Прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен зустрілася у середу з королем країни Фредеріком X та подала йому заяву про відставку уряду. Про це повідомив королівський палац 25 березня.
“Його величність король прийняв прем’єр-міністра Метте Фредеріксен. Після викладення результатів виборів та парламентської ситуації прем’єр-міністр подала прохання про відставку уряду та запропонувала, щоб представники політичних партій, які пройшли до Фолькетингу (парламент Данії – ред.), отримали можливість висловитися щодо майбутнього формування уряду”, – йдеться у повідомленні.
За інформацією палацу, представникам політичних партій буде запропоновано з’явитися в палаці Амалієнборг сьогодні вдень.
Позначка: Парламент
Рада звільнила власників зруйнованого житла від комуналки
Верховна Рада 25 березня ухвалила в цілому законопроєкт, котрий звільняє власників зруйнованого житла від сплати комунальних послуг та встановлює порядок обліку збитків для пошкоджених об’єктів у період воєнного стану та рік після його завершення.
Закон підтримали 308 народепи.
Документ передбачає скасування нарахування плати за управління пошкодженим або зруйнованим багатоквартирним будинком. Окрім того, власників звільнили від сплати окремих компослуг на весь період, поки об’єкт фактично є непридатним для проживання.
Згідно з пояснювальною запискою, законопроект також визначає порядок обліку збитків та врегульовує механізм взаємодії між органами влади, управителями будинків і постачальниками послуг для фіксації пошкоджень і своєчасного припинення нарахувань.
Передбачається, що відповідні норми діятимуть протягом усього періоду воєнного стану та ще один рік після його припинення або скасування.
Оголошено результати виборів у Данії
У Данії завершився підрахунок голосів на дострокових виборах в міцевий парламент – Фолькетинг. Зафіксовано невизначений результат, що залишив майбутнє прем’єр-міністра Метте Фредеріксен під питанням, повідомляє Associated Press у середу, 25 березня.
Так, лівоцентристська Соціал-демократична партія Фредеріксен втратила позиції порівняно з останніми виборами 2022 року, як і її два партнери в уряді, що йде у відставку.
Соціал-демократи залишилися найбільшою окремою партією з деяким відривом, але з 21,9% голосів – що помітно нижче за 27,5%, які вони отримали на виборах 2022 року.
При цьому ні лівий, ні правий блок не отримали більшості в парламенті. В результаті “золоту акцію” отримав міністр закордонних справ Ларс Льокке Расмуссен.
Його центристська партія Помірковані, що має 14 депутатів у парламенті зі 179 місць, може визначити, чи зможе Фредеріксен залишитися на третій термін на чолі Данії.
Сама Метте Фредеріксен заявила, що готова залишитися на посаді глави данського уряду.
“Світ перебуває в нестабільному стані. Навколо нас дмуть сильні вітри. Данії потрібен стабільний уряд, компетентний уряд. Ми готові взяти на себе лідерство”, – сказала вона.
Фредеріксен додала, що сподівалася на кращий результат, але для партії, яка прагне до третього терміну, втрата позицій – це нормально. Вона порівняла нинішній результат з 25,9% голосів, які її партія отримала у 2019 році, коли вона стала прем’єром.
“Я очолюю цю чудову країну вже майже сім років. Ми пережили пандемію; нам довелося мати справу з війною. Нам погрожував американський президент, і за ці майже сім років ми спостерігали падіння на чотири відсотки”, – зазначила вона.
Своєю чергою Льокке Расмуссен закликав суперників зліва і справа відмовитися від деяких позицій, які вони займали під час передвиборчої кампанії, і “приєднатися до нас”.
За його словами, Данія – “це маленька країна з населенням 6 млн людей у світі з населенням 8 млрд, який переживає потрясіння”.
“Ми – одне плем’я. Ми повинні об’єднатися. Ми не повинні бути розділені”, – підкреслив він.
Однак міністр оборони Троельс Лунд Поульсен, найсильніший правоцентристський суперник Фредеріксен, дав зрозуміти, що він і його Ліберальна партія не мають наміру знову входити до уряду разом із соціал-демократами.
Арахамія визнав труднощі у роботі парламенту
У Верховній Раді визнають наявність труднощів у роботі, однак запевняють, що ситуація залишається під контролем. Нині депутати працюють над відновленням звичного режиму роботи та посиленням взаємодії з урядом. Про це повідомив голова фракції Слуга народу Давид Арахамія у коментарі агентству Інтерфакс-Україна.
“Так, є певні труднощі, і ми їх озвучували, але ситуація під контролем, і як ми уже говорили, ведеться робота, щоб Верховна Рада повернулася до того режиму роботи, до якого звикло суспільство”, – зазначив Арахамія.
Він додав, що ситуація загалом складна по всьому парламенту, втім, очевидно, що Слуга народу найбільше впливає на результати голосувань, тож, робота всередині фракції нині у пріоритеті.
“Ми будемо працювати в групах, вивчати думки колег і формувати бачення того, як ми рухаємось далі”, – додав парламентар.
Також, за його словами, триває робота над покращенням співпраці парламенту та уряду.
“Також ми працюємо з премʼєр-міністеркою України щодо плану покращення взаємодії уряду з парламентом. Сподіваюсь, у цьому питанні усі налаштовані максимально конструктивно”.
Арахамія нагадав, що Рада IX скликання не раз демонструвала свою здатність приймати найскладніші рішення, на які не вистачало політичної волі у всіх попередніх скликаннях.
“Жоден попередній парламент не працював у подібних умовах, тому якісь рішення приймаються швидше, якісь довше, але у підсумку вони приймаються”, – зазначив він.
Резюмуючи, голова фракції закликав представників ЗМІ не драматизувати події у Раді.
Нещодавно нардеп Петро Порошенко заявив, що Україна перебуває у глибокій парламентській кризі.
Згодом заступник голови СН Андрій Мотовиловець зазначив, що ключовою причиною провалів голосувань законопроектів за програмами з Міжнародного валютного фонду та Європейського Союзу є криза всередині фракції “Слуга народу”, які не бажають голосувати після вручення підозр НАБУ та САП. Раніше Арахамія заявив, що Зеленський не мав на увазі примусову мобілізацію нардепів. Мова була про обговорення змін до законодавства, які дозволять депутатам бути військовослужбовцями.
В Данії проходять вибори в парламент
У Данії проходять дострокові вибори у місцевий парламент – Фолькетинг. Про це повідомляє Associated Press у вівторок, 24 березня.
У голосуванні можуть взяти учать понад 4,3 млн осіб. Однопалатний парламент Данії обирається на чотирирічний термін. До його складу входять 179 депутатів – 175 із самої Данії, ще по два – для представників малонаселеної Гренландії та іншої напівавтономної території – Фарерських островів.
Вибори у Данії проходять на тлі небаченого геополітичного тиску з боку США, зокрема погроз американського президента Дональда Трампа захопити Гренландію. Ця тема досі залишається актуальною в Данії, попри війну на Близькому Сході.
Останні опитування громадської думки напередодні парламентських виборів у Данії показали, що соціал-демократи прем’єр-міністра Метте Фредеріксен наближаються до більшості з лівими партіями.
Качка попередив про загрозу “зависання” переговорів з ЄС
Віцепрем’єр з євроінтеграції Тарас Качка попередив, що переговори України про вступ до ЄС можуть “зависнути”, якщо Рада і уряд не прискорять ухвалення необхідних законопроєктів, особливо у сфері верховенства права. Про це він заявив під час онлайн-виступу на круглому столі “Швидкість вступу України в ЄС: політичні та стратегічні чинники”, повідомляє Укрінформ.
“Навіть попри те, що формально жоден з цих кластерів не відкритий, і ще голосування має відбутися як якась політична подія. Але вони для Європейської комісії, для нас і для Молдови відкриті… Тобто, ми зайшли настільки далеко в переговорному процесі, що назад вороття немає. І також ми зайшли в ту стадію, коли все залежить від України на 100%. Це наше завдання виконати ті бенчмарки”, – зазначив Качка.
Урядовець назвав досягненням те, що нам сказали, що треба зробити для вступу в ЄС.
“Зараз нам треба показати, що ми можемо це зробити. З мого розуміння, в усіх без винятку розділах, кластерах все, що нам треба, – це завершити реформи. Нічого страшного, нового, складного в цих бенчмарках немає” – пояснив віцепрем’єр.
За його словами, у кластері, який стосується верховенства права, Україна вже зробила “більше сміливих кроків до сьогодні, ніж від нас вимагається по бенчмарках”, тобто створила антикорупційну інфраструктуру і дієві інститути відбору суддів.
“А далі оце доведення до кінця – це складно, може, якось розслабимось”. І оцей момент є дуже чутливий для українського внутрішнього політичного дискурсу, що це надовго, і тому не треба мобілізуватися”, – констатував Качка.
Нині особисто він “максимально багато часу” приділяє роботі з парламентом, аби концептуально переконати, що мобілізація на реформи дуже-дуже потрібна.
“Від наступних кількох тижнів-місяців буде залежати, чи ми цю мобілізацію зробимо, чи застрягнемо аж до моменту, коли в нас буде новий парламент і новий уряд… Якщо ми зараз політично зможемо мобілізуватися і швидко досхвалювати все те, що нам потрібно, особливо в частині верховенства права, тоді ми зможемо максимально пришвидшити час і реалізувати цю ідею підписання договору (про вступ України до ЄС. – ред. ) в 2027-му році”, – наголосив Качка.
Напередодні стало відомо, що Україна виконала 84% угоди про асоціацію з ЄС. При цьому найменшого прогресу досягнуто в такій важливій сфері, як фінансова співпраця та боротьба з шахрайством – 24%.
Україну просять “почекати” вступу в ЄС 10-20 років – Качка
У Північній Кореї пройшли вибори до парламенту
Вибори до Верховних народних зборів (парламенту) пройшли в Північній Кореї в неділю, 15 березня. В результаті яких було замінено 70% депутатів. Про це повідомляє південнокорейське інформагентство Yonhap, посилаючись на північнокорейські пропагандистські держмедіа.
До парламенту Північної Кореї 15-го скликання було обрано 687 депутатів, серед яких секретар партії Чо Йон Вон, якого вважають одним із найближчих соратників Кім Чен Ина.
Чо мають обрати головою Постійного комітету Верховних народних зборів.
До списку обраних до парламенту КНДР також увійшли:
На виборах у неділю було замінено 70% депутатів, що свідчить про масштабну ротацію кадрів, яка, можливо, покликана зміцнити владу Кім Чен Ина.
Там стверджують, що явка на виборах становила 99,99%, з яких 99,93% виборців проголосували “за” кандидатів, а 0,07% – “проти”.
У Північній Кореї 22 березня проведуть першу сесію нового складу Верховних народних зборів, щоб обговорити питання обрання керівництва країни та перегляду Конституції. На сесії Кім Чен Ина переоберуть головним лідером країни та здійснять перестановки у Кабінеті міністрів та інших ключових урядових посадах.
В Угорщині зняли недоторканність з депутата, що критикував Орбана
Національна Асамблея (парламент) Угорщини проголосувала за зняття депутатської недоторканності з Акоша Ходхазі (також трапляється написання “Хадхазі”) – незалежного депутата та критика прем’єр-міністра Віктора Орбана. Він свого часу першим оприлюднив фотографії таємного маєтку очільника уряду. Про це повідомляє угорське видання Telex.
Депутатська недоторканість Ходхазі призупинена через дві справи – обидві стосуються членів керівної партії Фідес. Одна стосується інциденту, коли законодавець штовхнув депутата від керівної партії Фідес Дьюла Будая під час зйомки відеоролика, в якому Ходхазі запитував Орбана про розкішний маєток в Хатванпусті.
Саме Ходхазі опублікував фото недобудованої дачі прем’єр-міністра Орбана з пальмовим садом і приватним зоопарком через що стався скандал в Угорщині.
Друга справа щодо Ходхазі також стосувалася приватного обвинувачення. Її ініціював депутат від Фідес Іштван Хорват. Ходазі зробив зауваження щодо скотобійні, якою володіє його дружина, після чого підприємство закрили.
Тепер обидва депутати висловили бажання подати до суду на опозиційного політика.
Ходхазі заявив, що його не турбує рішення парламенту, а потенційні судові справи проти нього мають бути “кумедними” та дозволять розкрити правду про політиків керівної партії.
Зеленський вірить у програш Орбана на виборах
Україна й Угорщина зможуть відновити свої відносини, коли угорська партія влади Фідес (Fidesz), яку очолює теперішній прем’єр-міністр країни Віктор Орбан, програє в квітневих парламентських виборах. Про це заявив Володимир Зеленський в інтерв’ю італійській газеті Сorriere Della Sera. опублікованому у вівторок, 3 березня.
“Я вірю, що Орбан програє вибори, і тоді ми зможемо відновити нормальні відносини з Угорщиною, також тому, що угорський народ не є проросійським”, – вважає голова української держави.
Зеленський нагадав, що багато разів говорив про неприпустимість закупівлі енергоносіїв в РФ, бо керівництво держави-агресора одразу використає ці надходження для закупівлі зброї, яку застосує проти України.
Президент нагадав, що Орбан ніколи не звинувачував російську сторону, яка кілька разів бомбила нафтопровід Дружба, а потім атакувала українських техніків, які її ремонтували.
“Орбан стає важливим, коли значні політичні сили надають йому сили, інакше він мало що важить. Угорщина – країна, яка має значення, але не має військової сили. Я не розмовляю з ним (Орбаном – ред.), бо він не хоче, але я маю контакти з (прем’єром Словаччини) Робертом Фіцо”, – розповів Зеленський.
Він пояснив Фіцо, який також вимагає відновлення роботи Дружби, що “трубопровід зруйнований, щоб його відновити, потрібно перемир’я, і це потрібно чітко сказати Путіну”.
ЄС запропонує повну заборону нафти з Росії після виборів в Угорщині – ЗМІ
Єврокомісія представить юридичну пропозицію про постійну заборону на імпорт російської нафти 15 квітня – через три дні після парламентських виборів в Угорщині. Про це повідомляє інформагенція Reuters, посилаючись на двох посадовців ЄС.
Строки подачі пропозиції вибрані з огляду на те, щоб не вплинути на передвиборчу кампанію в Угорщині, де прем’єр Віктор Орбан стикається з найсерйознішим викликом для своєї влади за останні 16 років.
Угорщина і Словаччина, які й досі залежать від російської нафти, рішуче виступають проти будь-яких заборон.
ЄС прагне закріпити повну відмову від російської нафти в законодавстві, щоб зберегти обмеження навіть тоді, якщо майбутня мирна угода щодо війни в Україні призведе до зняття поточних санкцій.
Євросоюз зможе обійти спроби Будапешта і Братислави заблокувати це рішення. Зокрема, планується використати законодавство, що ухвалюється кваліфікованою більшістю голосів держав-членів, а не одноголосно.
Єврокомісар з енергетики Дан Йоргенсен зазначив, що пропозиція передбачає поетапну відмову від російського імпорту не пізніше кінця 2027 року.
Як відомо, аналогічний закон про повну відмову від російського газу до кінця 2027 року в ЄС ухвалили минулого місяця. Тоді ж як Угорщина та Словаччина вже пообіцяли оскаржити його в суді.
Раніше посли країн ЄС погодили продовження реалізації плану блоку, що передбачає повну відмову від імпорту російської нафти та газу до 2028 року.