Українські полярники зафіксували незвичайне атмосферне явище над станцією Академік Вернадський – вінець навколо Місяця. Про це повідомив Національний антарктичний науковий центр.
Вчені пояснюють, що вінець виникає, коли світло проходить крізь тонкий шар хмар або туману, які складаються з дрібних крапель води чи крижаних кристалів. У результаті цього процесу відбувається дифракція – промені огинають частинки та утворюють характерні світлові кільця.
Чим однорідніші ці краплі або кристали, тим яскравішими та чіткішими виглядають кольори. Іноді навколо джерела світла можна побачити кілька таких кілець, однак зазвичай їх не більше трьох.
Фахівці також наголошують, що вінець не варто плутати з гало. Це різні оптичні явища: гало має більший радіус і менш виражені кольори, тоді як вінець формується значно ближче до джерела світла та виглядає яскравіше.
Позначка: Вернадський
Українські полярники зафіксували вінець навколо Місяця над станцією
Українські полярники зафіксували незвичайне атмосферне явище над станцією Академік Вернадський – вінець навколо Місяця. Про це повідомив Національний антарктичний науковий центр.
Вчені пояснюють, що вінець виникає, коли світло проходить крізь тонкий шар хмар або туману, які складаються з дрібних крапель води чи крижаних кристалів. У результаті цього процесу відбувається дифракція – промені огинають частинки та утворюють характерні світлові кільця.
Чим однорідніші ці краплі або кристали, тим яскравішими та чіткішими виглядають кольори. Іноді навколо джерела світла можна побачити кілька таких кілець, однак зазвичай їх не більше трьох.
Фахівці також наголошують, що вінець не варто плутати з гало. Це різні оптичні явища: гало має більший радіус і менш виражені кольори, тоді як вінець формується значно ближче до джерела світла та виглядає яскравіше.
На станції Академік Вернадський завершилася перезмінка експедицій
На станції Академік Вернадський завершилася перезмінка українських антарктичних експедицій. Як повідомили в Національний антарктичний науковий центр, 31-ша Українська антарктична експедиція (УАЕ) вже повноцінно приступила до роботи, тоді як 30-та команда вирушила додому.
Полярників чекає тривалий шлях: спочатку криголам Ноосфера доставить їх до міста Пунта-Аренас, після чого вони дістануться літаком до Польща, а звідти автобусом повернуться в Україна.
У НАНЦ зазначили, що 30-та експедиція протягом року проводила дослідження за трьома основними напрямами – геофізика, метеорологія та біологія, а також забезпечувала безперебійну роботу станції. Зібрані дані є одними з найдовших в Антарктиці та використовуються науковцями у всьому світі для вивчення глобальних процесів.
Окрім науки, учасники експедиції активно долучалися до міжнародної співпраці та популяризації України. Зокрема, на станції працювали представники першої мексиканської антарктичної експедиції, а також полярники прийняли майже 2 тисячі туристів із різних країн і провели понад 130 онлайн-зустрічей для школярів.
Відомо, що до складу 31-ї експедиції входять 14 учасників: дев’ять науковців, кухар, лікарка, системний адміністратор, дизеліст і механік. Очолила місію метеорологиня Анжеліка Ганчук – вперше в історії незалежної України керівницею антарктичної експедиції стала жінка.
Пінгвіни, птахи і тюлень: українські полярники перемогли у фотоконкурсі
Українські полярники досягли значного успіху на конкурсі наукових зображень для Wikipedia, здобувши одразу три перших місця та одну третю нагороду. Усі роботи були створені на базі станції Академік Вернадський. Про це повідомили у Національний антарктичний науковий центр.
Зазначається, що це перший випадок, коли українські дослідники отримали таку кількість перемог на цьому конкурсі.
У категорії Люди в науці перше місце здобули світлини геофізикині Анна Соіна. На фото зображено, як її колега, геофізик 29-ї Української антарктичної експедиції Олександр Богомаз, фарбує щогли пасивного іонозонда. У центрі наголошують: полярники займаються не лише дослідженнями, а й підтримкою інфраструктури станції.
Ще одне перше місце отримала серія світлин Птахи Антарктики у номінації Живі організми. Анна Соіна та Олександр Богомаз зафіксували південнополярних поморників, гігантського буревісника, а також пташенят і рідкісні моменти з життя антарктичних птахів на острові Галіндез.
Окрему перемогу здобула біологиня Зоя Швидка – її відео з тюленем-крилеїдом, який пересувається по кризі, також отримало перше місце.
Крім того, Анна Соіна посіла третє місце у Загальній категорії зі світлиною про пінгвінів і регульований туризм в Антарктиці.
Загалом у конкурсі взяли участь 76 авторів, які подали 744 роботи – це рекордний показник із 2020 року. Оскільки конкурс є міжнародним, переможні світлини українського етапу змагатимуться за призові місця на світовому рівні.
На арктичній станції Академік Вернадський зафіксували руйнівний землетрус
Обладнання на українській арктичній станції Академік Вернадський зафіксувало потужний землетрус у протоці Дрейка між Південною Америкою та Антарктидою в ніч на п’ятницю, 22 серпня. Про це повідомляє Національний антарктичний науковий центр України.
“Осередок знаходився на глибині 14 км, а магнітуда становила 7 (за шкалою Ріхтера). Такі землетруси відносять до руйнівних. У Чилі вже оголосили загрозу цунамі”, – сказано в повідомленні.
Фіксація сейсмічного поштовху на станції відбулася 21 серпня о 23:16, тобто коли в Україні була 5:16 22 серпня.
Українські полярники фізично землетрус не відчули, але його виявило сейсмоакустичне обладнання станції. Також мареографи зафіксували припливну хвилю від поштовху.
“На стрічці аналогового мареографа видно, що перша хвиля цунамі дійшла до нашого острова о першій ночі 22 серпня за місцевим часом. Її амплітуда становила лише близько 20 см. Відлуння в акваторії тривали ще 5 годин”, – йдеться в повідомленні.
На станції проводять постійні спостереження за геофізичними процесами в регіоні, зокрема за сейсмічною активністю. Сейсмоакустичні вимірювання тривають з 2000 року і є внеском України в глобальний моніторинг природних явищ та вивчення геодинамічних процесів Землі.
На станції вже фіксували сильний землетрус у протоці Дрейка у поточному році — це було 2 травня.