Свідки Єгови пом’якшили заборону на переливання крові

Релігійна організація Свідків Єгови оголосила про часткову відмову від своєї давньої заборони на переливання крові в будь-якій формі, навіть у ситуаціях критичної медичної потреби. Про це повідомляє BBC.

Зазначається, що тепер послідовникам цієї релігії дозволено здавати власну кров для зберігання. У випадку гострої необхідності її зможуть використати для переливання тому ж донору.

Попри це, Свідки Єгови продовжують засуджувати донорство крові, стверджуючи, що тексти Старого і Нового Заповіту категорично забороняють будь-який контакт із кров’ю.

Критики цієї релігійної групи звертають увагу на загрозу порушення свободи совісті в таких випадках, коли переливання крові є життєво важливим. Зокрема, це стосується лікування певних видів онкологічних захворювань у дітей, які потребують багаторазових процедур переливання.

Одним із гучних випадків став торішній прецедент у Шотландії, де суд підтримав рішення лікарів проти волі 14-річної дівчинки зі спільноти Свідків Єгови, яка не дозволила проводити трансфузію. Суд постановив, що медики мають право приймати рішення самостійно, якщо йдеться про порятунок життя пацієнта.

Раніше Південний міський суд Одеської області виніс вирок свідку Єгови – місцевому мешканцю, який відмовився від мобілізації через релігійні переконання.

Нагадаємо, у Львові лікарі за одну ніч провели кілька операцій з пересадки органів, врятувавши чотири життя. Про це повідомили у Першому медичному об’єднанні Львова.

Платформа X змінить систему верифікації в ЄС

Соцмережа X, раніше відома як Twitter, погодилася змінити механізм верифікації користувачів у Європейському Союзі після штрафу в €120 млн за порушення правил Digital Services Act. Про це пише Bloomberg у п’ятницю, 13 березня.
“X подала пропозиції щодо виправлення ситуації стосовно своєї синьої галочки. Тепер ЄК оцінить запропоновані заходи”, – повідомив речник Єврокомісії Томас Регніє.

Деталі щодо того, як соцмережа планує адаптувати сервіс для європейських користувачів, наразі не розголошуються.

У грудні минулого року Єврокомісія оштрафувала X на підставі закону про цифрові послуги (Digital Services Act) за те, що платна верифікація могла вводити в оману користувачів.

Рішення Ілона Маска у 2022 році зробити верифікацію платною, на думку комісії, вводило користувачів в оману, змушуючи їх помилково вважати, що акаунти автоматично є перевіреними та найдійними.

Проблема “синьої галочки” стала однією з причин першого в історії штрафу за порушення DSA. Інші звинувачення стосувалися відсутності прозорості у рекламі та відмови надавати доступ незалежним дослідникам до публічних даних платформи.

X мала запропонувати рішення до 12 березня або постати перед санкціями. Компанія, яка оскаржує штраф, повинна або сплатити його, або надати фінансову гарантію до 16 березня.

Рішення ЄС щодо компанії Маска спричинило дипломатичну напруженість між Європою та США. Члени адміністрації Дональда Трампа звинувачували ЄС у цензурі та запровадили візові обмеження проти колишнього єврокомісара Тьєррі Бретона.
Як ми вже писали раніше, юристів в США було оштрафовано за використання в справі фейкової інформації, що була надана нейромережею ChatGPT.
Іспанія оштрафувала платформу X на €5,8 млн через рекламу криптовалюти

В УЄФА почалися дебати щодо можливої кількості доступних гравців

Провідні футбольні клуби Європи виступили з пропозицією, що стосується встановлених лімітів у рамках дії Ліги чемпіонів.

Про це повідомляє The Guardian, стверджуючи, що топклуби внесли пропозицію змінити одне з правил Ліги чемпіонів.

Повідомлено, що пропозиція надійшла до комітету УЄФА з клубних турнірів, на засіданні якого представники європейського футболу запропонували зробити ширшою заявку гравців на участь у матчах Ліги чемпіонів, включивши до складу заявлених футболістів більшу кількість доступних для гри спортсменів, а саме 28 членів команди.

Свій намір у клубах пояснюють бажанням знизити навантаження на учасників матчів, оскільки це, своєю чергою, може сприяти зменшенню кількості травм, отримуваних гравцями в матчах.

Однак до одностайного рішення на засіданні комітету не дійшли, оскільки 16 клубів сказали своє категоричне “ні”. Вони пояснюють свою позицію тим, що потрапляння до заявки стане містком для молодих футболістів, які демонструють свій талант і бажають міцно закріпитися у футболі, шукати кращі клуби. Відповідно, гранди футболу матимуть перевагу, несумірну з простішими клубами. Топ-5 ліг опиняться у суттєвому виграші.

Відзначено, що питання, яке розглядали на засіданні комітету, не зняте з порядку денного. І з огляду на те, що не знайшлося одностайності в цьому питанні, обговорення триватиме на наступних засіданнях комітету УЄФА.

в Telegram і WhatsApp. Підписуйтеся на наші канали і WhatsApp

У Нацкомісії зі стандартів мови пояснили, чи обов’язково вживати фемінітиви

Використання фемінітивів в українській мові не є обов’язковим, а їхня відсутність у мовленні не суперечить нормам українського правопису. Про це повідомила голова Національної комісії зі стандартів державної мови Юлія Чернобров у коментарі Укрінформу.

За її словами, правопис лише надає інструментарій для творення таких слів, але не зобов’язує їх вживати.

“Український правопис не вимагає обов’язкового утворення іменників на позначення осіб жіночої статі. Український правопис у частині 4 параграфа 32 лише наводить перелік суфіксів, які можуть брати участь у творенні таких іменників”, – пояснила Чернобров.

Вона підкреслила, що невживання фемінітивів не вважається порушенням стандарту державної мови.

Український правопис став стандартом державної мови

Національна комісія зі стандартів державної мови 1 березня затвердила український правопис як стандарт державної мови. Про це повідомила комісія в Facebook.

Цим самим комісія виконала постанову Верховної Ради України Про посилення ролі української мови в утвердженні Української держави від 15 січня 2026 року і ввела в правове поле єдиний офіційний текст правопису.

Робоча група вдосконалила структуру правопису, зробила редакційні та технічні виправлення, а також видалила в ілюстративній частині приклади, що стосувалися держави-агресора.

“Робоча група отримала 1400 пропозицій змін до тексту від громадськості. Від 27 органів державної влади, наукових та освітніх установ надійшли листи з відгуками та пропозиціями. Частину пропозицій урахувала, щодо частини зробила висновок про розгляд під час внесення змін до правопису в установленому законодавством порядку”, – повідомили в комісії.

Нацкомісія провела таку роботу:

  • переформатувала механізм затвердження правопису – від урядової постанови до стандарту, затвердженого профільним органом;
  • уніфікувала офіційний текст;
  • здійснила технічне редагування та почистила ілюстративний матеріал.
  • Зазначається, що ці зміни ніяк не вплинуть на усталені правила правопису, які діють з 2019 року. Водночас комісія заявила про потребу подальшого удосконалення правопису.

    Баскетбольна Євроліга серйозно підійшла до питання оподаткування

    Євроліга має намір оновити правила грошової етики у сфері витрат клубів, про це повідомлено на її офіційному сайті.

    Передбачається, що віднині клуби муситимуть дотримуватися нововведених правил фінансового фейрплей, які покликані врівноважити витрати, що здійснюють баскетбольні клуби на гравців.

    Установлюють максимальний рівень грошових коштів, що можуть бути витрачені на гравців. Основні клуби ліги можуть дозволити собі витрачати 6,7 мільйона, приєднані другорядні учасники – 5,4 мільйона, і 4,7 мільйона залишається у графі кошторисів для команд, що відбираються через Єврокубок.

    Особливо відзначено, що у разі перевищення витрат у розмірі 10 мільйонів на зарплати баскетболістам клуби будуть зобов’язані сплачувати податок. Зібраний податок буде спрямований на спонсорування інших учасників змагань.

    в Telegram і WhatsApp. Підписуйтеся на наші канали і WhatsApp

    Данія анонсувала зміни для деяких українських біженців

    Уряд Данії планує внести зміни до правил проживання для окремих груп біженців з України. Зокрема, чоловіки призовного віку та жителі деяких безпечніших регіонів України більше не зможуть отримати дозвіл на проживання, який наразі надається відповідно до спеціального закону країни. Про це повідомило Міністерство у справах іноземців та інтеграції Данії.

    Згідно з новими правилами, тимчасовий захист більше не буде поширюватися на чоловіків призовного віку, які щойно прибули до Данії. Українці віком від 23 до 60 років зможуть отримати дозвіл лише за умови наявності документів, що підтверджують звільнення від військової служби. Для молодших осіб захист діятиме лише до їхнього 23-річчя.

    Крім того, уряд Данії планує відмовляти у захисті українцям, які прибувають із регіонів, класифікованих у Копенгагені як відносно безпечні. До переліку таких областей входять Черкаська, Чернівецька, Івано-Франківська, Хмельницька, Кіровоградська, Київська (без міста Київ), Львівська, Полтавська, Рівненська, Тернопільська, Вінницька, Волинська, Закарпатська та Житомирська області.

    Зміни торкатимуться лише тих, хто прибуватиме до Данії після їх впровадження. Водночас українці, які вже перебувають у країні під тимчасовим захистом, залишаться під його дією. Зазначається, що в данських муніципалітетах уже мешкають близько 45 тисяч переселенців з України.

    Передбачаються також зміни в освітньому процесі для українських дітей. Крім того, уряд Данії висловлює бажання, щоб українські біженці, які отримують фінансову допомогу, мали обов’язок працювати.

    Нагадаємо, Норвегія пропонує обмежити тимчасовий колективний захист для українських чоловіків віком від 18 до 60 років. Зміни стосуватимуться нових заявників і не вплинуть на тих, хто вже має захист.

    Нагадаємо, у країнах Євросоюзу збільшилась кількість біженців з України. Найбільший приріст кількості біженців з України зафікований у Німеччині, Іспанії та Румунії.

    Дянія анонсувала зміни для деяких українських біженців

    Уряд Данії планує внести зміни до правил проживання для окремих груп біженців з України. Зокрема, чоловіки призовного віку та жителі деяких безпечніших регіонів України більше не зможуть отримати дозвіл на проживання, який наразі надається відповідно до спеціального закону країни. Про це повідомило Міністерство у справах іноземців та інтеграції Данії.

    Згідно з новими правилами, тимчасовий захист більше не буде поширюватися на чоловіків призовного віку, які щойно прибули до Данії. Українці віком від 23 до 60 років зможуть отримати дозвіл лише за умови наявності документів, що підтверджують звільнення від військової служби. Для молодших осіб захист діятиме лише до їхнього 23-річчя.

    Крім того, уряд Данії планує відмовляти у захисті українцям, які прибувають із регіонів, класифікованих у Копенгагені як відносно безпечні. До переліку таких областей входять Черкаська, Чернівецька, Івано-Франківська, Хмельницька, Кіровоградська, Київська (без міста Київ), Львівська, Полтавська, Рівненська, Тернопільська, Вінницька, Волинська, Закарпатська та Житомирська області.

    Зміни торкатимуться лише тих, хто прибуватиме до Данії після їх впровадження. Водночас українці, які вже перебувають у країні під тимчасовим захистом, залишаться під його дією. Зазначається, що в данських муніципалітетах уже мешкають близько 45 тисяч переселенців з України.

    Передбачаються також зміни в освітньому процесі для українських дітей. Крім того, уряд Данії висловлює бажання, щоб українські біженці, які отримують фінансову допомогу, мали обов’язок працювати.

    Нагадаємо, Норвегія пропонує обмежити тимчасовий колективний захист для українських чоловіків віком від 18 до 60 років. Зміни стосуватимуться нових заявників і не вплинуть на тих, хто вже має захист.

    Нагадаємо, у країнах Євросоюзу збільшилась кількість біженців з України. Найбільший приріст кількості біженців з України зафікований у Німеччині, Іспанії та Румунії.

    У Норвегії посилять правила перебування новоприбулих українських чоловіків

    Уряд Норвегії планує посилити правила перебування для новоприбулих військовозобов’язаних чоловіків з України. Про це 26 лютого повідомило Міністерство юстиції країни.
    Уряд планує ухвалити зміни до Великодня з подальшим швидким набуттям ними чинності.
    За словами міністра юстиції Астрі Аас-Хансен, імміграція до Норвегії повинна бути контрольованою, стійкою та справедливою.
    “З осені 2025 року Норвегія, як і багато інших європейських країн, зазнала збільшення кількості молодих українських чоловіків, які приїжджають до країни. Норвегія вже прийняла найбільшу кількість українців у Північній Європі. Щоб уникнути надмірного напливу, необхідно посилити контроль”,- зазначила вона.
    Найближчим часом уряд направить на громадське обговорення пропозицію, згідно з якою українські чоловіки віком 18-60 років, за окремими винятками, більше не отримуватимуть у Норвегії тимчасовий колективний захист. Вони зможуть подавати заяви на притулок за загальними правилами.
    “Норвегія не повинна приймати більше людей, ніж здатна інтегрувати. Розселення біженців є добровільним завданням для муніципалітетів. За останні роки норвезькі громади виконали величезну роботу й розселили майже 100 тисяч переміщених осіб з України. Багато муніципалітетів повідомляють про перевантаження місцевих послуг і нестачу житла”, – прокоментувала міністерка праці та інтеграції К’єрсті Стенсенг.
    Посилення правил стосуватиметься лише нових заявників і не впливатиме на тих, хто вже має тимчасовий колективний захист у Норвегії.
    Обмеження також не поширюватимуться на чоловіків, які документально звільнені від служби або очевидно не здатні її проходити, а також на осіб, евакуйованих за програмою медичної евакуації. Передбачаються винятки і для чоловіків, які одноосібно опікуються дітьми, що прибули разом з ними або перебувають у Норвегії.

    Іспанія закликає змінити правила Євробачення

    Іспанський суспільний мовник RTVE у роковини повномасштабної війни в Україні – 24 лютого – офіційно заявив про намір ініціювати заборону участі в Євробаченні для країн, які перебувають у стані збройного конфлікту. З відповідною заявою виступив президент мовника Хосе Пабло Лопес під час слухань у парламенті Іспанії, повідомляє VerTele!
    За його словами, конкурс не повинен ставати інструментом політичного впливу або пропаганди, а чинні правила Європейська мовна спілка потребують перегляду.
    “Ми повинні раз і назавжди розпочати серйозну дискусію, яку, сподіваюся, ми зможемо провести в найближчі тижні, щодо реформи статуту Європейської мовної спілки (EBU) і заборони країнам, що перебувають у стані конфлікту, брати участь у наступному конкурсі Євробачення” – наголосив Лопес.
    Фактично ініціатива RTVE може стосуватися України та Ізраїлю – країн, участь яких у конкурсі вже неодноразово викликала дискусії в європейському медіапросторі.
    Також стало відомо, що Іспанія не братиме участі в Євробаченні 2026 року, яке має відбутися у Відні. Водночас у RTVE запевнили, що залишаються прихильними до самого формату конкурсу та прагнуть його “деполітизації”.
    Іспанія входить до групи з п’яти країн -разом із Нідерландами, Ірландією, Словенією та Ісландією – мовники яких наприкінці 2025 року оголосили про відмову від участі через допуск Ізраїлю на тлі війни на Близькому Сході.
    Суперечки навколо конкурсу посилилися після гранд-фіналу Євробачення 2025 року в Базелі. Тоді RTVE публічно поставив під сумнів систему телеголосування, заявивши, що на результати могли вплинути воєнні конфлікти в Україні та Ізраїлі, і звернувся до EBU з вимогою надати детальні дані щодо розподілу голосів.