Українська мова

Зросла кількість скарг на порушення мовного закону

За перший квартал 2026 року до уповноваженої із захисту державної мови надійшло 659 скарг щодо порушення мовного законодавства. Про це повідомила пресслужба відомства в четвер, 2 квітня.

“У І кварталі 2026 року на адресу уповноваженої із захисту державної мови Олени Івановської надійшло 659 скарг громадян щодо порушення закону Про функціонування української мови як державної. За аналогічний період 2025 року надійшло 646 скарг”, – йдеться у повідомленні.

Найчастіше порушення стосувалися: інтернет представництв (повна або часткова відсутність української версії сайтів, завантаження за замовчуванням версії недержавною мовою) – 168 скарг (26%); надання послуг (безпосереднє обслуговування) – 103 (17%); зовнішньої реклами та інформації для загального ознайомлення (оголошень, вивісок) – 92 (14%); сфери освіти – 52 (8%); інформації про товари та послуги, цінників – 48 (7%); медіа – 45 (7%); органів влади – 36 (6%); культури – 33 (5%).

Найбільше скарг на порушення мовного законодавства надійшло з Києва – 238 (36% від загальної кількості скарг), Одеської – 116 (18%), Харківської – 91 (14%) та Дніпропетровської областей – 61 (9%).

Мовному омбудсмену надійшло 569 звернень громадян про порушення мовного закону в 1-му кварталі 2024 року, а в 1-му кварталі 2025 року надійшло 646 звернень.

У 2025 році мовному омбудсмену надійшло на 26% більше звернень, зокрема про порушення мовного законодавства, ніж у 2024 році. Нагадаємо, у січні мовний омбудсман заявила, що хвиля переходу російськомовних українців на українську фактично вичерпала свій потенціал. Як повідомлялося, у 2025 році всі українські видавці вперше дотрималися вимоги мовного законодавства щодо частки книжок державною мовою – не менше 50% від загальної кількості назв.

Перезапуск Орел і Решка: чому виник мовний скандал

Перезапуск популярного тревел-шоу Орел і Решка ще до прем’єри опинився в центрі гучного скандалу. Причиною обурення стала не лише нова концепція, а й використання російської мови.
Новий формат під назвою Орел і Решка. По блату анонсувала генеральна продюсерка та співавторка проєкту Нателла Крапівіна. За її задумом, будь-хто охочий може стати ведучим шоу, заплативши 100 тисяч євро. Втім, найбільше критики викликала мовна політика проєкту.
Зокрема, в Instagram-акаунті почали публікувати уривки старих російськомовних випусків із Андрій Бєдняков, Антон Птушкін та Леся Нікітюк, а сама сторінка ведеться російською мовою. Це викликало хвилю обурення серед користувачів соцмереж і публічних осіб. Посмотреть эту публикацию в Instagram

Публикация от Орёл и Решка (@orelireshka_official) Серед тих, хто різко відреагував, – блогерка Олена Мандзюк. Вона заявила, що використання російської мови під час війни є неприйнятним, і припустила, що автори проєкту свідомо тестують реакцію українців.
“Найцікавіше – те, що вони не вибачаються. Чекають, дивляться, тестують: проковтнуть це українці чи ні. І питання вже не до них, а до нас!” – наголосила вона.
Також блогерка звернулася до продюсерки з різкою критикою, закликавши припинити просування російського контенту.
Свою позицію висловив і колишній ведучий шоу Андрій Бєдняков. Він підкреслив, що не має жодного стосунку до ведення сторінки чи її наповнення, а всі відео належать продюсерам за контрактом.
“Моя сторінка повністю українською. Це мій вибір. Відповідати за вибір інших людей я не можу”, – зазначив він.
До критики долучився і ветеран війни та учасник шоу Холостяк Олександр Терен. Він різко засудив перезапуск, заявивши, що автори демонструють себе як прихильники “русского міра”.
Своєю чергою співзасновник проєкту Євген Синельников пояснив, що ще у 2022 році, після початку повномасштабного вторгнення, вийшов зі складу співзасновників компанії TeenSpirit і нині не має жодного впливу на редакційну політику шоу. За його словами, Орел і Решка була важливою частиною його кар’єри, однак цей етап уже завершений.
Сама Нателла Крапівіна у відповідь на критику порадила користуватися перекладачем і заявила, що продукт орієнтований “на людей з гарним смаком”. Вона також звинуватила співака Otoy у спробах отримати клікбейт після його різкої оцінки ситуації як “абсолютного дна”.

Оновлення Українського правопису остаточно завершено – голова ВР

Уряд визнав такою, що втратила чинність, постанову КМУ від 22 травня 2019 року № 437 “Питання українського правопису” – у зв’язку з тим, що Національна комісія зі стандартів державної мови затвердила Український правопис як стандарт державної мови. Про це повідомив голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук.
Він назвав це справді важливим рішенням – не лише для мовної норми, а й для утвердження української державності.
Українська мова отримала чіткий і сучасний стандарт державної мови. Це велика спільна робота – парламенту, уряду, мовознавців, профільних інституцій. Українська мова стає ще сильнішою. А разом із нею – і Україна”, зазначив Стефанчук.

Українські видавці вперше виконали норму мовного закону

У 2025 році всі українські видавці вперше дотрималися вимоги мовного законодавства щодо частки книжок державною мовою – не менше 50% від загальної кількості назв. Про це повідомила пресслужба Уповноваженого із захисту державної мови з посиланням на Державний комітет телебачення і радіомовлення.
“За даними Державної наукової установи “Книжкова палата України імені Івана Федорова”, у 2025 році серед видавців, внесених до Державного реєстру, не виявлено жодного суб’єкта, який би видав іншими мовами, ніж державна, понад 50% назв книжкової продукції”, – зазначили у повідомленні.
Законом “Про забезпечення функціонування української мови як державної” передбачено, що видавець зобов’язаний видавати держмовою не менше ніж 50% усіх назв книжкових видань, випущених ним упродовж календарного року.
Разом з тим, вимога не поширюється на продукцію, видану кримськотатарською мовою, іншими мовами корінних народів чи національних меншин України за кошти державного або місцевих бюджетів, а також на видання мовами національних меншин, що є офіційними мовами ЄС.
В Офісі омбудсмена пояснили, що результати 2025 року свідчать про зрілість українського книжкового ринку: усі видавці дотрималися вимог законодавства.
“Важливо, що цьогоріч не зафіксовано жодного порушення цієї норми, тоді як у попередні періоди такі випадки були непоодинокими. Це доводить, що системна робота – заходи державного контролю у поєднанні з роз’яснювальною діяльністю – дає реальний результат”, – процитували Олену Івановську.

У Києві пошкодили написи на пам’ятнику Борису Патону

Невідомі пошкодили написи на постаменті пам’ятника видатному вченому Борису Патону в Києві: збили російські літери та радянську символіку. Про це повідомив ректор Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського Максим Тимошенко на своїй сторінці у Facebook.
“Це наша гордість, це історія України”, – написав він та назвав інцидент вандалізмом.
Він також закликав міську владу та правоохоронців знайти винних.
На місці не було жодних огороджень чи ознак проведення офіційних робіт, тому пошкодження пам’ятника викликало обурення серед киян і представників культурної спільноти.
У соцмережах одна частина користувачів назвали те, що сталося, наругою над пам’яттю одного з найвідоміших українських науковців. Друга частина користувачів нагадали про декомунізацію в Україні.
Пам’ятник Борису Патону раніше вже був у переліку об’єктів, які Київрада планувала змінити в межах очищення публічного простору від радянських і російських наративів.
Зокрема, тоді мова була про заміну російського тексту на український. Проте офіційно ці роботи так і не були виконані. Борис Патон (1918-2020) – відомий український вчений у галузі електрозварювання, багаторічний президент Національної академії наук України.
Як ми вже писали, у грудні в Києві кілька міських об’єктів, назви яких були пов’язані з Росією, перейменували. Одна з вулиць, зокрема, названа на честь Героя України Павла Петриченка, який загинув на фронті 15 квітня 2024 року.
Місце проведення Переяславської ради позбавили статусу пам’ятки нацзначення

У Нацкомісії зі стандартів мови пояснили, чи обов’язково вживати фемінітиви

Використання фемінітивів в українській мові не є обов’язковим, а їхня відсутність у мовленні не суперечить нормам українського правопису. Про це повідомила голова Національної комісії зі стандартів державної мови Юлія Чернобров у коментарі Укрінформу.

За її словами, правопис лише надає інструментарій для творення таких слів, але не зобов’язує їх вживати.

“Український правопис не вимагає обов’язкового утворення іменників на позначення осіб жіночої статі. Український правопис у частині 4 параграфа 32 лише наводить перелік суфіксів, які можуть брати участь у творенні таких іменників”, – пояснила Чернобров.

Вона підкреслила, що невживання фемінітивів не вважається порушенням стандарту державної мови.

Український правопис став стандартом державної мови

Національна комісія зі стандартів державної мови 1 березня затвердила український правопис як стандарт державної мови. Про це повідомила комісія в Facebook.

Цим самим комісія виконала постанову Верховної Ради України Про посилення ролі української мови в утвердженні Української держави від 15 січня 2026 року і ввела в правове поле єдиний офіційний текст правопису.

Робоча група вдосконалила структуру правопису, зробила редакційні та технічні виправлення, а також видалила в ілюстративній частині приклади, що стосувалися держави-агресора.

“Робоча група отримала 1400 пропозицій змін до тексту від громадськості. Від 27 органів державної влади, наукових та освітніх установ надійшли листи з відгуками та пропозиціями. Частину пропозицій урахувала, щодо частини зробила висновок про розгляд під час внесення змін до правопису в установленому законодавством порядку”, – повідомили в комісії.

Нацкомісія провела таку роботу:

переформатувала механізм затвердження правопису – від урядової постанови до стандарту, затвердженого профільним органом;

уніфікувала офіційний текст;

здійснила технічне редагування та почистила ілюстративний матеріал.

Зазначається, що ці зміни ніяк не вплинуть на усталені правила правопису, які діють з 2019 року. Водночас комісія заявила про потребу подальшого удосконалення правопису.

У світі зростає попит на українську мову – дослідження

За дослідженням платформи для вивчення мов Preply, виявлено, що українська мова стала предметом вивчення серед іноземців у 107 країнах. Найбільший інтерес до української проявляють у США (26%), Великій Британії (10%), Німеччині (8%) та Польщі (6%). Більшість людей, які вивчають українську, прагнуть подолати мовні бар’єри та спілкуватися, а також використовувати мову для кар’єри та працевлаштування. У світі найпопулярнішими мовами для вивчення є англійська (43%), іспанська (13%) та французька (8%). Українці в основному вивчають англійську мову (64%), а також іспанську, німецьку, французьку та польську. Попит на вивчення мов країн Азії, таких як японська, арабська та корейська, також зростає. Міністерство освіти і науки України проводило перемовини щодо запровадження української мови як іноземної у школах інших країн.

ЗМІ дізналися, скільки Україні наклали штрафів за порушення мовного закону

Уповноважена з захисту державної мови Олена Івановська за порушення мовного законодавства у 2025 році наклала 95 штрафів на загальну суму 368,9 тисяч гривень. Про це йдеться в її коментарі на запит агентства Інтерфакс-Україна.
Протягом минулого року мовний омбудсмен і її представники здійснювали роботу в межах 1119 заходів державного контролю із застосування державної мови.
Крім того, у відповіді зазначено, що у 2025 році мовний омбудсмен прийняв рішення про винесення 95 постанов у справах про адміністративні правопорушення із застосуванням стягнень у вигляді штрафів, з них: у розмірі 1,7 тис. грн – 15, у розмірі 3,4 тис. грн – 64, у розмірі 5,1 тис. грн – 4, у розмірі 8,5 тис. грн – 11 та в розмірі 11,9 тис. грн – 1 штраф.
У секретаріаті уповноваженого заявили, що не можуть розкрити інформацію, на кого саме було накладено штрафи.
Уповноважений із захисту державної мови наклав 127 штрафів за порушення мовного законодавства у 2022-2024 роках.
У 2022 році накладено дев’ять стягнень на 27,2 тис. грн, у 2023 році – 21 стягнення на 85 тис. грн, у 2024 році – 97 стягнень на 360,4 тис. грн.
У грудні 2025 року мовний омбудсмен звернулася до Кабінету міністрів з пропозицією ініціювати підвищення адміністративних штрафів за порушення закону України Про забезпечення функціонування української мови як державної шляхом внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення.
На сьогодні за перше порушення закону Про забезпечення функціонування української мови як державної передбачено штраф від 3400 до 8500 грн, а за повторне – від 8500 до 11 900 грн.
Раніше Олена Івановська заявила, що хвиля переходу російськомовних українців на українську, яка посилилася після повномасштабного вторгнення РФ у 2022 році, фактично вичерпала свій потенціал.
Мовний омбудсмен зробила заяву щодо “привілеїв” угорської мови в Україні

Відень вводить українську як другу іноземну у школах

У Відні з вересня 2026 року українську мову планують включити до офіційної шкільної програми як другу іноземну мову. У двох школах міста – BRO: das BORG 3, Landstraßer Hauptstraße 70 і BRW: das GRG15 Diefenbachgasse 19 – українську мову будуть викладати з 5 класу старшої школи. Це рішення сприйняли як важливий крок для збереження української мови, культури та ідентичності. Однак, для запуску мовних курсів необхідно отримати достатню кількість заявок від учнів. Дипломати закликали українську громаду Відня активно підтримати цю ініціативу. Попередньо Міністерство освіти і науки України провело перемовини з міжнародними партнерами з цього питання.