Ціна дизпалива сягнула нового психологічного рівня

В Україні ціни на дизельне пальне досягли нового психологічного бар’єра – 90 гривень за літр. Такий рівень вартості наразі характерний для преміального дизеля, який пропонують найпопулярніші мережі АЗС. Про це в неділю, 29 березня, повідомляє ТСН.

Як йдеться в сюжеті, протягом останнього тижня ціна на всі види дизельного пального щоденно зростала, приблизно, на одну гривню.

Поряд із цим, спостерігається подорожчання і автогазу, вартість якого наближається до позначки 48 гривень за літр. Натомість ціни на бензин залишаються відносно стабільними.

Зростання вартості пального в Україні розпочалося кілька тижнів тому, зазначає видання. Це пов’язують зі світовими тенденціями, викликаними загостренням конфлікту на Близькому Сході, що вплинуло на подорожчання як бензину, так і дизеля глобально.

Щоб частково згладити цей ціновий удар по споживачах, уряд України запустив програму Кешбек на пальне. До 1 травня водії зможуть отримувати компенсацію в розмірі від 2 до 11 гривень за кожен придбаний літр пального. За схемою кешбеку передбачено знижки: 5% на газ, 10% на бензин та 15% на дизельне пальне. Українці активно користуються програмою Кешбек на пальне: щодня держава повертає близько 20 млн грн, які переважно йдуть на оплату комунальних послуг.

Зеленський домовився про дизель на Близькому Сході

Президент Володимир Зеленський під час візиту на Близький Схід домовився про постачання дизельного пального для України щонайменше на один рік. Про це він сказав під час zoom-конференції з журналістами в суботу, 28 березня.
“Мені потрібно було домовитися, далі це вже питання НАК Нафтогазу, що у разі дефіциту і сильного виклику в світі, як забезпечити, наприклад, дизелем країну. Я вчора домовився про дизель як мінімум на рік. Ось. І далі це питання вже нашої компанії і компаній місцевих”, – заявив глва держави.
Зеленський розповів, що в Україні нема значних резервів пального через російські атаки. Але українські компанії мають довготривалі контракти.
“Тобто наші резерви в контрактах. Але коли є виклики, є дефіцит, це може працювати, а може уповільнюватись. Тому потрібні довготривалі домовленості з енергетичними країнами, я б так сказав. Саме про це ми і домовляємось”, – пояснив президент.
Він підкреслив, що на сьогодні Сили оборони забезпечені пальним.
“У нас пріоритет – армія, ми розуміємо чіткий об’єм, скільки в нас постачання. У нас постачання всього дизелю і бензину на всю державу, включаючи армію, десь 700 тисяч тонн на місяць. Ми приблизно розуміємо об’єми – десь приблизно біля восьми, там 7,2-7,4 млн тонн на рік. В принципі, ми розуміємо як це забезпечувати”, – резюмував глава держави.

Україна на третину збільшила імпорт дизпалива взимку – експерт

У грудні-лютому імпорт дизельного пального в Україну сягнув 1,72 млн т. Це на 27% більше, ніж минулорічної зими та трохи поступається результатом сезону 2022/23 років (1,77 млн т). Про це повідомила Консалтингова група А-95. За словами експертів, причиною збільшення постачань стали аномальні морози та масові відключення електроенергії через атаки Росії. Ці фактори також вплинули на зміну паливних потоків.
Низькі температури змусили трейдерів шукати більш морозостійкі марки, які здебільшого виробляються на НПЗ північно-східної Європи та США. Частка імпорту через західний кордон таким чином зросла до 63% від загального імпорту проти 54% минулої зими, яка була більш теплою. В січні 2026 року показник становив 76%, в той час як з Півдня надійшло всього 24% постачань.
Найбільшим постачальником стала Польща – 755 тис. т або 44% загального обсягу. Частка польського концерну ORLEN, який відправляв пальне зі своїх НПЗ в Польщі й Литві, склала 515 тис. т.

На другому місці – Греція – 24% (409 тис. т), звідки постачали переважно в грудні 2025 року, коли не було сильних морозів.

Особливістю сезону стали рекордні обсяги “арктичної” марки дизпалива з підвищеною морозостійкістю. Цього разу було поставлено близько 250 тис. т, що на третину більше, ніж тогоріч (188 тис. т), і більш ніж у 4 рази більше, ніж позаминулого сезону (58 тис. т). Найбільшими постачальниками “арктики” стали Укрнафта (162 тис. т), ОККО (45 тис. т) та WOG (37 тис. т). “Минула зима стала справжнім іспитом. Особливістю стала підвищена потреба у морозостійких марках дизпального, імпорт яких став рекордним за всю історію спостережень. Ринок гідно склав цей іспит, більш того, увійшов у дуже турбулентний березень з запасами, які дозволили стримати зростання цін внаслідок початку війни в Ірані”, – заявив директор Консалтингової групи А-95 Сергій Куюн.

Через обмежені джерела постачання морозостійких марок пального скоротилася кількість імпортерів дизпального, яка в середньому склала 113 компаній проти 139 минулої зими.

За підсумком зимового сезону ТОП-10 імпортерів забезпечило 77% обсягів дизпального або 1,32 млн т.

Абсолютна більшість ТОП-10 імпортерів продемонструвала збільшення постачань у порівнянні з минулорічним зимовим сезоном. Найстрімкішу динаміку показали Д.Трейдинг, ЗПЕК та Укрнафта. “Робота взимку була вкрай напруженою і навіть екстремальною. Зокрема, замерзли польські порти, а одна з наших цистерн зійшла з колії у Польщі через обледеніння. Але наразі ми маємо набаго більш напружену ситуацію, коли немає ясності ані по обсягах, ані по ціні ресурсу. Між тим переговори тривають і я впевнений, що українські постачальники забезпечать ресурсом ринок і у березні, і у квітні”, – зазначив генеральний директор та співвласник групи компаній ЗПЕК Олег Чикида.

Морози “відсіяли” імпортерів дизпалива та змінили напрямки постачань

У грудні-лютому імпорт дизельного пального в Україну сягнув 1,72 млн т. Це на 27% більше, ніж минулорічної зими та трохи поступається результатом сезону 2022/23 років (1,77 млн т). Про це повідомила Консалтингова група А-95. За словами експертів, причиною збільшення постачань стали аномальні морози та масові відключення електроенергії через атаки Росії. Ці фактори також вплинули на зміну паливних потоків.
Низькі температури змусили трейдерів шукати більш морозостійкі марки, які здебільшого виробляються на НПЗ північно-східної Європи та США. Частка імпорту через західний кордон таким чином зросла до 63% від загального імпорту проти 54% минулої зими, яка була більш теплою. В січні 2026 року показник становив 76%, в той час як з Півдня надійшло всього 24% постачань.
Найбільшим постачальником стала Польща – 755 тис. т або 44% загального обсягу. Частка польського концерну ORLEN, який відправляв пальне зі своїх НПЗ в Польщі й Литві, склала 515 тис. т.

На другому місці – Греція – 24% (409 тис. т), звідки постачали переважно в грудні 2025 року, коли не було сильних морозів.

Особливістю сезону стали рекордні обсяги “арктичної” марки дизпалива з підвищеною морозостійкістю. Цього разу було поставлено близько 250 тис. т, що на третину більше, ніж тогоріч (188 тис. т), і більш ніж у 4 рази більше, ніж позаминулого сезону (58 тис. т). Найбільшими постачальниками “арктики” стали Укрнафта (162 тис. т), ОККО (45 тис. т) та WOG (37 тис. т). “Минула зима стала справжнім іспитом. Особливістю стала підвищена потреба у морозостійких марках дизпального, імпорт яких став рекордним за всю історію спостережень. Ринок гідно склав цей іспит, більш того, увійшов у дуже турбулентний березень з запасами, які дозволили стримати зростання цін внаслідок початку війни в Ірані”, – заявив директор Консалтингової групи А-95 Сергій Куюн.

Через обмежені джерела постачання морозостійких марок пального скоротилася кількість імпортерів дизпального, яка в середньому склала 113 компаній проти 139 минулої зими.

За підсумком зимового сезону ТОП-10 імпортерів забезпечило 77% обсягів дизпального або 1,32 млн т.

Абсолютна більшість ТОП-10 імпортерів продемонструвала збільшення постачань у порівнянні з минулорічним зимовим сезоном. Найстрімкішу динаміку показали Д.Трейдинг, ЗПЕК та Укрнафта. “Робота взимку була вкрай напруженою і навіть екстремальною. Зокрема, замерзли польські порти, а одна з наших цистерн зійшла з колії у Польщі через обледеніння. Але наразі ми маємо набаго більш напружену ситуацію, коли немає ясності ані по обсягах, ані по ціні ресурсу. Між тим переговори тривають і я впевнений, що українські постачальники забезпечать ресурсом ринок і у березні, і у квітні”, – зазначив генеральний директор та співвласник групи компаній ЗПЕК Олег Чикида.

Програма Кешбек на пальне стартує цього тижня

Уряд ухвалив програму Кешбек на пальне, яка розпочнеться вже з цієї п’ятниці. Про це 18 березня повідомила прем’єрміністерка Юлія Свириденко.
“З 20 березня українці зможуть отримувати часткову компенсацію витрат на пальне, придбане на АЗС, які беруть участь в програмах”, – повідомила вона.
Зазначається, що українці зможуть заощадити від 2 до 11 грн на кожному літрі:

  • 15% – на дизелі
  • 10% – на бензині
  • 5% – на автогазі
  • Максимальна сума кешбеку на пальне – до 1000 грн на людину на місяць.
    Програма працюватиме до 1 травня в межах Національного кешбеку. Перелік АЗС буде на офіційних ресурсах програми.
    Українцям, які вже користуються Національним кешбеком компенсація нараховується автоматично при оплаті карткою. Щоб долучитися, потрібно відкрити картку в банку-партнері і обрати її для розрахунку і виплат у Дії.
    Нараховані кошти можна витратити на оплату комунальних послуг, ліки, продукти українського виробництва, книги, поштові послуги або підтримку наших захисників.

    В уряді оцінили поточну ситуацію на ринку пального

    В Україні спостерігається спадання ажіотажу на ринку пального. Про це повідомила прем’єр-міністр Юлія Свириденко в Телеграм у понеділок, 16 березня.
    Вона розповіла, що провела нараду з операторами паливного ринку. Було скоординовано забезпечення ресурсами АЗС за участі Мінекономіки, Міненерго, Антимонопольного комітету та Держпродспоживслужби.
    “Наша мета – забезпечити пальним усіх споживачів. Безумовним пріоритетом залишається безперебійне постачання для Сил оборони, екстрених служб, а також для сільськогосподарських виробників у звʼязку з початком посівної”, – написала Свириденко.
    Прем’єр розповіла, що представники найбільших мереж АЗС поінформували про запаси пального та закордонні поставки, передбачені на квітень.
    “Станом на зараз ринок забезпечений ресурсом у достатній кількості, спостерігається спадання ажіотажу. Державна компанія Укрнафта, що входить до групи Нафтогаз, продовжує тримати орієнтир цін на бензин та дизель для ринку, з урахуванням світових змін через ситуацію на Близькому Сході”, – зазначила вона.
    Очільниця уряду доручила керівництву Антимонопольного комітету та Держпродспоживслужби продовжити моніторинг рівня цін на ринку і реагувати за потреби у випадку виявлення порушень, не перешкоджаючи при цьому роботі бізнесу.
    Також було узгоджено з керівниками ключових операторів подальші спільні кроки для стабільної ситуації на ринку.
    “Додатково уряд готує нові адресні програми для підтримки людей в умовах зростання світових цін на нафту. Це одноразова допомога 1500 грн для найбільш вразливих категорій громадян та кешбек на пальне в межах програми Національний кешбек”, – нагадала Свириденко.
    Тим часом станом на сьогодні ціни на дизельне пальне зросли переважно на 1 грн/л, на такий же рівень здорожчав автогаз, а бензин продовжує втримувати позиції. Про це свідчить моніторинг даних на сайтах та в додатках мереж, проведених Енергореформою, повідомляє Інтерфакс-Україна.
    Так, на державній Укрнафті ціна на дизель та газ залишається найнижчою серед досліджуваних мереж, за нею йде UPG, яка за вихідні підвищила ціну на ДП та ДП+ на 2 грн/л.
    Максимальна ціна ДП – 79,99 грн/л, ДП+ – 82,99 грн/л, про що свідчать стели Socar, ОККО, WOG.
    Ціна на газ становить від 41,99 грн/л на Укрнафті до 45,98 грн/л на WOG.
    Ціна на А-95 – від 68,9 грн/л на UPG до 70,99 на інших трьох приватних мережах. На Укрнафті – 68,99 грн/л.
    А-95+ найдорожчий на Socar – 74,99 грн/л, найдешевший на UPG – 71,9 грн/л.

    На Одещині демонтували шість підпільних АЗС

    На Одещині припинили діяльність шести незаконних автозаправних станцій, котрі працювали без ліцензії та реєстрації, вилучивши майже 70 тонн пального. Про це повідомила пресслужба БЕБ у четвер, 12 березня.
    Автозаправні станції повністю демонтували.
    Як зєясувалося, власники станцій без ліцензії та реєстрації підприємства купували пальне невідомого походження за значно нижчими цінами. Надалі продавали бензин в Одесі та області. Для цього вони самовільно встановили автозаправне обладнання, ємності для зберігання пального та паливороздавальні колонки на придорожніх територіях.
    Незаконні АЗС працювали у селищі Затока, Доброслав, місті Вилкове, а також в Одесі на вулиці Ціолковського та в районі промринку 7 км.
    Пыд час обшукыв детективи вилучили майже 70 тонн пально-мастильних матеріалів, а саме: дизельне пальне, бензин, скраплений газ, паливороздавальні колонки, резервуари, обладнання й споруди, що використовувалися для функціонування нелегальних АЗС. Загальна вартість вилученого становить 9,7 млн грн.
    Нины триває досудове розслідування щодо незаконного виготовлення та збуту підакцизних товарів за ч.1 ст. 204 ККУ.
    Також встановлюється повне коло осіб, причетних до незаконної діяльності, а також канали постачання та реалізації підакцизних товарів.

    Перехід на “дистанційку”. Світ економить пальне

    Війна між США та Ізраїлем з Іраном чітко показала, наскільки світ залежить від енергоносіїв з регіону Перської затоки. З початку конфлікту ціна на нафту різко зросла на 30% і наразі торгується на рівні 100 доларів за барель.
    Ніде так не відчуваються наслідки нинішньої енергетичної кризи, як в Азії. Минулого року майже 90% усієї нафти та газу, що проходили через Ормузьку протоку, прямували до цього регіону.
    Звичайні люди покладаються на нього для опалення своїх будинків, заправки транспортних засобів та виробництва електроенергії. Бізнесу це потрібно для живлення величезної виробничої бази регіону.
    Ситуація із Іраном ставить у скрутне становище і європейські країни. Там вже почали закликати водіїв обмежувати поїздки. Залежність від Перської затоки Південно-Східна Азія, зокрема, сильно потерпає від блокади в Перській затоці. Навіть країни, які самі видобувають нафту, такі як Малайзія та Індонезія, протягом останнього десятиліття поступово почали видобувати менше та імпортувати більше.
    Вразливість також частково пов’язана з типом нафти, що видобувається на Близькому Сході, та тим, як країни регіону її переробляють.
    “Близькосхідна сира нафта зазвичай має “важкий” або “середній” вміст кислої нафти”, – розповіла для ВВС Джейн Накано, науковий співробітник Програми енергетичної безпеки та зміни клімату в Центрі стратегічних та міжнародних досліджень.
    Накано пояснює, що нафтопереробні заводи у Південно-Східній Азії були створені для переробки цього типу сирої нафти, і простий перехід до іншого постачальника, такого як США, не є простим.
    “Для зміни специфікацій нафтопереробного заводу потрібні значні інвестиції”, – каже вона. Екстерні заходи Уряди азійських країн вже намагаються впоратися з дефіцитом палива, спричиненим високими цінами на нафту та закритою Ормузькою протокою.
    Як вже зазначалось, Азія особливо залежить від експорту нафти з Близького Сходу: Філіппіни отримують з цього регіону близько 95% сирої нафти, Японія та Південна Корея – 90% та 70%.
    Енергетична криза змушує уряди вживати більш радикальних заходів для економії палива, повідомляє американський діловий журнал Fortune. Зокрема, Таїланд наказав державним службовцям користуватися сходами замість ліфтів та працювати з дому на час кризи. Влада країни також підвищила температуру кондиціонерів до 27 градусів Цельсія та наказала державним службовцям носити сорочки з короткими рукавами поверх костюмів. За даними ЗМІ, Таїланд має запас пального приблизно на 95 днів.
    В’єтнам також закликав підприємства дозволити людям працювати з дому, щоб “зменшити потребу в поїздках та транспорті”.
    Влада Філіппін наполягає на чотириденному робочому тижні та наказала чиновникам обмежити поїздки “лише для виконання необхідних функцій”. Getty Images/ Вивіски на АЗС на Філіпінах з написом “немає в наявності” Південна Азія також сильно страждає через дефіцит пального. Бангладеш переніс свято Ід аль-Фітр наперед, дозволивши університетам закритися раніше, щоб економити бензин.
    В свою чергу Пакистан запровадив чотириденний робочий тиждень для урядових установ та закрив школи.
    Індія призупинила поставки зрідженого нафтового газу комерційним операторам, щоб надати пріоритет постачанню для домогосподарств, що викликало занепокоєння у готелів та ресторанів, що вони можуть бути змушені закритися.
    Азіатські країни також більш безпосередньо втручаються на ринки палива. Президент Південної Кореї Лі Дже Мен у понеділок заявив, що країна запровадить обмеження цін на нафтопродукти, і попередив, що нинішня криза створює “значне навантаження на економіку країни”. Близько 1,7 мільйона барелів нафти, що постачається з Кореї, щодня затримується через триваючий конфлікт, зазначив радник президента з питань політики Кім Йон Бом під час прес-брифінгу 9 березня.
    Міністр промисловості Японії Рьосей Аказава не виключив можливості використання національних нафтових резервів, додавши, що країна “вживе всіх можливих заходів для забезпечення стабільних поставок енергії”.
    У понеділок міністр фінансів Індонезії заявив, що країна Південно-Східної Азії виділить 381,3 трильйона рупій (22,6 мільярда доларів) на енергетичні субсидії та платитиме державним енергетичним компаніям, таким як Pertamina, за те, щоб ціни на паливо та електроенергію були доступними для її населення.
    Таїланд планує заморозити ціни на газ для приготування їжі до травня та заохочувати споживачів використовувати альтернативні джерела енергії, такі як біодизель та бензол. В’єтнам також розглядає можливість скасування тарифів на імпорт палива. Економія в Європі Європейські країни також починають закликати водіїв економити пальне.
    “Будь ласка, будь ласка, будь ласка, якщо є якесь споживання пального, без якого ви можете обійтися, якщо немає суворої потреби користуватися автомобілем, то не робіть цього”, – так міністр енергетики Данії Ларс Аагард сьогодні звернувся до мешканців країни на тлі загострення ситуації з Іраном.
    Схожий заклик напередодні надійшов із Великої Британії. Там водіям радять обмежити “необов’язкові поїздки”.
    А президент автомобільної асоціації AA Едмунд Кінг звернути увагу на економніший стиль водіння, що може допомогти частково зменшити витрати на пальне.

    Стрибок цін на пальне: АМКУ назвав причини зростання

    Одним із головних чинників зростання цін на паливо стала зупинка найбільшого нафтопереробного заводу в Україні. Про це заявив голова Антимонопольного комітету України Павло Кириленко під час виступу у Верховній Раді в середу, 11 березня.

    За його словами, перші сигнали про подорожчання пального з’явились 28 лютого, а вже 2 березня АМКУ направив офіційні вимоги найбільшим паливним мережам та почав зустрічі операторами ринку.
    “Попри наявність об’єктивних факторів росту цін на світлі нафтопродукти, комітет не виключає, що така ситуація може бути спричинена ще й окремими суб’єктивними чинниками. АМКУ вивчає можливе порушення законодавства в діях операторів АЗС під час підняття цін на пальне”, – зазначив Кириленко.
    Глава АМКУ заявив, що основним об’єктивним чинником, який вплинув на збільшення цін, є те, що починаючи з минулого року, а саме після зупинення найбільшого, по суті, єдиного нафтопереробного підприємства в Україні, майже всі світлі нафтопродукти залежать від імпорту нафтопродуктів.

    Інші фактори росту цін:

  • зростання обсягів попиту та скорочення обсягів пропозиції та запасів;
  • зростання фактичної вартості придбання нафтопродуктів та прогноз подальшого зростання собівартості нафтопродуктів;
  • збільшення вартості логістичних послуг;
  • неможливість порівняння умов і об’ємів зберігання палива на території України.
  • “Наразі логістика з доставки палива не може бути апріорі порівняна з логістикою і доставкою, і виробництвом палива в країнах Європейського Союзу”, – зазначив глава АМКУ.

    За словами Кириленка, 27 лютого, згідно з інформацією операторів, обсяги придбання нафтопродуктів, а зокрема бензину марки А-95 та дизельного пального, зросли на 40-70% по бензину і 60-140% по дизельному паливу відповідно.

    Одночасно відбувалося й скорочення пропозиції з боку європейських постачальників у зв’язку з необхідністю і чіткою аргументацією європостачальників наповнення власних ринків.

    Водночас Кириленко наголосив, що вказану ситуацію не можна порівнювати з ситуацією на початку повномасштабного вторгнення Росії на територію України, коли в Україні були величезні проблеми з логістикою, але був наявний ресурс і ресурс був сталий в ЄС.

    “Тому, до прикладу, станом на 23 лютого зростання в Європі сягнуло позначки в 10,5%, при цьому такого рівня зростання ціни на АЗС нашої країни зазнали лише 4 березня поточного року, тобто через 14 днів”, – сказав глава АМКУ.

    У двох областях викрили мережу підпільних АЗС

    У Чернівецькій та Хмельницькій областях викрили мережу нелегальних автозаправних станцій, через які реалізовувалося пальне сумнівної якості. Про це повідомила пресслужба Офіса генерального прокурора в понеділок, 9 березня.

    У межах досудового розслідування припинено роботу трьох АЗС: двох у Чернівецькій області та однієї у Хмельницькій. Із незаконного обігу вилучено понад 62 тисячі літрів паливно-мастильних матеріалів.

    Зокрема, в Чернівецькому районі пальне продавали з імпровізованої заправки: діяли дві колонки з пістолетами, чотири резервуари та газова ємність. Під час обшуку вилучили понад 28 тисяч літрів дизелю, бензину та газу.

    У Чернівцях функціонувала міні-АЗС із чотирма колонками та трьома резервуарами для зберігання пального, – вилучено понад 31 тисячу літрів бензину, дизелю та газу.

    У Хмельницькій області нелегальну АЗС облаштували у нежитлових приміщеннях. Вилучено майже 3 тисячі літрів паливно-мастильних матеріалів.

    За даними слідства, пальне продавали за готівку та за цінами нижчими за ринкові, формуючи нелегальний сегмент торгівлі. Серед постійних клієнтів – фермерські господарства, транспортні компанії та підприємці.

    Слідство триває, призначено ряд експертиз та встановлюється повне коло осіб, причетних до організації незаконного продажу пального, а також канали його постачання.