Позначка: G7

Міністри G7 зберуться на екстрену зустріч – ЗМІ

Міністри фінансів та енергетики країн G7 (Великої сімки) у понеділок, 30 березня, проведуть чергове екстрене засідання, щоб обговорити, як обмежити економічні наслідки війни США та Ізраїлю з Іраном. Про це повідомляє Politico. Зокрема, на засіданні обговорять випуск стратегічних запасів нафти або навіть встановлення верхньої межі цін на нафту.

За словами двох дипломатів, міністри фінансів та енергетики, до яких під час онлайн-засідання приєднаються голови центральних банків, розглянуть різні варіанти.

Міністр фінансів Франції Ролан Лескюр зазначив, що вперше за 50 років ця група міністрів збереться разом із представниками центральних банків.

Попередні зустрічі G7 проходили без ухвалення узгоджених дій, і цього разу навіть не ясно, чи виступлять міністри із спільною заявою.

Країни G7 назвали умову для місії з безпеки Ормуза

Країни Великої сімки повідомили, що готові розпочати миротворчу місію в Ормузькій протоці лише за однієї умови – після завершення протистояння між США, Ізраїлем та Іраном. Представники G7 наголосили, що їхня ініціатива буде виключно оборонною. Про це йдеться у повідомленні Euronews у п’ятницю, 27 березня.

Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро зазначив, що “в міжнародному співтоваристві існує широкий консенсус щодо збереження свободи судноплавства”. Він наголосив на важливості діяти виважено, лише після “відновлення спокою”.

Ця протока залишається одним із ключових транспортних шляхів для світових енергетичних ресурсів. Зокрема, через неї проходить близько 20% обсягів глобального експорту нафти та газу. За словами державного секретаря США Марко Рубіо, після завершення військових дій танкери потребуватимуть надійного супроводу, адже без цього вони не зможуть отримати страхування.

Європейські країни зайняли обережну позицію, відмовляючись від участі у подібних місіях під час активної фази конфлікту, зважаючи на ризик ескалації. Утім, вони підтвердили свою готовність долучитися до заходів задля стабілізації регіону вже після закінчення бойових дій.

Міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефул підкреслив, що Німеччина буде готова відігравати свою роль лише у постконфліктний період. Тим часом представники Великої Британії заявили про неприпустимість ситуації, коли Іран користується своїм географічним положенням, фактично утримуючи світову економіку в заручниках.

Глава європейської дипломатії Кая Каллас звернула увагу на взаємопов’язаність регіональних конфліктів, вказуючи на роль Росії в підтримці Ірану. Вона закликала всі сторони повернутися за стіл переговорів, наголошуючи на необхідності дипломатичних зусиль.

Нагадаємо, днями Тегеран підтвердив, що стратегічно важливий водний шлях – Ормузька протока – залишається доступним для більшості держав світу. Водночас, обмеження накладені на судна, пов’язані зі США, Ізраїлем та їхніми військовими союзниками.

Мерц висловився щодо завершення війни в Ірані

Сибіга вирушить у Францію на міністерську зустріч G7

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга 26-27 березня відвідає Францію, де візьме участь у зустрічі очільників зовнішньополітичних відомств держав “Групи семи”. Про це повідомив речник Міністерства закордонних справ України Георгій Тихий на брифінгу в Києві, передає Інтерфакс-Україна.
За його словами, програма візиту міністра передбачає зокрема участь у сесії “підтримка України” і міністрів G7 та України.
Тихий наголосив, що “це вже третя зустріч в такому форматі з початку цього року, що демонструє, наскільки тісно, активно, працює український міністр Андрій Сибіга з партнерами з G7”.
Серед основних питань буде підтримка України, зокрема енергетики, посилення санкційного тиску на Росію, боротьба з “тіньовим флотом” РФ і тема підтримки Україною держав Затоки.
Крім цієї сесії, Сибіга також візьме участь у сесії “Відбудова”, до якої також доєднається президент Європейського банку розвитку та реконструкції і глави інших держав – Бразилія, Індія, Республіка Корея, Саудівська Аравія.
“Увага цієї другої панелі ” відбудова” буде присвячена зокрема відновленню захисного покриття над Чорнобильською АЕС”, – сказав Тихий.
Також на полях зустрічі міністр Сибіга проведе низку двосторонніх переговорів з партнерами.

У G7 розкритикували послблення санкцій проти РФ

Лідери Німеччини, Канади та Норвегії публічно розкритикували рішення президента США Дональда Трампа скасувати санкції проти російської нафти. Їхню заяву у п’ятницю, 13 березня цитує видання Bloomberg.
“У середу ми провели відеоконференцію з лідерами країн “G7″, і шестеро з семи однозначно підтримали думку, що ми не повинні скасовувати санкції проти Росії. Ми були дещо здивовані, дізнавшись сьогодні вранці, що американський уряд ухвалив інше рішення. Це, безумовно, не відповідає нашій позиції. Росія отримує з цього вигоду. Ми маємо посилювати тиск на Росію, щоб якнайшвидше покласти край цій жахливій війні”, – прокоментував ситуацію канцлер Німеччини Фрідріх Мерц.
Зазначається, що заява пролунала після того, як Вашингтон видав дозвіл на купівлю російської нафти, яка наразі перебуває на танкерах у морі.
Мерц наголосив, що союзники не повинні дозволяти війні на Близькому Сході відволікати їх від тиску на Москву. За його словами, послаблювати санкції зараз є помилкою за будь-яких обставин.
До критики також приєднався прем’єр-міністр Канади Марк Карні під час спільної пресконференції на полях військових навчань НАТО в Норвегії. Він заявив, що позиція Оттави полягає у збереженні всіх обмежень щодо Росії, зокрема тих, що стосуються “тіньового флоту”.
Прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стьоре зі свого боку зазначив, що найважливішим сигналом для Москви має залишатися непохитна вимога припинити агресію.
Мерц і Карні підкреслили, що лідери “Групи Семи” спробують переконати Трампа в тому, що саме зараз настав час посилити санкції проти Росії.

В ЄС відреагували на пропозицію США послабити санкції проти Росії

Позиція Євросоюзу стосовно обмежень цін на російську нафту, запроваджене Групою Семи (G7) полягає в тому, що воно має продовжуватися, попри перебої з міжнародними постачаннями на тлі конфлікту на Близькому Сході. Про це після засідання Ради ЄС з економічних та фінансових питань заявив європейський комісар з питань економіки Валдіс Домбровскіс на прес-конференції в Брюсселі у вівторок, 10 березня.
Він прокоментував запитання про ідею США розширити послаблення санкцій для країн-виробників нафти, і повторив позицію ЄС про те, що тиск на Росію має продовжуватися.
Єврокомісар нагадав, що оскільки зростання цін на нафту та газ може забезпечити Росії непередбачувані доходи, “тому дуже важливо суворо додержувати обмеження цін G7 і потенційно перейти до повної заборони морських послуг (тіньовому флоту – ред.), щоб обмежити воєнні доходи Росії”.
За його словами, протилежне “було б саморуйнівним”.
“Це посилило б можливості Росії вести війну, підриваючи Україну, підриваючи нашу підтримку України, а також підриваючи цілі, яких США та Ізраїль намагаються досягти в Ірані, оскільки ми знаємо, що Росія також підтримує воєнні зусилля Ірану.”, – наголосив Домбровскіс.
Він нагадав про оцінку впливу обмеження цін G7 на поставки нафти Росією та зазначив, що воно не призвело до суттєвих змін в обсягах експорту Росії. Отже, й не порушило ринок, але обмежило доходи Росії від цих обсягів нафти.

Країни G7 розглядають використання стратегічних резервів нафти – ЗМІ

Міністри фінансів країн “великої сімки” на засіданні в понеділок, 9 березня, обговорять спільне використання стратегічних резервів для стабілізації ситуації. Про це повідомляє американське видання Financial Times, посилаючись на людей, знайомих із ситуацією, включаючи високопосадовця одного з членів G7.
Міністри та виконавчий директор Міжнародного енергетичного агентства (МЕА) Фатіх Бірол проведуть телефонну конференцію, щоб обговорити наслідки війни в Ірані. За словами людей, знайомих із перебігом переговорів, три країни G7, включаючи США, вже підтримали ідею використання стратегічних резервів.
ЗМІ зазначає, що 32 країни, що входять до МЕА, мають резерви більш ніж на 1,2 млрд барелів. За словами одного з джерел FT, деякі американські чиновники вважають за доцільне спільний продаж на ринку 300-400 млн барелів, або 25-30% від сукупних запасів.
Нафта Brent, яка перед початком війни в Ірані коштувала 72,48 доларів за барель, на торгах цього понеділка подорожчала до 118,93 доларів. Таких цін не спостерігалося з часу російського вторгнення в Україну 2022 року.
З часу свого створення у 1974 році МЕА п’ять разів виводило на ринок нафту зі стратегічних резервів, останні два – у 2022 році.
Згідно з підготовленим МЕА документом, з яким ознайомилася FT, вхідні в організацію країни мають 1,24 млрд барелів державних резервів.
У сукупності вони можуть покрити майже місячний обсяг загального попиту на нафту у країнах МЕА та понад 140 днів чистого імпорту, йдеться у документі.

Лідери G7 підтвердили непохитну підтримку України

Лідери країн “Групи семи” у спільній заяві у четверті роковини вторгнення Росії підтвердили непохитну підтримку України у захисті її територіальної цілісності, права на існування, а також свободи, суверенітету та незалежності.

У заяві зазначається, що країни G7 підтримують зусилля президента США Дональда Трампа, спрямовані на започаткування мирного процесу та організацію прямих переговорів між сторонами. Водночас лідери наголосили, що Європа має відігравати провідну роль у цьому процесі спільно з іншими партнерами. Також у заяві підтримали зобов’язання в межах Коаліції охочих щодо надання надійних і дієвих гарантій безпеки.
Окремо союзники відзначили масштабну фінансову та практичну допомогу Україні, зокрема для проходження зимового періоду. За минулі тижні партнери мобілізували додаткові енергетичні потужності та передали понад 2500 генераторів, трансформатори, турбіни, когенераційні установки, котли й ремонтне обладнання. Тоді як понад 500 млн євро нових зобов’язань спрямували до Фонду підтримки енергетики України.

Також лідери G7 заявили про намір тісно співпрацювати для забезпечення ядерної безпеки, зокрема спільно з Європейським банком реконструкції та розвитку й Україною, щоб сприяти збору коштів для якнайшвидшої реконструкції захисної арки Чорнобильської АЕС і запобігти радіологічним інцидентам із серйозними гуманітарними та екологічними наслідками для континенту.

Крім того, у заяві висловили підтримку ініціативам, спрямованим на негайне, безпечне та безумовне повернення українських дітей до їхніх родин і громад.

Нагадаємо, міжнародні партнери України спільно із представниками українського уряду в день четвертої річниці повномасштабного вторгнення РФ відвідали одну з ТЕЦ у Києві.
У ЄП підписали кредит для України на 90 млрд євро

РФ опустилася на 8-ме місце у списку головних загроз у країнах G7

У 2025 році оцінка ризику загрози з боку РФ у країнах Великої сімки (G7) опустилася на восьме місце після того, як у 2024 році вона піднялася на друге місце з четвертого роком раніше. Про це свідчать результати Мюнхенського індексу безпеки (MSI) 2025 року, опубліковані 10 лютого.
“Хоча Росія все ще вважається значно більшим ризиком, ніж у 2021 році, сприйняття серйозності ризику, пов’язаного з нею, знизилося в усіх опитаних країнах з моменту проведення минулорічного опитування, зокрема серед країн G7”, – йдеться у документі.
Найбільші зміни були зафіксовані у США та Канаді, де проблема Росії тепер стоїть на 15 місці, тоді як роком раніше була на другому.
Для громадян Британії ризик загрози з боку РФ відкотився на третє місце з першого роком раніше, Німеччини – на четверте з другого, Франції – на шосте з четвертого, Італії – з 12-го на 13-те.
Лише громадяни Японії за рік зберегли свою оцінку та залишили проблему Росії на четвертій позиції.
У Китаї та Індії Росія є відповідно другою та першою проблемою з кінця списку з 32 ризиків, у Бразилії та Південній Африці – 5-ю з кінця, хоча роком раніше була 9-ю.
За рік негативний показник Росії покращився з 20,9% до 18,0%, тоді як позитивний показник України знизився з 32,6% до 28,3%.
Як зазначають укладачі, відображаючи поточні події у зовнішній політиці США, респонденти майже у всіх країнах G7 та BICS – окрім Японії та Китаю – тепер вважають Сполучені Штати більш серйозною загрозою, ніж минулого року.
Більше того, ризик, спричинений торговельними війнами, зараз сприймається як набагато серйозніший, ніж минулого року, і має вищий рейтинг, ніж будь-коли, у країнах G7 та BICS: у G7 він піднявся на 7-ме місце з 21-го, у BICS – на 10-те з 21-го.
“На тлі численних драматичних політичних та економічних криз, що домінують у світовому порядку денному, екологічні ризики стали сприйматися як менш неминучі. Хоча фактичні витрати на глобальне потепління швидко зростають, частка респондентів, які сприймають екстремальні погодні умови, лісові пожежі та зміну клімату як неминучі ризики для своєї країни, зменшується в країнах G7 та BICS з моменту першого видання MSI у 2021 році, досягнувши нового мінімуму у 2025 році”, – зазначають укладачі рейтингу.
Згідно з ним, тим не менш, респонденти в країнах BICS продовжують вважати екологічні ризики головними ризиками для своєї країни – тенденція незмінна з 2021 року. Натомість, серед країн G7 екологічні ризики поступово зменшувалися в їхньому рейтингу в останні роки. Натомість, кібератаки, економічна чи фінансова криза та дезінформаційні кампанії з боку ворогів стали вважатися найсерйознішими ризиками в країнах G7.
У більшості країн більшість ризиків сприймаються як менш серйозні, ніж минулого року. Однак протилежна тенденція спостерігається у Великій Британії, Сполучених Штатах та Індії, де зараз більше ризиків вважаються серйознішими, ніж минулого року. У Сполучених Штатах спостерігається особливо виражене зростання сприйняття серйозності ризиків, пов’язаних з економічною та політичною ситуацією в країні, наприклад, дефіцит продовольства, крах демократії, зростання нерівності, економічна або фінансова криза, громадянська війна або політичне насильство, а також торговельні війни, зазначається у досліджені.
Мюнхенський індекс безпеки складає Мюнхенська конференція з безпеки (MSC) у партнерстві з Kekst CNC. В опитуванні, яке пройшло з 5 по 25 листопада 2025 року, брали участь по 1000 осіб з кожної країни. У 2022 році з опитування було вилучено Росію, але його було проведено в Україні.

ЄС пропонує G7 вирішальний удар по “тіньовому флоту” РФ

Європейська комісія звертається до своїх партнерів по G7 з пропозицією повну заборону морських перевезень російськими танкерами. Про це у п’ятницю, 6 лютого, повідомляє Euronews.
Зазначається, що Євросоюз обговорює заміну цінової стелі для російської нафти на заборону надавати танкерам тіньового флоту послуги в сфері судноплавства – від страховок до обслуговування в портах.
Цю заборону планують включити в 20-й пакет санкцій ЄС, приурочений до річниці російського вторгнення в Україну.
Єврокомісія також розпочала консультації щодо цього заходу з партнерами по “великій сімці”, розповіли Euronews кілька чиновників і дипломатів. Спільна з США заборона на морські послуги може завдати нового удару по доходах енергетичного сектора Росії, зазначає інформагентство.
Досі ЄС дозволяв пропонувати такі послуги, але лише танкерам, які дотримуються цінового обмеження G7.
Однак заборона має кілька переваг: вона може значно збільшити матеріальні витрати для російського нафтового сектору, бути легшою для впровадження для учасників ЄС та боротися з фальсифікованими документами, які Москва часто використовує для обходу санкцій.

Кулеба підвів підсумки “енергетичного Рамштайну”

Українські урядовці провели засідання “енергетичного Рамштайну” у форматі G7+. Про це повідомив віцепрем’єр-міністр з відновлення – міністр розвитку громад та територій України Олексій Кулеба в Телеграм.
За його словами, партнерам було представлено кроки України для посилення енергетичної стійкості.
“Усі ці рішення потребують міжнародної підтримки – і ми її маємо. Щиро дякую за покрокову спільну підготовку до опалювального сезону, а також за оперативну допомогу протягом останніх тижнів і днів. Подякував урядам і громадянам країн-учасниць зустрічі, Європейському Союзу, міжнародним організаціям і фінансовим інституціям”, – написав віцепрем’єр.
Партнери підтвердили готовність продовжувати підтримку України новими пакетами гуманітарної допомоги, зокрема:

  • США – понад $400 млн;
  • Велика Британія – майже €23 млн;
  • Нідерланди – €23 млн;
  • Німеччина – €60 млн;
  • Італія – €10 млн, додатково €50 млн закладено в бюджеті на 2026 рік.

    • Також Кулеба подякував партнерам за швидке реагування та практичну допомогу у січні:
    Єврокомісія – 447 генераторів для Києва та громад по всій країні, з фокусом на прифронтові області;

  • Польща – майже 400 генераторів для Київської області;
  • Італія – 78 котлів високої потужності;
  • Литва – 90 генераторів;
  • Німеччина – блочно-модульні котельні загальною потужністю 16 МВт;
  • Швейцарія – до 500 тис. євро для Харківської та Київської областей;
  • Японія – 140 генераторів малої та середньої потужності, 60 трансформаторів, 2 когенераційні установки;
  • Франція – понад 100 генераторів загальною потужністю 13 МВт та інше обладнання.

    • За словами Кулеби, Україна розраховує на подальшу підтримку у спільній роботі за чотирма ключовими напрямками:

  • розширення децентралізованої генерації для тепла і води;
  • наповнення Національного резерву мобільного енергетичного обладнання;
  • формування “банку” критичного обладнання для швидкого реагування після атак;
  • масштабування фізичного захисту енергообʼєктів.

    • “Допомагаючи Україні пройти цю зиму, партнери захищають не лише українців, а інвестують у стабільність і безпеку всієї Європи”, – резюмував урядовець.