Металургія – Антикор

ЗМІ оцінили втрати економіки України через європейське екомито CBAM

Європейський механізм прикордонного вуглецевого регулювання (СВАМ) призведе до суттєвих втрат для української економіки. Про це йдеться в комплексному дослідженні аналітичної агенції GMK Center, оприлюдненому напередодні.

Так, падіння ВВП лише внаслідок скорочення експорту заліза і сталі (з урахуванням ланцюгів постачання) сягне 2,1% до 2030 року. Такий прогноз різко контрастує з оцінкою Єврокомісії, яка прогнозує цей показник на рівні -0,01% ВВП.

При цьому стверджується, що ситуація різко погіршиться у 2029-2030 роках, коли тарифне навантаження зросте до 26%. Це призведе до повного припинення експорту довгого прокату і квадратної заготовки з України до 2030 року, скорочення експорту чавуну на 75% і зниження експорту плоского прокату на 30%. Це може призвести до зупинки трьох доменних печей на двох великих підприємствах із виробництва довгого прокату. Загальні втрати експорту оцінюються в $1,75 млрд до 2030 року.

“Дослідження підкреслює дискримінаційний характер CBAM для країн із нижчим рівнем доходу, які неспроможні забезпечувати державні субсидії для масштабної декарбонізації. CBAM додатково підриває інвестиційну спроможність українських металургійних підприємств, які й так потерпають від дефіциту інвестиційних ресурсів”, – підкреслили в GMK Center.

Аналітики вважають, що сукупні платежі за CBAM для українського експорту металургійної продукції у 2026-2030 роках можуть сягнути 1,2 млрд євро. Це еквівалентно капітальним інвестиціям українських меткомбінатів за два роки порівняно з $650 млн, інвестованими у 2024 році.

За оцінками GMK Center, українська економіка не зможе компенсувати втрати від CBAM до 2 млрд доларів річного експорту, 0,9 млрд доларів капітальних інвестицій та 1,6 млрд доларів податкових надходжень на рік за рахунок інших секторів через брак бізнес-моделей такого масштабу в країні.

Втрати ВВП можуть перевищити прогнозні 2,1% до 2030 року залежно від змін структури післявоєнної економіки. Наразі ВВП України підтримується військовими витратами, які фінансують міжнародні партнери, причому частка оборонних видатків перевищує 43% ВВП.

“Будь-яке скорочення таких витрат спричинить економічне стиснення, що зробить 6 млрд доларів втрат, пов’язаних із CBAM (з урахуванням ефектів для ланцюгів постачання), критичним додатковим навантаженням”, – вказано в дослідженні.

Згідно з аналізом, наразі Україна потребує перегляду оцінки Єврокомісією втрат нашої держви від CBAM, та відновлення діалогу про відтермінування зобов’язань, а також обговорення нових механізмів фінансування проєктів із декарбонізації за участі ЄС.

“Це забезпечить виживання сектору і збереження його стратегічної цінності для європейських ланцюгів постачання”, – резюмували в GMK Center.

Раніше в уряді визнали нерівні умови для українських металургів в ЄС через європейське екологічне мито СВАМ. Наша країна втрачає валютну виручку та конкурентоспроможність.

А ЗМІ повідомляли, що європейське мито CBAM вже почало витісняти Україну з ринку ЄС, адже було створено додаткові адміністративні та фінансові бар’єри.

В уряді визнали нерівні умови для українських металургів в ЄС

Український бізнес закликав уряд визначити чітку позицію щодо механізму CBAM та його впливу на експорт, зокрема через втрату валютної виручки. А у владі підтверджують, що українські та європейські металурги працюють у нерівних умовах через різний рівень державної підтримки. Про це говорили на Саміті експортерів від Forbes Ukraine, що пройшов у Києві, повідомила пресслужба групи Метінвест в понеділок, 30 березня.
Так, під час галузевої дискусії керівник офісу CEO Метінвесту Олександр Водовіз заявив, що під виглядом захисту довкілля ЄС запровадив податок, який фактично є інструментом захисту європейського ринку.
“СВАМ це фактично податок, який насправді не має стосунку до екології: це інструмент захисту європейського ринку й стимулювання їхнього експорту. У результаті ми змушені скорочувати постачання , бо не можемо там конкурувати. У той час, як інші країни захищають свої ринки, Україна недоотримує валютний виторг. Тож постає питання до уряду України: які наші спільні дії, розрахунки? Який план?”, – сказав він.
За словами Водовіза, через дію CBAM українські виробники змушені скорочувати постачання до ЄС, що обмежує їхню конкурентоспроможність на ключовому ринку.
У свою чергу віцепрем’єр-міністр Тарас Качка визнав, що умови конкуренції України та ЄС є нерівними, адже рівень фінансування дуже відрізняється.
“Європейська металургія вже близько 20 років розвивається за рахунок декарбонізації з державною підтримкою. Тоді як в Україні рівень такої підтримки був нульовим”, – зазначив він.
Крім того, європейські компанії отримують значні субсидії на “зелену” трансформацію, в той час як українські виробники мають тільки зростання витрат під час війни. Качка також підкреслив, що ринки металургії є висококонкурентними та політизованими, однак Україна веде переговори з ЄС щодо збереження прийнятних умов експорту.
Раніше ЗМІ повідомляли, що європейське мито CBAM почало витісняти Україну з ринку ЄС, адже було створено додаткові адміністративні та фінансові бар’єри.
А згідно з оцінками Федерації роботодавців України, через дію СВАМ вже у 2026 році Україна може втратити 4,6% ВВП. Також Україну чекає зменшення податкових надходжень та соціальних внесків до бюджетів та фондів усіх рівнів унаслідок скорочення ділової активності – воно може становити $2,8 млрд у 2026 році, і сягнути $3,6 млрд у 2034 році. Загальний обсяг втрат за це період може скласти $11,3 млрд. СВАМ (англ. Carbon Border Adjustment Mechanism) – це європейське мито на імпорт товарів, під час виробництва яких виділяється багато CO₂ (наприклад, сталі, цементу чи електроенергії). Його ввели в межах Європейської зеленої угоди, щоб підштовхнути промисловість ЄС швидше переходити на чистіші технології. Ідея проста: європейські заводи витрачають великі гроші на екологічні вимоги, а імпорт із країн без таких правил – ні. Тож СВАМ має вирівняти умови, щоб виробники в ЄС не програвали конкуренцію дешевшому імпорту. Механізм був розроблений Єврокомісією у 2019-2020 роках та ухвалений у 2022 році.
В середині липня 2025 року Україна подала до Єврокомісії запит на відтермінування від СВАМ для українських експортерів, а також всі необхідні для цього документи. Проте станом на 1 січня відповідне рішення в Брюсселі так і не ухвалили. Таким чином від початку року український бізнес при експорті до ЄС змушений сплачувати “вуглецеве мито”.

Арагчі пригрозив Ізраїлю за удари по ядерних об’єктах Ірану

Міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі заявив, що Тегеран має намір змусити Ізраїль понести “високу ціну” за здійснені напади на іранські ядерні об’єкти. Таку заяву він оприлюднив у п’ятницю, 27 березня, на платформі X.

Арагчі зазначив, що атаки були спрямовані на два великі металургійні заводи в Ірані, електростанцію, цивільні ядерні об’єкти та інші критично важливі елементи інфраструктури країни.

“Ізраїль стверджує, що діяв у координації зі США. Цей напад суперечить продовженому президентом США терміну для дипломатичних переговорів. Іран змусить Ізраїль заплатити велику ціну за його злочини”, – заявив голова МЗС Ірану.

Також 27 березня Армія оборони Ізраїлю завдала удару по важководному реактору в місті Арак, який вважається “ключовим” об’єктом ядерної програми Ірану.

За інформацією ізраїльських військових, пошкодження було спрямоване на інфраструктуру, пов’язану з виробництвом плутонію для потенційної ядерно-збройової програми Ірану. За їх словами, цей крок став відповіддю на відновлення функціонування об’єкта режимом аятол.

Нагадаємо, 4 березня, генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі повідомив, що агентство не виявило прямих доказів створення ядерної зброї Іраном. Проте він додав, що організація наразі не може підтвердити виключно мирний характер іранської ядерної програми.

Раніше повідомлялося, що іранська балістична ракета вранці 25 березня впала поблизу прибережного міста Хадера на півночі Ізраїлю. Удар було спрямовано на найбільшу електростанцію в країні.

Україна зберігає позиції серед найбільших виробників сталі у світі – ЗМІ

Україна навіть в умовах повномасштабної війни з Росією входить до двадцятки найбільших виробників сталі у світі. Металургія залишається одним із головних бюджетоутворювальних секторів економіки. Галузь забезпечує роботою десятки тисяч людей і формує широку виробничу екосистему, пише Громадське.
“Кістяк української металургії сьогодні – це шість ключових підприємств: виробництва повного циклу – комбінати Метінвесту Запоріжсталь і Каметсталь, а також АрселорМіттал Кривий Ріг та сталеплавильні заводи Інтерпайп Сталь, ДМЗ і Дніпроспецсталь”, – йдеться у публікації.
За даними журналістів, всі ці зводи працюють в умовах безпекових ризиків і економічних обмежень. Так, Запоріжсталь після зупинки на початку повномасштабного вторгнення відновила виробництво: нині вона може випускати до 4 млн тонн чавуну та 3,6 млн тонн гарячого прокату на рік. На підприємстві працюють близько 8,5 тисячі людей, понад 1300 з яких мобілізовані до Сил оборони.
Війна суттєво вплинула на галузь: Україна втратила частину виробничих потужностей, зокрема комбінати Азовсталь і ММК імені Ілліча в Маріуполі. Також була порушена логістика через блокування морських портів, що змусило підприємства переорієнтуватися на експорт через сухопутні маршрути.
“Близько 60% продукції сьогодні експортується переважно до країн ЄС. Водночас внутрішній ринок поступово відновлюється завдяки потребам у відбудові”, – каже аналітик GMK Center Андрій Глущенко.
Попри виклики, галузь зберігає виробництво завдяки наявності власної сировинної бази: Україна має значні запаси залізної руди, що дозволяє підтримувати металургійний цикл навіть в умовах війни.
Експерти зазначають, що металургія відіграватиме ключову роль у післявоєнному відновленні країни, адже попит на сталь для будівництва житла, мостів і транспортної інфраструктури зростатиме.
Відомо, що в минулому році металургійна галузь принесла Україні 15,2% експортних доходів ($6,4 млрд). Ключовими товарами залишалися залізна руда ($2,8 млрд) і сталь ($2,4 млрд). Також ГМК забезпечив майже 20% загальних капітальних інвестицій в українську промисловість у 2024 році. А найбільші металургійні компанії галузі (Метінвест, АрселорМіттал Кривий Ріг, Інтерпайп, DCH Steel, Ferrexpo) сумарно сплатили майже 1 млрд доларів податкових платежів.

У Метінвесті оцінили вплив нового екомита ЄС на весь український бізнес

Запровадження в Євросоюзі механізму вуглецевого коригування імпорту (CBAM) та нових правил декарбонізації створює серйозні ризики не лише для української промисловості, але і для всього експорту загалом. Про це сказав керівник офісу генерального директора групи Метінвест Олександр Водовіз під час дискусії Діалоги про майбутнє. Бізнес та європейська інтеграція, організованої виданням NV у Києві, повідомила пресслужба компанії в понеділок, 16 березня.
Вказано, що у заході взяли участь представники уряду, європейських інституцій та бізнесу. Серед учасників були посол ЄС в Україні Катарина Матернова, віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка, а також керівники великих українських компаній.
За словами Водовіза, ринок Євросоюзу є одним із ключових для українських металургів, але водночас він залишається дуже конкурентним і жорстко регульованим. У межах євроінтеграції Україна має імплементувати екологічне законодавство ЄС, однак для енергоємних галузей це створює значні виклики.
“Ми б хотіли, щоб цей процес відбувався за моделлю, яку застосовували в Польщі. Якщо ЄС очікує від нас впровадження екологічного законодавства, логічно передбачити й фінансову підтримку для модернізації виробництва”, – сказав він.
Водовіз пояснив, що в ЄС діє система торгівлі квотами на викиди CO₂, де вартість однієї тонни може становити 100-120 євро. Також європейські підприємства отримують значну фінансову підтримку для переходу на низьковуглецеве виробництво – до прикладу, середній металургійний завод у Європі отримує близько 1 млрд євро допомоги на декарбонізацію, на відміну від українських підприємств.
Особливим викликом для українського бізнесу стає CBAM, який передбачає додатковий податок на продукцію з високим вуглецевим слідом: цей механізм створює не лише фінансові витрати, а й значні адміністративні бар’єри для експортерів, підкреслив Водовіз.
Водночас він наголосив, що вплив нового механізму не обмежиться лише металургією.
“Це питання для всіх – і для аграріїв, і для виробників добрив, і для інших експортерів. Усі мають проходити перевірки, а після цього сплачувати відповідні платежі”, – пояснив він.
Водовіз нагадав, що в умовах війни українська промисловість опинилася у значно складніших умовах, ніж підприємства в країнах Євросоюзу: вітчизняні заводи працюють під обстрілами, з перебоями енергопостачання, кадровими втратами та постійною регуляторною невизначеністю. Крім того, він звернув увагу на проблему нерівної конкуренції, оскільки на європейському ринку досі присутня російська металургійна продукція.
“Посилення санкцій може збільшити експорт української продукції ГМК до ЄС більш ніж на 1 млрд євро за чотири роки”, – підкреслив Водовіз.
Раніше ЗМІ повідомляли, що європейське мито CBAM почало витісняти Україну з ринку ЄС, адже було створено додаткові адміністративні та фінансові бар’єри.
А згідно з оцінками Федерації роботодавців України, через дію СВАМ вже у 2026 році Україна може втратити 4,6% ВВП. Також Україну чекає зменшення податкових надходжень та соціальних внесків до бюджетів та фондів усіх рівнів унаслідок скорочення ділової активності – воно може становити $2,8 млрд у 2026 році, і сягнути $3,6 млрд у 2034 році.

В Метінвесті відзвітували про обсяги виробництва за минулий рік

За підсумками 2025 року гірничо-металургійна група Метінвест зберегла стабільні виробничі показники попри повномасштабну війну, перебої з електропостачанням та складну логістику. Про це йдеться в офіційному звіті компанії, оприлюдненому у вівторок, 24 лютого.
Так, виробництво сталі склало 2,018 млн тонн, що лише на 4% менше, ніж у 2024 році, а випуск чавуну скоротився лише на 2%, – до 1,782 млн тонн.
У компанії незначне зниження обсягів пов’язують з капітальним ремонтом доменної печі №9 на Каметсталі у квітні-червні 2025 року. А вже у четвертому кварталі виробництво сталі зросло на 3% порівняно з попереднім кварталом – до 564 тис. тонн, що свідчить про поступову стабілізацію роботи.
Попри складні умови, Метінвест наростив випуск готової продукції на 13% у річному вимірі – до 2,429 млн тонн. Зокрема, виробництво плоского прокату зросло на 20%, до 1,107 млн тонн, завдяки відновленню випуску гарячекатаного рулону на Ferriera Valsider (Італія) та стабільній роботі європейських активів групи. Виробництво довгого прокату збільшилося на 7%, до 1,322 млн тонн.
Виробництво залізорудного концентрату залишилося практично на рівні попереднього року – 15,695 млн тонн. При цьому випуск товарної залізорудної продукції зріс на 3% – до 15,229 млн тонн. Зупинку Інгулецького кар’єру, яка відбулася раніше, компенсували нарощуванням видобутку на Ганнівському кар’єрі.
У 2025 році виробництво коксу скоротилося на 2%, до 1,1 млн тонн через виведення з експлуатації однієї з коксових батарей на Каметсталі. Частково це було компенсовано зростанням виробництва на Запоріжкоксі на 23%.
У компанії також повідомили про призупинення роботи виробничої ділянки Покровської вугільної групи через безпекову ситуацію поблизу лінії фронту та перебої з енергопостачанням.
Крім того, Метінвест перебуває на фінальній стадії продажу United Coal Company (США), у зв’язку з чим актив було деконсолідовано з фінансової звітності з першого півріччя 2025 року.

Метінвест поставив першу партію прокату на свій завод у Румунії

Металургійний комбінат Запоріжсталь розпочав постачання гарячекатаного прокату на румунський трубний завод Metinvest Tubular Iasi, який наприкінці 2025 року увійшов до складу групи Метінвест. Про це повідомила пресслужба компанії в четвер, 19 лютого.
Вказано, що від початку 2026 року відвантажено 22 тис. тонн продукції, а до кінця року планується поставити до 180 тис. тонн. Йдеться про гарячекатаний прокат із конструкційних марок сталі, сертифікованих за європейським стандартом EN 10025. Продукція призначена для виробництва прямошовних труб і профілів.
“Прокат з Запоріжсталі затребуваний серед європейських та українських трубників: щороку до 80% нашої металопродукції відвантажується саме для виготовлення прямошовних труб і профілів. Ми раді вітати румунських трубників у групі Метінвест та налагоджувати новий формат співпраці”, – розповів в.о. генерального директора підприємства Тарас Шевченко.
У Метінвесті зазначили, що гарячекатаний прокат зі спокійних конструкційних сталей використовується у трубній галузі завдяки механічним властивостям, що забезпечують міцність і надійність виробів, стійкість до навантажень і роботу під тиском.
За словами гендиректора Metinvest Tubular Iasi Косміна Томи, прокат Запоріжсталі застосовується для виробництва круглих, профільних і прямокутних зварних труб, що відповідають стандартам EN 10219 та EN 10217. Така продукція використовується в енергетиці, геотермальній інженерії, будівництві та системах пожежогасіння.
Найбільшими споживачами труб румунського заводу є внутрішній ринок Румунії, а також компанії з Угорщини, Чехії, Польщі та Словаччини.
Відомо, що Метінвест Ріната Ахметова ще до війни почав будувати міст між металургією України та ЄС. Для цього компанія придбала завод у Румунії: він став можливістю завантажити роботою відразу два підприємства – в Яссах і Запоріжжі.
“Це також частина Метінвесту у повоєнну відбудову, адже продукція заводу матиме попит не лише в ЄС, а буде затребувана й під час відновлення пошкодженої бойовими діями інфраструктури й промисловості України”, – додали в пресслужбі.
Раніше стало відомо, що Метінвест відновив випуск унікальної продукції. Мова йде про вагонні вісі, які почав випускати металургійний комбінат Каметсталь, що входить до складу групи.

Метінвест відновив випуск унікальної продукції

Металургійний комбінат Каметсталь, що входить до групи Метінвест, після майже річної зупинки поновив виробництво вагонних осей. Виготовлено першу партію продукції обсягом 524 тонни, повідомила пресслужба підприємства.
У компанії нагадали, що раніше заготовка для виробництва осей надходила з заводу Азовсталь. А у 2025 році альтернативний український постачальник також втратив можливість забезпечувати потреби комбінату. Через це унікальний стан було зупинено майже на рік.
Підготовка до запуску розпочалася у грудні 2025 року. Фахівці провели ревізію основних вузлів прокатної лінії, зокрема рольгангів, пил гарячого різання, холодильників і механізмів завантаження та розвантаження.
“За підсумками великої роботи спеціалістів Метінвесту і Каметсталі були знайдені альтернативні рішення щодо імпортної заготовки, і в січні-2026 прокатний цех поновив виробництво гарячекатаних осей на замовлення вітчизняних і європейських клієнтів”, – йдеться повідомленні.
Вказано, що у надскладних умовах енергетичної нестабільності через безпрецедентні обстріли інфраструктури прокатники повернулися до виробництва і прокатали першу партію – 524 тонни вагонних осей.
Дивіться фото: Метінвест відновив випуск унікальної продукції

Метінвест готує виробництво сировини для “зеленої” сталі на Північному ГЗК

Метінвест запускає на Північному гірничо-збагачувальному комбінаті (ГЗК) у Кривому Розі вже другий проєкт у межах програми модернізації, щоб виробляти преміальні DR-окатки для “зеленої” сталі. Про це повідомила пресслужба компанії у четвер, 12 лютого.
Вказано, що йдеться про будівництво флотаційно-доводного комплексу, який дозволить підвищити якість залізорудної сировини. З цією метою компанія Метінвест Січсталь, яка реалізує стратегічні інвестиційні проєкти групи, уклала договір зі світовим постачальником технологічного обладнання Metso на розроблення базового інжинірингу для інтеграції нового комплексу в технологічний процес Північного ГЗК. Завершити цей етап планують до кінця 2026 року.
“Реалізація проєкту дасть змогу підвищити вміст заліза в рядовому концентраті до 70,8% і зменшити частку домішок (оксидів кремнію й алюмінію) до 2%. Висока якість сировини для виробництва DR-окатків забезпечить Метінвесту конкурентоспроможність та гнучкість на нових ринках залізорудної сировини”, – йдеться у повідомленні.
За даними пресслужби, флотаційно-доводний комплекс включатиме три технологічні ділянки: доподрібнення живлення флотації у вертикальних млинах VTM, основну та контрольну флотацію, а також зневоднення концентрату за допомогою прес-фільтрів.
Як відомо, що наприкінці 2025 року Метінвест оголосив про намір збільшити виробництво DR-окатків на Північному ГЗК. Окрім будівництва нового комплексу, програма передбачає реконструкцію випалювальної машини LURGI 552-A. Базовий інжиніринг цього проєкту розробляє австрійська компанія Primetals Technologies. Перший етап модернізації також планують завершити до кінця 2026 року.
У результаті реалізації двох проєктів на Північному ГЗК очікується виробництво близько 4 млн тонн DR-окатків на рік із можливістю випуску окатків класу BF HQ.

Україна втратить до $5 млрд через нове екомито Європи – ЗМІ

Українська металургія ризикує втратити мільярди доларів і ключовий ринок збуту через повноцінне запровадження в Євросоюзі механізму транскордонного вуглецевого коригування (CBAM). Про це пише LIGA.net.
Вказано, що нове екологічне мито вже почало діяти і для України. І попри те, що наша держава має право на відтермінування, домовитися про нього поки не вдалося.
Про перші наслідки вже заявляють металургійні підприємства. Зокрема, АрселорМіттал Кривий Ріг закрив один із прокатних цехів, пояснивши це зростанням витрат через CBAM. Податок у ЄС може сягати 86-100 євро за тонну викидів, тоді як в Україні плата за викиди становить близько 30 грн за тонну.
За оцінкою GMK Center, Україна може втратити до $5 млрд експортних доходів протягом п’яти років. Проблема в тому, що більшість українських заводів працюють на застарілому обладнанні, а можливостей для швидкої модернізації в умовах війни немає.
Експерти наголошують: єдиний реальний шлях зменшити CBAM-платежі – масштабна модернізація. Але, за словами аналітика Dragon Capital Дениса Сакви, повна декарбонізація потребує мільярдних інвестицій і років роботи – наразі для українських компаній це недоступно.
Ситуацію ускладнює і структура експорту: близько 80% українського металу постачається саме до ЄС, а металургія разом із гірничодобувною галуззю формує близько 7% ВВП, 15% експорту та до 30% вантажообігу транспорту. У компанії Метінвест зазначають: українські виробники перебувають у гірших умовах, ніж інші експортери до ЄС, і не мають альтернативних потужностей для перерозподілу продукції з високими викидами на треті ринки.
У компанії наголошують: для України критично важливо добитися від ЄС особливого або перехідного режиму застосування CBAM.
В уряді підтверджують, що діалог із Єврокомісією триває, а українська сторона аналізує документи щодо впливу механізму на економіку. Також планується зустріч із єврокомісаром з питань клімату Вопке Гукстрою. Однак конкретні строки поки не називають. Тим часом до можливих втрат готуються не лише металурги: під дію CBAM також потрапляють цементна, хімічна галузі, виробники алюмінію та електроенергії.
“Без системних рішень і фінансової підтримки ризик втрати ринку ЄС може перерости у масштабні економічні наслідки для країни”, – попереджають журналісти.
Відомо, що у новій пропозиції Єврокомісії щодо посилення механізму CBAM досі не передбачено винятку для України, попри війну. У ЄК заявили, що вплив СВАМ на українську економіку буде “мінімальним”. Але ці оцінки є відірваними від реальності, каже директор GMK Center та голова Комітету промислової екології EBA Станіслав Зінченко: Україна залишається найбільшим експортером CBAM-товарів до ЄС за фізичними обсягами. Загалом же CBAM-товари забезпечують близько 2% українського ВВП.
У свою чергу амбасадор українського бізнесу, економічний експерт Андрій Забловський заявляв, що попри формальну відмову Єврокомісії відтермінувати введення екомита СВАМ для України, наша держава все ще має повне і законне право на таке відтермінування, тож має активізувати переговори з Єврокомісією, щоб це право реалізувати.
Раніше ЗМІ повідомляли, що європейське мито CBAM почало витісняти Україну з ринку ЄС, адже було створено додаткові адміністративні та фінансові бар’єри.
А згідно з оцінками Федерації роботодавців України, через дію СВАМ вже у 2026 році Україна може втратити 4,6% ВВП. Також Україну чекає зменшення податкових надходжень та соціальних внесків до бюджетів та фондів усіх рівнів унаслідок скорочення ділової активності – воно може становити $2,8 млрд у 2026 році, і сягнути $3,6 млрд у 2034 році. СВАМ (англ. Carbon Border Adjustment Mechanism) — це європейське мито на імпорт товарів, під час виробництва яких виділяється багато CO₂ (наприклад, сталі, цементу чи електроенергії). Його ввели в межах Європейської зеленої угоди, щоб підштовхнути промисловість ЄС швидше переходити на чистіші технології. Ідея проста: європейські заводи витрачають великі гроші на екологічні вимоги, а імпорт із країн без таких правил – ні. Тож СВАМ має вирівняти умови, щоб виробники в ЄС не програвали конкуренцію дешевшому імпорту. Механізм був розроблений Єврокомісією у 2019-2020 роках та ухвалений у 2022 році.
В середині липня 2025 року Україна подала до Єврокомісії запит на відтермінування від СВАМ для українських експортерів, а також всі необхідні для цього документи. Проте станом на 1 січня відповідне рішення в Брюсселі так і не ухвалили. Таким чином від початку року український бізнес при експорті до ЄС змушений сплачувати “вуглецеве мито”.