Забруднення навколишнього середовища

Під атакованою Усть-Лугою виявили величезну нафтову пляму – ЗМІ

Нафтову пляму площею в десятки квадратних кілометрів виявили в російському порту Усть-Луга. Про це повідомляє російське незалежне видання ASTRA, посилаючись на свої джерела в МНС Росії.
Витягнутий шлейф нафтової плями розміром 1,5 на 3 морські милі (приблизно 15,4 км²) виявили в акваторії РФ в Балтійському морі.
Пляму з нафтопродуктами помітили ще 31 березня в районі якорної стоянки №10А. Джерело забруднення невідоме, проводиться перевірка.
Згідно з відкритими даними, – це місце скупчення танкерів перед портом. Там судна зазвичай чекають на заходження. Схоже, джерелом забруднення був один із нафтових танкерів.
Увечері 1 квітня жителі міста Сосновий Бор скаржилися на забруднення на пляжі Липово.
У соцмережах з’явилися кадри з чорною піною та смугами невідомої речовини, а також мертвими птахами.
В комітеті держкомнагляду Ленінградської області заявили, що розливу з нафтоналивних терміналів в Усть-Лузі не фіксували.

На Багамах в крові акул виявили кокаїн і кофеїн

Міжнародна група дослідників виявили сліди кокаїну, кофеїну та знеболювальних препаратів у крові акул на Багамських островах, повідомляє Science Alert. Йдеться не про поведінкові зміни тварин, а про наслідок зростаючого забруднення океану, яке дедалі сильніше впливає на морські екосистеми.
Дослідження проводили науковці з Багам, Бразилії та Чилі, які проаналізували зразки крові 85 акул, виловлених поблизу острова Ельютера. У 28 із них виявили сліди різних речовин. Найчастіше фіксували кофеїн, але у двох випадках у крові було знайдено і кокаїн.
За словами біолога Наташа Восннік з Федерального університету Парани, акули можуть випадково контактувати з наркотиками, досліджуючи незнайомі об’єкти у воді. Зокрема, не виключено, що хижаки кусають пакети з кокаїном, які потрапляють у море.
Крім наркотиків, у зразках також виявили лікарські препарати – ацетамінофен і диклофенак. Це підтверджує, що океан дедалі більше накопичує фармацевтичні та хімічні забруднювачі, які потрапляють туди разом зі стічними водами.
Дослідники зазначають, що акули були виловлені поблизу популярних туристичних і дайвінг-локацій. Однією з можливих причин забруднення називають неочищені стоки з круїзних суден і загальне зростання туристичної активності. Подібні проблеми вже фіксувалися і в інших регіонах – зокрема, раніше сліди кокаїну знаходили у акул біля узбережжя Бразилії.
Вперше в історії досліджень у акул було зафіксовано кофеїн, а також уперше підтверджено наявність кокаїну саме в акул на Багамах.
Поки що науковці не можуть точно сказати, як саме ці речовини впливають на здоров’я морських хижаків. Втім, попередні дані вказують на підвищений рівень стресу та збільшення енергозатрат організму, який намагається вивести токсини.
Автори дослідження закликають посилити контроль за очищенням стічних вод і глибше вивчити вплив фармацевтичного забруднення на морське життя.

Забруднення Дністра: у Молдові виявили нові нафтові плями і мертвих птахів

У понеділок, 23 березня, на півночі Молдови зафіксували нові нафтові плями, а також знайшли загиблих птахів. Про це повідомив міністр навколишнього середовища Георге Хаждер, передає Newsmaker.

За словами міністра, забруднення продовжує надходити з верхньої течії річки. Для уповільнення поширення забруднення було встановлено сім додаткових фільтрів поблизу села Аріонешти.

“Зараз перебуваю на мосту у селі Унгур Окницького району. Ми спостерігаємо нові нафтові плями, які продовжують надходити з верхньої течії річки”, – заявив Хаждер.

Міністр також повідомив, що Україна вже ліквідувала джерело забруднення. Однак походження нових плям, ймовірно, пов’язане з залишками нафти в останньому відстійнику.

Спеціалісти Національного агентства безпеки харчових продуктів (ANSA) наразі працюють над встановленням причин загибелі двох знайдених птахів, повідомляє ЗМІ.

Ситуацію із забрудненням річки та подальші заходи для його ліквідації буде розглянуто на спільній зустрічі експертів та екологів.

Нагадаємо, у ніч проти 7 березня Росія масовано атакувала Дністровську ГЕС. 10 березня у річці Дністер було виявлено плями технічних масел. Забруднення поширилося вниз за течією річки, зокрема у районі села Наславча у Молдові. Президентка Молдови Мая Санду висловила стурбованість щодо загрози для водопостачання країни. 15 березня уряд Молдови ввів режим екологічної тривоги у басейні річки Дністер на 15 діб.

Наслідки атаки РФ: нафтові плями у Дністрі виявили в трьох областях

Після ракетно-дронової атаки РФ на об’єкти енергетичної інфраструктури 7 березня у річці Дністер зафіксували забруднення нафтопродуктами. Маслянисті плями виявили на території Чернівецької, Вінницької та Одеської областей уздовж течії річки. Про це повідомила заступниця міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Ірина Овчаренко.
Мова не про суцільну пляму, а про окремі скупчення маслянистих фрагментів, які рухаються вниз за течією Дністра.
Факт забруднення було зафіксували 10 березня. Після цього українські служби спільно з молдовськими партнерами провели оперативні консультації та розробили план спільних дій для локалізації наслідків.
Зокрема, в районі населених пунктів Оксанівка на Вінниччині та Сороки в Республіці Молдова встановлюють бонові загородження, щоб стримати поширення забруднення. До робіт залучені підрозділи ДСНС і місцеві служби. Попри сильну течію та складні погодні умови, які місцями пошкоджували бонові лінії, ситуація залишається контрольованою.
“За результатами аналізів ми фіксуємо перевищення вмісту нафтопродуктів у воді приблизно у 2,5 раза. Лабораторні дослідження підтверджують наявність нафтопродуктових речовин, однак наразі неможливо точно визначити їх походження – чи це ракетне паливо, чи інші технічні нафтопродукти”, – пояснила Овчаренко.
Окрему увагу приділяють нижній течії Дністра, насамперед ділянкам поблизу водозаборів, що забезпечують питною водою великі міста. За оцінками фахівців, від місця виявлення забруднення до водозабору Одеси вода рухається близько восьми діб. Упродовж цього часу забруднюючі речовини природно розбавляються, однак підприємствам водопостачання вже рекомендовано посилити доочистку води.
Овчаренко зауважила, що цей випадок має транскордонний характер, адже Дністер є важливим джерелом водопостачання як для українських, так і для молдовських міст, зокрема Одеси та Кишинева. Саме тому Україна та Молдова координують подальші дії в межах Комісії зі сталого використання та охорони басейну річки Дністер. Зокрема, готують спільні звернення до міжнародних організацій щодо оцінки екологічних наслідків російських атак.

Україна і Молдова спільно локалізують забруднення Дністра після атаки РФ

На Закарпатті хімкомбінат допустив забруднення довкілля на 15 млн гривень

Закарпатське підприємство, яке спеціалізується на виготовленні деревно-вугільної продукції допустило забруднення земель хімічними речовинами під час виробництва компонентів для склеювання плит ДСП. Про це Національна поліція України повідомила на своєму сайті.
“35-річного фігуранта з-поміж керівного складу підприємства підозрюють у допущенні забруднення земель шкідливими речовинами.
Встановили обставини справи оперативники управління стратегічних розслідувань у Закарпатській області спільно слідчим слідчого відділення поліції №1 (м. Перечин) Ужгородського районного управління в Закарпатській області”, – йдеться в повідомленні.
Слідчі встановили, що відповідальна особа – директор з якості та екології підприємства – не виконав покладені на нього обов’язки.
Експертні дослідження встановили перевищення допустимих норм кислот та свинцю.
У результаті протиправних дій довкіллю було завдано збитків на понад 15 млн грн.
Поліцейські провели санкціоновані обшуки та вилучили дозвіл на викиди, дозвіл на спецводокористування, накази, посадові інструкції та іншу документацію.
Директору з якості та екології лісохімічного комбінату було повідомлено про підозру за статтею Забруднення або псування земель (ч. 1 ст. 239 Кримінального кодексу України).
Як ми вже писали, українська металургія ризикує втратити мільярди доларів і ключовий ринок збуту через повноцінне запровадження в Євросоюзі механізму транскордонного вуглецевого коригування.
Більшість українських заводів працюють на застарілому обладнанні і не мають можливостей для швидкої модернізації в умовах війни, щоб відповідати новим правилам ЄС.
На Прикарпатті викрили екозлочини на 8 млн гривень

В Україні запустили перший датчик моніторингу якості повітря

В Україні встановили перший індикативний датчик моніторингу якості повітря у місті Новояворівськ Яворівського району Львівської області. Датчик закупили в межах українсько-фінського проєкту інституційної співпраці UFAIR. Про це повідомило Міністерство економіки, довкілля і сільського господарства.
У межах проєкту передбачено закупівлю шести індикативних датчиків та двох референтних пунктів спостережень, що відповідають вимогам ЄС, а також реалізацію заходів із посилення інституційної спроможності партнерів.

Мета – створення сучасної системи моніторингу забруднення повітря та гармонізація українських стандартів із європейськими.

Заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Ігор Зубович зазначив, що введення датчика в експлуатацію є практичним кроком у розбудові національної системи спостереження за якістю повітря.

Встановлення датчика та навчання персоналу відбулися в межах проєкту UFAIR, який фінансується Міністерством закордонних справ Фінляндії.

Вчені дослідили забруднення атмосфери від ракетних запусків

Нове дослідження посилює занепокоєння щодо зростаючого впливу комерційних космічних польотів на верхні шари атмосфери, повідомляє Ars Technica. Вчені вперше змогли простежити та виміряти забруднення, спричинене руйнуванням конкретної ракети на висоті приблизно 80-110 кілометрів над Землею.
Йдеться про частину ракети Falcon компанії SpaceX, яка 19 лютого 2025 року втратила керування під час входження в атмосферу після запуску супутників Starlink. Унаслідок руйнування в атмосфері утворився шлейф забруднення, який зафіксували спостерігачі в Північній Європі.
За словами провідного автора дослідження Робіна Вінга з Інституту атмосферної фізики імені Лейбніца, концентрація частинок була достатньою для високоточного аналізу та моделювання їхнього поширення. Зокрема, дослідники змогли відстежити наявність літію та інших елементів у верхніх шарах атмосфери.
Науковці наголошують, що зміни в цьому регіоні можуть впливати на стратосферу, де відбуваються процеси, пов’язані з озоновим шаром і кліматом. Ще донедавна людська діяльність майже не зачіпала ці висоти. В результаті кліматичні наслідки чекатимуть і країни, що взагалі не запускають жодних ракет.
Дослідження прогнозує різке зростання викидів від супутників, що згоряють під час повернення в атмосферу. За деякими оцінками, до 2040 року на орбіті може перебувати до 60 тисяч супутників, що означатиме повторні входження в атмосферу кожні один-два дні та потрапляння до верхніх шарів атмосфери до 10 тисяч тонн оксиду алюмінію щороку.
Такі аерозолі можуть підвищити температуру окремих ділянок верхньої атмосфери приблизно на 1,5°C протягом кількох років, що здатне вплинути на циркуляцію повітря, хімію озону та формування висотних хмар.
Питання забруднення від космічної діяльності також обговорювалося на конференції European Geosciences Union у Відні. Дослідники попереджають, що зростання кількості запусків, потенційно до 2000 на рік, може призвести до втрати близько 3% озонового шару в разі активного використання твердопаливних ракет із високим вмістом хлору та чорного вуглецю.

На Гайсинщині зафіксували масовий мор риби

На Вінниччині виникла ситуація з масовим мором риби у річці Соб через скидання невідомих речовин у воду з території місцевого підприємства. Прокуратура розпочала розслідування цього випадку як кримінальне правопорушення. Встановлено, що риба загинула через потрапляння шкідливих речовин у водойму з промислового майданчика підприємства. Проводяться слідчі дії для встановлення винних осіб та запобігання подібним ситуаціям у майбутньому. Також надійшло повідомлення про масову загибель риби в іншій водоймі в Одеській області.

На Одещині зафіксували масову загибель риби у рожевій водоймі

У Одеському рибоохоронному патрулі отримали повідомлення про масову загибель риби у водоймі в селі Жеребкове Подільського району. Під час огляду води вони помітили, що молода карася сріблястого загинула, а вода мала незвичайний яскраво-рожевий колір. Фахівці склали акт про стан водойми і взяли проби води для лабораторних досліджень, щоб встановити причину загибелі риби. Рибоохоронний патруль продовжує відстежувати ситуацію на водоймі, а екологічна інспекція також займається розслідуванням цього випадку.