В Німеччині рятувальники врятували поляка, якого знайшли замкненим у контейнері поблизу Штутгарта. Чоловік прожив у ньому приблизно чотири дні. Він викликав службу порятунку із телефону, говоривши лише польською мовою. Рятувальникам вдалося встановити місце його знаходження та визволити з контейнера. Чоловік був у задовільному стані, мав воду, їжу та захист від холоду. Поліція розслідує, як він потрапив у цю ситуацію. Контейнер, де він був знайдений, використовувався для робіт у Штутгарті, але точні обставини і причина його опинення там залишаються невідомими.
Позначка: Польські люди
В Польщі зафіксували рекордне число шлюбів з громадянами України
У 2021 році в Польщі зареєстрували 5359 шлюбів з участю громадян України, з них 2556 – між українками та поляками. Цю інформацію оприлюднило Польське радіо, посилаючись на дані Головного управління статистики країни. У порівнянні з попередніми роками, у 2024 році таких шлюбів було 2213, а в 2015 році – лише 715. Серед укладених шлюбів найбільше пар складають поляки та українки. Дослідники пояснюють цю тенденцію тим, що при тривалому перебуванні за кордоном люди прагнуть закріпити свої стосунки та зробити їх офіційними.
РФ поширила новий фейк про польських найманців і наркотики – ЦПД
Росія запустила новий фейк про “польських найманців” у складі ЗСУ – черговий крок у спробах дискредитувати українські війська та іноземних добровольців, які підтримують Україну. Про це у вівторок, 7 жовтня, повідомили у Центрі протидії дезінформації.
Цього разу російські пропагандистські медіа стверджують, що так звані “найманці з Польщі” вживають наркотики, які дозволяють їм не спати і не їсти протягом двох тижнів. Це твердження базується виключно на розповіді людини, представленої як російський військовий. Жодних додаткових доказів не надано.
Центр протидії дезінформації наголошує, що такі інформаційні атаки є частиною системної кампанії, яка має на меті дискредитацію українських військових та іноземців, які долучились до боротьби на боці України. Кремль, поширюючи фейки про “іноземних найманців”, намагається змусити повірити, що його протистояння триває не лише проти України, а й проти “усього Заходу”. Це робиться для виправдання невдач на фронті.
Раніше Центр повідомляв, що в районі міста Купʼянськ у Харківській області тривають складні бої. Але заяви росіян про контроль над половиною цього населеного пункту – фантазії. Про це писав керівник Центру протидії дезінформації (ЦПД) РНБО Андрій Коваленко.
Путін принесе темряву в оселі жителів Москви – ЦПД
Польський спортсмен здійснив спуск з Евересту на лижах без кисню
Польський гірськолижник-екстремал Анджей Барґєль здійснив унікальне сходження на гору Еверест і спустився з неї на лижах без використання кисневих балонів. Це була третя спроба спортсмена, під час якої він подолав надзвичайно виснажливий підйом на висоту понад 8 тисяч метрів. Після досягнення вершини Барґєль спустився через небезпечний льодовик Кхумбу, де йому допомагав дрон, керований його братом Бартошем. Команда спортсмена назвала це досягнення проривною віхою у світі скі-альпінізму.
Стало відомо, скільки поляків готові покинути країну в разі нападу Росії
За результатами опитування інституту Pollster на замовлення порталу Super Express виявилося, що більшість громадян Польщі залишаться у країні в разі агресії Росії, але при цьому приблизно кожен третій розглядає можливість виїзду за кордон. 30% опитаних висловили намір покинути Польщу у разі російської агресії, тоді як 70% заявили, що планують залишитися в країні. Опитування було проведено 10-11 вересня, після нальоту російських дронів на Польщу, і в ньому взяли участь громадяни країни.
Атака дронів: більшість поляків відкидає версію Трампа про “помилку”
Більшість громадян Польщі не приймають заяву президента США Дональда Трампа про те, що атака російськими дронами на їхній країні була випадковою. За опитуванням IBRiS, 81,7% поляків вважають цю атаку не помилкою, як ствердив Трамп. Лише 10,6% підтримують його версію, а 7,7% не мають власної думки з цього приводу. Польський уряд також відкидає тлумачення Трампа, зокрема віце-прем’єр-міністр Радослав Сікорський та лідер партії Право і справедливість (PiS) Ярослав Качинський. Результати опитування показали різницю у поглядах на інцидент серед виборців різних політичних партій. Найбільше підтримки ідеї “помилки” виявили виборці Конфедерації, Громадянської коаліції та Нових лівих, тоді як виборці ПіС більш скептично ставляться до цієї версії. опитування було проведене Інститутом ринкових та соціальних досліджень IBRiS серед 1067 поляків у вересні 2025 року.
В Польщі зростає хвиля проросійських настроїв – Туск
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск закликав польських політиків не давати волі “проросійським настроям” в країні. Він вважає, що ці настрої спричинені Кремлем та викликають ворожість до України. Туск закликав політиків зупинити цю хвилю, а не піддаватися їй, вважаючи це випробуванням на патріотизм для всього польського політичного класу. У Польщу залетіли російські безпілотники, які завдали шкоди країні, а також почалися спільні російсько-білоруські навчання, що викликали занепокоєння серед політиків та населення країни.
Понад 50% поляків проти, щоб Варшава підтримувала вступ України в НАТО
Частка поляків, які виступають проти підтримки Польщею євроатлантичної інтеграції України, зросла до майже 53%. Про це свідчить опитування від IBRiS на замовлення польської газети Rzeczpospolita.
На запитання, чи має Польща підтримувати вступ України в НАТО, тільки 33,5% відповіли “так”. Водночас 52,7% виступили проти підтримки, а ще 13,8% не визначились з думкою.
ЗМІ зазначає, що думка респондентів здебільшого залежить від їхніх політичних симпатій. Наприклад, серед прихильників керівних партій схвальні відповіді дали 59%, а проти висловлювалися переважно виборці, які підтримують опозиційні Право і справедливість, ультраправу Конфедерацію та Разом (у цій групі проти висловились 74%).
Частка противників підтримки Польщею вступу України в НАТО суттєво вища серед людей віком за 50 років, жителів сільської місцевості (62%), людей без вищої освіти (71%) і в основному тих, хто вважає своє матеріальне становище незадовільним (91%). В опитуванні, що проводилося IBRiS у серпні 2023 року на замовлення Rzeczpospolita з невідкладним прийняттям України в НАТО не погоджувалися 47,7% опитаних, а схвалили б таке рішення 40%. В межах дослідження опитали 1069 респондентів.
Понад 50% поляків проти підтримання вступу України до НАТО
Частка поляків, які виступають проти підтримки Польщею євроатлантичної інтеграції України, зросла до майже 53%. Про це свідчить опитування від IBRiS на замовлення польської газети Rzeczpospolita.
На запитання, чи має Польща підтримувати вступ України в НАТО, тільки 33,5% відповіли “так”. Водночас 52,7% виступили проти підтримки, а ще 13,8% не визначились з думкою.
ЗМІ зазначає, що думка респондентів здебільшого залежить від їхніх політичних симпатій. Наприклад, серед прихильників керівних партій схвальні відповіді дали 59%, а проти висловлювалися переважно виборці, які підтримують опозиційні Право і справедливість, ультраправу Конфедерацію та Разом (у цій групі проти висловились 74%).
Частка противників підтримки Польщею вступу України в НАТО суттєво вища серед людей віком за 50 років, жителів сільської місцевості (62%), людей без вищої освіти (71%) і в основному тих, хто вважає своє матеріальне становище незадовільним (91%). В опитуванні, що проводилося IBRiS у серпні 2023 року на замовлення Rzeczpospolita з невідкладним прийняттям України в НАТО не погоджувалися 47,7% опитаних, а схвалили б таке рішення 40%. В межах дослідження опитали 1069 респондентів.
З Німеччини виїхало більше поляків, ніж прибуло – вперше з 1989-го
Згідно зі статистичними даними за 2024 рік, до Німеччини приїхало 76 320 поляків, тоді як 88 388 вирішили повернутися на батьківщину. Про це повідомляє The Times.
Це перший випадок з часу падіння Берлінської стіни, коли кількість повернень перевищила кількість емігрантів, що виїхали до Німеччини.
За понад 20 років після вступу Польщі до ЄС до Німеччини виїхали понад 2,5 млн поляків. Зараз ситуація змінилася: одним з головних факторів повернення називають динамічний розвиток польської економіки.
Розрив у зарплатах між країнами значно зменшився. У 2004 році середня річна зарплата в Німеччині становила близько 30 тис. євро, у Польщі – 6 тис. євро. Нині у Німеччині середня зарплата – 48 тис. євро, водночас у Польщі – майже 25 тис. євро.
Крім того, вартість життя в Польщі, особливо житло, харчування та догляд за дітьми, залишається значно нижчою, ніж у Німеччині.
Експерти відзначають, що економічні чинники, які раніше приваблювали поляків до Німеччини, зараз втратили свою силу.
Раніше міністр внутрішніх справ Німеччини Александер Добріндт заявив про намір посилити міграційну політику країни за прикладом Данії.
Німеччина посилить контроль над міграцією