Група Метінвест поступово трансформує свою участь в обороні України. Про це розповів операційний директор компанії Олександр Мироненко в інтерв’ю журналісту Роману Цимбалюку.
За його словами, через втрату активів у Маріуполі, Авдіївці та зупинку виробництва у Покровську Метінвест має обмежені ресурси, тому не може повністю забезпечувати військових продукцією безкоштовно. Зараз частина виробів передається як допомога, але водночас окремі напрями переводяться у комерційну площину.
Мироненко розповів, що наразі оборонний напрям перебуває на етапі трансформації: йдеться про вдосконалення продукції та проходження офіційних випробувань і сертифікації Міністерства оборони. Це дозволить масштабувати виробництво та інтегрувати його у системні закупівлі.
Серед ключових розробок Метінвесту – захисні екрани для техніки. За словами Мироненка, універсальних рішень у цій сфері немає, тож для кожної машини і навіть підрозділу створюються індивідуальні конструкції. Також високі оцінки отримала розробка спеціальних протиуламкових конструкцій для радарів і модулів управління комплексів Patriot, Aster і Hawk, які захищають техніку і персонал під час атак.
Паралельно Метінвест розвиває і напрям підземних укриттів із хвилястої сталі – “криївок”, які військові прозвали “бочками”. Вони використовуються для бойових позицій, командних пунктів, шпиталів і роботи операторів дронів. Такі конструкції виготовляються зі сталі товщиною близько 2 мм і встановлюються на глибині 4-5 метрів із додатковим перекриттям. За словами представника компанії, правильно облаштовані укриття здатні витримувати навіть удари керованих авіабомб (КАБів).
“Були випадки прямих влучань – укриття витримували, люди залишалися живими”, – каже Мироненко.
Також компанія будує унікальні мобільні госпіталі – їх конфігурація розробляється спільно із медиками, з урахуванням кількості операційних, реанімаційних і стабілізаційних відділень, які потрібні на конкретній ділянці фронту.
Окрім того, Метінвест почав розвивати наземні укриття-“Цитаделі”: їх можна встановлювати в містах, на підприємствах, електростанціях і в портах. За результатами випробувань, такі конструкції витримують уламки мін калібру 80 мм і артилерійських снарядів 122 і 152 мм.
У компанії зазначають, що співпраця з військовими організована через прямі звернення підрозділів. Пріоритет надається частинам на лінії фронту, насамперед на ключових напрямках – Донецькому та Запорізькому.
Позначка: Метінвест
Французьке ЗМІ розповіло про проєкт Метінвесту з реабілітації поранених
Одне з найстаріших французьких видань La Dépêche опублікувало репортаж із Запоріжжя про програму Вільні хвилі, яка є частиною реабілітаційної підтримки ветеранів. Запустила програму група Метінвест, а розробив її олімпієць Денис Силантьєв, повідомила пресслужба компанії в четвер, 2 квітня.
У публікації йдеться про те, що ветерани з ампутаціями, контузіями та після складних операцій регулярно відвідують басейн, де під наглядом фахівців проходять заняття. Проєкт стартував у 2024 році, його координує громадська організація Запоріжжя. Платформа спільних дій. За цей час програма безкоштовно допомогла майже 400 військовим у Запоріжжі, Кривому Розі та Кам’янському.
“Плавання допомагає відновлюватися фізично й психологічно після бойового стресу. Військові приходять сюди після контузій, ампутацій і складних операцій, і займаються під наглядом фізіотерапевтів чи інструкторів”, – каже Денис Силантьєв.
Після такої реабілітації прогрес помітний: дехто відновлює чутливість і рухливість суглобів, інші ветерани повертають собі частину соціального життя.
“Це допомагає відкривати в собі щось нове. Нагадує, що ти все ще здатен рухатися вперед”, – розповів La Dépêche один із ветеранів на ім’я Павло. Він замкнений і небагатослівний, понад рік тому він втратив ногу і не хоче повертатися до спогадів про травму.
Також видання також звертає увагу, що заняття проходять у складних умовах – неподалік тривають бойові дії, а під час повітряних тривог учасники змушені переривати тренування та спускатися в укриття. Попри це, програма продовжує роботу, і планується навіть розширення: у Запоріжжі відкриють нові басейни, обладнані для людей з обмеженою мобільністю.
В уряді визнали нерівні умови для українських металургів в ЄС
Український бізнес закликав уряд визначити чітку позицію щодо механізму CBAM та його впливу на експорт, зокрема через втрату валютної виручки. А у владі підтверджують, що українські та європейські металурги працюють у нерівних умовах через різний рівень державної підтримки. Про це говорили на Саміті експортерів від Forbes Ukraine, що пройшов у Києві, повідомила пресслужба групи Метінвест в понеділок, 30 березня.
Так, під час галузевої дискусії керівник офісу CEO Метінвесту Олександр Водовіз заявив, що під виглядом захисту довкілля ЄС запровадив податок, який фактично є інструментом захисту європейського ринку.
“СВАМ це фактично податок, який насправді не має стосунку до екології: це інструмент захисту європейського ринку й стимулювання їхнього експорту. У результаті ми змушені скорочувати постачання , бо не можемо там конкурувати. У той час, як інші країни захищають свої ринки, Україна недоотримує валютний виторг. Тож постає питання до уряду України: які наші спільні дії, розрахунки? Який план?”, – сказав він.
За словами Водовіза, через дію CBAM українські виробники змушені скорочувати постачання до ЄС, що обмежує їхню конкурентоспроможність на ключовому ринку.
У свою чергу віцепрем’єр-міністр Тарас Качка визнав, що умови конкуренції України та ЄС є нерівними, адже рівень фінансування дуже відрізняється.
“Європейська металургія вже близько 20 років розвивається за рахунок декарбонізації з державною підтримкою. Тоді як в Україні рівень такої підтримки був нульовим”, – зазначив він.
Крім того, європейські компанії отримують значні субсидії на “зелену” трансформацію, в той час як українські виробники мають тільки зростання витрат під час війни. Качка також підкреслив, що ринки металургії є висококонкурентними та політизованими, однак Україна веде переговори з ЄС щодо збереження прийнятних умов експорту.
Раніше ЗМІ повідомляли, що європейське мито CBAM почало витісняти Україну з ринку ЄС, адже було створено додаткові адміністративні та фінансові бар’єри.
А згідно з оцінками Федерації роботодавців України, через дію СВАМ вже у 2026 році Україна може втратити 4,6% ВВП. Також Україну чекає зменшення податкових надходжень та соціальних внесків до бюджетів та фондів усіх рівнів унаслідок скорочення ділової активності – воно може становити $2,8 млрд у 2026 році, і сягнути $3,6 млрд у 2034 році. Загальний обсяг втрат за це період може скласти $11,3 млрд. СВАМ (англ. Carbon Border Adjustment Mechanism) – це європейське мито на імпорт товарів, під час виробництва яких виділяється багато CO₂ (наприклад, сталі, цементу чи електроенергії). Його ввели в межах Європейської зеленої угоди, щоб підштовхнути промисловість ЄС швидше переходити на чистіші технології. Ідея проста: європейські заводи витрачають великі гроші на екологічні вимоги, а імпорт із країн без таких правил – ні. Тож СВАМ має вирівняти умови, щоб виробники в ЄС не програвали конкуренцію дешевшому імпорту. Механізм був розроблений Єврокомісією у 2019-2020 роках та ухвалений у 2022 році.
В середині липня 2025 року Україна подала до Єврокомісії запит на відтермінування від СВАМ для українських експортерів, а також всі необхідні для цього документи. Проте станом на 1 січня відповідне рішення в Брюсселі так і не ухвалили. Таким чином від початку року український бізнес при експорті до ЄС змушений сплачувати “вуглецеве мито”.
Україна зберігає позиції серед найбільших виробників сталі у світі – ЗМІ
Україна навіть в умовах повномасштабної війни з Росією входить до двадцятки найбільших виробників сталі у світі. Металургія залишається одним із головних бюджетоутворювальних секторів економіки. Галузь забезпечує роботою десятки тисяч людей і формує широку виробничу екосистему, пише Громадське.
“Кістяк української металургії сьогодні – це шість ключових підприємств: виробництва повного циклу – комбінати Метінвесту Запоріжсталь і Каметсталь, а також АрселорМіттал Кривий Ріг та сталеплавильні заводи Інтерпайп Сталь, ДМЗ і Дніпроспецсталь”, – йдеться у публікації.
За даними журналістів, всі ці зводи працюють в умовах безпекових ризиків і економічних обмежень. Так, Запоріжсталь після зупинки на початку повномасштабного вторгнення відновила виробництво: нині вона може випускати до 4 млн тонн чавуну та 3,6 млн тонн гарячого прокату на рік. На підприємстві працюють близько 8,5 тисячі людей, понад 1300 з яких мобілізовані до Сил оборони.
Війна суттєво вплинула на галузь: Україна втратила частину виробничих потужностей, зокрема комбінати Азовсталь і ММК імені Ілліча в Маріуполі. Також була порушена логістика через блокування морських портів, що змусило підприємства переорієнтуватися на експорт через сухопутні маршрути.
“Близько 60% продукції сьогодні експортується переважно до країн ЄС. Водночас внутрішній ринок поступово відновлюється завдяки потребам у відбудові”, – каже аналітик GMK Center Андрій Глущенко.
Попри виклики, галузь зберігає виробництво завдяки наявності власної сировинної бази: Україна має значні запаси залізної руди, що дозволяє підтримувати металургійний цикл навіть в умовах війни.
Експерти зазначають, що металургія відіграватиме ключову роль у післявоєнному відновленні країни, адже попит на сталь для будівництва житла, мостів і транспортної інфраструктури зростатиме.
Відомо, що в минулому році металургійна галузь принесла Україні 15,2% експортних доходів ($6,4 млрд). Ключовими товарами залишалися залізна руда ($2,8 млрд) і сталь ($2,4 млрд). Також ГМК забезпечив майже 20% загальних капітальних інвестицій в українську промисловість у 2024 році. А найбільші металургійні компанії галузі (Метінвест, АрселорМіттал Кривий Ріг, Інтерпайп, DCH Steel, Ferrexpo) сумарно сплатили майже 1 млрд доларів податкових платежів.
Глобальний договір ООН показав у серіалі, як Метінвест підтримує ветеранів
Глобальний договір ООН в Україні створив документальний серіал МИ. Він розповідає історії 10 українських компаній, які діляться досвідом у сфері бізнесу та прав людини. Досвід групи Метінвест із реінтеграції ветеранів також став частиною серіалу. Про це стало відомо у вівторок, 17 березня.
Вказано, що проєкт реалізується в межах ініціативи Business & Human Rights Initiative: для сталого та відповідального майбутнього за підтримки уряду Японії та Програми розвитку ООН в Україні.
Як розповіла директорка зі сталого розвитку і взаємодії з персоналом Метінвесту Тетяна Петрук, наприкінці 2022 року компанія почала формувати комплексну систему підтримки демобілізованих працівників. Йдеться не лише про окремі програми, а про повноцінну екосистему реінтеграції ветеранів.
“Ми будуємо не просто проєкт, а цілу екосистему реінтеграції ветеранів. Для нас повернення військових це не лише соціальна відповідальність бізнесу, а частина ДНК Метінвесту. Водночас це і можливості для людей: сьогодні на підприємствах компанії відкрито близько 4 тисяч вакансій”, – сказала Петрук.
За 12 років війни близько 11 тисяч співробітників компанії стали до лав Сил оборони України. Близько тисячі ветеранів уже повернулися до роботи на підприємства Метінвесту, тоді як понад 8 тисяч працівників продовжують військову службу.
У компанії зазначають, що система реінтеграції ветеранів формувалася поступово, від перших спроб до комплексного підходу. Сьогодні вона охоплює п’ять ключових напрямів: психологічну та фізичну реабілітацію, соціальну підтримку, професійну адаптацію та перенавчання, підготовку колективів до повернення демобілізованих колег, а також допомогу мобілізованим працівникам і членам їхніх родин.
“Не ветерани мають інтегруватися в суспільство – суспільство має адаптуватися до нової реальності”, – впевнена Петрук.
У серії документального проєкту також представлений досвід роботи з ветеранами міжнародної компанії МХП. За даними авторів проєкту, станом на 2025 рік в Україні вже налічується понад 1,5 млн ветеранів, а після завершення війни їхня кількість може зрости до 5 млн. Глобальний договір ООН в Україні – це українська мережа найбільшої у світі спільноти бізнесів, які працюють відповідно до ESG-принципів. Це особлива ініціатива Генерального секретаря ООН, місією якої є заклик компанії до вибудови своєї діяльності та стратегії з урахуванням Цілей сталого розвитку та на основі 10 Принципів у галузі прав людини, трудових відносин, захисту довкілля і боротьби з корупцією. Організація налічує 24 тис. учасників у 167 країнах світу. Українська мережа має 149 учасників.
У Метінвесті оцінили вплив нового екомита ЄС на весь український бізнес
Запровадження в Євросоюзі механізму вуглецевого коригування імпорту (CBAM) та нових правил декарбонізації створює серйозні ризики не лише для української промисловості, але і для всього експорту загалом. Про це сказав керівник офісу генерального директора групи Метінвест Олександр Водовіз під час дискусії Діалоги про майбутнє. Бізнес та європейська інтеграція, організованої виданням NV у Києві, повідомила пресслужба компанії в понеділок, 16 березня.
Вказано, що у заході взяли участь представники уряду, європейських інституцій та бізнесу. Серед учасників були посол ЄС в Україні Катарина Матернова, віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка, а також керівники великих українських компаній.
За словами Водовіза, ринок Євросоюзу є одним із ключових для українських металургів, але водночас він залишається дуже конкурентним і жорстко регульованим. У межах євроінтеграції Україна має імплементувати екологічне законодавство ЄС, однак для енергоємних галузей це створює значні виклики.
“Ми б хотіли, щоб цей процес відбувався за моделлю, яку застосовували в Польщі. Якщо ЄС очікує від нас впровадження екологічного законодавства, логічно передбачити й фінансову підтримку для модернізації виробництва”, – сказав він.
Водовіз пояснив, що в ЄС діє система торгівлі квотами на викиди CO₂, де вартість однієї тонни може становити 100-120 євро. Також європейські підприємства отримують значну фінансову підтримку для переходу на низьковуглецеве виробництво – до прикладу, середній металургійний завод у Європі отримує близько 1 млрд євро допомоги на декарбонізацію, на відміну від українських підприємств.
Особливим викликом для українського бізнесу стає CBAM, який передбачає додатковий податок на продукцію з високим вуглецевим слідом: цей механізм створює не лише фінансові витрати, а й значні адміністративні бар’єри для експортерів, підкреслив Водовіз.
Водночас він наголосив, що вплив нового механізму не обмежиться лише металургією.
“Це питання для всіх – і для аграріїв, і для виробників добрив, і для інших експортерів. Усі мають проходити перевірки, а після цього сплачувати відповідні платежі”, – пояснив він.
Водовіз нагадав, що в умовах війни українська промисловість опинилася у значно складніших умовах, ніж підприємства в країнах Євросоюзу: вітчизняні заводи працюють під обстрілами, з перебоями енергопостачання, кадровими втратами та постійною регуляторною невизначеністю. Крім того, він звернув увагу на проблему нерівної конкуренції, оскільки на європейському ринку досі присутня російська металургійна продукція.
“Посилення санкцій може збільшити експорт української продукції ГМК до ЄС більш ніж на 1 млрд євро за чотири роки”, – підкреслив Водовіз.
Раніше ЗМІ повідомляли, що європейське мито CBAM почало витісняти Україну з ринку ЄС, адже було створено додаткові адміністративні та фінансові бар’єри.
А згідно з оцінками Федерації роботодавців України, через дію СВАМ вже у 2026 році Україна може втратити 4,6% ВВП. Також Україну чекає зменшення податкових надходжень та соціальних внесків до бюджетів та фондів усіх рівнів унаслідок скорочення ділової активності – воно може становити $2,8 млрд у 2026 році, і сягнути $3,6 млрд у 2034 році.
Метінвест залучив олімпійського призера для реабілітації ветеранів війни
Гірничо-металургійна група Метінвест планує розширити програму психофізіологічної реабілітації ветеранів через плавання Вільні хвилі за методикою олімпійського призера з плавання Дениса Силантьєва. Про це повідомила пресслужба компанії у вівторок, 10 березня.
Вказано, що ця ініціатива стартувала у липні 2024 році. Вона дозволяє військовослужбовцям та ветеранам безоплатно займатися у басейнах Запоріжжя, Кривого Рогу та Кам’янського. За півтора роки на реалізацію проєкту Метінвест спрямував близько 4,4 млн грн.
За даними пресслужби, зараз тренування проходять у чотирьох басейнах. Цього року їх кількість планують збільшити до шести: до програми мають долучити ще два басейни у Запоріжжі, у співпраці з Департаментом спорту, сім’ї та молоді Запорізької міської ради. Також організатори планують провести змагання між учасниками проєкту з усіх трьох міст.
Для забезпечення безбар’єрного доступу у всіх басейнах встановили підйомники для занурення у воду, а в Кам’янському додатково облаштували ліфт у приміщенні.
“Програму Вільні хвилі розробив один із найкращих плавців України Денис Силантьєв. Це комплекс занять для відновлення здоров’я ветеранів і ветеранок – насамперед тих, хто зазнав тяжких поранень. Проєкт ґрунтується на науковому підході й унікальних методиках реабілітації та адаптації у воді”, – йдеться у повідомленні.
Щоб отримати відчутний результат, учасникам програми рекомендують пройти базовий курс із 16 занять. Під час тренувань з ветеранами працюють кваліфіковані тренери, які індивідуально підбирають навантаження та поєднують фізичну реабілітацію з психологічною підтримкою.
“Заняття з плавання це ефективний спосіб відновити фізичне та емоційне здоров’я після пережитого стресу й травм, отриманих під час бойових дій. Вода зменшує навантаження на тіло, допомагає відновити рухливість суглобів та зміцнити м’язи”, – каже Силантьєв.
Учасники програми підтверджують слова олімпійця, і теж відзначають позитивний вплив занять на фізичний стан і психологічне самопочуття. За словами ветерана війни Олександра Луговського, плавання допомогло йому відновити функції організму, додало впевненості та стало важливою частиною повернення до активного життя.
Інший ветеран, Михайло Прокутін, зазначив, що регулярні тренування допомогли покращити сон і загальний стан здоров’я. За його словами, після занять зменшився м’язовий біль, а лікарі фіксують покращення показників роботи серця.
Загалом за час роботи проєкту реабілітацію пройшли понад 400 ветеранів і військовослужбовців: близько 300 у Запоріжжі, 87 у Кривому Розі та 15 у Кам’янському.
Дивіться фото: Метінвест залучив олімпійського призера для реабілітації ветеранів війни
Метінвест пропонує бункери-криївки для облаштування кордону Польщі з РФ
Українські інженерні рішення для захисту техніки та укриттів можуть бути використані не лише в нашій державі, але і за кордоном. Про це сказав операційний директор групи Метінвест, керівник напряму виробництва сталі для потреб армії ініціативи Сталевий фронт Олександр Мироненко в інтерв’ю, оприлюдненому в понеділок, 9 березня.
“Зараз ми працюємо над виходом на міжнародний ринок із цими рішеннями, наприклад для облаштування кордону між Польщею та Росією, використовуючи наш досвід і пропозиції щодо підземних споруд. В армії НАТО такого досвіду немає, тож вони ставляться до цього з великою цікавістю. І ми обмінюємося з ними інформацією та досвідом”, – розповів він.
Мироненко пояснив, що розробки компанії в межах мілітарної ініціативи Сталевий фронт Ріната Ахметова формувалися безпосередньо під час війни, з урахуванням досвіду бойових дій та зворотного зв’язку від військових. Йдеться, зокрема, про системи захисту техніки від дронів і протитанкових засобів, а також про сталеві укриття різних типів.
За його словами, нині виробництво ініціативи становить близько 50 захисних конструкцій різних типів на місяць. Вони виробляються на окремих секретних локаціях, і використовуються як для військових, так і для цивільних потреб. Географія їхнього застосування охоплює територію від Харківської до Херсонської області.
Найбільший попит серед військових мають два типи виробів: захисні екрани для бронетехніки та підземні сталеві укриття. Такі укриття можуть використовуватися як бліндажі, командні пункти або польові шпиталі, і вони вже суттєво відрізняються від перших моделей, які створювалися на початку повномасштабної війни.
“Сьогодні сталева “криївка” це фактично підземний будинок – із власним освітленням, генератором і системами забезпечення”, – розповів він і додав, що окремим напрямком стала розробка захисту для систем ППО Patriot і SAMP/T, які перебувають на озброєнні ЗСУ.
Також Мироненко повідомив, що Метінвест і надалі планує розвивати виробництво захисту для техніки, укриттів та інших інженерних рішень, які можуть використовуватися як на фронті, так і для захисту цивільної інфраструктури. Одним із перспективних напрямків також розглядається вихід цих технологій на європейський ринок.
Раніше повідомлялося, що Метінвест передав для ЗСУ близько 900 “криївок”. Масове постачання на фронт модульних укриттів компанія розпочала в 2023 році.
Також Метінвест реалізує проєкт Цитадель, який передбачає будівництво повноцінних укриттів для цивільного населення. Одне сховище зведено в Бородянці Київської області, ще кілька перебувають на етапі будівництва в Запоріжжі. Планується протягом року встановити кілька десятків таких об’єктів.
Метінвест почав постачати укриття-криївки для портів та ТЕЦ
Група Метінвест розпочала постачання наземних сталевих укриттів для об’єктів критичної інфраструктури, зокрема морських портів і теплоелектроцентралей (ТЕЦ). Про це повідомила пресслужба групи у вівторок, 3 березня.
За словами операційного директора Метінвесту Олександра Мироненко, наземні укриття мають посилені стінки та захищають персонал об’єкту від уламків під час ракетних і дронових атак. Джерело фото: Метінвест “Такі укриття вже встановлені в українських портах та на ТЕЦ, де важливо забезпечити безперервність виробничих процесів навіть під час обстрілів. Для енергоємної та експортоорієнтованої економіки критично важливо, щоб працювали й порти, й енергетика. Тому ми допомагаємо убезпечити персонал на цих об’єктах, а також облаштовуємо сховища на власних підприємствах”, – сказав він.
В пресслужбі Метінвесту додали, що наразі група також реалізує проєкт Цитадель, який передбачає будівництво повноцінних укриттів для цивільного населення. Одне сховище зведено в Бородянці Київської області, ще кілька перебувають на етапі будівництва в Запоріжжі, а також ведуться перемовини з громадами щодо розширення проєкту. Зокрема, планується протягом року встановити кілька десятків таких об’єктів.
Головною перевагою сталевих укриттів в Метінвесті назвали швидкість монтажу: їх можна встановити за три-чотири тижні, тоді як спорудження бетонних аналогів триває до півроку.
Окрім того, компанія постачає сталеві “криївки”-укриття захисникам України. За інформацією Метінвесту, загалом в межах ініціативи Сталевий фронт Ріната Ахметова до ЗСУ поставлено близько 900 криївок. Масове постачання на фронт модульних бліндажів-“криївок” компанія розпочала в 2023 році.
У Метінвесті назвали обсяг допомоги Україні за чотири роки війни з РФ
За чотири роки повномасштабної війни група Метінвест спрямувала на підтримку держави та громадян 10,1 млрд грн, із яких 7,3 млрд грн – на потреби Сил оборони в межах мілітарної ініціативи Сталевий фронт Ріната Ахметова. Про це напередодні повідомила пресслужба компанії.
Вказано, що загалом допомога охопила понад 1,1 млн українців. Для армії налагоджено системне виробництво та постачання інженерних і захисних конструкцій.
За даними преслужби, військовим передано 900 підземних укриттів “криївка”. На їхній базі створено командні пункти та збудовано два підземні шпиталі поблизу лінії фронту. Перший із них уже врятував близько 4 тис. поранених.
У компанії розповіли, що також виготовляє захисні екрани для бронетехніки (передано 309 одиниць), протимінні трали (31 од.). Будуються фортифікації – на Донецькому та Запорізькому напрямках облаштовано понад 200 км оборонних ліній.
“Серед переданої техніки та обладнання – понад 8,3 тис. розвідувальних дронів, 2 088 тепловізорів та оптичних приладів, 875 одиниць комунікаційного обладнання, 765 систем резервного живлення, 795 автомобілів, а також 1,55 млн літрів пального. Крім того, армії передано 31 655 аптечок і турнікетів, а на розвиток тактичної медицини спрямовано майже 26 млн грн”, – йдеться у повідомленні.
За даними Метінвесту, для цивільного населення спільно з Фондом Ріната Ахметова реалізується гуманітарний проєкт Рятуємо життя, у межах якого допомогу отримали близько 516 тис. мирних жителів. В Україну доставлено близько 4,2 тис. тонн продуктів і товарів першої потреби, лікарні забезпечено медикаментами та обладнанням на 9,5 млн грн.
У компанії також розповіли, що окремо підтримують мобілізованих працівників і ветеранів, забезпечуючи програми реабілітації та адаптації, а також інвестують в укриття й безпеку на підприємствах.