Окупаційний “верховний суд ЛНР” в тимчасово захопленому Луганську засудив громадянина Польщі. Чоловіка присудили до 13 років колонії суворого режиму за “найманство”. Про це заявило російське пропагнадистське інформагентство Интерфакс, посилаючись на прес-службу так званого “суду”.
“Верховний суд ЛНР” ухвалив обвинувальний вирок щодо 47-річного громадянина Республіки Польща Флачека К.Й. – жителя міста Мисловиці (також трапляється написання “Мисловіце” – ред.), що з метою одержання матеріальної винагороди… брав участь як найманець у бойових діях на боці “українських збройних формувань”, – ідеться в повідомленні.
Згідно з інформацією “судової інстанції”, поляк потрапив у полон до російських окупантів.
Як ми вже писали, в Москві 2-й Західний окружний військовий суд засудив п’ятьох українських військовополонених до строків від 15 до 18 років ув’язнення за участь в наступальній операції України в Курській області РФ.
В Росії гарнізонні суди ухвалили рекордне число тюремних присудів – ЗМІ
Позначка: Польські люди
У Катині відкрили виставку про “польську русофобію”
Російське військово-історичне товариство повідомило про відкриття у меморіальному комплексі Катинь виставки “Десять століть польської русофобії”. Про це інформує Телеграм-канал Astra.
Організація заявила, що експозиція є нібито відповіддю на “сучасний неонацизм у Польщі” та його “витоки”, які, за їхніми словами, “сягають глибини історії”.
Сама виставка складається з низки стендів з історичною інформацією, що подає російсько-польські відносини у вигідному Кремлю трактуванні. Зокрема, поділи Польщі наприкінці XVIII століття названі “поверненням споконвічних земель”, а однією з причин Другої світової війни вказано твердження, що Польща нібито “активно брала участь у руйнуванні системи колективної безпеки в Європі”.
Разом з тим, експозицію відкрили у місці, що має особливе значення для історії Польщі. У 1940 році поблизу Катині співробітники НКВС масово розстрілювали польських офіцерів, які перебували в полоні після кампанії 1939 року. Загалом у Катині росіяни вбили 4421 поляка, ще понад 10 тисяч їхніх співслужбовців – в інших місцях Радянського Союзу.
Влада СРСР визнала відповідальність за масове вбивство польських офіцерів лише у 1990 році. У пострадянській Росії до 2022 року ця позиція загалом не зазнавала суттєвого перегляду.
Раніше міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський оголосив про рішення закрити останнє російське консульство у Гданську через російські диверсії.
У відповідь на такий крок Росія також закрила останнє генеральне консульство Польщі.
Європа готується до вторгнення РФ “протягом року” – ЗМІ
В Польщі на українців напали двоє чоловіків з мачете
Двоє поляків з мачете напали на двох громадян України в польському місті Пшасниш (українська історична назва – Прасниш). Про це свідчить заява окружної прокуратури в Остроленці.
Інцидент відбувся в ніч на 19 лютого 2026 року – фігурантами справи є двоє поляків.
Причиною нападу стала українська національність потерпілих, зазначають слідчі. Самі нападники визнали, що обрали жертв саме тому, що ті були українцями.
Один із постраждалих дістав поранення від удару мачете, після чого йому на допомогу кинувся другий українець, але теж постраждав. В обох українців – порізи рук і пальців.
Насильство вдалося зупинити завдяки поляку, який допоміг затягнути пораненого в дім і зачинити двері перед нападниками.
Одного з підозрюваних затримали зараз після нападу. Тоді ж як другий поляк практично місяць переховувався у тітки. Проте, зрештою, і його теж заарештували.
Нападникам висунули обвинувачення в побитті, погрозі життю та насильстві за національною ознакою.
Справа кваліфікована як злочин на ґрунті ненависті. Підозрювані заарештовані, їм загрожує до 12 років ув’язнення.
Раніше писав про хвилю антиукраїнських нападів у Польщі. Зокрема, торік пару з України в Познані побили за розмову українською мовою, а в Гдині українка дістала на горіхи через м’ясо.
У Польщі українець став жертвою нападу через національність – посол
Українці визначилися зі ставленням до росіян і білорусів
Найнижча соціальна дистанція в Україні зафіксована до україномовних українців і російськомовних українців, далі йдуть євреї-жителі України, канадці та німці (з близькими значеннями показника). Найбільша соціальна дистанція, як і раніше – до росіян-жителів Росії – 6,5 балів, потім – до білорусів-жителів Білорусі та українців-жителів Росії (обидві групи – 5,6 ). Про це свідчать результати дослідження Київського міжнародного інституту соціології.
У порівнянні з 2022 р. помітно зросла соціальна дистанція до російськомовних українців (+0,7 балу), найбільш помітно щодо поляків (+1,1 бала)
Найменша соціальна дистанція – до україномовних українців (індекс 2,4) і російськомовних українців (3.5), що свідчить про готовність більшості респондентів допускати представників цих груп до найближчих соціальних контактів – як членів родини та близьких друзів.
За даними соціологів, далі йдуть євреї-жителі України, канадці та німці (індекси в межах 3,9), тобто ставлення до цих груп є доволі близьким і різниця між ними незначна. Наступну групу формують поляки, французи та американці (індекси близько 4,0-4,1), після яких ідуть білоруси-жителі України (4,5) і румуни (4,7). Вищий рівень соціальної дистанції спостерігається щодо росіян-жителів України (4,8), африканців (5,2) і ромів (5,3). Ще більш віддаленими є білоруси-жителі Білорусі (5,6) та українці-жителі Росії (5,6).
Найбільша соціальна дистанція в умовах війни – до росіян-жителів Росії (6,5 при максимумі 7; сім – це “не пускав би в Україну” – ред.), що є максимальним значенням серед усіх груп і свідчить про дуже високий рівень відчуження.
“Переважна більшість (80%) не допускали б росіян навіть як туристів”, – повідомляється у прес-релізі.
У порівнянні з 2022 роком, то в цілому соціальна дистанція до більшості етнічних груп зросла, тобто ставлення дещо погіршилося. Соціологи пояснюють це зменшенням ефекту “гуртування навколо прапора” та накопиченням втоми від війни.
Відомо, що погіршення ситуації впливає і на підвищення рівня міжетнічної нетолерантності.
Найбільш помітне зростання соціальної дистанції спостерігається щодо поляків (+1.1 бала). У 2022-2023 роках ставлення до поляків було одним із найкращих і залишалося стабільно позитивним. Імовірно, погіршення ставлення пов’язане насамперед із напруженням у двосторонніх відносинах, яке виникло у 2023-2024 роках.
Значний резонанс мали конфлікти навколо експорту українського зерна, коли польські фермери блокували кордон і виступали проти імпорту української аграрної продукції.
На суспільні настрої могли вплинути і політичні дискусії між Україною та Польщею, зокрема щодо історичної пам’яті (Волинська трагедія) та окремі жорсткі заяви політиків з обох сторін.
У меншій мірі зміни стосувалися канадців і американців (+0.4 балу) та африканців (+0.3 балу). Також дещо зросла дистанція до ромів, румунів і білорусів – жителів Білорусі (приблизно на 0.2-0.3 бала).
Соціальна відстань до росіян-жителів Росії становить 6.5 і вища ніж до будь-якої етнічної групи за понад 30 років вимірювання соціальної дистанції.
Дещо нижча, але теж дуже висока відстань до білорусів-жителів Білорусі – 5.6. Соціальна відстань також значно зросла порівняно з 2013 роком. Також погіршилося ставлення до росіян і білорусів, що мешкають в Україні.
Ставлення до євреїв-мешканців України покращилося з 2013 року і тепер вони (разом з канадцями і німцями) – найближчі до українців. Дослідження
Протягом 19 вересня-5 жовтня 2025 року КМІС провів власне всеукраїнське опитування громадської думки “Омнібус”, до якого за власною ініціативою додав запитання про ставлення до тих чи інших етнічних груп за шкалою соціальної дистанції Богардуса.
Методом телефонних інтерв’ю CATI на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів у всіх підконтрольних регіонах України було опитано 1008 респондентів. Опитування проводилося з дорослими (у віці 18 років і старше), що проживали на території України, яка контролювалася урядом України.
Методологія
Дослідження за шкалою американського соціолога Еморі Богардуса передбачають таке: для кожної етнічної групи з переліку респонденти мають відповісти, наскільки близькі стосунки вони готові допустити з представниками кожної з груп. Мінімальна соціальна дистанція – 1 (згоден допустити як члена родини), максимальна – 7 (не пускав би в Україну).
Оточення поляка стверджує: Левандовські може залишити Барселону
Дружина нападника Барселони Роберта Левандовські поділилася в інтерв’ю польському виданню, що, можливо, цей сезон у каталонській команді стане для її чоловіка останнім. “З’являються роздуми, зворушливі моменти, виникають питання: “що далі?”, але такий шлях спортсмена, особливо такого великого спортсмена. Подивимось, як пройде сезон у Барселоні цього року, бо, можна сказати, це, ймовірно, буде останній сезон мого чоловіка. Тож давайте вичавимо з цього часу все, як із лимона. Давайте радіти кожному моменту, який буде, кожному матчу, який відбудеться, кожній зустрічі з вболівальниками, бо колись цього не стане”, – зазначила дружина Роберта.
🗣 🇵🇱 Anna Lewandowska nt. przyszłości swojego męża:"Chciałabym powiedzieć, że mam nadzieję, że będzie na językach jeszcze wiele lat i pokolenia o nim nie zapomną, bo zrobił coś wielkiego i mogę tylko powiedzieć, że jestem ogromnie dumna. Wiem, jak mu na tym zawsze zależy co… pic.twitter.com/yBEL7YCYyQ— Transfery Piłkarskie (@Transfery_) January 30, 2026 Нагадуємо, що контракт поляка з Барселоною діє до літа 2026 року. Наразі переговори між “синьо-гранатовими” та Левандовські ще не почалися.
Левандовські зрівнявся з Мессі та скоротив відставання від Роналду
Стало відомо, скільки коштів зібрали поляки на генератори для Києва
Загальнопольська акція збору коштів на генератори для України під назвою Тепло з Польщі для Києва за чотири дні зібрала вже понад 3 млн злотих (більше 830 тис. доларів). До акції вже долучилися більше 25 тисяч осіб. Про це написав міністр закордонних справ України Андрій Сибіга у соціальній мережі Х у понеділок, 19 січня.
Український урядовець висловив вдячність полякам за солідарність.
“Щиро дякуємо всім відкритим серцям, волонтерам та організаціям, які ініціювали збір коштів та підтримали його”, – додав він .
Акцію збору коштів на платформі Pomagam.pl, яку організувала польська фундація Stand with Ukraine.
“Ми організовуємо збір коштів для конкретної мети – ми хочемо придбати та відправити до Києва 100 генераторів.”,- написали організатори акції.
З огляду на те що велика кількість людей підтримали акцію, організатори кілька разів підвищували максимальну суму збору коштів.
Поляки збирають кошти на генератори для Києва
У Польщі за три дні зібрали понад 1,1 мільйона злотих для придбання генераторів для Києва. Початково планувалося купити 100 генераторів, але гроші були зібрані швидше, ніж очікувалося, тому ціль була збільшена до 2 мільйонів злотих. Тепер польські організатори планують придбати ще більше генераторів, спальних мішків і палива для мешканців Києва. Збір коштів організувала фундація Stand With Ukraine разом з кількома іншими польськими організаціями та громадськими рухами.
В РФ закатували поляка, що не вірив в “справжність” війни в Україні – ЗМІ
Поляк по імені Кшиштоф Ґалос вирушив у подорож до окупованих територій, щоб власними очима переконатися у справжності війни в Україні. Однак він потрапив у руки російських військових, які затримали його на блокпосту. За свідченням очевидців та правозахисників, його побили та катували у російському СІЗО. Пізніше його тіло було знайдено, але обставини його смерті не відомі. Росія не повідомила Польщу про цю подію, і син Ґалоса не може дізнатися, що сталося з його батьком. Він звертався до різних установ і посольств у пошуках відповідей. Польща вже звернулася до російського МЗС з вимогою надати інформацію про цей випадок.
В РФ закатували поляка, що не вірив у “справжність” війни в Україні – ЗМІ
Поляк на ім’я Кшиштоф Ґалос поїхав у 2023 році на окуповані Росією території, щоб перевірити ситуацію з війною в Україні. Його автомобіль був зафіксований біля Запорізької атомної електростанції, яка перебуває під окупацією. Росіяни затримали його, а потім утримували в СІЗО в Таганрозі, де його катували. Ґалос загинув у червні 2023 року через побиття. Його син звертався до російських влад з проханням про інформацію про обставини смерті батька, але деталі не були надані. Польща та Україна також втрутилися у цю ситуацію через дипломатичні канали.
Скандал з побиттям школярів-українців у Польщі: Україна відреагувала
Генконсул України в Гданську Олександр Плодистий відреагував на побиття українських учнів Слупського будівельного училища та на ксенофобські коментарі місцевого вчителя щодо українських дітей. За його словами, для України важливий справедливий та об’єктивний розгляд справи. Про це пише польський новинний портал Onet 4 грудня.
Видання нагадало, що про побиття українських учнів у Слупську, а також про їхнього вчителя, який робив ксенофобські зауваження стало відомо у вівторок, 3 грудня.
Справою зайнялася місцева поліція. За словами батька одного з потерпілих, правоохоронці барилися з тим, щоб прийняти заяву. Її прийняли тільки наступного дня.
“У зв’язку з інформацією, що з’явилася в ЗМІ, про нібито відмову поліцейських прийняти заяву, начальник наказав розпочати службове розслідування.
Держава має подумати, що зробити, щоб такі речі не повторювалися. Це неприйнятно. Не може бути такої поведінки щодо національності. Польська влада, польське суспільство мусять відреагувати”, – заявив виданню речник поліції у Слупську Якуб Баґінський.
Український консул зазначив, що “якщо записи будуть підтверджені, то мають бути зроблені висновки”.
Поліція в Слупську проводить розслідування бійки. Вчитель, який нібито висловлював ксенофобські погляди, тепер у відпустці. Стосовно нього почато розслідування управління освіти. Зауважимо, що в Слупському будівельному училищі тамтешній учитель ображав українських учнів, зокрема, називав їх “покидьками” та погрожував, що вони не складуть іспити. Його слова були зафіксовані на відео.
“Коли ви складатимете іспит наступного разу, ви точно провалите його. Я доведу вам, хто такий поляк”, – погрожував педагог.
Під час уроків цього вчителя один з польських учнів вмикав звуки бомб і ракет, глузуючи з українців. При цьому учень казав українцям: “Час ховатися”. Українцям також надсилали образливі повідомлення.
Антиукраїнські висловлювання вчителя підбурили до агресії й частину польських учнів. Зрештою двох українських підлітків жорстоко побили старшокласники, вигукуючи образи на національному ґрунті.
За повідомленнями, один із нападників спочатку плюнув на лице 16-річному українцю, сказавши: “На фронт, українська с*ко”, а потім накинувся на нього з кулаками.
Як відомо, 26 серпня по 10 листопада 49,7 тис. громадян України подали заявки на отримання захисного статусу в Польщі, пов’язаного з номером PESEL – це набагато більше, ніж у попередні місяці.