Позначка: Мовне питання

Зросла кількість скарг на порушення мовного закону

За перший квартал 2026 року до уповноваженої із захисту державної мови надійшло 659 скарг щодо порушення мовного законодавства. Про це повідомила пресслужба відомства в четвер, 2 квітня.

“У І кварталі 2026 року на адресу уповноваженої із захисту державної мови Олени Івановської надійшло 659 скарг громадян щодо порушення закону Про функціонування української мови як державної. За аналогічний період 2025 року надійшло 646 скарг”, – йдеться у повідомленні.

Найчастіше порушення стосувалися: інтернет представництв (повна або часткова відсутність української версії сайтів, завантаження за замовчуванням версії недержавною мовою) – 168 скарг (26%); надання послуг (безпосереднє обслуговування) – 103 (17%); зовнішньої реклами та інформації для загального ознайомлення (оголошень, вивісок) – 92 (14%); сфери освіти – 52 (8%); інформації про товари та послуги, цінників – 48 (7%); медіа – 45 (7%); органів влади – 36 (6%); культури – 33 (5%).

Найбільше скарг на порушення мовного законодавства надійшло з Києва – 238 (36% від загальної кількості скарг), Одеської – 116 (18%), Харківської – 91 (14%) та Дніпропетровської областей – 61 (9%).

Мовному омбудсмену надійшло 569 звернень громадян про порушення мовного закону в 1-му кварталі 2024 року, а в 1-му кварталі 2025 року надійшло 646 звернень.

У 2025 році мовному омбудсмену надійшло на 26% більше звернень, зокрема про порушення мовного законодавства, ніж у 2024 році. Нагадаємо, у січні мовний омбудсман заявила, що хвиля переходу російськомовних українців на українську фактично вичерпала свій потенціал. Як повідомлялося, у 2025 році всі українські видавці вперше дотрималися вимоги мовного законодавства щодо частки книжок державною мовою – не менше 50% від загальної кількості назв.

Перезапуск Орел і Решка: чому виник мовний скандал

Перезапуск популярного тревел-шоу Орел і Решка ще до прем’єри опинився в центрі гучного скандалу. Причиною обурення стала не лише нова концепція, а й використання російської мови.
Новий формат під назвою Орел і Решка. По блату анонсувала генеральна продюсерка та співавторка проєкту Нателла Крапівіна. За її задумом, будь-хто охочий може стати ведучим шоу, заплативши 100 тисяч євро. Втім, найбільше критики викликала мовна політика проєкту.
Зокрема, в Instagram-акаунті почали публікувати уривки старих російськомовних випусків із Андрій Бєдняков, Антон Птушкін та Леся Нікітюк, а сама сторінка ведеться російською мовою. Це викликало хвилю обурення серед користувачів соцмереж і публічних осіб. Посмотреть эту публикацию в Instagram

Публикация от Орёл и Решка (@orelireshka_official) Серед тих, хто різко відреагував, – блогерка Олена Мандзюк. Вона заявила, що використання російської мови під час війни є неприйнятним, і припустила, що автори проєкту свідомо тестують реакцію українців.
“Найцікавіше – те, що вони не вибачаються. Чекають, дивляться, тестують: проковтнуть це українці чи ні. І питання вже не до них, а до нас!” – наголосила вона.
Також блогерка звернулася до продюсерки з різкою критикою, закликавши припинити просування російського контенту.
Свою позицію висловив і колишній ведучий шоу Андрій Бєдняков. Він підкреслив, що не має жодного стосунку до ведення сторінки чи її наповнення, а всі відео належать продюсерам за контрактом.
“Моя сторінка повністю українською. Це мій вибір. Відповідати за вибір інших людей я не можу”, – зазначив він.
До критики долучився і ветеран війни та учасник шоу Холостяк Олександр Терен. Він різко засудив перезапуск, заявивши, що автори демонструють себе як прихильники “русского міра”.
Своєю чергою співзасновник проєкту Євген Синельников пояснив, що ще у 2022 році, після початку повномасштабного вторгнення, вийшов зі складу співзасновників компанії TeenSpirit і нині не має жодного впливу на редакційну політику шоу. За його словами, Орел і Решка була важливою частиною його кар’єри, однак цей етап уже завершений.
Сама Нателла Крапівіна у відповідь на критику порадила користуватися перекладачем і заявила, що продукт орієнтований “на людей з гарним смаком”. Вона також звинуватила співака Otoy у спробах отримати клікбейт після його різкої оцінки ситуації як “абсолютного дна”.

У Нацкомісії зі стандартів мови пояснили, чи обов’язково вживати фемінітиви

Використання фемінітивів в українській мові не є обов’язковим, а їхня відсутність у мовленні не суперечить нормам українського правопису. Про це повідомила голова Національної комісії зі стандартів державної мови Юлія Чернобров у коментарі Укрінформу.

За її словами, правопис лише надає інструментарій для творення таких слів, але не зобов’язує їх вживати.

“Український правопис не вимагає обов’язкового утворення іменників на позначення осіб жіночої статі. Український правопис у частині 4 параграфа 32 лише наводить перелік суфіксів, які можуть брати участь у творенні таких іменників”, – пояснила Чернобров.

Вона підкреслила, що невживання фемінітивів не вважається порушенням стандарту державної мови.

Український правопис став стандартом державної мови

Національна комісія зі стандартів державної мови 1 березня затвердила український правопис як стандарт державної мови. Про це повідомила комісія в Facebook.

Цим самим комісія виконала постанову Верховної Ради України Про посилення ролі української мови в утвердженні Української держави від 15 січня 2026 року і ввела в правове поле єдиний офіційний текст правопису.

Робоча група вдосконалила структуру правопису, зробила редакційні та технічні виправлення, а також видалила в ілюстративній частині приклади, що стосувалися держави-агресора.

“Робоча група отримала 1400 пропозицій змін до тексту від громадськості. Від 27 органів державної влади, наукових та освітніх установ надійшли листи з відгуками та пропозиціями. Частину пропозицій урахувала, щодо частини зробила висновок про розгляд під час внесення змін до правопису в установленому законодавством порядку”, – повідомили в комісії.

Нацкомісія провела таку роботу:

  • переформатувала механізм затвердження правопису – від урядової постанови до стандарту, затвердженого профільним органом;
  • уніфікувала офіційний текст;
  • здійснила технічне редагування та почистила ілюстративний матеріал.

    • Зазначається, що ці зміни ніяк не вплинуть на усталені правила правопису, які діють з 2019 року. Водночас комісія заявила про потребу подальшого удосконалення правопису.

    Скандал через російську музику: в Одесі призупинили роботу клубу

    В Одесі тимчасово заборонили діяльність готельно-ресторанного комплексу Palladium через перевірку щодо використання російськомовного контенту. Про це повідомив голова ОВА Олег Кіпер у Telegram у вівторок, 4 листопада. “Сьогодні підписав спільний з військовим командуванням наказ, яким заборонено роботу готельно-ресторанного комплексу Palladium на період проведення перевірки щодо відтворення у ньому російськомовного контенту”, – написав він.

    Кіпер наголосив, що усі заклади громадського харчування і відпочинку в області мають дотримуватися законодавства про державну мову, культуру і громадський порядок.

    Нагадаємо, 1 листопада в одеському клубі Palladium під час вечірок вмикали російськомовні пісні. Згодом на дискотеку приїхала поліція. У ситуацію також втрутився голова обласної військової адміністрації. Нічний клуб у Києві влаштував вечірку під російську музику

    До мовного омбудсмена надійшло на 27% більше скарг, ніж торік

    Уповноважена із захисту державної мови повідомила, що за три квартали 2025 року отримала 2227 скарг від українців на порушення законодавства. Це на 27% більше, ніж за аналогічний період минулого року (1633).
    Найбільше порушення стосувалися:

  • відсутності української версії сайтів – 26% (574 звернення);
  • мови зовнішньої реклами та вивісок – 20% (443 звернення);
  • порушень під час безпосереднього обслуговування – 18% (397 звернень);
  • сфери освіти – 7% (145 звернень);
  • сфери культури – 5% (112 звернень);
  • порушень у медичних закладах – 4% (93 звернення).

    • Крім того, скарги стосувалися щодо інформації про товари та послуги (на етикетках, чеках, меню), порушень у сфері медіа, транспорту, книговидання, спорту та інших галузях.
    За даними омбудсменки, найбільше скарг надійшло з Києва. Звідти отримали 39% звернень (870). Також на порушення мовного законодавства часто скаржилися в Одеській (339 звернень), Харківській (286 звернень) та Дніпропетровській (201 звернення) областях.

    Українці обрали найприйнятніший варіант мовної політики

    Згідно з результатами опитування КМІС, виявлено, що більшість українців підтримує “стратегічну українізацію” як підхід до мовної політики. Цей підхід передбачає зміцнення української мови в державних та освітніх сферах, але без тиску на російськомовних громадян. За цим варіантом виступили 87% респондентів, що свідчить про консенсус між різними регіонами та мовними групами. Радикальну українізацію підтримують 63% опитаних, а приховану русифікацію – 54%. Опитування показало, що стратегічна українізація дозволяє зміцнити українську мову без конфліктів у суспільстві та поляризації серед мовних груп. Українці підтримують виважений підхід до мовної політики, спрямований на розвиток української мови та толерантність у спілкуванні.

    Українці визначилися з найприйнятнішим варіантом мовної політики

    За результатами опитування КМІС виявлено, що більшість українців підтримують “стратегічну українізацію” як підхід до мовної політики. Цей підхід передбачає зміцнення української мови у державних та освітніх сферах, не тиснучи при цьому на російськомовних громадян. Цей варіант підтримали 87% респондентів, що свідчить про консенсус між регіонами та мовними групами. Радикальну українізацію підтримали 63% респондентів, а приховану русифікацію – 54%. Проте, радикальна українізація та прихована русифікація не мають такої широкої підтримки, як стратегічна українізація. Опитування показало, що українці підтримують виважений підхід до мовної політики, що сприятиме розвитку української мови та толерантному спілкуванню у суспільстві.

    Мовний омбудсмен зробила заяву щодо вимог Путіна

    Вимоги правителя РФ Володимира Путіна надати російській мові статус офіційної та легітимізувати московську патріархію є неприйнятними. Про це заявила уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська в Facebook у неділю, 17 серпня.

    За її словами, “Путін вкотре намагається диктувати Україні свої умови: серед вимог, озвучених під час переговорів із президентом США Дональдом Трампом, – надати російській мові статус офіційної та легітимізувати московську патріархію”.
    “Ці вимоги – цинічні й неприйнятні. Вони не мають нічого спільного з правами людини чи свободою вибору. Це – зброя ідеологічної війни, спрямована на підрив української незалежності, розкол суспільства та повернення нас у колоніальний статус”, – наголосила Івановська.

    Уповноваженої зазначила, що російська мова – це не “мова спілкування”, як намагається представити Кремль.

    “Це – інструмент імперської політики, яким століттями насаджували меншовартість, знищували українську культуру й намагалися стерти нашу ідентичність. Московська патріархія – частина того ж механізму підкорення”, – підкреслила Івановська.

    Мовний омбудсмен зауважила, що “Україна вже заплатила величезну ціну за право бути собою. Тисячі життів віддані на фронті, в наших мирних містах та селах – й кожне із них доводить: наша мова, наша віра, наша культура не продаються і не обмінюються на примарний “мир”.

    За її словами, “ми маємо бути свідомими: поступки у мовному питанні дорівнюють поступкам у питанні свободи”.
    “Крок назад у мові – це крок до втрати держави. Українська була, є і буде єдиною державною мовою. Наша сила – у власному слові. Наша свобода – в українській мові. Мова – це зброя. І ми не дозволимо її відібрати”, – підсумувала уповноважена.

    Суд оштрафував директора комплексу через російські пісні Вєрки Сєрдючки

    Бориспільський міськрайонний суд оштрафував директора розважального комплексу в Києві, в якому лунали пісні російською мовою у виконанні Вєрки Сердючки. Про це свідчить відповідна постанова від 11 липня.
    13 червня на концерті Вєрка Сєрдючка виконала “близько двох пісень” російською мовою.
    Виступ кваліфікували як порушення Закону “Про внесення змін до деяких законів України щодо частки пісень державною мовою в музичних радіопрограмах і радіопередачах та заборони відтворення музичної продукції походження держави-агресора”.
    Протокол про адміністративне правопорушення склали на директора відпочинкового комплексу.
    Його визнали винним у порушенні порядку організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій (ч.1 ст. 185-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення).
    У покарання призначили 425 гривень штрафу. Окремо він має сплатити 605 гривень судового збору.
    Раніше Уповноважений із захисту державної мови звернувся до правоохоронців через ознаки порушення національного законодавства на концерті Verka Serduchka & Band, під час якого артисти виконували деякі пісні російською.