Молдова остаточно виходить із СНД – президентка Мая Санду підписала відповідні документи, пише Moldpres.
Повідомляється, що президентка Молдови Майя Санду підписала укази про денонсацію Статуту та основоположних договорів Співдружності незалежних держав. Документи були опубліковані в Monitorul Oficial і набули чинності. Прессекретар МЗС республіки повідомила, що після публікації цих документів міністерство офіційно повідомить СНД, і угоди втратить чинність через 12 місяців.
Позначка: Майя Санду
Санду денонсувала ключові угоди Молдови по СНД
Президент Молдови Мая Санду підписала укази про денонсацію основоположних угод Співдружності незалежних держав (СНД), що ознаменувало фінальний етап виходу країни з організації. Про це напередодні повідомило видання Newsmaker.
“Документи передбачають денонсацію угоди про створення СНД, протоколу до неї та статуту співдружності. Закони набули чинності 8 квітня після публікації в Офіційному моніторі”, – йдеться у повідомленні.
В уряді Молдови наголосили, що цей крок є логічним продовженням курсу на європейську інтеграцію. А МЗС заявило, що основоположні принципи СНД більше не дотримуються.
Згідно з правилами СНД, держава-член має право вийти зі співдружності, і про такий намір вона повідомляє письмово за 12 місяців до виходу.
Як відомо, ще в 2023 році Молдова розпочала вихід із кількох десятків договорів у рамках СНД, які суперечили національним інтересам або заважали руху країни до ЄС.
А в січні цього року стало відомо, що Молдова запустила денонсацію основих угод, які забезпечували її членство в СНД.
Зрештою, 2 квітня парламент Молдови підтримав денонсацію основоположних угод СНД.
Молдова готова долучитись до “коаліції рішучих”- Санду
Молдова готова долучитися до “коаліції рішучих”. Про це оголосила президентка Молдови Мая Санду після засідання Національної ради безпеки, передає Newsmaker.
Санду попросили прокоментувати заяву президента Франції Емманюеля Макрона, який привітав рішення Молдови приєднатися до “коаліції рішучих” для допомоги Україні.
Вона уточнила, що Молдова поки що лише висловила готовність долучитися.
“Молдова висловила готовність брати участь у цій “коаліції рішучих”. Хочу нагадати, що ми вже надаємо підтримку Україні, проводимо навчання саперів. І це саме те, що ми можемо робити і що ми запропонували, якщо члени “коаліції рішучих” ухвалять рішення про приєднання нашої країни”, – зазначила Санду.
Вона наголосила, що участь у коаліції не суперечить Конституції Молдови.
“Важливо, щоб ми теж були частиною цих зусиль. Як я вже говорила, наші фахівці можуть проводити навчання та брати участь у розмінуванні, якщо війна в Україні закінчиться”, – додала президентка.
Санду також повідомила, що запит Молдови ще мають розглянути інші учасники коаліції.
Удар РФ по українській ГЕС загрожує водопостачанню в Молдові – Санду
Президентка Молдови Мая Санду висловила стурбованість щодо загрози для водопостачання країни через забруднення річки Дністер після атаки Росії на Новодністровську ГЕС. Про це Санду повідомила у соцмережі Х увечері в неділю, 15 березня.
У своїй заяві вона зазначила, що російський удар призвів до потрапляння нафти у води Дністра, що створює серйозні ризики для забезпечення водою населення Молдови. За словами президентки, країна оголосила про екологічну тривогу та вже вживає необхідних заходів для захисту своїх громадян, наголошуючи, що відповідальність за ці наслідки повністю лежить на Росії.
Нагадаємо, в ніч на 7 березня Росія вперше масовано атакувала Дністровську ГЕС. А 10 березня у річці Дністер було виявлено плями технічних масел у районі села Лядова Яришівської сільської територіальної громади Могилів-Подільського району Вінницької області. Забруднення поширилося вниз за течією річки, зокрема у районі села Наславча у Молдові.
В Україні подали перший позов проти росіян за екологічні збитки
Санду позбавила громадянства 9 посадовців з Придністров’я
Президент Майя Санду позбавила молдавського громадянства дев’ятьох придністровців — колишніх і нинішніх представників влади невизнаної ПМР. Указ про це Санду підписала напередодні зустрічі політичних представників Кишинева та Тирасполя, про яку сторони домовились після тривалої паузи. Про це повідомляє місцеве видання NewsMaker.
Санду підписала указ про позбавлення громадянства дев’яти придністровців напередодні зустрічі в Тирасполі віце-прем’єра з реінтеграції Валерія Ківеря та зовнішньополітичного представника Придністров’я Віталія Ігнатьєва.
25 лютого Майя Санду підписала указ про позбавлення громадянства дев’яти придністровців:
В указі йдеться про те, що цих дев’ять осіб позбавили громадянства за вчинення особливо тяжких діянь, що завдають шкоди Молдові.
Радник президента з національної безпеки Станіслав Секрієру додав, що особи, позбавлені громадянства, діяли “на користь іноземної держави, яка порушує нейтралітет нашої країни та веде агресивну війну проти сусідньої держави Україна”.
Варто зазначити, що у Молдові заборонено позбавляти громадянства, якщо людина в результаті залишається без будь-якого громадянства. Однак, згідно з новим законом Про громадянство, який нещодавно набув чинності, з цієї норми є винятки. Зокрема, за вчинення особливо тяжких діянь, що завдають шкоди Молдові, людину можна позбавити громадянства, навіть якщо внаслідок цього вона стане апатридом.
Колишній депутат Верховної ради невизнаної ПМР, політичний аналітик Анатолій Дірун вважає, що позбавлення громадянства – це нова тактика Кишинева та “частина плану реінтеграції, про який раніше говорив віце-прем’єр Валеріу Ківер”. Інформація про план реінтграції країни, який розробляє уряд Молдови разом із Євросоюзом та США, з’явилася на початку грудня 2025 року. Але влада тоді відмовилася розкривати деталі плану, стверджуючи, що це може «нашкодити кінцевому результату». Пізніше Ківер заявив, що будь-який план на цьому етапі не реалізуємо, при цьому реінтеграція залишається стратегічною метою Молдови.
Нові «ноти» у відносинах Кишинева та Тирасполя відзначив і колишній постпред Молдови в ООН та Раді Європи, політичний аналітик Олексій Тулбуре. За його словами, Кишинів почав діяти рішучіше.
У Румунії відповіли на заяви Молдови про можливе об’єднання країн
У Румунії заявили, що готові обговорити з Молдовою об’єднання двох країн, якщо Кишинів розглядатиме такий варіант. Про це заявив радник президента Румунії зі зв’язків з румунами в діаспорі, депутат Європарламенту Євген Томак, коментуючи в інтерв’ю Calea Europeana відповідну заяву президентки Молдови Маї Санду.
“На мій погляд, будь-який добросовісний румун, незалежно від того, на якому боці Пруту він проживає, розглядає питання об’єднання двох держав як природний процес”, – сказав євродепутат.
За його словами, Бухарест в будь-який момент готовий сісти за стіл переговорів і серйозно обговорити сценарій об’єднання, але тільки в разі якщо Республіка Молдова вважатиме це прийнятним.
“Це їхнє право вирішувати своє майбутнє”, – додав Томак.
На запитання, чи готова Румунія до сценарію возз’єднання, зокрема з погляду необхідної підтримки з боку партнерів по Європейському Союзу, союзників по НАТО та стратегічного партнера США, радник президента стверджує, що “всі наші партнери знають, що і в Румунії, і в Республіці Молдова живе один і той самий народ”.
Він нагадав, що у 2018 році Румунія одноголосно ухвалила декларацію, у якій висловила готовність у будь-який час обговорити з Молдовою тему об’єднання двох держав. Це офіційна позиція румунської держави, яка відтоді не змінювалася.
“З іншого боку, ми повинні враховувати реалії часу, в якому ми живемо, а саме те, що в Республіці Молдова відбувся масштабний процес дерадянізації, але він не досяг зрілості, яка б дозволила політичній еліті розглядати проблему об’єднання з іншого кута зору, ніж той, що застосовується зараз у Кишиневі”, – наголошує політик.
Він додав, що Румунія цілком підтримує євроінтеграцію Молдови. А ще 50% молдован мають румунський паспорт.
Санду заявила про готовність проголосувати за об’єднання Молдови та Румунії
Президент Молдови Мая Санду проголосувала б за об’єднання її країни та Румунії, якби відбувся відповідний референдум. Про це глава держави заявила в подкасті британських журналістів.
За її словами, з огляду на велику кількість людей, які підтримували рух національного відродження у 1980-х роках, на той час, ймовірно, можна було б провести референдум за об’єднання з Румунією.
“Наприкінці 1980-х років відбувалися національні відроджувальні рухи і, звичайно, проходили дискусії про возз’єднання з Румунією, оскільки Молдова раніше була частиною Румунії. Але на той час ми не могли знати, скільки людей проголосували б, оскільки референдум не проводився”, – зазначила вона.
Водночас на запитання, чи підтримує вона об’єднання з Румунією, Санду відповіла ствердно.
“Якби ми провели референдум, я б проголосувала за об’єднання з Румунією”, – сказала вона.
Свій вибір голова країни пояснила геополітичною ситуацією навколо Молдови та загалом у світі.
“Такій країні, як Молдова, стає все складніше виживати, існувати як демократія, як суверенна країна. Але як президент Молдови я розумію, що немає більшості, яка б підтримувала об’єднання з Румунією, але є більшість, яка підтримує вступ до ЄС, і ми працюємо над досягненням цієї мети. Це набагато реалістичніша мета, яка допомагає нам захистити наш суверенітет”, – пояснила вона свою думку.
Мая Санду проголосувала б за об'єднання її країни та Румунії, якби відбувся відповідний референдум pic.twitter.com/RubaQX1yYp— Максим (@lipcansmaks1) January 12, 2026 Як ми вже писали, в Молдові провели нові обшуки у справі про підготування масових заворушень під час парламентських виборів.
ЄС відкрив технічні перемови щодо трьох кластерів з Молдовою
Зеленський і Санду провели переговори у Гаазі
Президент України Володимир Зеленський провів зустріч із президентом Молдови Маєю Санду в місті Гаага в Нідерландах. Про це повідомила пресслужба українського лідера у вівторок, 16 грудня.
Вказано, що Зеленський подякував за підтримку з боку Молдови й готовність до розвитку співпраці. Лідери обговорили можливі напрями партнерства та узгодили наступні контакти.
“Президент України розповів про перебіг переговорів з американськими та європейськими партнерами, спрямованих на досягнення достойного миру, гарантування безпеки та відновлення України після закінчення війни”, – йдеться у повідомленні.
Також Зеленський і Санду обговорили продовження тиску на Росію та протидію всім можливим проявам російських загроз.
Окрему увагу було приділено спільному шляху до членства у Євросоюзі. Президент наголосив, що подальший прогрес України та Молдови має бути одночасним і тісно скоординованим.
Відомі деталі візиту Зеленського до Нідерландів
Президент Володимир Зеленський у вівторок, 16 грудня, проведе зустрічі з прем’єр-міністром Нідерландів Діком Схоофом та президенткою Молдови Маєю Санду в Нідерландах. Про це повідомив речник глави держави Сергій Никифоров, передає Укрінформ.
Програмою візиту Зеленського до Нідерландів передбачені зустрічі з президенткою Молдови Маєю Санду, прем’єр-міністром Нідерландів Діком Схоофом і аудієнція з королем Нідерландів Віллемом-Александром.
Очікується, що український лідер виступить перед Палатою представників та Сенатом парламенту Нідерландів, а також разом зі Схоофом, Санду та генеральним секретарем Ради Європи Аленом Берсе візьме участь у Дипломатичній конференції високого рівня.
Програмою перебування у Нідерландах президента України також передбачене відвідання Військового реабілітаційного центру Аарденбурґ.
Новий уряд Молдови склав присягу
Александр Мунтяну очолив уряд Молдови після того, як присягнув на вірність країні під час церемонії у присутності президента Маї Санду та спікера парламенту Ігоря Гросу. Президент Санду закликала уряд до завершення реформ та програм, спрямованих на вступ до ЄС, наголосивши на необхідності сміливих кроків для економічного розвитку. Мунтяну, який проживав український бізнесмен, було підтримано парламентом, хоча лише однією партією PAS. Також було повідомлено, що ексдепутата Кормишкіна та її сім’ю вилучили з літака в Кишиневі.