Заводи – Антикор

Племінник та експомічник Кадирова збагатились за рахунок заводів Danone

Племінник голови Чечні Рамзана Кадирова Якуб Закрієв та його колишній помічник Руслан Алісултанов стали мільярдерами після того, як отримали контроль над активами французького концерну Danone у Росії. Про це повідомив розслідувальний проект Explainer.
Зазначається, що 36-річний Закрієв, який очолив у липні 2023 року Danone, який пізніше був перейменований в Логіку Молока, у листопаді того ж року придбав на ім’я непрацюючої дружини маєток на Новій Ризі. Ділянка та будинок у котеджному селищі Міленіум парк, згідно з оцінкою Explainer, міг коштувати близько 1 млрд руб. Також на початку 2024 року у племінника Кадирова з’явився внесок у Газпромбанку на 1,5 млрд руб. За нього він згодом отримав відсотки на загальну суму в 224 млн руб., випливає з витоку про банківські вклади росіян.
До управління колишніми активами Danone Закрієв працював мером Грозного, керівником адміністрації голови Чечні, а також міністром сільського господарства республіки. Він заробляв у середньому близько 1,3 млн. руб. на місяць. При цьому, згідно з трудовою книжником Закрієва, з якою ознайомився Explainer, на поточному місці роботи племінник Кадирова отримує від 6 млн до 14 млн руб. на місяць, залежно від премій. У свою чергу колишній помічник Кадирова Руслан Алісултанов, який у звітності Логики молока вказаний як єдиний бенефіціар компанії, у 2024 році також відкрив внесок у Газпромбанку, але більшу суму – понад 4 млрд руб. Крім того, він придбав одну з найдорожчих квартир у Росії – пентхаус поруч із Кремлем за 3 млрд руб. До цього він працював у мінсільгоспі Чеченської республіки та отримував зарплату 79 тис. руб. на місяць.
За словами джерел Explainer, розслідування нерухомості Алісултанова в Москві коштувало свободи його автору – Олегу Ролдугіну. Тепер, як стверджують співрозмовники проекту, слідчі “судомно намагаються придумати, як звинуватити журналіста і при цьому не здати знайомих Кадирова”. Ролдугіну звинуватили за ст. 271.1 КК РФ – “неправомірний доступ до комп’ютерної інформації” у складі групи осіб.
Як відомо, французька корпорація Danone працювала у Росії з 1992 року. Вона виробляла продукцію під брендами Danone, Данісімо, Простоквашино, Активіа, Actimel, Bio Баланс, Ростишка, Актуаль, Смішарики, Тема та ін. Після початку війни в Україні компанія вирішила піти з Росії. На той момент у країні мала 19 заводів, на яких працювало понад 100 тис. співробітників. У липні 2023 року Володимир Путін підписав указ про передачу акцій Данон Росія та Данон Трейд до тимчасового управління Росмайном.
Пізніше російські активи Danone перейшли під контроль групи Health & Nutrition (H&N), що управляється ТОВ Вамін Р. Остання на 99% належить ТОВ Юнімілк Руслана Алісултанова. При цьому, як писав проект Система, який вивчив звітність компаній, що брали участь в угоді, перехід активів Danone під контроль оточення Кадирова пройшов фактично без фінансових витрат для нових власників.

Іран атакував НПЗ та опріснювальний завод у Кувейті

Іран здійснив атаки на електростанцію та опріснювальний завод у Кувейті в п’ятницю, 3 квітня. Тегеран також утретє за час конфлікту атакував дронами один із найбільших нафтопереробних заводів країни Mina al-Ahmadi. Про це повідомляє BBC.
“Міністерство електрики та води Кувейту заявило, що електростанція та опріснювальний завод були атаковані Іраном, що призвело до матеріальних збитків та пошкодження деяких компонентів”, – ідеться в повідомленні.
На місці почали роботу технічні та аварійні бригади.
У п’ятницю зранку було повідомлено про чергову “зловмисну атаку дронів” на нафтопереробний завод Mina al-Ahmadi. Це третій удар по цьому підприємству з початку ескалації в регіоні.
Завод здатний переробляти до 346 тис. барелів нафти на добу і є одним з найбільших на Близькому Сході.
Пожежі виникли в кількох виробничих блоках. Аварійні та пожежні бригади працюють над локалізацією вогню. Внаслідок атаки ніхто не постраждав..
Раніше Іран ударив по Міжнародному аеропорту Кувейту, застосувавши дрони.
Додамо, що Іран обстріляв гігантський танкер Аль-Салмі кувейтської нафтової корпорації, який перебував у порту Дубая.

Арагчі пригрозив Ізраїлю за удари по ядерних об’єктах Ірану

Міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі заявив, що Тегеран має намір змусити Ізраїль понести “високу ціну” за здійснені напади на іранські ядерні об’єкти. Таку заяву він оприлюднив у п’ятницю, 27 березня, на платформі X.

Арагчі зазначив, що атаки були спрямовані на два великі металургійні заводи в Ірані, електростанцію, цивільні ядерні об’єкти та інші критично важливі елементи інфраструктури країни.

“Ізраїль стверджує, що діяв у координації зі США. Цей напад суперечить продовженому президентом США терміну для дипломатичних переговорів. Іран змусить Ізраїль заплатити велику ціну за його злочини”, – заявив голова МЗС Ірану.

Також 27 березня Армія оборони Ізраїлю завдала удару по важководному реактору в місті Арак, який вважається “ключовим” об’єктом ядерної програми Ірану.

За інформацією ізраїльських військових, пошкодження було спрямоване на інфраструктуру, пов’язану з виробництвом плутонію для потенційної ядерно-збройової програми Ірану. За їх словами, цей крок став відповіддю на відновлення функціонування об’єкта режимом аятол.

Нагадаємо, 4 березня, генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі повідомив, що агентство не виявило прямих доказів створення ядерної зброї Іраном. Проте він додав, що організація наразі не може підтвердити виключно мирний характер іранської ядерної програми.

Раніше повідомлялося, що іранська балістична ракета вранці 25 березня впала поблизу прибережного міста Хадера на півночі Ізраїлю. Удар було спрямовано на найбільшу електростанцію в країні.

Сили оборони з січня уразили три заводи, два арсенали та полігон РФ

Сили оборони України протягом січня та лютого уразили три великі підприємства ВПК РФ, а також один з ключових ракетних полігонів та два великих арсенали. Про це повідомляє Міноборони України на своємку сайті в понеділок, 9 березня.
Відомство наголосило на важливості знищення воєнної машини ворога, а також перелічило, які саме обʼєкти ВПК росії було уражено з початку року.
Атлант Аеро
У ніч проти 13 січня підрозділи Сил оборони України завдали удару ракетами українського виробництва по підприємству Атлант Аеро в місті Таганрог, Ростовська область. Було зафіксовано вибухи та пожежу у районі виробничих корпусів.
Це підприємство здійснює повний цикл проєктування, виготовлення та випробування ударно-розвідувальних БпЛА типу Молнія, а також комплектуючих до БпЛА Оріон.
Капустин Яр
В ніч перед 5 лютого було завдано удару по Державному центральному міжвидовому полігону міноборони РФ Капустин Яр в Астраханській області.
Це один з ключових ракетних полігонів Росії, який є основним центром випробувань новітнього озброєння, зокрема ракет Орєшнік.
Склад з 6000 FPV-дронів
В ніч на 9 лютого стало відомо про ураження складу БпЛА у районі місті Ростов-на-Дону Ростовської області. Внаслідок удару знищено три контейнери із FPV-дронами та комплектуючими. Знищено близько 6000 FPV-дронів.
Арсенал ГРАУ
У ніч проти 12 лютого у районі населеного пункту Котлубань в Волгоградській області було уражено арсенал комплексного зберігання ракет, боєприпасів та вибухових речовин Головного ракетно-артилерійського управління міноборони РФ.
Це один з найбільших майданчиків для зберігання боєприпасів російської армії. Удару по арсеналу завдано українськими засобами дальнього ураження FP-5 Фламінго
Мічуринський завод Прогрес
У населеному пункті Мічурінськ (Тамбовська область) під український вогонь потрапило підприємство з виробництва високотехнологічного обладнання для авіаційних і ракетних систем — Мічуринський завод Прогрес.
Підприємство задіяне в забезпеченні армії рф. На території заводу виникла пожежа.
Воткінський завод
У ніч на 21 лютого підрозділи ракетних військ і артилерії ЗСУ завдали удару крилатими ракетами FP-5 Фламінго по підприємству російського ВПК Воткінський завод у місті Воткінськ (Удмуртська республіка). Зруйновано виробничий цех № 22.
На Воткінському заводі виробляються міжконтинентальні та інші типи балістичних ракет.
Як ми вже писали, під Донецьком уражено місце зберігання “шахедів”. ЗСУ завдали удару ракетами ATACMS та SCALP. На місці спалахнула пожежа та почалась вторинна детонація.
ЗСУ уразили центр дальнього космічного зв’язку

Метінвест поставив першу партію прокату на свій завод у Румунії

Металургійний комбінат Запоріжсталь розпочав постачання гарячекатаного прокату на румунський трубний завод Metinvest Tubular Iasi, який наприкінці 2025 року увійшов до складу групи Метінвест. Про це повідомила пресслужба компанії в четвер, 19 лютого.
Вказано, що від початку 2026 року відвантажено 22 тис. тонн продукції, а до кінця року планується поставити до 180 тис. тонн. Йдеться про гарячекатаний прокат із конструкційних марок сталі, сертифікованих за європейським стандартом EN 10025. Продукція призначена для виробництва прямошовних труб і профілів.
“Прокат з Запоріжсталі затребуваний серед європейських та українських трубників: щороку до 80% нашої металопродукції відвантажується саме для виготовлення прямошовних труб і профілів. Ми раді вітати румунських трубників у групі Метінвест та налагоджувати новий формат співпраці”, – розповів в.о. генерального директора підприємства Тарас Шевченко.
У Метінвесті зазначили, що гарячекатаний прокат зі спокійних конструкційних сталей використовується у трубній галузі завдяки механічним властивостям, що забезпечують міцність і надійність виробів, стійкість до навантажень і роботу під тиском.
За словами гендиректора Metinvest Tubular Iasi Косміна Томи, прокат Запоріжсталі застосовується для виробництва круглих, профільних і прямокутних зварних труб, що відповідають стандартам EN 10219 та EN 10217. Така продукція використовується в енергетиці, геотермальній інженерії, будівництві та системах пожежогасіння.
Найбільшими споживачами труб румунського заводу є внутрішній ринок Румунії, а також компанії з Угорщини, Чехії, Польщі та Словаччини.
Відомо, що Метінвест Ріната Ахметова ще до війни почав будувати міст між металургією України та ЄС. Для цього компанія придбала завод у Румунії: він став можливістю завантажити роботою відразу два підприємства – в Яссах і Запоріжжі.
“Це також частина Метінвесту у повоєнну відбудову, адже продукція заводу матиме попит не лише в ЄС, а буде затребувана й під час відновлення пошкодженої бойовими діями інфраструктури й промисловості України”, – додали в пресслужбі.
Раніше стало відомо, що Метінвест відновив випуск унікальної продукції. Мова йде про вагонні вісі, які почав випускати металургійний комбінат Каметсталь, що входить до складу групи.

Українські заводи виробили виробили 1,57 млн тонн цукру за рік

Українські цукрові заводи, що є членами асоціації Укрцукор, до початку 2026 року успішно переробили понад 10 мільйонів тонн цукрових буряків і виробили понад 1,5 мільйона тонн цукру. У порівнянні з попереднім сезоном, вихід цукру зросла на 1,13%, а цукристість буряків на 0,88%. Шість цукроварень продовжать переробку в січні, і очікується, що сезон закінчиться до 20 січня. Також було зазначено, що Горохівський цукровий завод також переробляє цукрові буряки, але не надає інформацію асоціації. Нагадаючи, минулого січня ціни на цукор впали через новини про можливий експорт цукру з Індії, і ЄС виражає зацікавленість у закупівлі українського цукру, курятини та зерна.

У Метінвесті пояснили, чому об’єднали три ГЗК

Група Метінвест створила єдину систему управління для трьох гірничо-збагачувальних комбінатів (ГЗК) у Кривому Розі. Про це розповів фінансовий директор об’єднаного ГЗК Андрій Шевцов на Ukrainian CFO Forum 2025 у Києв, повідомила пресслужба компанії у вівторок, 28 жовтня.
За його словами, рішення об’єднати три підприємства в єдину управлінську структуру дало змогу швидше ухвалювати рішення, координувати ресурси і забезпечити стабільну роботу комбінатів, де працює понад 10,5 тисяч працівників.
“Ми хотіли не просто швидко ухвалювати рішення, а так само швидко їх реалізовувати. Об’єднати експертизи, подолати внутрішній супротив і досягти синергії, щоб підвищити якість продукції без зростання собівартості”, – пояснив Шевцов.
Він нагадав, що з початку повномасштабної війни Метінвест втратив частину активів у Маріуполі, Авдіївці та Покровську, а чисельність працівників скоротилася з 110 до 50 тисяч. Але компанія зберегла виробництво та залишилася одним із найбільших корпоративних донорів держави.
Фінансовий директор наголосив: основне завдання об’єднаного ГЗК – зменшити собівартість і підвищити продуктивність за рахунок енергоефективності, синергії та оптимізації витрат.
“Роль CFO сьогодні – бути драйвером змін через людей. Без спільного бачення та прозорої комунікації між службами трансформація не відбудеться”, – зазначив він.
Шевцов розповів, що завдяки єдиному управлінню Метінвест зміг знизити витрати, продовжити строк служби техніки, швидше реалізовувати управлінські рішення та скоротити кадровий дефіцит. Крім того, консолідація процесів спростила взаємодію з банками й аудиторами – тепер усі контакти проходять через єдиний фінансовий центр, що прискорило аудит і роботу з кредитними лініями.
Шевцов також звернув увагу, що кадровий дефіцит залишається серйозним викликом: у компанії відкрито понад 4 тисячі вакансій. За його словами, рішення уряду дозволити виїзд за кордон чоловікам віком 18-22 років лише поглибило проблему, адже система бронювання ключових спеціалістів залишається непрозорою.
Раніше об’єднаний ГЗК Метінвесту відзвітував про суму податків та зборів за I півріччя 2025 року: Північний ГЗК, Центральний ГЗК та Інгулецький ГЗК перерахували до державної скарбниці та міських бюджетів 2,6 млрд грн.

Названа кількість жертв вибуху на військовому заводі в США

У американському штаті Теннессі після потужного вибуху на заводі з виробництва вибухівки ніхто не вижив. Влада підтвердила, що загинули всі 16 осіб, які вважалися зниклими безвісти, повідомило ВВС в ніч на неділю, 12 жовтня.
Так, шериф округу Хамфріс Кріс Девіс повідомив, що рятувальні служби до останнього сподівалися знайти когось живим, однак станом на вечір суботи, 11 жовтня, “можна з упевненістю сказати, що всі вони загинули”.
Спочатку влада повідомляла про 18 зниклих, але згодом з’ясувалося, що двоє людей, які, як вважалося, перебували на заводі під час вибуху, не були на місці події та вже знайдені живими.
Причина вибуху досі не встановлена. Масштаби руйнувань дуже великі: будівля заводу повністю зруйнована, а уламки розкидані в радіусі майже кілометра.
На місце події прибули агенти ФБР, які проводять експрес-тести ДНК для ідентифікації останків жертв та сповіщення їхніх родин.

🇺🇸 16 DEAD IN TENNESSEE EXPLOSIVES PLANT BLAST The explosion was so powerful it rattled homes 20 minutes away and left only scorched wreckage where the plant once stood. Investigators are still combing through volatile debris with no clear answers on what triggered the blast.… https://t.co/fSkhlgBh9q pic.twitter.com/yB28hcsqzg — Mario Nawfal (@MarioNawfal) October 12, 2025

Названо кількість жертв вибуху на військовому заводі в США

Сили оборони завдали ВПК Росії 70 уражень у вересні – Сирський

Сили оборони у вересні уразили 70 виробництв пально-мастильних матеріалів, вибухових речовин, інших складових оборонної промисловості Росії. Крім того, протягом вересня загальні втрати російських загарбників становлять 28,5 тисячі осіб.Про це повідомив головнокомандувач Збройних сил України генерал Олександр Сирський на своїй сторінці в Facebook.
Він зазначив, що оперативна ситуація на фронті залишається складною. Сили оборони України зосереджують основні зусилля на стримуванні ворога, стабілізації обстановки на загрозливих напрямках, насамперед Лиманському, Покровському, Добропільському, Новопавлівському та завдають ворогу значних втрат.
За його словами, українська оборона – активна, триває контрнаступальна операція українських військ на Добропільському напрямку.
“Завдяки успішним діям підрозділів Десантно-штурмових військ, штурмових полків, інших частин Сил оборони вдається зупиняти й відкидати ворога, який планував на початку осені захопити територію всієї Донецької області”, – наголосив Сирський.
За місяць ворог збільшив кількість застосованих засобів повітряного нападу в 1,3 раза.
“І хоча наша протиповітряна оборона демонструє ефективність на рівні близько 74% маємо докласти додаткових зусиль для прикриття тилової енергетики, критичної інфраструктури, логістики”, – підкреслив головнокомандувач.
Водночас у Збройних силах України тривають заходи оптимізації органів військового управління. Вони покликані вдосконалити, спростити цю систему та підвищити її ефективність.
Під час наради Сирський заслухав змістовні доповіді з питань антидронового захисту, відновлення боєздатності підрозділів, експлуатації й ремонту військової техніки, мобілізації тощо та визначив завдання на жовтень.
Раніше Сирський заявив, що українська армія продовжує Добропільську контрнаступальну операцію на Донеччині і має певні успіхи.