Німецький канцлер Фрідріх Мерц став найнепопулярнішим серед лідерів 24 демократичних країн. Про це свідчить результати опитування американського інституту дослідження громадської думки Morning Consult, повідомляє Euronews.
Тільки 19% опитаних німців заявили, що задоволені роботою канцлера Німеччини. Мерц має найвищий рівень несхвалення – 76%.
Президент Франції Емманюель Макрон посів друге місце з кінця, отримавши 18% схвалення та 75% несхвалення в опитуванні.
Зі своїми низькими рейтингами Мерц тепер опинився нижче за колишнього канцлера Олафа Шольца, який навіть у свій найгірший період був значно популярнішим за Мерца. Зокрема, в середині червня 2024 року 28% респондентів заявили, що схвалюють роботу Шольца на посаді канцлера, а 67% оцінили її як незадовільну.
Водночас 36% респондентів в Туреччині заявили, що задоволені діяльністю президента країни Реджепа Ердогана. Втім, 50% турецьких респондентів висловили незадоволення.
Президент США Дональд Трамп посів 10-те місце з кінця: близько 38% американців заявили, що задоволені його роботою, а 57% – незадоволені.
У середині рейтингу опинилися прем’єр-міністр Іспанії Педро Санчес (38% “за”, а 57% “проти”) та прем’єр-міністр Італії Джорджа Мелоні (39% проти 55%).
Заразом найвищий рейтинг схвалення здобули прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді (70%), президент Південної Кореї Лі Чже Мюн (63%) та прем’єр-міністр Чехії Андрей Бабіш (55%).
Як ми вже писали, рейтинг президента США Дональда Трампа впав до найнижчого рівня з моменту його повернення до Білого дому.
У Росії триває рекордне падіння рейтингу Путіна
Позначка: Азія
Азія залишилася без газу: імпорт СПГ впав до мінімуму з 2020 року
Імпорт скрапленого природного газу (СПГ) до країн Азіатсько-Тихоокеанського регіону обвалився до мінімальних значень майже за шість років. Про це пише Bloomberg у понеділок, 13 квітня. Ескалація військового конфлікту на Близькому Сході паралізувала глобальні ланцюжки поставок, змушуючи найбільших світових покупців газу жорстко обмежувати споживання та розконсервувати вугільні електростанції.
Минулими вихідними 30-денна ковзна середня чистих поставок СПГ до регіону впала нижче за психологічну позначку в 600 тис. тонн. Це найнижчий показник із червня 2020 року, коли світова економіка та попит на газ були паралізовані тотальними локдаунами через пандемію Covid-19.
Зазначається, що азіатські імпортери готуються до затяжного “газового голоду”. Надії на швидке вирішення кризи впали після провалу мирних переговорів між США та Іраном.
Обвал постачання б’є по економіках регіону. Так, Пакистан критично залежить від поставок СПГ з Катару. Країна не отримала жодного танкера із паливом з початку березня. В Індії зафіксовано падіння імпорту на 20% у річному обчисленні, у Китаї – на 30%.
Постачання іншим ключовим покупцям, включаючи технологічно розвинені Японію та Південну Корею, також опустилися до мінімальних сезонних значень за останні шість років. Країни готуються до нового витку нестримного зростання цін на СПГ.
В умовах жорсткого дефіциту газу азіатські уряди змушені вживати екстрених, найчастіше антиекологічних заходів. У Японії низка газових електростанцій вже почала примусово знижувати вироблення електроенергії. У той же час, Південна Корея офіційно зняла всі екологічні обмеження на роботу своїх вугільних електростанцій.
Росія збуває підсанкційний СПГ із 40% знижкою – ЗМІ
Росія прагне скористатися глобальним дефіцитом природного газу, щоб залучити енергетично залежні країни Південної Азії до закупівлі партій зі своїх підсанкційних підприємств. Про це Bloomberg повідомили обізнані джерела.
Так, зокрема минулого тижня вантажі пропонувалися зі знижкою 40% від спотових цін через маловідомі компанії-посередники, що базуються в Китаї та Росії. За словами співрозмовників, продавці заявляли, що можуть надати документи, згідно з якими постачання нібито здійснюються з неросійських джерел, таких як Оман або Нігерія.
Агентство не змогло підтвердити, чи була придбана хоча б одна з цих партій.
Фактичне закриття Ормузької протоки та атаки на найбільший у світі експортний завод скрапленого природного газу у Катарі перекрили близько п’ятої частини світових постачань, перевернувши газовий ринок і піднявши ціни. Відвантаження з Катару зупинилися, змусивши клієнтів у Бангладеш та Індії шукати дорожчі альтернативи.
Хоча Росія неухильно нарощує експорт зі своїх експортних заводів, що потрапили під санкції США (Арктик СПГ- і Портова), більшість покупців і досі остерігаються приймати заборонені вантажі через страх перед можливими відповідними заходами з боку Вашингтона. Наразі Китай залишається єдиною країною, що імпортує підсанкційний російський СПГ через мережу суден тіньового флоту.
Розширення постачань до інших країн, окрім Китаю, допомогло б Росії диверсифікувати клієнтську базу та збільшити експорт зі своїх підприємств, що перебувають у чорному списку. Проєкт Арктик СПГ-2, який задумувався як найбільший російський завод із виробництва СПГ, розпочав експорт у 2024 році, однак вихід на повну потужність стримується нестачею транспортних можливостей і покупців.
Нагадаємо, зниження постачань скрапленого природного газу через Ормузьку протоку після початку військової операції США та Ізраїлю проти Ірану скоротило світову пропозицію СПГ.
Трафік суден через Ормузьку протоку досяг найвищого рівня – ЗМІ
Макрон закликав світ об’єднатися проти гегемонії США
Президент Франції Еммануель Макрон закликає держави світу об’єднатися і не залежати ні від США, ні від Китаю. Про це французький лідер заявив під час своєї поїздки в Азію, повідомляє Bloomberg.
Голова французької держави, виступаючи перед студентами університету Йонсей у Сеулі, чітко визначив міжнародну політику Франції.
“Наша мета – не бути васалами двох держав-гегемонів. Ми не хочемо залежати від домінування, скажімо, від Китаю, або ми не хочемо бути надто залежними від непередбачуваності США”, – наголосив Макрон.
Проте в Європи є спільні інтереси з Японією, Південною Кореєю, Австралією, Бразилією, Канадою та Індією, запевнив президент Франції.
За його словами, разом ці країни могли б домовлятися щодо штучного інтелекту, космосу, енергетики, ядерної безпеки та оборони.
Євробачення виходить за межі Європи: дебютує конкурс в Азії
Європейська мовна спілка анонсувала новий пісенний конкурс Eurovision Song Contest Asia, який відбудеться 14 листопада 2026 року в Бангкоку. У дебютному форматі змагатимуться учасники з різних країн Азії, а до проєкту може приєднатися навіть Австралія.
Новий конкурс стане першим масштабним розширенням бренду Євробачення за межі Європи. Учасники з Азії проходитимуть національні відбори за класичною євробаченською моделлю. Станом на 31 березня 2026 року участь підтвердили Південна Корея, Філіппіни, Таїланд, В’єтнам, Малайзія, Камбоджа, Лаос, Бангладеш, Непал та Бутан. Формат ще перебуває в стадії формування, раніше розглядали участь від 9 до 15 країн. Посмотреть эту публикацию в Instagram
Саудівська Аравія продовжить скорочувати поставки нафти до Азії – ЗМІ
Саудівська нафтова компанія Saudi Aramco, найбільший у світі експортер нафти, другий місяць поспіль скорочує постачання сировини покупцям із Азії. Про це повідомляє Reuters із посиланням на обізнані джерела.
Так, у квітні компанія поставить довгостроковим клієнтам лише нафту сорту Arab Light, що експортується з порту Янбу на узбережжі Червоного моря. Це обмежує постачання на азіатські нафтопереробні заводи та стримує обсяги випуску ними нафтопродуктів.
За даними аналітичної компанії Kpler, з початку березня Саудівська Аравія експортувала 4,355 млн барелів сирої нафти на добу, порівняно з 7,108 млн барелів на добу в лютому.
Країна намагається наростити експорт нафти через Янбу, щоб компенсувати перебої в Ормузькій протоці: очікується, що у березні обсяги відвантажень досягнуть рекордних значень. Провідна китайська нафтопереробна компанія Sinopec планує в березні завантажити близько 24 млн барелів саудівської нафти з Янбу.
США вироблятимуть зброю ближче до гарячих точок в Азії
Сполучені Штати разом із союзниками працюють над створенням виробничих потужностей для ракет і безпілотників поблизу гарячих точок в Азії. Про це повідомляє Reuters.
Ця ініціатива реалізується в рамках партнерства з оборонного виробництва, координатором якого виступає Пентагон. Союзники домовилися спільно розвивати виробничі можливості та зменшувати залежність від постачання безпосередньо зі США.
Серед іншого, Японія стане головним учасником нової програми, спрямованої на виготовлення твердопаливних ракетних двигунів, що є ключовим компонентом сучасної зброї.
Також передбачається активний розвиток виробництва безпілотників. Зокрема, планується впровадження уніфікованих стандартів та створення спільних ланцюгів постачання для дронів, їхніх двигунів і акумуляторних батарей.
Окрім цього, обговорюється можливість облаштування нового виробництва боєприпасів на Філіппінах. Йдеться, зокрема, про складання та пакування 30-міліметрових снарядів. У Пентагоні зазначають, що такий підхід має на меті оперативніше постачання військових необхідною технікою у випадку погіршення ситуації в регіоні.
Нагадаємо, що Міністерство оборони Японії вже почало оснащувати перші підрозділи крилатими ракетами великої дальності власного виробництва.
Раніше повідомлялося, що президент США Дональд Трамп підтвердив, що може запросити 200 мільярдів доларів додаткового фінансування для Пентагону на фінансування війни в Ірані.
Перехід на “дистанційку”. Світ економить пальне
Війна між США та Ізраїлем з Іраном чітко показала, наскільки світ залежить від енергоносіїв з регіону Перської затоки. З початку конфлікту ціна на нафту різко зросла на 30% і наразі торгується на рівні 100 доларів за барель.
Ніде так не відчуваються наслідки нинішньої енергетичної кризи, як в Азії. Минулого року майже 90% усієї нафти та газу, що проходили через Ормузьку протоку, прямували до цього регіону.
Звичайні люди покладаються на нього для опалення своїх будинків, заправки транспортних засобів та виробництва електроенергії. Бізнесу це потрібно для живлення величезної виробничої бази регіону.
Ситуація із Іраном ставить у скрутне становище і європейські країни. Там вже почали закликати водіїв обмежувати поїздки. Залежність від Перської затоки Південно-Східна Азія, зокрема, сильно потерпає від блокади в Перській затоці. Навіть країни, які самі видобувають нафту, такі як Малайзія та Індонезія, протягом останнього десятиліття поступово почали видобувати менше та імпортувати більше.
Вразливість також частково пов’язана з типом нафти, що видобувається на Близькому Сході, та тим, як країни регіону її переробляють.
“Близькосхідна сира нафта зазвичай має “важкий” або “середній” вміст кислої нафти”, – розповіла для ВВС Джейн Накано, науковий співробітник Програми енергетичної безпеки та зміни клімату в Центрі стратегічних та міжнародних досліджень.
Накано пояснює, що нафтопереробні заводи у Південно-Східній Азії були створені для переробки цього типу сирої нафти, і простий перехід до іншого постачальника, такого як США, не є простим.
“Для зміни специфікацій нафтопереробного заводу потрібні значні інвестиції”, – каже вона. Екстерні заходи Уряди азійських країн вже намагаються впоратися з дефіцитом палива, спричиненим високими цінами на нафту та закритою Ормузькою протокою.
Як вже зазначалось, Азія особливо залежить від експорту нафти з Близького Сходу: Філіппіни отримують з цього регіону близько 95% сирої нафти, Японія та Південна Корея – 90% та 70%.
Енергетична криза змушує уряди вживати більш радикальних заходів для економії палива, повідомляє американський діловий журнал Fortune. Зокрема, Таїланд наказав державним службовцям користуватися сходами замість ліфтів та працювати з дому на час кризи. Влада країни також підвищила температуру кондиціонерів до 27 градусів Цельсія та наказала державним службовцям носити сорочки з короткими рукавами поверх костюмів. За даними ЗМІ, Таїланд має запас пального приблизно на 95 днів.
В’єтнам також закликав підприємства дозволити людям працювати з дому, щоб “зменшити потребу в поїздках та транспорті”.
Влада Філіппін наполягає на чотириденному робочому тижні та наказала чиновникам обмежити поїздки “лише для виконання необхідних функцій”. Getty Images/ Вивіски на АЗС на Філіпінах з написом “немає в наявності” Південна Азія також сильно страждає через дефіцит пального. Бангладеш переніс свято Ід аль-Фітр наперед, дозволивши університетам закритися раніше, щоб економити бензин.
В свою чергу Пакистан запровадив чотириденний робочий тиждень для урядових установ та закрив школи.
Індія призупинила поставки зрідженого нафтового газу комерційним операторам, щоб надати пріоритет постачанню для домогосподарств, що викликало занепокоєння у готелів та ресторанів, що вони можуть бути змушені закритися.
Азіатські країни також більш безпосередньо втручаються на ринки палива. Президент Південної Кореї Лі Дже Мен у понеділок заявив, що країна запровадить обмеження цін на нафтопродукти, і попередив, що нинішня криза створює “значне навантаження на економіку країни”. Близько 1,7 мільйона барелів нафти, що постачається з Кореї, щодня затримується через триваючий конфлікт, зазначив радник президента з питань політики Кім Йон Бом під час прес-брифінгу 9 березня.
Міністр промисловості Японії Рьосей Аказава не виключив можливості використання національних нафтових резервів, додавши, що країна “вживе всіх можливих заходів для забезпечення стабільних поставок енергії”.
У понеділок міністр фінансів Індонезії заявив, що країна Південно-Східної Азії виділить 381,3 трильйона рупій (22,6 мільярда доларів) на енергетичні субсидії та платитиме державним енергетичним компаніям, таким як Pertamina, за те, щоб ціни на паливо та електроенергію були доступними для її населення.
Таїланд планує заморозити ціни на газ для приготування їжі до травня та заохочувати споживачів використовувати альтернативні джерела енергії, такі як біодизель та бензол. В’єтнам також розглядає можливість скасування тарифів на імпорт палива. Економія в Європі Європейські країни також починають закликати водіїв економити пальне.
“Будь ласка, будь ласка, будь ласка, якщо є якесь споживання пального, без якого ви можете обійтися, якщо немає суворої потреби користуватися автомобілем, то не робіть цього”, – так міністр енергетики Данії Ларс Аагард сьогодні звернувся до мешканців країни на тлі загострення ситуації з Іраном.
Схожий заклик напередодні надійшов із Великої Британії. Там водіям радять обмежити “необов’язкові поїздки”.
А президент автомобільної асоціації AA Едмунд Кінг звернути увагу на економніший стиль водіння, що може допомогти частково зменшити витрати на пальне.
Трамп “відкритий до зустрічі” з Кім Чен Ином
Президент США Дональд Трамп не виключає можливість зустрічі з північнокорейським диктатором Кім Чен Ином на тлі свого турне азійськими країнами. В межах цієї поїздки лідер Америки відвідає Малайзію, Японію і Південну Корею. Про це повідомляє The Guardian.
Президент США зустрінеться з китайським лідером Сі Цзіньпінем в останній день своєї поїздки. Американська сторона має надію, що вдасться укласти угоду і покласти край торговельній війні між двома найбільшими економіками світу.
На борту Air Force One Трамп зазначив, що чекає на “дуже добру зустріч” із Сі Цзіньпіном. І що вона дасть змогу уникнути введення 100% мит на китайські товари з 1 листопада.
Президент підлив оливи в вогонь, коментуючи чутки про те, що, перебуваючи на Корейському півострові, він може зустрітися з Кім Чен Ином вперше з 2019 року.
“Я б із задоволенням. Якщо хочете, я відкритий для цього. У мене з ним були прекрасні стосунки”, – запевнив президент США.
Як відомо Дональд Трамп під час своєї поїздки до Індо-Тихоокеанського регіону має намір обговорити із лідером КНР Сі Цзіньпіном питання російської нафти.
Китай підтвердив: Сі відвідає Південу Корею під час візиту Трампа
Індія переходить на азійську нафту – ЗМІ
Індійська компанія Reliance Industries почала збільшувати закупівлі близькосхідної нафти та готова зробити ще більше замовлень у найближчому майбутньому. Вони вже придбали щонайменше 2,5 мільйона барелів нафти, включаючи іракську Basrah Medium, а також Al-Shaheen та Qatar Land. Reliance також провела дослідження щодо можливості придбання нафти з регіону, яка має схожу якість з російською. Компанія зверталася до багатьох потенційних постачальників для отримання інформації про наявність такої нафти. Раніше Reliance була основним покупцем російської сирої нафти в Індії, але тепер вони шукають альтернативні джерела постачання.