Демократи США ініціюють імпічмент глави Пентагону

Конгресмени від демократичної партії США підготували резолюцію про імпічмент міністра оборони Піта Гегсета. Підстави для відставки стосуються, зокрема, війни – в Ірані. Про це пише Axios.

Загалом демократи мають намір офіційно внести шість статей імпічменту проти Гегсета.

Ініціатива має символічний характер і майже не має шансів на ухвалення в нинішньому складі Конгресу, однак, за оцінками медіа, свідчить про консолідацію демократів довкола Гегсета як ключової політичної мішені в уряді президента Дональда Трампа.

Авторкою ініціативи є конгресвумен Яссмін Ансарі, її підтримали вісім демократів, а також низка прогресивних і антивоєнних організацій.

Документ обсягом сім сторінок зосереджується, зокрема, на операціях США в Ірані, так званому скандалі Signalgate, а також звинуваченнях у службових і особистих порушеннях Гегсета.

Серед пунктів – “несанкціонована війна проти Ірану”, звинувачення у порушенні законів ведення війни через цивільні жертви, недбале поводження з секретною інформацією, перешкоджання нагляду Конгресу, політизація армії та дії, що “завдають шкоди репутації США”.

У Пентагоні ці звинувачення відкинули, заявивши, що демократи “намагаються створити політичний шум” і відволікти увагу від результатів роботи оборонного відомства.

Білл Гейтс свідчитиме у Конгресі США у справі Епштейна

Співзасновник компанії Microsoft мільярдер Білл Гейтс 10 червня у межах офіційного розслідування свідчитиме у Конгресі США щодо своїх зв’язків з сексуальним злочинцем Джеффрі Епштейном. Про це повідомляє The Washington Post, передає Укрінформ.
Зазначається, що у березні комітет Палати представників звернувся до Гейтса з проханням дати свідчення про його контакти з Епштейном. Мільярдер став одним із семи осіб, яких запросили виступити перед комітетом.
У комітеті нагадали, що раніше Гейтс підтримував зв’язки з Епштейном, зокрема, їх разом було зафіксовано на фото, ім’я бізнесмена згадується в документах, пов’язаних зі злочинцем.
Представник Гейтса заявив, що бізнесмен готовий співпрацювати з комітетом та відповісти на всі запитання. За його словами, Гейтс не був свідком та не брав участі у незаконній діяльності Епштейна.
Відомо, що після відбуття покарання Епштейн продовжував спілкуватися з впливовими представниками технологічної галузі, зокрема з Біллом Гейтсом. У 2021 році Гейтс зазначав, що вони декілька разів вечеряли разом, оскільки він розглядав можливість залучення коштів для благодійних проєктів, однак співпраця не склалася.
Також дати свідчення у комітеті має міністр торгівлі США Говард Лутнік, який мав контакти з Епштейном. Документи Міністерства юстиції свідчать про те, що Лутнік підтримував зв’язок з Епштейном, попри заяви про дистанціювання. У лютому під час виступу перед підкомітетом Палати представників Лутнік сказав, що він і його родина обідали з Епштейном на карибському острові, але заперечував наявність серйозних контактів із засудженим злочинцем.

В Конгресі заговорили про відставку Трампа – ЗМІ

Заклики до усунення президента США Дональда Трампа з посади серед демократів у Конгресі досягли апогею після його слів про те, що в Ірані “загине ціла цивілізація”. Про це повідомляє Axios.
Законодавці відкрито розглядають можливість імпічменту або навіть усунення Трампа з посади відповідно до 25-ї поправки. До вжиття таких заходів демократів підштовхнули удари по Венесуелі, а тепер і по Ірану цього року.
Десятки демократів закликали Трампа піти у відставку після того, як він опублікував повідомлення про те, що “сьогодні вночі загине ціла цивілізація”.
“Це неприпустимо. Застосуйте 25-ту поправку. Імпічмент. Відсторонення. Цього божевільного психа треба усунути з посади”, – написала член Палати представників Ільхан Омар.
До вечора понад 50 демократів із Палати представників, а також сенатори Ед Маркі і Рон Вайден закликали усунути Трампа з посади шляхом імпічменту або відповідно до 25-ї поправки до Конституції. Довідка
25-та поправка до Конституції США дозволяє віцепрезиденту та більшості членів Кабінету міністрів тимчасово усунути з посади президента, який “не здатний виконувати повноваження та обов’язки своєї посади”.
У цьому випадку рішення про усунення має бути підтверджене голосуванням двох третин членів кожної палати Конгресу.

У США демократи готують імпічмент Геґсету – ЗМІ

Член Палати представників від Демократичної партії Яссамін Ансарі оголосила про внесення статей про імпічмент проти міністра оборони США Піта Геґсета через його дії щодо операцій США в Ірані. Про це у ніч проти вівторка, 7 квітня, повідомляє Axios.
“Геґсет своєю безрозсудною загрозою американським військовослужбовцям і військовими злочинами, що повторюються, заслуговує на імпічмент і відсторонення з посади”, – заявила конгресвумен.
Ансарі, яка має іранське коріння, також закликала кабінет Трампа активувати 25 поправку до Конституції, щоб усунути самого президента.
“Відкрийте кляту протоку, божевільні виродки, інакше будете жити в пеклі – просто почекайте! Слава Аллаху”, – написав Трамп на Великдень.
Демократ назвала ці заяви “божевільними” і заявила, що долю американських солдатів та іранського народу поставлено на карту.
Видання The Hill пише, що Пентагон поспіхом скасував заплановану на вівторок прес-конференцію Геґсета та голови Комітету начальників штабів Дена Кейна. Причину скасування прес-брифінгу не назвали.
ЗМІ пишуть, що шанси на імпічмент близькі до нуля – республіканці контролюють обидві палати Конгресу. Але сам факт того, що демократи всерйоз обговорюють усунення глави Пентагону та президента, говорить про глибоку кризу в американській еліті.

США засекретили від НАТО розміщення військ – ЗМІ

Пентагон вперше за кілька десятиліть відмовився оприлюднювати огляд дислокації своїх військ за кордоном. Про це повідомило видання Politico, посилаючись на свої джерела.
Замість публікації офіційного документа, відомого як Огляд глобальної дислокації військ (Global Posture Review), який є ключовим для бюджетного планування та розуміння політики США, Пентагон планує проводити лише неформальні розмови.
Цей крок є частиною тенденції нинішньої адміністрації діяти самостійно та інформувати партнерів і Конгрес про військові операції вже постфактум – від ударів по суднах у Карибському басейні до війни з Іраном.
Таке рішення викличе серйозне занепокоєння на Капітолійському пагорбі та в європейських столицях, де чиновники “відчайдушно потребують чіткішого розуміння” військових амбіцій США, вважає ЗМІ.
Члени комітету Сенату зі збройних сил заявили, що їх навіть офіційно не повідомили про скасування публікації документа, що ускладнить їхню роботу над оборонним бюджетом.
Союзники по НАТО побоюються, що відсутність чіткого плану може призвести до “небажаних сюрпризів” з боку непередбачуваної адміністрації, яка більше зосереджена на власній військовій могутності, ніж на партнерстві.
“Ми розуміємо, що нам потрібно активізуватися і взяти на себе набагато більше відповідальності за власну безпеку, і ми це робимо. Але нам потрібна передбачуваність”, – сказав один з військових чиновників НАТО.
Як ми вже писали, президент США Дональд Трамп розкритикував союзників з НАТО через їхню позицію щодо Ірану, заявивши, що без американської потужності Альянс є “паперовим тигром”.
Трамп довіряє Путіну “більше, ніж союзникам” – ЗМІ

Пентагон засекретив плани розміщення військ від Конгресу та НАТО – ЗМІ

Пентагон вперше за кілька десятиліть відмовився оприлюднювати огляд дислокації своїх військ за кордоном. Про це повідомило видання Politico, посилаючись на свої джерела.
Замість публікації офіційного документа, відомого як Огляд глобальної дислокації військ (Global Posture Review), який є ключовим для бюджетного планування та розуміння політики США, Пентагон планує проводити лише неформальні розмови.
Цей крок є частиною тенденції нинішньої адміністрації діяти самостійно та інформувати партнерів і Конгрес про військові операції вже постфактум – від ударів по суднах у Карибському басейні до війни з Іраном.
Таке рішення викличе серйозне занепокоєння на Капітолійському пагорбі та в європейських столицях, де чиновники “відчайдушно потребують чіткішого розуміння” військових амбіцій США, вважає ЗМІ.
Члени комітету Сенату зі збройних сил заявили, що їх навіть офіційно не повідомили про скасування публікації документа, що ускладнить їхню роботу над оборонним бюджетом.
Союзники по НАТО побоюються, що відсутність чіткого плану може призвести до “небажаних сюрпризів” з боку непередбачуваної адміністрації, яка більше зосереджена на власній військовій могутності, ніж на партнерстві.
“Ми розуміємо, що нам потрібно активізуватися і взяти на себе набагато більше відповідальності за власну безпеку, і ми це робимо. Але нам потрібна передбачуваність”, – сказав один з військових чиновників НАТО.
Як ми вже писали, президент США Дональд Трамп розкритикував союзників з НАТО через їхню позицію щодо Ірану, заявивши, що без американської потужності Альянс є “паперовим тигром”.
Трамп довіряє Путіну “більше, ніж союзникам” – ЗМІ

ЗМІ порахували витрати США на війну проти Ірану

США за тиждень війни проти Ірану витратили $6 млрд. Про це повідомило видання The New York Times, посилаючись на надану Пентагоном Конгресу США інформацію щодо видатків. Тим часом експерти, на яких посилається видання CNN, зазначають, що війна обходиться бюджету США приблизно у 890 мільйонів доларів щодня.

Згідно з наведеними даними NYT, більшу частину витрат склала вартість боєприпасів – $1,4 млрд, для завдання ударів і витрати на перехоплення ударів у відповідь Ірану за допомогою ракет і безпілотників – $1,7 млрд.

Як зазначає The New York Times, з 28 лютого ізраїльські та американські військові завдали ударів приблизно по 4 тис. цілей.

CNN своєю чергою зауважує, що в американському Конгресі зростає опір пропозиціям адміністрації Дональда Трампа щодо збільшення військового бюджету. Представники Демократичної партії виступили із заявами про те, що не підтримають виділення нових коштів Пентагону, допоки Білий дім не представить чіткий план дій та часові рамки конфлікту з Іраном.

Станом на 8 березня американська армія вже має у своєму розпорядженні майже 900 мільярдів доларів, затверджених ще минулого року, однак напруженість бойових дій змушує уряд шукати додаткове фінансування. Експерти зазначають, що війна обходиться бюджету США приблизно у 890 мільйонів доларів щодня.

Лідер меншості у Палаті представників Хакім Джеффріс в ефірі програми Meet the Press на NBC різко розкритикував урядову політику, наголосивши на відсутності обґрунтування або пояснень необхідності війни на Близькому Сході, інформує ЗМІ.

Попри закриті брифінги для законодавців, Пентагон досі не визначив конкретну суму додаткового фінансування, що породжує недовіру навіть серед деяких республіканців. Їхня позиція може змінитися, якщо конфлікт перейде в затяжну фазу.

Як зазначає CNN, для ухвалення фінансового пакета в Сенаті необхідно зібрати щонайменше 60 голосів, що виглядає малоймовірним через опір частини сенаторів. Наприклад, сенатор Кріс Мерфі закликав колег відмовитися від фінансування операції заради збереження життя військових. Він підкреслив, що підтримка військовослужбовців означає необхідність виведення їх із небезпеки, а отже, голосування проти виділення додаткових коштів.

Тим часом Білий дім наполягає на тому, що подальше фінансування є критично важливим для стримування дій Ірану, тоді як Конгрес закликає до прозорості та звітності за вже витрачені ресурси.

Зауважимо, що перші 100 годин військової операції США проти Ірану обійшлися приблизно у 3,7 млрд доларів США, що складає близько 891 млн на день. Відповідний підрахунок оприлюднив Центр стратегічних та міжнародних досліджень (CSİS).

Нагадаємо, 5 березня сенат США відхилив пропозицію щодо обмеження військових повноважень президента Дональда Трампа в проведенні операцій проти Ірану без схвалення Конгресу. За цей законопроєкт проголосували 48 сенаторів, тоді як 52 висловилися проти. Таким чином рішення стало своєрідною перевіркою на підтримку Конгресом військової кампанії, яку Трамп розпочав без попереднього узгодження із законодавцями.

Війна з Іраном: як США зіткнулись з нестачею ракет

Сенат не стримав повноваження Трампа щодо Ірану

Сенат США відхилив пропозицію щодо обмеження військових повноважень президента Дональда Трампа в проведенні операцій проти Ірану без схвалення Конгресу. За цей законопроєкт проголосували 48 сенаторів, тоді як 52 висловилися проти. Про це повідомляє The Washington Post уночі проти четверга, 5 березня.

Таким чином, Дональд Трамп зберігає можливість здійснювати військові дії проти Ірану без попереднього дозволу законодавців.

Після авіаударів по Ірану частина членів Конгресу критично оцінила дії адміністрації. Представники Демократичної партії заявили про ризики ескалації конфлікту та поставили питання про відповідність цих дій конституційним нормам при ухваленні рішень про військові операції.

Демократи також наполягали на тому, щоб Білий дім пояснив мету своїх дій, а також збільшив прозорість у процесі прийняття рішень для Конгресу та американської громадськості.

У той же час більшість республіканців у Сенаті висловлювалися проти ідеї обмеження президентських повноважень у військовій сфері.

Сенатор Ліндсі Грем заявив, що президенту потрібно “дозволити закінчити справу”, маючи на увазі розгром іранського режиму після ліквідації аятоли Алі Хаменеї.

Спікер Палати представників Майк Джонсон також назвав ідею обмеження повноважень Трампа “небезпечною”.

Врешті, рішення стало своєрідною перевіркою на підтримку Конгресом військової кампанії, яку Трамп розпочав у суботу без попереднього узгодження із законодавцями.

Раніше було повідомлено, що удари США та Ізраїлю по Ірану призвели до різкого стрибка цін на енергоресурси та значно підвищили ризик виникнення глобальної економічної кризи. Експерти розглядають кілька можливих сценаріїв подальшого розвитку подій, які по-різному можуть вплинути на світові економіки.

Нагадаємо, Дональд Трамп заявив, що американська армія “розбиває Іран вщент”, але “велика хвиля” ще попереду. Про це президент США Дональд Трамп в інтерв’ю для CNN.

Стало відомо, як американці ставляться до ударів США по Ірану

Сенат США не заблокував нові удари Трампа по Ірану

Сенат США відхилив пропозицію щодо обмеження військових повноважень президента Дональда Трампа в проведенні операцій проти Ірану без схвалення Конгресу. За цей законопроєкт проголосували 48 сенаторів, тоді як 52 висловилися проти. Про це повідомляє The Washington Post уночі проти четверга, 5 березня.

Таким чином, Дональд Трамп зберігає можливість здійснювати військові дії проти Ірану без попереднього дозволу законодавців.

Після авіаударів по Ірану частина членів Конгресу критично оцінила дії адміністрації. Представники Демократичної партії заявили про ризики ескалації конфлікту та поставили питання про відповідність цих дій конституційним нормам при ухваленні рішень про військові операції.

Демократи також наполягали на тому, щоб Білий дім пояснив мету своїх дій, а також збільшив прозорість у процесі прийняття рішень для Конгресу та американської громадськості.

У той же час більшість республіканців у Сенаті висловилися проти ідеї обмеження президентських повноважень у військовій сфері.

Раніше було повідомлено, що удари США та Ізраїлю по Ірану призвели до різкого стрибка цін на енергоресурси та значно підвищили ризик виникнення глобальної економічної кризи. Експерти розглядають кілька можливих сценаріїв подальшого розвитку подій, які по-різному можуть вплинути на світові економіки.

Нагадаємо, Дональд Трамп заявив, що американська армія “розбиває Іран вщент”, але “велика хвиля” ще попереду. Про це президент США Дональд Трамп в інтерв’ю для CNN.

Стало відомо, як американці ставляться до ударів США по Ірану

Клінтон розповів про дівчат, які супроводжували Епштейна під час польотів

Колишній президент США Білл Клінтон та його дружина Хіларі дали свідчення перед Комітетом у справі засудженого за сексуальні злочини фінансиста Джеффрі Епштейна. Політик заявив, що вважав дівчат, які супроводжували Епштейна під час польотів, стюардесами. Про це пише Рolitico у вівторок, 3 березня. Серед інших тем, які висвітлив експрезидент США, було питання про фотографію, де молода дівчина Чаунте Девіс, яка літала разом з Епштейном на його літаку і звинуватила фінансиста в насильстві, робить масаж аеропорту Клінтону в Португалії в 2002 році. “Ви бачили фотографії. Одного разу я сидів і мені зробили масаж спини та шиї”, – підтвердив Клінтон на запитання, чи отримував він колись масаж від жінок з оточення Епштейна.
Експрезидент США пояснив, що у нього “відбувся спазм” у шиї та жінка у літаку “запропонувала допомогу”. Клінтон зазначив, що дозволив надати цю допомогу, і підкреслив, що не вступав ні з ким у сексуальні стосунки на борту літака Епштейна, а також не був свідком таких дій, які здійснювалися іншими пасажирами.
За його словами, він вважав, що жінки, які робили масаж, були стюардесами. Експрезидента також спитали, чи бачив він неповнолітніх у літаку Епштейна, на що він відповів: “Наскільки мені відомо, ні”.

“Вам відомо, що Чаунте Девіс – жертва насильства, яка стверджує, що зазнавала йому протягом трьох років, у тому числі і в цей період?” – запитали Клінтона члени комітету Конгресу. “Тепер відомо”, – відповів той. Сама Девіс розповідала, що з Епштейном її познайомила Гілейн Максвелл, спільниця засудженого фінансиста, і що вона нібито зазнала насильства з його боку після того, як потрапила на особистий острів Епштейна, де той обіцяв допомогти їй з акторською кар’єрою.

Клінтон розповів конгресменам про деталі своїх зв’язків із покійним фінансистом, які, за його словами, були припинені після 2003 року, задовго до першого засудження фінансиста у 2008 році. Засідання комітету проходило за зачиненими дверима. Судячи зі звітів із засідань комітету доказів якихось злочинів з боку Клінтона, знайдено не було. Інтерес до подружжя Клінтонів та їхніх зв’язків з Епштейном загострився на тлі публікації нових файлів із досьє фінансиста. Серед них – численні фото колишнього президента, у тому числі у джакузі, басейні та в компанії дівчат, чиї особи приховані. Раніше повідомлялося про свідчення Гілларі Клінтон у Конгресі по справі Епштейна. Її розмови із законодавцями тривали 6,5 годин.