Японія скасувала обмеження на експорт озброєнь

Уряд Японії офіційно ухвалив рішення про перегляд так званих трьох принципів передачі оборонного обладнання. Це фактично знімає обмеження на експорт країною озброєнь, зокрема й летальних, повідомляє агентство Kyodo News у вівторок, 21 квітня.
“Ухвалено рішення про перегляд трьох принципів передачі оборонного обладнання”, – заявив речник японського уряду Мінору Кіхара і підкреслив, що Японія надалі дотримуватиметься своїх фундаментальних принципів як миролюбної нації, які будувалася понад 80 років після закінчення Другої світової війни.
А прем’єр-міністр Японії Санае Такаїчі у соцмережах повідомила, що в умовах все більш складної ситуації у сфері безпеки жодна країна не може самотужки захистити свій мир і безпеку, тому необхідно мати партнерів, які підтримують один одного в таких сферах, як оборонне обладнання.
Як нагадує агентство, зміни до трьох принципів передачі оборонного обладнання та керівних принципів їх впровадження скасовують правила, які обмежують експорт п’ятьма небойовими категоріями: рятувальне, транспортне, попереджувальне, спостережне та тральне.
Хоча зміни в принципі забороняють експорт зброї до країн, де відбуваються конфлікти, вони дозволяють винятки за особливих обставин, які враховують потреби Японії в безпеці та військові операції США в Індо-Тихоокеанському регіоні.
Згідно зі схваленими у вівторок змінами, все оборонне обладнання буде поділено на категорії “зброя” та “”незброя” залежно від того, має воно чи не має летальних властивостей.
Експорт нелетального обладнання, такого як радіолокаційні системи попередження та контролю, не матиме обмежень, тоді як експорт летальної зброї, включаючи есмінці та ракети, відтепер дозволений, але обмежується країнами, які підписали з Японією угоди про захист секретної інформації, пов’язаної з оборонним обладнанням та технологіями. Японія наразі має такі угоди з 17 країнами, включаючи США і Велику Британію.
Рішення про експорт зброї ухвалюватиме Рада національної безпеки за участю глави уряду та інших міністрів, яка потім інформуватимуть парламент, проте від законодавчого органу не вимагатиметься дозвіл на такі угоди.
Раніше ЗМІ повідомили, що Японія хоче обміняти свою зброю на українські дрони. Ця ідея виникла після того, як Україна звернулася до Японії щодо цього, повідомило дипломатичне джерело. Остаточне рішення буде ухвалене після порівняння характеристик з безпілотниками інших країн.
Японський есмінець модернізували для запуску Tomahawk

У Японії стався потужний землетрус, є загроза цунамі

Вранці в понеділок біля північно-східного узбережжя Японії стався землетрус з попередньою магнітудою 7,4. У низці префектур огололи попередження про цунамі, повідомляє Reuters в понеділок, 20 квітня.
За даними Японського метеорологічного агентства (JMA), епіцентр землетрусу знаходився в Тихому океані на глибині 10 км.
За японською шкалою сейсмічної інтенсивності землетрус досяг рівня 5+, тобто його сила була такою, що людям було важко пересуватися. Від поштовхів такої сили зазвичай руйнуються стіни з неармованих бетонних блоків.
Влада попередила про загрозу цунамі у префектурах Івате, Аоморі на отрові Хоню і на острові Хоккайдо. Хвилі можуть сягати до 3 метрів заввишки.
За інформацією NHK, цунамі висотою 80 сантиметрів уже сягнуло порту Кудзі в префектурі Івате і рівень води продовжує підніматися. Також цунамі висотою 40 сантиметрів зафіксовано в порту Міяко.
Через землетрус призупинено рух швидкісних поїздів Тохоку-Сінкансен і на лінії Ямагата-Сінкансен.
Також перервано рух усіх місцевих ліній залізниці у префектурі Івате і на деяких лініях на Хоккайдо.

В Кабміні розповіли, на що підуть 1,1 млрд грн гранту JICA

Кабінет міністрів України спрямовує 1,1 млрд грн (4 млрд єн) гранту Японського агентства міжнародного співробітництва JICA на потреби розмінування та медичної допомоги. Про це повідомила прем’єр-міністр Юлія Свириденко на своєму каналі в Telegram.
“ДСНС отримає техніку для посилення спроможностей саперів на суму 984 млн грн: від техніки розмінування і засобів захисту до навчання населення правилам мінної безпеки.
Ще 140 млн грн піде на оснащення медичних закладів системи МВС. Це обладнання для лікування і реабілітації поранених, зокрема з мінно-вибуховими травмами”, – написала чиновниця.
Уряд цим рішенням переходить до практичного втілення угоди, підписаної у січні, йдеться в повідомленні Свириденко.

В уряді розповіли, на що підуть 1,1 млрд грн гранту JICA

Кабінет міністрів України спрямовує 1,1 млрд грн (4 млрд єн) гранту Японського агентства міжнародного співробітництва JICA на потреби розмінування та медичної допомоги. Про це повідомила прем’єр-міністр Юлія Свириденко на своєму каналі в Telegram.
“ДСНС отримає техніку для посилення спроможностей саперів на суму 984 млн грн: від техніки розмінування і засобів захисту до навчання населення правилам мінної безпеки.
Ще 140 млн грн піде на оснащення медичних закладів системи МВС. Це обладнання для лікування і реабілітації поранених, зокрема з мінно-вибуховими травмами”, – написала чиновниця.
Уряд цим рішенням переходить до практичного втілення угоди, підписаної у січні, йдеться в повідомленні Свириденко.

Ормузьку протоку пройшли пов’язані з Японією судна

Японська судноплавна компанія повідомила, що вже друге судно, пов’язане з країною, здійснило прохід через Ормузьку протоку на тлі напруженості в регіоні. Про це інформувало NHK.

Видання уточнює, що танкер Green Sanvi, який використовується для транспортування зрідженого нафтового газу, здійснив прохід під індійським прапором. Цей танкер належить дочірній компанії японської Mitsui OSK Lines. На момент повідомлення він направляється до Індії, причому безпека екіпажу, судна та вантажу наразі підтверджена.

Зазначається, що раніше Green Sanvi був серед 45 суден, пов’язаних з Японією, які затрималися в регіоні Перської затоки через початок військової операції, проведеної США спільно з Ізраїлем проти Ірану.

Перед цим першим судном, якому вдалось пройти Ормузьку протоку, став танкер для перевезення зрідженого природного газу SOHAR LNG із прапором Панами.

Нагадаємо, Іран повідомив, що забезпечить дозвіл на проходження кораблів, які транспортують товари першої необхідності, через заблоковану протоку.

Японія веде таємні переговори з Іраном – ЗМІ

США затримують постачання Tomahawk Японії через війну з Іраном – ЗМІ

Постачання Японії сотень крилатих ракет Tomahawk від США опинилися під загрозою затримки через активне використання цих боєприпасів під час війни США та Ізраїлю з Іраном. Про це повідомляє Bloomberg у п’ятницю, 3 квітня.

Японія замовила близько 400 ракет на $2,35 млрд у 2024 році. Ракети мають стати ключовим елементом нової стратегії Токіо з розвитку дальньої ударної здатності для стримування Китаю та Північної Кореї.

Перші постачання вже надійшли, однак у США повідомили, що пріоритетом залишаються потреби війни з Іраном.
Одне з джерел засвідчило, що США запустили сотні ракет під час ударів по Ірану. До війни в арсеналах США було близько 4000 Tomahawk, включаючи старіші моделі та протикорабельні варіанти. Корпорація RTX виготовила близько 100 нових ракет у 2025 році, тоді як близько 240 старіших моделей було модернізовано до останнього стандарту Block V.

Дальність запуску Tomahawk становить близько 1 600 км, ракети можуть запускатися з кораблів і підводних човнів.

Японія також розвиває власні далекобійні ракети, зокрема Type-12 і Hyper Velocity Gliding Projectiles, для забезпечення стратегічної автономії у разі затримки постачань із США.

Виробництво Tomahawk у США прискорюють, втім, досягнення потрібних обсягів може зайняти роки. Через це союзники Америки вже відчувають дефіцит озброєнь, зокрема Японія та Південна Корея.

Нагадаємо, на військово-морській базі США у Каліфорнії відбулася церемонія модернізації есмінця морських Сил самооборони Японії для запуску американських крилатих ракет Tomahawk.
Японія розгорнула перші далекобійні ракети

Україна отримала від Японії майже $1,3 млрд

Україна отримала від уряду Японії майже 1,3 млрд доларів за проєктом Світового банку PEACE in Ukraine. Про це повідомила прем’єр-міністрЮлія Свириденко в Телеграм у середу, 1 квітня.
За її словами, гроші зараховані до загального фонду державного бюджету та спрямовуються на соціальні видатки.
“Це другий транш від Японії, профінансований за механізмом Extraordinary Revenue Acceleration for Ukraine країн G7. Його загальний обсяг становить 50 млрд доларів”,– написала очільниця уряду.
Загалом з лютого 2022 року бюджетна підтримка України від Японії перевищила 10,7 млрд доларів, з яких понад 2,7 млрд доларів надійшли у формі грантів. Ця допомога є надзвичайно важливою для забезпечення фінансової стійкості нашої держави.

Японія веде таємні переговори з Іраном – ЗМІ

Поки Пакистан готується виступити посередником у переговорах між США та Іраном, у гру вступає тихіший дипломатичний канал – через Токіо. Міністр закордонних справ Японії Тосіміцу Мотегі та його іранський колега Аббас Арагчі з початку війни як мінімум двічі спілкувалися між собою. Про це інформує Bild з посиланням на Axel Springer Global Reporters Network.

За даними джерел, ірано-японські переговори забезпечують прямий зв’язок із Тегераном, не перекритий публічною воєнною риторикою.

“Ми намагаємося донести [до Ірану] стурбованість не лише Японії, а й усього світу – це питання енергетичної безпеки”, – заявив представник японського уряду.

Японія отримує 90% імпорту нафти через Ормузьку протоку, що фактично блокується Іраном, і прагне відновити вільне судноплавство. Прем’єр-міністерка Санае Такаїті, котра налагодила добрі стосунки з президентом США Дональдом Трампом, нещодавно заявила, що розгляне можливість переговорів із іранським керівництвом на найвищому рівні “у відповідний момент”.

Токіо тривалий час дотримується обережного курсу у відносинах із Тегераном, сформованого десятиліттями енергетичної співпраці та політичних контактів.

Японські компанії допомагали у 1970-х роках розвивати нафтову інфраструктуру в Ірані. Іранський міністр закордонних справ Арагчі був послом Ірану в Японії з 2008 по 2011 рік, зокрема під час землетрусу 2011 року. Він підтримував роботу посольства в Токіо та організовував допомогу постраждалим регіонам. Саме Арагчі підтримував канали зв’язку зі своїм японським колегою та давав інтерв’ю японським ЗМІ. У розмові з Kyoto News він висловив сподівання, що Японія зіграє “конструктивну роль” у завершенні війни.

Можливості вести переговори, однак, наразі суттєво обмежені. Розрив між США, Ізраїлем і Іраном великий, і немає ознак “суттєвого прогресу”, про який неодноразово говорив Трамп. США продовжують посилювати військову присутність у регіоні. Тим часом, Ормузька протока залишається фактично заблокованою.

Раніше у Пакистані заявили про готовність виступати посередником у переговорах між США та Іраном, які можуть відбутися вже найближчими днями в Ісламабаді.
ЗМІ: США пропонують Ірану мирний план з 15 пунктів

Японія розгорнула перші далекобійні ракети

Японія розгорнула свої перші далекобійні ракети на південно-західному військовому полігоні у відповідь на глобальні виклики, зокрема зростаючу активність Китаю. Про це інформує ABC news.

Ракети класу “земля-корабель” типу 12, модернізовані та вироблені компанією Mitsubishi Heavy Industries, стали оперативними на полігоні Кенгун у префектурі Кумамото.

Ракета має дальність близько 1 000 кілометрів, що значно перевищує в 200 кілометрів в оригінальній версії. Це дозволить їй досягати материкового Китаю. Міністр оборони Шіндзюро Коїзуми заявив журналістам: “Японія постає перед найсерйознішою та найскладнішою безпековою ситуацією з післявоєнного часу. Це надзвичайно важливий засіб для посилення стримувальної сили та оперативної реакції Японії”.

Розгортання далекобійних ракет дає Японії можливість здійснювати удари по ворожих ракетних базах, що означає відхід від політики виключно самозахисту, якої країна дотримувалася за пацифістською конституцією.

Місцеві жителі, які виступають проти розгортання, провели протести поблизу житлової зони навколо полігону, стверджуючи, що це підвищує напруженість і ризик потрапляння території під потенційні удари.

Минулого червня Японія зафіксувала майже одночасну діяльність двох китайських авіаносців поблизу віддалених островів у Тихому океані, що викликало занепокоєння Токіо стосовно військової активності Пекіна.

Міністр оборони минулого тижня оголосив про створення нового відділу для вивчення дій Китаю в Тихому океані.

Напруженість зросла після заяви Такаічі у листопаді минуого року, що будь-які військові дії Китаю проти Тайваню можуть стати підставою для відповіді з боку Японії.

Нагадаємо, на військово-морській базі США у Каліфорнії відбулася церемонія модернізації есмінця морських Сил самооборони Японії для запуску американських крилатих ракет Tomahawk.
Нова гаряча точка: що не поділили Китай та Японія і куди це приведе

Українські дипломати відреагували на провокацію у будівлі парламенту Японії

У будівлі парламенту Японії відбувся захід, під час якого на стінах були розвішані прапори так званих “ДНР” та “ЛНР”. Українське дипвідомство закликало дати належну політико-правову оцінку використанню символіки псевдореспублік, повідомляє посольство України в Японії.
Захід нібито відвідало близько 100 осіб – серед них колишні парламентарі, представники політичної сфери, експерти, співробітники Сил самооборони Японії, бізнес-спільнота, медіа та пересічні громадяни.
Організатором виступив японський історик Такеюкі Танака, голова Японсько-російської асоціації дружби. Він розповідав про свій візит на окуповані території Донецької та Луганської областей, а також про “неконституційний переворот в Україні у лютому 2014 року”.
Також на заході виступив російський посланець, який транслював пропагандистську версію війни – згадував “корінні причини конфлікту” та “злочини української влади проти цивільного населення”.
Посольство України в Японії підтвердило, що в будівлі японського парламенту справді відбулася “спроба поширення дезінформації та маніпулятивних наративів щодо України” під виглядом “експертного” заходу.
Дипломати зазначили, що розуміють: такі ініціативи мають приватний характер і не відображають офіційної позиції уряду Японії. Разом з тим у відомстві висловили занепокоєння через використання символіки псевдореспублік як елемента російської пропаганди та висловили сподівання на “належну політико-правову оцінку таких дій”.
“Правда і міжнародне право мають залишатися основою публічних дискусій, особливо коли йдеться про війну, розв’язану Росією проти України”, – заявили у посольстві.