Позначка: Населення

Рівень алкоголізму в Росії побив дев’ятирічний рекорд

У 2025 році показник вперше діагностованого алкоголізму та алкогольного психозу в Росії зріс до 56,9 випадку на 100 тис. населення, що є рекордом за минулі дев’ять років. Про це повідомляє видання Важные истории з посиланням на дані Міністерства охорони здоров’я РФ.

Порівняно з 2024 роком рівень захворюваності зріс на 30%, що є найрізкішим збільшенням за весь період спостережень. Показники зросли у 69 регіонах країни.

Найвищий рівень, як і раніше, зафіксовано на Чукотці – 391 випадок на 100 тис. населення. Цей регіон також очолює антирейтинг смертності, пов’язаної з алкоголем.

На другому місці – Пермський край із показником 288 випадків на 100 тис. населення. Там рівень зріс у 3,5 раза та став максимальним за весь час спостережень. Третє місце посів Ненецький автономний округ – 231,5 випадку на 100 тис. населення.

В Омській області кількість вперше виявлених випадків алкоголізму зросла у п’ять разів, в Астраханській – у чотири рази.

Наприкінці 2024 року на обліку в медичних закладах РФ перебували 908,1 тис. осіб із діагнозами “алкоголізм” та “алкогольний психоз”.

Зазначається, що зростання кількості вперше виявленої алкогольної залежності почалося після повномасштабного вторгнення Росії в Україну. До цього показник поступово знижувався.

Також повідомляється, що приватні наркологічні клініки в Москві фіксували збільшення кількості нових пацієнтів із алкогольною залежністю, пояснюючи це кризовими умовами та зростанням психологічного навантаження.

Після початку повномасштабної війни глава РФ Володимир Путін закликав до зниження споживання алкоголю в країні. Уряд затвердив концепцію до 2030 року, яка передбачає зменшення споживання алкоголю до 7,8 літра етилового спирту на особу проти 8,9 літра у 2023 році.

Попри це, у 2024 році продажі міцного алкоголю в Росії зросли до максимального рівня за минулі вісім років і становили 8,5 літра на душу населення.

Нагадаємо, в Росії за перші два місяці 2026 року різко подорожчала горілка. Cередня ціна за літр алкогольного напою зросла на 6,11% – з 897 до 952 рублів. Це рекордне зростання, як мінімум, з початку повномасштабної війни.

Тим часом, у різних країнах світу фіксують зниження споживання алкоголю. Дедалі більше людей не лише відмовляються від спиртного на довгі періоди, а й взагалі виключають його зі свого життя.

Вчені назвали дату, коли населення Землі досягне 12,4 мільярда

Кількість населення Землі може досягти свого піка наприкінці 2070-х років і становити понад 12 мільярдів людей. Про це йдеться у прогнозі вчених із Університету Фліндерса (Австралія), пише Daily Mail.

Нині населення нашої планети становить 8,3 мільярда людей. Виходячи з поточних тенденцій, дослідники стверджують, що кількість людей на Землі може досягти піку на рівні 12,4 мільярда до кінця 2070-х років.

“Наші розрахунки показують, що стала чисельність населення планети ближча до 2,5 мільярда людей, якщо кожен жив би в межах екологічних обмежень та за комфортних, економічно безпечних стандартів життя”, – зазначив професор, автор дослідження Корі Бредшоу.

Дослідники стверджують, що поточний шлях людства підштовхне суспільства до глибших криз. Зазначається, що якщо населення Землі досягне 11,7-12,4 мільярда осіб, це може мати руйнівний вплив на нашу планету.
Дослідження виявило “сильний” зв’язок між збільшенням чисельності населення та підвищенням глобальної температури, збільшенням екологічного сліду та вищими викидами вуглецю.

“Менше населення з меншим споживанням створює кращі результати як для людей, так і для планети”, – підкреслив Бредшоу.

Міграція врятувала демографічну ситуацію в Італії

Населення Італії вперше за 12 років перестало зменшуватися. Стабілізація відбулася завдяки міграції, попри рекордне падіння народжуваності. Про це повідомило національне статистичне агентство ISTAT, інформує Reuters.

Так, станом на 1 січня чисельність постійного населення Італії становила 58,94 млн осіб, практично без змін проти минулого року. Це перша стабілізація після 12 років скорочення населення.

“Італія залишається країною, де лише значна позитивна міграція може компенсувати переважно негативний природний приріст, а населення продовжує старіти”, – зазначили у звіті ISTAT.

Статистика свідчить, що без постійного припливу мігрантів населення країни знову почне зменшуватися, що посилить тиск на ринок праці та державні фінанси.

У 2025 році в Італії народилося 355 тис. дітей, що на 3,9% менше порівняно з попереднім роком і є найнижчим показником з часу об’єднання країни в 1861 році. Кількість смертей залишилася приблизно на рівні 652 тис., що дало негативний природний приріст близько 300 тис. осіб.
Рівень народжуваності знизився до середнього показника 1,14 дитини на жінку, що є одним із найнижчих рівнів у Європі та значно нижчим за рівень відтворення населення (2,1), що відображає пізнє батьківство та скорочення контингенту потенційних батьків. Чистий міграційний приріст у 2025 році становив 296 тис., водночас кількість прибулих з-за кордону сягнула 440 тис., тоді як еміграція різко знизилася до 144 тис., що є найнижчим рівнем, зафіксованим за останнє десятиліття. Кількість іноземних резидентів зросла на 188 тис. до 5,56 млн.

Тим часом очікувана тривалість життя після пандемії COVID-19 продовжує зростати та становить 81,7 року для чоловіків і 85,7 року для жінок. Це один із найвищих показників у країнах Європейського Союзу.

У Китаї фіксують історичний мінімум народжуваності

У 2025 році Китай постав перед безпрецедентним демографічним спадом. За офіційними даними, за рік у країні народилося лише 7,9 млн дітей – це майже вдвічі менше проти 2019 року. Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України.
Водночас смертність зросла до 11,3 млн осіб, що призвело до природного скорочення населення на 3,4 млн.
Як зазначається, загальна чисельність населення Китаю зменшилася до 1,405 млрд осіб. Відтак, спад триває вже четвертий рік поспіль, що викликає серйозне занепокоєння у влади.
Сумарний коефіцієнт народжуваності опустився нижче критичної позначки 1,0 при необхідному рівні відтворення населення 2,1. Це означає, що кожне нове покоління менш кількісне за попереднє, що створює довгострокові ризики для економіки та пенсійної системи країни.
Водночас додатковим фактором кризи стало різке скорочення кількості шлюбів. У 2025 році було зареєстровано лише близько 6 млн шлюбів, тоді як у 2018 році цей показник перевищував 10 млн.
Окрім того, скорочується і трудовий ресурс країни: чисельність населення віком 16-59 років зменшилася на 6,6 млн і становить тепер 851 млн осіб. Це може негативно вплинути на темпи економічного зростання Китаю в найближчі десятиліття.
Експерти пояснюють демографічний спад комплексом причин: високою вартістю житла, освіти та медичних послуг, зміною життєвих пріоритетів молоді, а також зростанням частки жінок, які обирають кар’єру та освіту замість створення сім’ї.
У СЗРУ відзначають, якщо тенденція збережеться, Китай може постати перд швидким старінням населення та дефіцитом робочої сили, що матиме значні економічні наслідки.

В Ірані за час конфлікту було переміщено понад три мільйони осіб

Конфлікту в Ірані призвів до того, що нині вважаються тимчасово переміщені від 600 тисяч до 1 мільйона домогосподарства, що дорівнює до 3,2 мільйонів людей. Про це сказано в прес-релізі Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (UNHCR).
Більшість людей у пошуках безпеки, за повідомленнями, тікають з Тегерана та інших великих міських районів на північ країни та в сільські райони.
Кількість внутрішньо переміщених осіб і надалі зростатиме, оскільки військові дії тривають, що свідчить про тривожне зростання гуманітарних потреб, гадають в UNHCR.
Серед постраждалих – родини біженців, які проживають в Ірані, переважно афганці, які особливо вразливі через їхнє і так нестабільне становище та обмежені мережі підтримки.
Фахівці Управління Верховного комісара ООН у справах біженців запевнили, що адаптують свої заходи щодо зростаючих потреб шляхом співпраці із національними органами влади та партнерами з метою оцінки нових потреб і посилення готовності на тлі збільшення переміщення населення.
У UNHCR наголосили на нагальній потребі захищати цивільне населення, підтримувати доступ до гуманітарної допомоги та забезпечувати відкритість кордонів “для тих, хто шукає безпеки, відповідно до міжнародних зобов’язань”.

Росіяни викрали жителів села на Сумщині – ЗМІ

Росіяни вивезли до Брянської області близько 19 жителів прикордонного села Сопич на Сумщині, які раніше відмовилися від евакуації. Їх показали на російському пропагандистському каналі. Про це поінформував Кордон. Медіа у п’ятницю, 6 березня.

Голова громади Сергій Мінаков підтвердив, що з цими людьми був втрачений зв’язок.

“Мова про близько 19 місцевих, саме стільки відмовилися від евакуації і залишалися у прикордонному селі Есманьської громади. Інтервʼю з ними показали на російському пропагандистському каналі Вєсті”, – зазначили у повідомленні.

Там мовиться, що російські військові вивезли людей у поселення десь у Брянській області, де нині всі й перебувають.
Що на відео дійсно жителі Сопича, ЗМІ підтвердили у власних джерел.
Усього в Сопичі було близько 300 жителів, втім, поступово вони виїздили із прикордонного села. Натомість 19-теро, попри всі ризики, залишилися та написали заяви на відмову від евакуації.
“У Сопичі, як і у сусідніх селах цієї ж громади Комарівці, Бобилівці, Харківці, Сидорівці російські війська не полишали спроби інфільтруватися ще з грудня минулого року. Але якщо у всіх інших селах люди вже давно не жили, то в Сопичі – лишалися цивільні”, – додали у повідомленні.
Як зазначається, ситуація з викраденням людей на територію РФ вже відбувалась на Сумщині у грудні 2025 року, це було село Грабовське Краснопільської громади. Тоді росіяни викрали близько півсотні цивільних.
Як ми вже писали, ЗСУ в коментарях ЗМІ підтвердили, що російські війська перетнули державний кордон України поблизу села Грабовське в Сумській області на кордоні з Росією та вивезли звідти понад 50 цивільних. Згодом інформацію підтвердив омбудсмен Дмитро Лубінець.
Раніше ЗМІ писали, що людей вивезли на територію РФ для проведення так званих “фільтраційних заходів”.

Росстат заявив про максимальну нерівність у РФ і видалив дані

Росстат повідомив про значне збільшення рівня нерівності в Росії, що досяг максимуму за останні 15 років, проте згодом ці дані були видалені. Про це в четвер, 5 березня, повідомляє The Moscow Times.

Як зазначає видання, згідно з початковою доповіддю Росстату про соціально-економічне становище, структурні зміни в економіці – активізація військового сектору та спад цивільного – призвели до зростання розриву у доходах. Коефіцієнт Джині, який вимірює рівень нерівномірності розподілу доходів (що нижчий показник, тим рівномірніший розподіл), у 2024 році становив 0,419, що є найвищим значенням з 2010 року. Для порівняння, 2023 року він становив 0,41, а його приріст став рекордним за всю історію спостережень з 1995 року. Хоча через день публікації ці дані зникли зі звіту, показники, що залишилися, також свідчать про зростання нерівності.

Розрив між доходами найбагатших і найбідніших зріс. Коефіцієнт фондів (показник відношення доходів 10% найбільш забезпечених та найменш забезпечених громадян) зріс до 15,8 порівняно з 15,5 роком раніше, що є максимальним значенням з 2018 року.

Найбільш забезпечені 10% росіян зосередили у своїх руках 30,8% грошових доходів минулого року (порівняно з 30,3% роком раніше). Частка найменш забезпечених 10% збільшилася лише з 1,9% до 2%. Якщо поділити населення на п’ять однакових за чисельністю груп за рівнем доходів, лише верхні 20% збільшили свою частку у загальній розподіленій масі доходів. У решті груп вона скоротилася, зазначає ЗМІ.

The Moscow Times зазначаэ, що приблизно трильйон рублів склали грошові доходи росіян за минулий рік (у середньому 74,8 тисяч рублів на особу). З урахуванням інфляції їх реальні доходи зросли на 7,7%, а наявні збільшилися на 7,4%. Проте таке зростання виявилося недостатньо помітним у споживчому секторі.

Як пояснив економіст Сергій Алексашенко, колишній заступник голови Центробанку РФ, зростання доходів характерне насамперед для тих людей, які вже досягли рівня матеріального забезпечення, за якого додаткові витрати менш значущі. У той же час у менш забезпечених верств населення збільшення доходів практично немає, що пояснює слабке зростання роздрібної торгівлі (менше 1% при майже 8% зростання доходів).

Статистика Агентства зі страхування вкладів підтверджує цей тренд: найшвидше зростають суми саме великих депозитів. У середньому розмір вкладу одному банку досяг 419 тисяч рублів. При цьому помітний приріст стався серед вкладів розміром від 3 до 10 мільйонів рублів – кількість таких вкладників збільшилася на третину за рік. Кількість вкладників із сумами від 1,4 до 3 мільйонів рублів зросла на 22,2%, а тих, хто має вклади понад 10 мільйонів, побільшало на 19,4%. Проте загальний приріст сум вкладів виявився скромнішим – лише на 8,4% за рік – хоча він і перевищив динаміку вкладів у межах застрахованих сум (до 1,4 мільйона рублів).

Видання вказує також на висновки експертів ІНП РАН: показники нерівності доходів у Росії залишаються високими, а показники концентрації багатства – вкрай високими. Регулярні соціологічні опитування Центробанку вказують збільшення частки громадян, які мають можливість здійснювати великі покупки. Водночас низка опитувань підприємств фіксує перехід населення до більш економних стратегій видатків. У другій половині 2025 року попит змістився у бік дешевших товарів і зріс інтерес до дискаунтерів та товарів власних торгових марок рітейлерів (СТМ), які зазвичай дешевші. Продаж продовольчих товарів помітно сповільнив зростання.

Нагадаємо, згідно з даними німецької розвідки (BND), західні санкції проти Росії суттєво вплинули на економіку країни. Дефіцит федерального бюджету за минулий рік виявився на 26% вищим, ніж офіційно заявлено, і становив близько 3,6% ВВП, що Кремль намагається приховати за допомогою фальсифікованої статистики.

Економіка РФ на межі прірви

Росстат доповів про максимальний рівень нерівності в РФ і видалив дані

Росстат повідомив про значне збільшення рівня нерівності в Росії, що досяг максимуму за останні 15 років, проте згодом ці дані були видалені. Про це в четвер, 5 березня, повідомляє The Moscow Times.

Як зазначає видання, згідно з початковою доповіддю Росстату про соціально-економічне становище, структурні зміни в економіці – активізація військового сектору та спад цивільного – призвели до зростання розриву у доходах. Коефіцієнт Джині, який вимірює рівень нерівномірності розподілу доходів (що нижчий показник, тим рівномірніший розподіл), у 2024 році становив 0,419, що є найвищим значенням з 2010 року. Для порівняння, 2023 року він становив 0,41, а його приріст став рекордним за всю історію спостережень з 1995 року. Хоча через день публікації ці дані зникли зі звіту, показники, що залишилися, також свідчать про зростання нерівності.

Розрив між доходами найбагатших і найбідніших зріс. Коефіцієнт фондів (показник відношення доходів 10% найбільш забезпечених та найменш забезпечених громадян) зріс до 15,8 порівняно з 15,5 роком раніше, що є максимальним значенням з 2018 року.

Найбільш забезпечені 10% росіян зосередили у своїх руках 30,8% грошових доходів минулого року (порівняно з 30,3% роком раніше). Частка найменш забезпечених 10% збільшилася лише з 1,9% до 2%. Якщо поділити населення на п’ять однакових за чисельністю груп за рівнем доходів, лише верхні 20% збільшили свою частку у загальній розподіленій масі доходів. У решті груп вона скоротилася, зазначає ЗМІ.

The Moscow Times зазначаэ, що приблизно трильйон рублів склали грошові доходи росіян за минулий рік (у середньому 74,8 тисяч рублів на особу). З урахуванням інфляції їх реальні доходи зросли на 7,7%, а наявні збільшилися на 7,4%. Проте таке зростання виявилося недостатньо помітним у споживчому секторі.

Як пояснив економіст Сергій Алексашенко, колишній заступник голови Центробанку РФ, зростання доходів характерне насамперед для тих людей, які вже досягли рівня матеріального забезпечення, за якого додаткові витрати менш значущі. У той же час у менш забезпечених верств населення збільшення доходів практично немає, що пояснює слабке зростання роздрібної торгівлі (менше 1% при майже 8% зростання доходів).

Статистика Агентства зі страхування вкладів підтверджує цей тренд: найшвидше зростають суми саме великих депозитів. У середньому розмір вкладу одному банку досяг 419 тисяч рублів. При цьому помітний приріст стався серед вкладів розміром від 3 до 10 мільйонів рублів – кількість таких вкладників збільшилася на третину за рік. Кількість вкладників із сумами від 1,4 до 3 мільйонів рублів зросла на 22,2%, а тих, хто має вклади понад 10 мільйонів, побільшало на 19,4%. Проте загальний приріст сум вкладів виявився скромнішим – лише на 8,4% за рік – хоча він і перевищив динаміку вкладів у межах застрахованих сум (до 1,4 мільйона рублів).

Видання вказує також на висновки експертів ІНП РАН: показники нерівності доходів у Росії залишаються високими, а показники концентрації багатства – вкрай високими. Регулярні соціологічні опитування Центробанку вказують збільшення частки громадян, які мають можливість здійснювати великі покупки. Водночас низка опитувань підприємств фіксує перехід населення до більш економних стратегій видатків. У другій половині 2025 року попит змістився у бік дешевших товарів і зріс інтерес до дискаунтерів та товарів власних торгових марок рітейлерів (СТМ), які зазвичай дешевші. Продаж продовольчих товарів помітно сповільнив зростання.

Нагадаємо, згідно з даними німецької розвідки (BND), західні санкції проти Росії суттєво вплинули на економіку країни. Дефіцит федерального бюджету за минулий рік виявився на 26% вищим, ніж офіційно заявлено, і становив близько 3,6% ВВП, що Кремль намагається приховати за допомогою фальсифікованої статистики.

Економіка РФ на межі прірви

Борги українців за комуналку сягнули 113 млрд

Борги українців за житлово-комунальні послуги продовжують зростати. За результатами четвертого кварталу 2025 року загальна заборгованість збільшилася на 12,5%, сягнувши 113,4 млрд грн. Про це свідчать дані Держстату.
Загалом у жовтні-грудні минулого року за житлокомпослуги українці сплатили 64,1 млрд грн, що становить 83,1% нарахованої суми у 77,1 млрд грн. Найбільше оплачувалися централізоване водопостачання і водовідведення (105,1% від нарахованих сум), тоді як найменше – постачання тепла і гарячої води (59,3%).
Тоді як заборгованість за постачання теплової енергії та гарячої води становить 38 млрд грн, що на 14,7% більше проти попереднього кварталу. Заборгованість за постачання та розподіл природного газу – 35,4 млрд грн (+26,8%), електроенергію – 17 млрд грн (+2,7%), централізоване водопостачання та водовідведення – 10,1 млрд грн (- 2,8%), управління багатоквартирним будинком – 9,5 млрд грн (+0,7%), управління побутовими відходами – 3,2 млрд грн (+0,2%).
Найвищий рівень заборгованості зафіксували у Дніпропетровській (18,3 млрд грн), Донецькій (4,1 млрд грн), Полтавській (3,4 млрд грн), Київській (2,1 млрд грн), Харківській (1,6 млрд грн), Львівській (1,3 млрд грн), Одеській (1,1 млрд грн) областях і в Києві (2,9 млрд грн).

В Росії зафіксували найнижчу народжуваність з 2006-го

Сумарний коефіцієнт народжуваності в Росії, який показує середню кількість дітей на одну жінку дітородного віку, знизився вже десятий рік поспіль за даними Росстату. У 2025 році цей коефіцієнт опустився до 1,374, що є найнижчим показником з 2006 року. Це падіння стало найбільшим з 1990-х років. Навіть заклики президента Росії Володимира Путіна народжувати більше дітей не допомогли підвищити коефіцієнт народжуваності. У 2024 році кількість народжень впала до мінімуму з 1999 року. Уряд Росії запланував підняти сумарний коефіцієнт народжуваності до 1,6 до 2030 року та до 1,8 до 2036 року за допомогою програми “сімейноцентризму”. Попри ці зусилля, чисельність населення Росії продовжує зменшуватися.