Під час підготовки законопроєкту №15111-д про цифрові платформи до другого читання в документі з’явилася правка щодо регулювання ринку азартних ігор та лотерей. Вона передбачає, що формування державної політики у цій сфері можуть передати від Мінцифри до Мінфіну. Про це повідомив 24 Канал із посиланням на народну депутатку Ніну Южаніну.
Вказано, що над документом працює профільний податковий комітет Верховної Ради під керівництвом Данила Гетманцева. Останніми місяцями він неодноразово виступав із критикою Мінцифри та держагентства PlayCity, зокрема через темпи запуску Державної системи онлайн-моніторингу азартних ігор (ДСОМ).
Зміна відповідального органу на цьому етапі, за оцінками експертів, може зупинити впровадження ДСОМ у 2026 році та знизити темпи реформи сфери азартних ігор та лотерей.
“Якщо почати переносити формування політики від Мінцифри до Мінфіну, а паралельно ще й створювати новий орган для регулювання цієї сфери, запуск Державної системи онлайн-моніторингу може бути відтермінований як мінімум на рік”, – заявив коментарі заступник голови Антикорупційної експертної групи PlayCity Михайло Аксьонов.
Раніше Мінцифри та PlayCity відзвітували про підсумки першого року реформи ринку азартних ігор та лотерей. Серед результатів називали відновлення ліцензування операторів, запуск першої черги Державної системи онлайн-моніторингу та посилення боротьби з нелегальним сегментом ринку.
Водночас повідомлялось про можливий зв’язок Данила Гетманцева з лотерейним бізнесом, зокрема з компанією М.С.Л. Раніше нардеп працював із цією компанією як юрист, а згодом, був серед її співвласників.
Позначка: гетманцев
Найближчим часом Рада перевірить результати роботи БЕБ – нардеп
Парламентський комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики вже отримав звіт про роботу Бюро економічної безпеки за 2025 рік і планує розглянути його у квітні або травні, після чого будуть зроблені офіційні висновки. Про це в інтерв’ю YouTube-каналу Комерсант Український повідомив голова комітету, народний депутат України Данило Гетманцев.
Одночасно він заявив, що незадоволений роботою БЕБ.
“Те, що я не задоволений результатами роботи, це факт. Але це моя робота вимагати від нього результату. І це моя робота давати оцінку і констатувати безпорадність. На жаль, маємо те, що маємо”, – сказав він, додавши, що “вже час робити висновки і давати оцінки”.
За словами нардепа, попри окремі кейси, системної ефективності у роботі БЕБ немає.
“Ми не бачимо ефективності, крім можливо одного-двох кейсів, але в попередньому БЕБі також були ці кейси… Ми не бачимо ефективної роботи, на жаль… Якщо в нас за 2025 рік ринок тютюну нелегальний збільшився з 12% до 18%, а в 2024 році він зменшився з 25% до 12%, то що виходить, що той старий БЕБ краще працював? Я не буду брехати людям про те, що у нас є результати”, – заявив Гетманцев.
Окремо він розкритикував підхід до оцінки роботи відомства через публічні презентації.
“Я не буду вдавати, що Цивінський (очільник БЕБ – ред.) і його нова команда щось робить, ведучись на оці їхні прес-конференції, презентації. Вони ж не мають вдавати з себе Михайла Федорова. Не мають підміняти реальність презентаціями”, – вважає голова комітету.
Депутат підсумував, що поки вважає роботу БЕБ неефективною.
Політичний проєкт за участі Гетманцева обійшов Слугу народу – опитування
Потенційний політичний проєкт за участі голови комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева, а також Віталія Кіма, Ігоря Терехова та Олександра Вілкула, отримав вищий рівень підтримки, ніж правляча партія Слуга народу. Про це свідчать результати опитування Центру соціологічних та маркетингових досліджень СОЦИС, оприлюднені в четвер, 26 березня.
Вказано, що за умовну політичну силу Гетманцева-Кіма-Терехова-Вілкула готові проголосувати 9,4% респондентів, тоді як Слугу народу підтримують 7,9% опитаних.
Лідерами рейтингу є потенційні політичні проєкти, пов’язані з послом України у Великій Британії, ексголовнокомандувачем ЗСУ Валерієм Залужним та головою Офісу президента Кирилом Будановим, які підтримують 14,5% та 10,6% опитаних відповідно.
У президентському рейтингу, за даними дослідження, перше місце посідає діючий глава держави Володимир Зеленський із показником 22,6%, друге – Валерій Залужний, якого підтримують 19,3% респондентів. Третю позицію займає Кирило Буданов із 10,5%. Далі йдуть Петро Порошенко – 5,7%, Ігор Терехов – 3,4%, Дмитро Разумков – 3,3%, Андрій Білецький – 3,1% та Юлія Тимошенко – 2,2%. Інфографіка СОЦИС Також СОЦИС дослідив зміну суспільних пріоритетів. Поряд із війною респонденти найчастіше називали серед ключових проблем корупцію у владі – 49,3%, зростання цін на продукти харчування – 33,4%, високі тарифи на комунальні послуги – 28,8%, низький рівень пенсій і соціальних виплат – 28,1%, низькі доходи населення – 26% та наслідки бойових дій, зокрема обстріли й перебої з базовими послугами – 25,2%. Опитування СОЦИС проходило 12-18 березня 2026 року. Дослідження було опитано 1204 респондентів за квотною стратифікованою вибіркою. Опитування проводили методом особистого інтерв’ю з використанням планшетів (СAPI). Статистична похибка вибірки становить ±2,5%.
Нардепа підозрюють в спробах отримати контроль над ринком лотерей
Оскаржування ліцензії Української національної лотереї народним депутатом України Данилом Гетманцевим може свідчити про спроби останнього отримати контроль над ринком лотерей в країні. Таку заяву зробив журналіст Сергій Лямець на власній сторінці в соцмережі Facebook.
“Наприкінці лютого він (Гетманцев – ред.) звернувся до Офісу генпрокурора з заявою про порушення під час видачі ліцензії Українській національній лотереї (УНЛ). На думку Гетманцева, порушення було суворим – УНЛ не мала лотерейних пунктів у місті Калинівка та смт Піщанка Вінницької області”, – написав журналіст.
У своєму дописі він прямо пов’язує атаку на одного з ключових гравців ринку з інтересами компанії М.С.Л., з якою вбачає зв’язок Гетманцева.
Лямець стверджує, що останній ще у 1997 році почав працювати з компанією як юрист, а на початку депутатської каденції був її співвласником. Сам депутат раніше публічно визнавав наявність конфлікту інтересів, але заявляв, що не займається темою грального бізнесу. Однак, за словами журналіста, зв’язки з М.С.Л. є і сьогодні. Зокрема, серед бенефіціарів компанії є Олена Полосенко, яка, за відкритими даними, також володіє 40% у юридичній фірмі Jurimex, заснованій Гетманцевим. У 2019 році депутата вивели зі складу бенефіціарів Jurimex, але наразі він і надалі фігурує як почесний президент компанії.
“Від 2019 року Данило Гетманцев вважається головним, хто в Україні регулює гральний ринок. Він очолює профільний комітет, і власне він створив архітектуру цього ринку. Але ось дивний момент. За роки депутатства Гетманцев так і не змінив багатьох речей. Зокрема, не запровадив обіцяний онлайн-моніторинг грального ринку, також він не чіпав закон 2012 року. Навіть якщо припустити, що чинна редакція його влаштовувала, з 2021 року Гетманцев багато говорив про реформу грального ринку, але жодного разу не згадав саме цей закон. Жодного разу він навіть не закликав до ухвалення нових ліцензійних умов – попри те, що саме вони мали стати базовим інструментом запуску повноцінного регулювання ринку. Вочевидь, чинна редакція пана Гетманцева цілком влаштовує. На те є одна потужна причина. Він фактично був його автором”, – пише Лямець. За його словами, упродовж останніх років Гетманцев просував рішення, які розширювали можливості лотерейних компаній. Зокрема, дозволяли працювати у форматі, близькому до казино та букмекерів, але з дешевшими ліцензіями.
Тобто саме правила, створені за участі нардепа, і визначили подальшу конфігурацію ринку з обмеженим колом операторів, без реальної конкуренції і непрозорими фінансовими потоками, стверджує журналіст.
“Той закон (Про державні лотереї, ухвалений у 2012 році – прим. ред.) фактично розділив ринок між трьома операторами. Одним з них була згадана УНЛ, іншим – згадана М.С.Л., назва третього не є принциповою для нашого кейсу”, – вказує Лямець. За думкою журналіста, відкликання ліцензії одного з ключових гравців фактично означає контроль над ринком іншого великого гравця.
Відзначимо, що зараз уряд змінює правила. Нові ліцензійні умови Мінцифри вводять те, чого роками не було: зрозумілі правила, обов’язкові платежі і повноцінну звітність.
Стрибок цін на АЗС: Гетманцев емоційно звернувся до продавців пального
Голова Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев звернувся до учасників паливного ринку із закликом не користуватися панічними настроями для отримання надприбутків на тлі подорожчання пального. Про це народний депутат написав у Telegram у середу, 4 березня.
“Схаменіться. Не змушуйте звертатися до Антимонопольного (комітету – ред.)”, – написав парламентарій.
Гетманцев визнав, що паливний сектор є бізнесом і орієнтується на прибуток, однак наголосив, що під час війни, коли значна частина країни залежить від генераторів, у такого ринку є й соціальна відповідальність.
За словами нардепа, нинішній стрибок цін, на його думку, має “дуже обмежений причинно-наслідковий зв’язок” із війною в Ірані, зокрема через часовий проміжок між подіями та реальним впливом на постачання. Аналітики OSINT-проєкту DeepState пишуть, що заправні топ-компанії підняли ціни на пальне, користуючись можливістю світових подій, щоб збільшити прибутки, усвідомлюючи, що впливу ситуації у Перській затоці на ринок ще немає.
“Резерв для продажу пального за старою ціною є на близько місяця часу, а далі вже може бути вплив на формування ціни, виходячи з ситуації на Близькому Сході. Важливо зазначити, що це стосується саме топ-компаній, від яких і формується ціна на ринку. Знижувати ціну, попередньо, вони не планують”, – йдеться в повідомленні.
Гетманцев вказав на галузь, яка “краде” в України майже 2 млрд грн на рік
Значна частина квіткового ринку в Україні працює поза офіційним обліком, що щороку коштує бюджету близько 2 млрд грн. Про це заявив голова парламентського комітету з питань фінансів Данило Гетманцев, передає Інтерфакс-Україна.
Обсяг контрабанди, зазначає Гетманцев, лише за минулий рік оцінюється у $1,6 млрд, тоді як прямі втрати бюджету лише з ПДВ перевищують 324 млн грн.
Так, за словами парламентаря, найбільш критична ситуація склалася у сегменті імпорту троянд. З загального обсягу у 3 тис. тонн офіційне митне оформлення пройшли лише 136 тонн.
Нині реалізацію квітів здійснюють понад 13,6 тис. фізичних осіб-підприємців (ФОП), тоді як активних юридичних осіб у цій галузі налічується лише близько 40. Така структура, пояснює Гетманцев, дозволяє великим мережам уникати сплати ПДВ та податку на прибуток, працюючи через ФОПів другої групи.
На прикладі діяльності мережі Flora VIP, котра налічує 61 магазин у десяти областях, нардеп пояснив, що бюджетні втрати від роботи цієї мережі становлять 77,5 млн грн на рік. Зокрема серед типових порушень зафіксовано видачу чеків від різних ФОПів, неофіційне працевлаштування та виплату заробітних плат “у конвертах”, що суттєво відрізняються від офіційно задекларованих 8 тис. грн.
Ще одним об’єктом критики стала мережа Flowers.ua, що має 49 торговельних точок. Втрати бюджету від її діяльності оцінюються у 126 млн грн щороку.
Також парламентар акцентував на проблемі тіньових зарплат. В оголошеннях про найм великі мережі вказують оплату праці на рівні 17-36 тис. грн, тоді як у податковій звітності зазначають мінімальні виплати.
Резюмуючи, Гетманцев закликав правоохоронні органи, Бюро економічної безпеки та Державну податкову службу вжити заходів для припинення “тіньових” схем на квітковому ринку. Нагадаємо, Гетманцев заявив, що не бачить значущих результатів роботи Бюро економічної безпеки під керівництвом Олександра Цивінського, якого було призначено на посаду півроку тому.
Раніше ЗМІ розкритикували роботу БЕБ з новим керівником.
У Раді розкритикували роботу БЕБ
Голова Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев не бачить значущих результатів роботи Бюро економічної безпеки під керівництвом Олександра Цивінського, якого було призначено на посаду півроку тому. Про це Гетманцев заявив в інтерв’ю виданню Українські новини.
“Вже минуло повні 6 місяців повноцінної роботи нової команди Бюро. Я допускаю, що певні процеси потребують певного часу для вирішення. Ніхто не вимагає від БЕБ, щоб вони “махали шаблею” та порушували закон, знімаючи голови тіньовиків. Але з іншого боку, є певні та очевидні триваючі злочини, які вже могли б бути припинені”, – сказав народний депутат.
Як приклад він навів ситуацію з нелегальними автозаправними станціями: за його словами, комітет поінформував БЕБ про роботу понад 350 таких АЗС, однак вони досі не демонтовані.
Крім того, Гетманцев розповів про ігнорування БЕБ порушень з боку однієї з торгівельних мереж, яка подрібнена на 1,5 тисячі ФОПів.
“Я особисто звернувся до Бюро з листом, до якого додав фіскальні чеки. В цьому випадку нічого не потрібно робити, лише задокументувати та передати до суду. Але, як я бачу, абсолютно нічого не змінилося”, – заявив народний депутат.
Натомість, за словами Гетманцева, Бюро проводить регулярні заходи, “аби домовлятися з бізнесом”.
“Ми бачимо регулярні інтерв’ю, конференції, різноманітні карколомні ідеї, аби домовлятися з бізнесом… Обговорюється якась повна дурня. І це в той час, коли нелегальний ринок тютюну у нас за 2025 рік відкотився з 12,6% до більш ніж 18%. Постає питання:а чим ми тоді всі займаємось? БЕБ звітує про досягнення в детінізації ринку пального. Якщо детінізація і відбулася, то виключно завдяки тим рішенням, які були прийняті в залі Верховної Ради в 2024 році, а до цього – в Податковій службі. Але це відбулось точно не за рахунок БЕБ. Тому, з одного боку, ми не бачимо жодних результатів від діяльності БЕБ, а з іншого – бачимо намагання створити паралельну реальність успіху, яка не має жодного стосунку до дійсності”, – наголосив голова податкового комітету, додавши, що для подальшої детінізації потрібна системна, жорстка і злагоджена робота Податкової служби та БЕБ.
Раніше ЗМІ розкритикували роботу БЕБ з новим керівником.
Позиція Української Національної Лотереї щодо публічних заяв Д. Гетманцева
Українська Національна Лотерея не погоджується з висловленими припущеннями та вважає за необхідне надати офіційне роз’яснення.
УНЛ подала повний пакет документів та достовірні відомості для участі у конкурсі на отримання ліцензії.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 19.11.2025 №1508 «Деякі питання ліцензування господарської діяльності з випуску та проведення лотерей» та Порядку й умов проведення конкурсу операторів державних лотерей, заявник подає інформацію щодо пунктів розповсюдження державних лотерей у населених пунктах з населенням понад 5 тисяч осіб, за винятком територій, на яких ведуться або велися бойові дії, а також тимчасово окупованих територій.
У переліку пунктів розповсюдження, доданому УНЛ до заяви про отримання ліцензії та оприлюдненому Державним агентством «ПлейСіті», були зазначені відділення у м. Калинівка та с-щі Піщанка Вінницької області. Саме на ці населені пункти звернув увагу пан Данило Гетманцев.
Перелік пунктів розповсюдження є динамічним та підлягає постійному уточненню й актуалізації. В зв’язку із цим, Ліцензійні умови передбачають обов’язкове оновлення цієї інформації з періодичністю не рідше одного разу на місяць.
УНЛ не здійснює діяльності та не має діючих пунктів розповсюдження у м. Маріуполь, м. Мелітополь, м. Нова Каховка чи на будь-якій іншій тимчасово окупованій території України.
До початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації мережа пунктів розповсюдження УНЛ функціонувала на всій території України. Після 24 лютого 2022 року, як і у багатьох інших підприємств роздрібного сектору, частина майна та пунктів розповсюдження залишилася на тимчасово окупованих територіях. Такі пункти фактично не здійснюють діяльності, проте інформація про відповідне майно зберігається в обліку підприємства відповідно до вимог законодавства.
Для участі у конкурсі не було обов’язковим зазначення пунктів розповсюдження, що залишилися на територіях бойових дій або тимчасово окупованих територіях. Водночас, у поданому пакеті документів частина недіючих пунктів була включена помилково.
Наголошуємо, що подання надлишкової інформації не являється поданням недостовірної інформації та не може свідчити про здійснення діяльності на тимчасово окупованих територіях.
Будь-які твердження про роботу УНЛ на окупованих територіях є безпідставними та не відповідають дійсності.
У Раді оцінили обсяг тіньової економіки в Україні
Обсяг недоотриманих податків через тіньові схеми в Україні – понад один трлн гривень. Ці обставини створюють нерівні умови для конкуренції, зокрема в агросекторі, ритейлі та переробній галузі. Про це заявив голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев в ефірі TAX Podcast.
За його словами, ключовими проблемами вітчизняної економіки нині залишаються контрабанда, зарплати в конвертах та маніпуляції з ПДВ через дроблення великого бізнесу на мережі ФОПів.
Він додав, що практика використання ФОПів великими торговельними мережами для уникнення сплати ПДВ спотворює ринкове середовище.
Гетманцев навів для прикладу франчайзингові схеми в ритейлі, де на касах видають кілька чеків: один за алкоголь на загальній системі, а інший – через ФОП. На переконання голови комітету, це дає таким підприємстпдввам неправомірну перевагу в 7-20% коштом несплаченого ПДВ.
“Це спотворює умови для чесної конкуренції, від чого потерпає прозорий бізнес”, – заявив нардеп.
Голова парламентського комітету також підкреслив, що детінізація ринку підакцизних товарів (палива, тютюну та алкоголю) залишається пріоритетом парламенту на 2026 рік.
Попри певні успіхи у паливному секторі, у тютюновій галузі наприкінці 2025 року зафіксовано відкат: частка нелегального ринку знову зросла до 18%, завив парламентар.
Гетманцев: Обсяг тіньової економіки в Україні перевищує трильйон гривень
Обсяг недоотриманих податків через тіньові схеми в Україні – понад один трлн гривень. Ці обставини створюють нерівні умови для конкуренції, зокрема в агросекторі, ритейлі та переробній галузі. Про це заявив голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев в ефірі TAX Podcast.
За його словами, ключовими проблемами вітчизняної економіки нині залишаються контрабанда, зарплати в конвертах та маніпуляції з ПДВ через дроблення великого бізнесу на мережі ФОПів.
Він додав, що практика використання ФОПів великими торговельними мережами для уникнення сплати ПДВ спотворює ринкове середовище.
Гетманцев навів для прикладу франчайзингові схеми в ритейлі, де на касах видають кілька чеків: один за алкоголь на загальній системі, а інший – через ФОП. На переконання голови комітету, це дає таким підприємстпдввам неправомірну перевагу в 7-20% коштом несплаченого ПДВ.
“Це спотворює умови для чесної конкуренції, від чого потерпає прозорий бізнес”, – заявив нардеп.
Голова парламентського комітету також підкреслив, що детінізація ринку підакцизних товарів (палива, тютюну та алкоголю) залишається пріоритетом парламенту на 2026 рік.
Попри певні успіхи у паливному секторі, у тютюновій галузі наприкінці 2025 року зафіксовано відкат: частка нелегального ринку знову зросла до 18%, завив парламентар.