Позначка: Украинизация

Зросла кількість скарг на порушення мовного закону

За перший квартал 2026 року до уповноваженої із захисту державної мови надійшло 659 скарг щодо порушення мовного законодавства. Про це повідомила пресслужба відомства в четвер, 2 квітня.

“У І кварталі 2026 року на адресу уповноваженої із захисту державної мови Олени Івановської надійшло 659 скарг громадян щодо порушення закону Про функціонування української мови як державної. За аналогічний період 2025 року надійшло 646 скарг”, – йдеться у повідомленні.

Найчастіше порушення стосувалися: інтернет представництв (повна або часткова відсутність української версії сайтів, завантаження за замовчуванням версії недержавною мовою) – 168 скарг (26%); надання послуг (безпосереднє обслуговування) – 103 (17%); зовнішньої реклами та інформації для загального ознайомлення (оголошень, вивісок) – 92 (14%); сфери освіти – 52 (8%); інформації про товари та послуги, цінників – 48 (7%); медіа – 45 (7%); органів влади – 36 (6%); культури – 33 (5%).

Найбільше скарг на порушення мовного законодавства надійшло з Києва – 238 (36% від загальної кількості скарг), Одеської – 116 (18%), Харківської – 91 (14%) та Дніпропетровської областей – 61 (9%).

Мовному омбудсмену надійшло 569 звернень громадян про порушення мовного закону в 1-му кварталі 2024 року, а в 1-му кварталі 2025 року надійшло 646 звернень.

У 2025 році мовному омбудсмену надійшло на 26% більше звернень, зокрема про порушення мовного законодавства, ніж у 2024 році. Нагадаємо, у січні мовний омбудсман заявила, що хвиля переходу російськомовних українців на українську фактично вичерпала свій потенціал. Як повідомлялося, у 2025 році всі українські видавці вперше дотрималися вимоги мовного законодавства щодо частки книжок державною мовою – не менше 50% від загальної кількості назв.

Мовний омбудсман заявила про необхідність стимулів для російськомовних

Уповноважена з захисту державної мови Олена Івановська повідомила, що хвиля переходу російськомовних українців на українську мову, яка почалася після вторгнення РФ у 2022 році, вичерпала свій потенціал. Вона зазначила, що багато людей вже зробили свій вибір на користь української мови, розуміючи її важливість для ідентичності та поведінкової стратегії. Івановська вважає, що зараз необхідно знайти додаткові аргументи, які б зацікавили російськомовних громадян переходити на українську мову та пояснити, як це може бути корисно для них.

Українці обрали найприйнятніший варіант мовної політики

Згідно з результатами опитування КМІС, виявлено, що більшість українців підтримує “стратегічну українізацію” як підхід до мовної політики. Цей підхід передбачає зміцнення української мови в державних та освітніх сферах, але без тиску на російськомовних громадян. За цим варіантом виступили 87% респондентів, що свідчить про консенсус між різними регіонами та мовними групами. Радикальну українізацію підтримують 63% опитаних, а приховану русифікацію – 54%. Опитування показало, що стратегічна українізація дозволяє зміцнити українську мову без конфліктів у суспільстві та поляризації серед мовних груп. Українці підтримують виважений підхід до мовної політики, спрямований на розвиток української мови та толерантність у спілкуванні.

Українці визначилися з найприйнятнішим варіантом мовної політики

За результатами опитування КМІС виявлено, що більшість українців підтримують “стратегічну українізацію” як підхід до мовної політики. Цей підхід передбачає зміцнення української мови у державних та освітніх сферах, не тиснучи при цьому на російськомовних громадян. Цей варіант підтримали 87% респондентів, що свідчить про консенсус між регіонами та мовними групами. Радикальну українізацію підтримали 63% респондентів, а приховану русифікацію – 54%. Проте, радикальна українізація та прихована русифікація не мають такої широкої підтримки, як стратегічна українізація. Опитування показало, що українці підтримують виважений підхід до мовної політики, що сприятиме розвитку української мови та толерантному спілкуванню у суспільстві.