і запровадити додаткові санкції проти Путіна, який, очевидно, не відчуває достатнього тиску з боку цього президента”, – підкреслюється в заяві.
Позначка: Сенат США
В США пропонують впровадити санкції проти Угорщини
Два сенатори від двох партій США мають намір внести законопроєкт, який передбачає санкції проти високопосадовців Угорщини за блокування допомоги Україні. Ідея виникла на тлі блокувань прем’єр-міністр Угорщини Віктором Орбаномом кредиту в розмірі 90 млрд євро. Про це повідомляє Financial Times.
Документ мають намір внести вже цього тижня. У разі ухвалення, закон Блокування Путіна зобов’яже президента США Дональда Трампа запровадити санкції проти чиновників уряду Угорщини, які причетні до закупівель російської нафти і газу, і які прагнуть заблокувати допомогу Україні.
Авторами законопроєкту є демократка Жанна Шахін і республіканець Том Тілліс – співголови групи спостерігачів НАТО в Сенаті. Обидва політики відкрито висловлювалися з приводу збереження залежності Європи від енергоносіїв РФ.
Тілліс наголосив, що США та їхні союзники мають бути єдиними в підтримці України.
Своєю чергою Жанна Шахін розкритикувала віце-президента США Джей Ді Венса за те, що він “підтримує корумпований уряд, який продовжує фінансувати російську військову машину”. Відомо, що останній, за інформацією у ЗМІ, планує відвідати Угорщину за кілька днів до парламентських виборів.
Шахін додала, що якщо США хочуть покласти край війні в Україні, адміністрація Трампа має застосовувати однакові стандарти до всіх своїх союзників. Вона наголосила, що ніхто, і особливо прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан – “не повинен залишатися безкарним”.
Утім, в проєкті закону Орбан не згадується безпосередньо як об’єкт санкцій. Помічник конгресмена пояснив, що саме адміністрації Трампа належить визначити, які угорські чиновники були причетні до затримки допомоги Україні та збереження залежності Угорщини від російських енергоносіїв.
Зауважимо, що на тлі цих подій Дональд Трамп висловив публічну підтримку Віктору Орбану на тлі парламентських виборів в Угорщині.
Угорські літаки вивозили готівку та коштовності з Росії – ЗМІ
США засекретили від НАТО розміщення військ – ЗМІ
Пентагон вперше за кілька десятиліть відмовився оприлюднювати огляд дислокації своїх військ за кордоном. Про це повідомило видання Politico, посилаючись на свої джерела.
Замість публікації офіційного документа, відомого як Огляд глобальної дислокації військ (Global Posture Review), який є ключовим для бюджетного планування та розуміння політики США, Пентагон планує проводити лише неформальні розмови.
Цей крок є частиною тенденції нинішньої адміністрації діяти самостійно та інформувати партнерів і Конгрес про військові операції вже постфактум – від ударів по суднах у Карибському басейні до війни з Іраном.
Таке рішення викличе серйозне занепокоєння на Капітолійському пагорбі та в європейських столицях, де чиновники “відчайдушно потребують чіткішого розуміння” військових амбіцій США, вважає ЗМІ.
Члени комітету Сенату зі збройних сил заявили, що їх навіть офіційно не повідомили про скасування публікації документа, що ускладнить їхню роботу над оборонним бюджетом.
Союзники по НАТО побоюються, що відсутність чіткого плану може призвести до “небажаних сюрпризів” з боку непередбачуваної адміністрації, яка більше зосереджена на власній військовій могутності, ніж на партнерстві.
“Ми розуміємо, що нам потрібно активізуватися і взяти на себе набагато більше відповідальності за власну безпеку, і ми це робимо. Але нам потрібна передбачуваність”, – сказав один з військових чиновників НАТО.
Як ми вже писали, президент США Дональд Трамп розкритикував союзників з НАТО через їхню позицію щодо Ірану, заявивши, що без американської потужності Альянс є “паперовим тигром”.
Трамп довіряє Путіну “більше, ніж союзникам” – ЗМІ
Пентагон засекретив плани розміщення військ від Конгресу та НАТО – ЗМІ
Пентагон вперше за кілька десятиліть відмовився оприлюднювати огляд дислокації своїх військ за кордоном. Про це повідомило видання Politico, посилаючись на свої джерела.
Замість публікації офіційного документа, відомого як Огляд глобальної дислокації військ (Global Posture Review), який є ключовим для бюджетного планування та розуміння політики США, Пентагон планує проводити лише неформальні розмови.
Цей крок є частиною тенденції нинішньої адміністрації діяти самостійно та інформувати партнерів і Конгрес про військові операції вже постфактум – від ударів по суднах у Карибському басейні до війни з Іраном.
Таке рішення викличе серйозне занепокоєння на Капітолійському пагорбі та в європейських столицях, де чиновники “відчайдушно потребують чіткішого розуміння” військових амбіцій США, вважає ЗМІ.
Члени комітету Сенату зі збройних сил заявили, що їх навіть офіційно не повідомили про скасування публікації документа, що ускладнить їхню роботу над оборонним бюджетом.
Союзники по НАТО побоюються, що відсутність чіткого плану може призвести до “небажаних сюрпризів” з боку непередбачуваної адміністрації, яка більше зосереджена на власній військовій могутності, ніж на партнерстві.
“Ми розуміємо, що нам потрібно активізуватися і взяти на себе набагато більше відповідальності за власну безпеку, і ми це робимо. Але нам потрібна передбачуваність”, – сказав один з військових чиновників НАТО.
Як ми вже писали, президент США Дональд Трамп розкритикував союзників з НАТО через їхню позицію щодо Ірану, заявивши, що без американської потужності Альянс є “паперовим тигром”.
Трамп довіряє Путіну “більше, ніж союзникам” – ЗМІ
ЗМІ порахували витрати США на війну проти Ірану
США за тиждень війни проти Ірану витратили $6 млрд. Про це повідомило видання The New York Times, посилаючись на надану Пентагоном Конгресу США інформацію щодо видатків. Тим часом експерти, на яких посилається видання CNN, зазначають, що війна обходиться бюджету США приблизно у 890 мільйонів доларів щодня.
Згідно з наведеними даними NYT, більшу частину витрат склала вартість боєприпасів – $1,4 млрд, для завдання ударів і витрати на перехоплення ударів у відповідь Ірану за допомогою ракет і безпілотників – $1,7 млрд.
Як зазначає The New York Times, з 28 лютого ізраїльські та американські військові завдали ударів приблизно по 4 тис. цілей.
CNN своєю чергою зауважує, що в американському Конгресі зростає опір пропозиціям адміністрації Дональда Трампа щодо збільшення військового бюджету. Представники Демократичної партії виступили із заявами про те, що не підтримають виділення нових коштів Пентагону, допоки Білий дім не представить чіткий план дій та часові рамки конфлікту з Іраном.
Станом на 8 березня американська армія вже має у своєму розпорядженні майже 900 мільярдів доларів, затверджених ще минулого року, однак напруженість бойових дій змушує уряд шукати додаткове фінансування. Експерти зазначають, що війна обходиться бюджету США приблизно у 890 мільйонів доларів щодня.
Лідер меншості у Палаті представників Хакім Джеффріс в ефірі програми Meet the Press на NBC різко розкритикував урядову політику, наголосивши на відсутності обґрунтування або пояснень необхідності війни на Близькому Сході, інформує ЗМІ.
Попри закриті брифінги для законодавців, Пентагон досі не визначив конкретну суму додаткового фінансування, що породжує недовіру навіть серед деяких республіканців. Їхня позиція може змінитися, якщо конфлікт перейде в затяжну фазу.
Як зазначає CNN, для ухвалення фінансового пакета в Сенаті необхідно зібрати щонайменше 60 голосів, що виглядає малоймовірним через опір частини сенаторів. Наприклад, сенатор Кріс Мерфі закликав колег відмовитися від фінансування операції заради збереження життя військових. Він підкреслив, що підтримка військовослужбовців означає необхідність виведення їх із небезпеки, а отже, голосування проти виділення додаткових коштів.
Тим часом Білий дім наполягає на тому, що подальше фінансування є критично важливим для стримування дій Ірану, тоді як Конгрес закликає до прозорості та звітності за вже витрачені ресурси.
Зауважимо, що перші 100 годин військової операції США проти Ірану обійшлися приблизно у 3,7 млрд доларів США, що складає близько 891 млн на день. Відповідний підрахунок оприлюднив Центр стратегічних та міжнародних досліджень (CSİS).
Нагадаємо, 5 березня сенат США відхилив пропозицію щодо обмеження військових повноважень президента Дональда Трампа в проведенні операцій проти Ірану без схвалення Конгресу. За цей законопроєкт проголосували 48 сенаторів, тоді як 52 висловилися проти. Таким чином рішення стало своєрідною перевіркою на підтримку Конгресом військової кампанії, яку Трамп розпочав без попереднього узгодження із законодавцями.
Війна з Іраном: як США зіткнулись з нестачею ракет
Сенат не стримав повноваження Трампа щодо Ірану
Сенат США відхилив пропозицію щодо обмеження військових повноважень президента Дональда Трампа в проведенні операцій проти Ірану без схвалення Конгресу. За цей законопроєкт проголосували 48 сенаторів, тоді як 52 висловилися проти. Про це повідомляє The Washington Post уночі проти четверга, 5 березня.
Таким чином, Дональд Трамп зберігає можливість здійснювати військові дії проти Ірану без попереднього дозволу законодавців.
Після авіаударів по Ірану частина членів Конгресу критично оцінила дії адміністрації. Представники Демократичної партії заявили про ризики ескалації конфлікту та поставили питання про відповідність цих дій конституційним нормам при ухваленні рішень про військові операції.
Демократи також наполягали на тому, щоб Білий дім пояснив мету своїх дій, а також збільшив прозорість у процесі прийняття рішень для Конгресу та американської громадськості.
У той же час більшість республіканців у Сенаті висловлювалися проти ідеї обмеження президентських повноважень у військовій сфері.
Сенатор Ліндсі Грем заявив, що президенту потрібно “дозволити закінчити справу”, маючи на увазі розгром іранського режиму після ліквідації аятоли Алі Хаменеї.
Спікер Палати представників Майк Джонсон також назвав ідею обмеження повноважень Трампа “небезпечною”.
Врешті, рішення стало своєрідною перевіркою на підтримку Конгресом військової кампанії, яку Трамп розпочав у суботу без попереднього узгодження із законодавцями.
Раніше було повідомлено, що удари США та Ізраїлю по Ірану призвели до різкого стрибка цін на енергоресурси та значно підвищили ризик виникнення глобальної економічної кризи. Експерти розглядають кілька можливих сценаріїв подальшого розвитку подій, які по-різному можуть вплинути на світові економіки.
Нагадаємо, Дональд Трамп заявив, що американська армія “розбиває Іран вщент”, але “велика хвиля” ще попереду. Про це президент США Дональд Трамп в інтерв’ю для CNN.
Стало відомо, як американці ставляться до ударів США по Ірану
Сенат США не заблокував нові удари Трампа по Ірану
Сенат США відхилив пропозицію щодо обмеження військових повноважень президента Дональда Трампа в проведенні операцій проти Ірану без схвалення Конгресу. За цей законопроєкт проголосували 48 сенаторів, тоді як 52 висловилися проти. Про це повідомляє The Washington Post уночі проти четверга, 5 березня.
Таким чином, Дональд Трамп зберігає можливість здійснювати військові дії проти Ірану без попереднього дозволу законодавців.
Після авіаударів по Ірану частина членів Конгресу критично оцінила дії адміністрації. Представники Демократичної партії заявили про ризики ескалації конфлікту та поставили питання про відповідність цих дій конституційним нормам при ухваленні рішень про військові операції.
Демократи також наполягали на тому, щоб Білий дім пояснив мету своїх дій, а також збільшив прозорість у процесі прийняття рішень для Конгресу та американської громадськості.
У той же час більшість республіканців у Сенаті висловилися проти ідеї обмеження президентських повноважень у військовій сфері.
Раніше було повідомлено, що удари США та Ізраїлю по Ірану призвели до різкого стрибка цін на енергоресурси та значно підвищили ризик виникнення глобальної економічної кризи. Експерти розглядають кілька можливих сценаріїв подальшого розвитку подій, які по-різному можуть вплинути на світові економіки.
Нагадаємо, Дональд Трамп заявив, що американська армія “розбиває Іран вщент”, але “велика хвиля” ще попереду. Про це президент США Дональд Трамп в інтерв’ю для CNN.
Стало відомо, як американці ставляться до ударів США по Ірану
Американські сенатори вперше з 2022 року відвідали Одесу
Американські сенатори Джин Шагін (Демократична партія, штат Нью-Гемпшир), член Комітету Сенату з міжнародних відносин, Шелдон Вайтхауз (Демократична партія, Род-Айленд), Кріс Кунс (Демократична партія, Делавер) та Річард Блюменталь (Демократична партія, Коннектикут) прибули до Одеси в середу, 19 лютого. Вони ще раз підтвердили непохитну, двопартійну підтримку України в Конгресі США та серед американського народу. Про це повідомили в Комітеті Сенату США з міжнародних відносин.
Це перший візит делегації Сенату до Одеси після повномасштабного вторгнення РФ у 2022 році.
Сенатор Шагін та члени делегації наголосили на невідкладній необхідності для Конгресу запровадити круті санкції проти Росії та надати додаткову підтримку Україні, щоб змусити Путіна сісти за стіл переговорів.
Члени делегації підкреслили, що Кремль продовжує навмисно зволікати, адже російські атаки завдають катастрофічної шкоди цивільним та критичній інфраструктурі. Адміністрація Дональда Трампа “має чинити реальний тиск на Путіна для досягнення тривалого та справедливого миру для України”.
Під час візиту делегація зустрілася з представниками українського уряду та військовими посадовцями, прикордонниками України, керівниками портової та морської безпеки в Одеському регіоні, американськими компаніями в сфері сільського господарства та логістики, які працюють в Україні, а також з місцевими релігійними, громадськими та приватними лідерами.
Шагін підкреслила, що “шлях до миру вимагає постійного тиску на Володимира Путіна, а не тиску на Україну з метою поступитися своїм суверенітетом”.
“Давно настав час, щоб президент Трамп посилив санкції проти Росії, надав безпекову допомогу Україні та чинив реальний тиск на Росію… Якщо президент відмовиться діяти — Конгрес мусить діяти. Мій двопартійний законопроєкт щодо боротьби з тіньовим флотом Росії та його китайськими пособниками вже пройшов Комітет Сенату з міжнародних відносин за широкої підтримки”, – заявила сенаторка.
Сенатор Кунс наголосив, що “український народ заслуговує на нашу підтримку справедливого та тривалого миру, який гарантуватиме їхній суверенітет і безпеку”.
Сенатор Вайтхауз наголосив, що “США та світ мусять рішуче придушити тіньовий флот танкерів для нафти та газу, який обслуговує російську нафтову економіку”.
Маск відновив стосунки з Трампом і пожертвував республіканцям $10 млн – ЗМІ
Американський мільярдер Ілон Маск поновив стосунки з президентом США Дональдом Трампом, пожертвувавши 10 мільйонів доларів у передвиборчі фонди республіканців. Про це видання повідомляє Financial Times, посилаючись на документами Федеральної виборчої комісії.
У січні Ілон Маск пожертвував по 5 млн доларів кожній з основних організацій, що збирають кошти для республіканських кандидатів у Сенат і Конгрес.
Нові пожертви свідчать, що Маск, який кілька місяців тому заявив буцімто “досить” витратив на політику, знову став фінансовою силою в республіканській політиці.
ЗМІ нагадав, що торік Маск посварився з Трампом, назвавши “обурливим” і “корупційним” законопроєкт американського президента Big beautiful bill.
На піку своєї ворожнечі з Трампом він оголосив про плани створити Американську партію для боротьби з “однопартійною системою”, яку він звинувачував у “банкрутстві країни”.
Та останні пожертви свідчать, що Маск відмовився від своєї погрози створити конкурентну праву партію, резюмує видання.
Демократи виграли на традиційно республіканському окрузі у Техасі
На позачергових виборах до Сенату США у штаті Техас в окрузі, який традиційно контролюється республіканцями, кандидат від демократів Тейлор Рехмет здобув переконливу перемогу. Про це у неділю, 1 лютого, повідомило CNN.
Зазначається, що представник Демократичної партії, голова профспілки та ветеран Повітряних сил Рехмет виграв вибори, випередивши на понад 14 відсоткових пунктів підтримувану президентом США Дональдом Трампом Лі Вамбсганс у повторному голосуванні на 9-му окрузі в районі Форт-Ворт.
Видання зазначає, що на президентських виборах у 2024 році Трамп у цьому окрузі виграв з перевагою в 17 пунктів.
Перемога Рехмета стала черговим успіхом демократів перед цьогорічними проміжними виборами.
За останні два тижні Трамп тричі публікував дописи у соцмережах на підтримку кампанії республіканки Вамбсганс. Але коли журналісти у неділю запитали про його реакцію на результати, Трамп лише знизав плечима, сказавши: “Я до цього не причетний. Це місцеві перегони в Техасі”.
Демократи минулого року переобрали понад 20 місць у штатних законодавчих органах під час спеціальних або запланованих виборів. Так, у грудні, вони виграли округ у Джорджії, на якому Трамп мав перевагу у 12 пунктів.
Округ у Техасі залишався вакантним з минулого літа, коли республіканець Келлі Хенкок подав у відставку, щоб стати виконувачем обов’язків контролера штату.