Позначка: Екологія

В Туапсе після удару по НПЗ пройшов “нафтовий дощ”

“Нафтовий дощ” пройшов у російському місті Туапс після двох українських атак. На додачу до цього, поруч у морі утворилася гігантська нафтова пляма. Про це повідомляє російське видання ASTRA, що позиціонує себе як незалежне, посилаючись на заяви жителів міста.
Зранку після повторного удару по Туапсинському НПЗ у місті почав накрапати “нафтовий дощ”.
“Все навколо вкрилося маслянистою плівкою і чорними кульками. Спочатку думали, що це звичайний пил, але потім зрозуміли, що це більш схоже на сліди згорілої нафти”, – розповіли в коментарі для ЗМІ очевидці.
Інформація про “дивні чорні кульки” в Туапсе з’явилась і в місцевих Telegram-каналах. Пабліки, на тлі заперечень правлячого режиму РФ, заявили про перевищення концентрації шкідливих речовин у повітрі. Вони також порадили підписникам не відкривати вікна, проводити вологе прибирання будинків, промивати очі, ніс і горло тощо.
В місті скасували уроки в школах і заняття в дитячих садках 20 квітня.
Оперштаб у Краснодарському краю заявив, що наслідком першого удару по Туапсинському НПЗ стала нафтова пляма площею близько 10 тисяч кв.м.
Влада регіону запевняє, що розв’язує проблему: для локалізації плями виставили бонові загородження, а у зборі нафти беруть участь екіпажі шести суден з порту Туапсе (катери та нафтозбірники).
Аналогічна робота ведеться і в гирлі річки Туапсе, куди теж потрапили нафтопродукти.

В Туапсе після удару по НПЗ пройшов "нафтовий дощ" pic.twitter.com/AVJHRU3rzw— Максим (@lipcansmaks1) April 20, 2026 Як відомо, НПЗ і порт в Туапсе атакували дрони у ніч на 16 квітня.
Вдруге за тиждень: у Туапсе після атаки палає НПЗ

У Тихому океані формується потужний Ель-Ніньйо: світ може чекати на клімати

Науковці попереджають про формування потужної кліматичної аномалії – Ель-Ніньйо – у Тихому океані, яка вже найближчими місяцями може вплинути на погодні умови по всьому світу, пише CNN.
За даними дослідників, явище може почати активно розвиватися наприкінці літа або на початку осені. При цьому існує ймовірність формування так званого супер Ель-Ніньйо 0 значно потужнішої версії, яка трапляється рідко, але має серйозніші глобальні наслідки.
Ель-Ніньйо виникає, коли температура поверхневих вод у тропічній частині Тихого океану перевищує норму щонайменше на 0,5°C. У разі «супер» явища цей показник може перевищити 2°C. Наразі під поверхнею океану вже фіксують великі маси аномально теплої води, що рухаються зі заходу на схід 0 це один із ключових сигналів наближення аномалії.
Такі зміни запускають глобальні атмосферні процеси, які впливають на опади, вітри та температуру в різних регіонах світу. Зокрема, в Австралії та частині Південної Америки зростає ризик посух і пожеж, тоді як у деяких регіонах Африки та Азії можливі сильні зливи та повені.
Крім того, Ель-Ніньйо може впливати на сезон ураганів в Атлантиці, змінюючи умови для формування тропічних штормів.
Вчені також попереджають про глобальний ефект: вивільнення тепла з океану в атмосферу може прискорити підвищення середньої температури на планеті. Якщо прогноз справдиться, 2026 або 2027 роки можуть стати найспекотнішими за всю історію спостережень.
Втім, експерти наголошують, що остаточні прогнози ще можуть змінюватися, адже весняний період традиційно ускладнює точність кліматичних передбачень.

ЗМІ оцінили втрати економіки України через європейське екомито CBAM

Європейський механізм прикордонного вуглецевого регулювання (СВАМ) призведе до суттєвих втрат для української економіки. Про це йдеться в комплексному дослідженні аналітичної агенції GMK Center, оприлюдненому напередодні.

Так, падіння ВВП лише внаслідок скорочення експорту заліза і сталі (з урахуванням ланцюгів постачання) сягне 2,1% до 2030 року. Такий прогноз різко контрастує з оцінкою Єврокомісії, яка прогнозує цей показник на рівні -0,01% ВВП.

При цьому стверджується, що ситуація різко погіршиться у 2029-2030 роках, коли тарифне навантаження зросте до 26%. Це призведе до повного припинення експорту довгого прокату і квадратної заготовки з України до 2030 року, скорочення експорту чавуну на 75% і зниження експорту плоского прокату на 30%. Це може призвести до зупинки трьох доменних печей на двох великих підприємствах із виробництва довгого прокату. Загальні втрати експорту оцінюються в $1,75 млрд до 2030 року.

“Дослідження підкреслює дискримінаційний характер CBAM для країн із нижчим рівнем доходу, які неспроможні забезпечувати державні субсидії для масштабної декарбонізації. CBAM додатково підриває інвестиційну спроможність українських металургійних підприємств, які й так потерпають від дефіциту інвестиційних ресурсів”, – підкреслили в GMK Center.

Аналітики вважають, що сукупні платежі за CBAM для українського експорту металургійної продукції у 2026-2030 роках можуть сягнути 1,2 млрд євро. Це еквівалентно капітальним інвестиціям українських меткомбінатів за два роки порівняно з $650 млн, інвестованими у 2024 році.

За оцінками GMK Center, українська економіка не зможе компенсувати втрати від CBAM до 2 млрд доларів річного експорту, 0,9 млрд доларів капітальних інвестицій та 1,6 млрд доларів податкових надходжень на рік за рахунок інших секторів через брак бізнес-моделей такого масштабу в країні.

Втрати ВВП можуть перевищити прогнозні 2,1% до 2030 року залежно від змін структури післявоєнної економіки. Наразі ВВП України підтримується військовими витратами, які фінансують міжнародні партнери, причому частка оборонних видатків перевищує 43% ВВП.

“Будь-яке скорочення таких витрат спричинить економічне стиснення, що зробить 6 млрд доларів втрат, пов’язаних із CBAM (з урахуванням ефектів для ланцюгів постачання), критичним додатковим навантаженням”, – вказано в дослідженні.

Згідно з аналізом, наразі Україна потребує перегляду оцінки Єврокомісією втрат нашої держви від CBAM, та відновлення діалогу про відтермінування зобов’язань, а також обговорення нових механізмів фінансування проєктів із декарбонізації за участі ЄС.

“Це забезпечить виживання сектору і збереження його стратегічної цінності для європейських ланцюгів постачання”, – резюмували в GMK Center.

Раніше в уряді визнали нерівні умови для українських металургів в ЄС через європейське екологічне мито СВАМ. Наша країна втрачає валютну виручку та конкурентоспроможність.

А ЗМІ повідомляли, що європейське мито CBAM вже почало витісняти Україну з ринку ЄС, адже було створено додаткові адміністративні та фінансові бар’єри.

В уряді визнали нерівні умови для українських металургів в ЄС

Український бізнес закликав уряд визначити чітку позицію щодо механізму CBAM та його впливу на експорт, зокрема через втрату валютної виручки. А у владі підтверджують, що українські та європейські металурги працюють у нерівних умовах через різний рівень державної підтримки. Про це говорили на Саміті експортерів від Forbes Ukraine, що пройшов у Києві, повідомила пресслужба групи Метінвест в понеділок, 30 березня.
Так, під час галузевої дискусії керівник офісу CEO Метінвесту Олександр Водовіз заявив, що під виглядом захисту довкілля ЄС запровадив податок, який фактично є інструментом захисту європейського ринку.
“СВАМ це фактично податок, який насправді не має стосунку до екології: це інструмент захисту європейського ринку й стимулювання їхнього експорту. У результаті ми змушені скорочувати постачання , бо не можемо там конкурувати. У той час, як інші країни захищають свої ринки, Україна недоотримує валютний виторг. Тож постає питання до уряду України: які наші спільні дії, розрахунки? Який план?”, – сказав він.
За словами Водовіза, через дію CBAM українські виробники змушені скорочувати постачання до ЄС, що обмежує їхню конкурентоспроможність на ключовому ринку.
У свою чергу віцепрем’єр-міністр Тарас Качка визнав, що умови конкуренції України та ЄС є нерівними, адже рівень фінансування дуже відрізняється.
“Європейська металургія вже близько 20 років розвивається за рахунок декарбонізації з державною підтримкою. Тоді як в Україні рівень такої підтримки був нульовим”, – зазначив він.
Крім того, європейські компанії отримують значні субсидії на “зелену” трансформацію, в той час як українські виробники мають тільки зростання витрат під час війни. Качка також підкреслив, що ринки металургії є висококонкурентними та політизованими, однак Україна веде переговори з ЄС щодо збереження прийнятних умов експорту.
Раніше ЗМІ повідомляли, що європейське мито CBAM почало витісняти Україну з ринку ЄС, адже було створено додаткові адміністративні та фінансові бар’єри.
А згідно з оцінками Федерації роботодавців України, через дію СВАМ вже у 2026 році Україна може втратити 4,6% ВВП. Також Україну чекає зменшення податкових надходжень та соціальних внесків до бюджетів та фондів усіх рівнів унаслідок скорочення ділової активності – воно може становити $2,8 млрд у 2026 році, і сягнути $3,6 млрд у 2034 році. Загальний обсяг втрат за це період може скласти $11,3 млрд. СВАМ (англ. Carbon Border Adjustment Mechanism) – це європейське мито на імпорт товарів, під час виробництва яких виділяється багато CO₂ (наприклад, сталі, цементу чи електроенергії). Його ввели в межах Європейської зеленої угоди, щоб підштовхнути промисловість ЄС швидше переходити на чистіші технології. Ідея проста: європейські заводи витрачають великі гроші на екологічні вимоги, а імпорт із країн без таких правил – ні. Тож СВАМ має вирівняти умови, щоб виробники в ЄС не програвали конкуренцію дешевшому імпорту. Механізм був розроблений Єврокомісією у 2019-2020 роках та ухвалений у 2022 році.
В середині липня 2025 року Україна подала до Єврокомісії запит на відтермінування від СВАМ для українських експортерів, а також всі необхідні для цього документи. Проте станом на 1 січня відповідне рішення в Брюсселі так і не ухвалили. Таким чином від початку року український бізнес при експорті до ЄС змушений сплачувати “вуглецеве мито”.

В ЄС попередили про екологічну загрозу через атакований танкер РФ

Італія, Франція та ще сім країн Євросоюзу звернулися до Єврокомісії з попередженням про можливу екологічну загрозу через пошкоджений російський танкер зі зрідженим природним газом. Той нині дрейфує в Середземному морі, повідомляє Reuters.
Технічний стан судна разом із характером вантажу створює серйозний ризик для навколишнього середовища.
“Небезпечний стан судна в поєднанні з характером його спеціалізованого вантажу створює безпосередню та серйозну загрозу великої екологічної катастрофи в самому серці морського простору Союзу”, – мовиться в документі.
Країни закликали Європейську комісію вжити негайних заходів для врегулювання ситуації.
За даними Міністерства транспорту Росії, танкер Арктик Метагаз, який перевозив зріджений природний газ із арктичного порту Мурманська, на початку цього місяця нібито зазнав атаки українських морських дронів, запущених з узбережжя Лівії.
Україна не брала на себе відповідальність за цей інцидент. Як відомо, 4 березня у Середземному морі спалахнув російський танкер Arctic Metagaz, який транспортував СПГ. Судно перебуває під санкціями США та Великої Британії. Стверджувалося, що причиною інциденту могла стати атака морського дрона.

Згодом Мінтранспорту РФ заявило, що танкер Arctic Metagaz нібито був атакований українськими морськими дронами, запущеними з узбережжя Лівії. Російська сторона заявила, що газ був завантажений у Мурманську та прямував до Єгипту. Правитель РФ Володимир Путін назвав “терористичною атакою” підрив газовозу.

Удар РФ по українській ГЕС загрожує водопостачанню в Молдові – Санду

Президентка Молдови Мая Санду висловила стурбованість щодо загрози для водопостачання країни через забруднення річки Дністер після атаки Росії на Новодністровську ГЕС. Про це Санду повідомила у соцмережі Х увечері в неділю, 15 березня.

У своїй заяві вона зазначила, що російський удар призвів до потрапляння нафти у води Дністра, що створює серйозні ризики для забезпечення водою населення Молдови. За словами президентки, країна оголосила про екологічну тривогу та вже вживає необхідних заходів для захисту своїх громадян, наголошуючи, що відповідальність за ці наслідки повністю лежить на Росії.

Нагадаємо, в ніч на 7 березня Росія вперше масовано атакувала Дністровську ГЕС. А 10 березня у річці Дністер було виявлено плями технічних масел у районі села Лядова Яришівської сільської територіальної громади Могилів-Подільського району Вінницької області. Забруднення поширилося вниз за течією річки, зокрема у районі села Наславча у Молдові.

В Україні подали перший позов проти росіян за екологічні збитки

Через атаку РФ у Молдові обмежили подачу воду

У Молдові встановлено режим екологічної тривоги в басейні річки Дністер на 15 днів, починаючи з 16 березня. Про це повідомляє уряд країни.
Згідно з даними моніторингу, після атаки Росії на гідроелектростанцію в Новодністровську на Дністрі з’явилася нафтова пляма, що рухається вниз за течією річки. Наразі в районі Наславча – Сороки фіксують перевищення допустимих значень за нафтопродуктами та ароматичними вуглеводнями у воді.
Щоб не допустити поширення забруднення, на Дубоссарському водосховищі встановлять додаткові загородження. Крім того, проведуть інвентаризацію водяних свердловин для їхнього можливого використання.
“Стан тривоги означає не те, що ситуація стала критичною, а те, що влада вчасно встановлює правовий механізм, який дає змогу запобігти її погіршенню”, – пояснив генеральний директор Національного центру управління в кризових ситуаціях Сергій Дьякону, додавши, що цей режим надає владі деякі важливі важелі.
Наприклад, він дає змогу вводити обмеження на забір і використання води в районах, де аналізи показують перевищення допустимих норм. У секторах, де існують ризики, місцева влада інформуватиме громадян про небезпеку використання води з річки Дністер доти, доки її параметри не повернуться в дозволені межі.
При цьому, як зазначається, вже обмежено використання води з Дністра на ділянці між Резиною і Дубоссарами, також було зупинено роботу водозабірної станції в Косеуць. Крім того, тимчасово було припинено подачу води в Наславче і Бєльцях, у Сорокському, Флорештському і Синжерейському районах.
Місцевій владі поставлено завдання протягом 48 годин забезпечити жителів альтернативними джерелами води.
“Те, що ми бачимо сьогодні на річці, – це не природна випадковість, а прямий наслідок війни”, – зі свого боку заявив міністр довкілля Георге Гайдер, наголосивши, що безпосереднім винуватцем масштабного забруднення Дністра є Російська Федерація.

На Закарпатті хімкомбінат допустив забруднення довкілля на 15 млн гривень

Закарпатське підприємство, яке спеціалізується на виготовленні деревно-вугільної продукції допустило забруднення земель хімічними речовинами під час виробництва компонентів для склеювання плит ДСП. Про це Національна поліція України повідомила на своєму сайті.
“35-річного фігуранта з-поміж керівного складу підприємства підозрюють у допущенні забруднення земель шкідливими речовинами.
Встановили обставини справи оперативники управління стратегічних розслідувань у Закарпатській області спільно слідчим слідчого відділення поліції №1 (м. Перечин) Ужгородського районного управління в Закарпатській області”, – йдеться в повідомленні.
Слідчі встановили, що відповідальна особа – директор з якості та екології підприємства – не виконав покладені на нього обов’язки.
Експертні дослідження встановили перевищення допустимих норм кислот та свинцю.
У результаті протиправних дій довкіллю було завдано збитків на понад 15 млн грн.
Поліцейські провели санкціоновані обшуки та вилучили дозвіл на викиди, дозвіл на спецводокористування, накази, посадові інструкції та іншу документацію.
Директору з якості та екології лісохімічного комбінату було повідомлено про підозру за статтею Забруднення або псування земель (ч. 1 ст. 239 Кримінального кодексу України).
Як ми вже писали, українська металургія ризикує втратити мільярди доларів і ключовий ринок збуту через повноцінне запровадження в Євросоюзі механізму транскордонного вуглецевого коригування.
Більшість українських заводів працюють на застарілому обладнанні і не мають можливостей для швидкої модернізації в умовах війни, щоб відповідати новим правилам ЄС.
На Прикарпатті викрили екозлочини на 8 млн гривень

Підрив дамби в Костянтинівці: реакція омбудсмена

Російські окупанти знищили дамбу неподалік міста Костянтинівка Донецької області. Про це повідомив уповноважений Ради з прав людини Дмитро Лубінець у Facebook.
“Росія знову свідомо створює загрозу гуманітарної катастрофи. Цього разу росіяни опублікували кадри знищення дамби поблизу Костянтинівки Донецької області”, – зазначив Лубінець.
Він додав, що такі дії росіян можуть призвести до:

  • підтоплення населених пунктів;
  • руйнування критичної інфраструктури та систем життєзабезпечення;
  • знищення доріг і мостів;
  • втрати людьми будинків і засобів для існування;
  • отруєння води і ґрунтів, загибелі цілих екосистем.

    • “Росіяни граються життями людей, ніби їм можна все. Наче ніколи не буде покарання”, – обурився Лубінець.
    Омбудсмен нагадав, що дамби користуються особливим захистом у рамках гуманітарного права і їхнє знищення категорично заборонено.
    “Такі дії Росії – це воєнний злочин і грубе порушення Женевських конвенцій. Я вже направив відповідні листи до ООН з вимогою зафіксувати цей факт і надати чітку міжнародну правову оцінку діям держави-агресора”, – додав він.

    Росія підірвала дамбу під Костянтинівкою pic.twitter.com/cgmeeqnXSB— Максим (@lipcansmaks1) February 27, 2026 Раніше проєкт DeepState зазначав, що росіяни скинули на дамбу під Костянтинівкою тритонний КАБ. У результаті вода дійшла до траси Дружківка – Костянтинівка.
    Росія атакує Костянтинівку фосфорними боєприпасами

    Україна втратить до $5 млрд через нове екомито Європи – ЗМІ

    Українська металургія ризикує втратити мільярди доларів і ключовий ринок збуту через повноцінне запровадження в Євросоюзі механізму транскордонного вуглецевого коригування (CBAM). Про це пише LIGA.net.
    Вказано, що нове екологічне мито вже почало діяти і для України. І попри те, що наша держава має право на відтермінування, домовитися про нього поки не вдалося.
    Про перші наслідки вже заявляють металургійні підприємства. Зокрема, АрселорМіттал Кривий Ріг закрив один із прокатних цехів, пояснивши це зростанням витрат через CBAM. Податок у ЄС може сягати 86-100 євро за тонну викидів, тоді як в Україні плата за викиди становить близько 30 грн за тонну.
    За оцінкою GMK Center, Україна може втратити до $5 млрд експортних доходів протягом п’яти років. Проблема в тому, що більшість українських заводів працюють на застарілому обладнанні, а можливостей для швидкої модернізації в умовах війни немає.
    Експерти наголошують: єдиний реальний шлях зменшити CBAM-платежі – масштабна модернізація. Але, за словами аналітика Dragon Capital Дениса Сакви, повна декарбонізація потребує мільярдних інвестицій і років роботи – наразі для українських компаній це недоступно.
    Ситуацію ускладнює і структура експорту: близько 80% українського металу постачається саме до ЄС, а металургія разом із гірничодобувною галуззю формує близько 7% ВВП, 15% експорту та до 30% вантажообігу транспорту. У компанії Метінвест зазначають: українські виробники перебувають у гірших умовах, ніж інші експортери до ЄС, і не мають альтернативних потужностей для перерозподілу продукції з високими викидами на треті ринки.
    У компанії наголошують: для України критично важливо добитися від ЄС особливого або перехідного режиму застосування CBAM.
    В уряді підтверджують, що діалог із Єврокомісією триває, а українська сторона аналізує документи щодо впливу механізму на економіку. Також планується зустріч із єврокомісаром з питань клімату Вопке Гукстрою. Однак конкретні строки поки не називають. Тим часом до можливих втрат готуються не лише металурги: під дію CBAM також потрапляють цементна, хімічна галузі, виробники алюмінію та електроенергії.
    “Без системних рішень і фінансової підтримки ризик втрати ринку ЄС може перерости у масштабні економічні наслідки для країни”, – попереджають журналісти.
    Відомо, що у новій пропозиції Єврокомісії щодо посилення механізму CBAM досі не передбачено винятку для України, попри війну. У ЄК заявили, що вплив СВАМ на українську економіку буде “мінімальним”. Але ці оцінки є відірваними від реальності, каже директор GMK Center та голова Комітету промислової екології EBA Станіслав Зінченко: Україна залишається найбільшим експортером CBAM-товарів до ЄС за фізичними обсягами. Загалом же CBAM-товари забезпечують близько 2% українського ВВП.
    У свою чергу амбасадор українського бізнесу, економічний експерт Андрій Забловський заявляв, що попри формальну відмову Єврокомісії відтермінувати введення екомита СВАМ для України, наша держава все ще має повне і законне право на таке відтермінування, тож має активізувати переговори з Єврокомісією, щоб це право реалізувати.
    Раніше ЗМІ повідомляли, що європейське мито CBAM почало витісняти Україну з ринку ЄС, адже було створено додаткові адміністративні та фінансові бар’єри.
    А згідно з оцінками Федерації роботодавців України, через дію СВАМ вже у 2026 році Україна може втратити 4,6% ВВП. Також Україну чекає зменшення податкових надходжень та соціальних внесків до бюджетів та фондів усіх рівнів унаслідок скорочення ділової активності – воно може становити $2,8 млрд у 2026 році, і сягнути $3,6 млрд у 2034 році. СВАМ (англ. Carbon Border Adjustment Mechanism) — це європейське мито на імпорт товарів, під час виробництва яких виділяється багато CO₂ (наприклад, сталі, цементу чи електроенергії). Його ввели в межах Європейської зеленої угоди, щоб підштовхнути промисловість ЄС швидше переходити на чистіші технології. Ідея проста: європейські заводи витрачають великі гроші на екологічні вимоги, а імпорт із країн без таких правил – ні. Тож СВАМ має вирівняти умови, щоб виробники в ЄС не програвали конкуренцію дешевшому імпорту. Механізм був розроблений Єврокомісією у 2019-2020 роках та ухвалений у 2022 році.
    В середині липня 2025 року Україна подала до Єврокомісії запит на відтермінування від СВАМ для українських експортерів, а також всі необхідні для цього документи. Проте станом на 1 січня відповідне рішення в Брюсселі так і не ухвалили. Таким чином від початку року український бізнес при експорті до ЄС змушений сплачувати “вуглецеве мито”.