В портах Чорного моря ціни на продовольчу пшеницю з початку війни на Близькому Сході зросли на 6 дол./т та досягли найвищого рівня із серпня минулого року. Про це повідомили на Електронній зерновій біржі.
Наразі вартість української пшениці з вмістом білка 11,5% становить 237 дол./т.
Також зросли і фрахтові ставки через подорожчання бункерного палива. Зокрема, перевезення вантажів суднами типу хендісайз з України до Східного Середземномор’я подорожчало на 5-6 дол./т – до 28 дол./т.
Ціни на українську пшеницю з поставкою до Єгипет зросли до 264 дол./т, що на 11 дол./т більше, ніж у лютому.
Крім того, протягом тижня в Україні підвищилися експортні закупівельні ціни. Зокрема, на продовольчу пшеницю вони зросли до 10,8 тис. – 11 тис. грн/т (218 – 222 дол./т), а на фуражну – до 10, 55 тис. – 10,7 тис. грн/т (210 – 212 дол./т) із доставкою до чорноморських портів.
За даними аналітики на ціни вплинуло відтермінуванням виконання частини контрактів із поставкою на Близький Схід, а також зростання вартості фрахту та страхування суден.
Як повідомлялося, хлібопекарні в Ірані почали зупиняти виробництво та закриватися на тлі війни зі США та Ізраїлем.
Позначка: Зерно
Україна відстає від торішніх темпів сівби на 28%
Станом на 23 березня українські аграрії засіяли ярими зерновими та зернобобовими культурами 180,113 тис. га у 16 областях, що становить 3% від прогнозу на нинішній рік. Про це повідомила пресслужба Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства.
Темпи робіт за минулий тиждень суттєво пришвидшилися: засіяно 126,76 тис. га, що майже втричі перевищує показник попереднього звітного періоду (53,36 тис. га).
Разом з тим, нинішні показники на 28% поступаються темпам минулого року, коли на аналогічну дату було засіяно 250,4 тис. га.
Нині у країні ячменем засіяли 86,1 тис. га (11,4% від плану), горохом – 51,2 тис. га (19%), пшеницею – 20,5 тис. га (11%) та вівсом – 20,8 тис. га (15%). Сівба технічних культур – соняшнику, сої та цукрових буряків – станом на 23 березня ще не розпочалася.
За темпами сівби лідирують Одеська (39 тис. га), Миколаївська (32,3 тис. га), Рівненська (20,8), Волинська (17,2 тис. га) і Тенопільська (15,6 тис. га) області.
Як передбачається, площі посівів ярих культур у 2026 році суттєво не зміняться і залишаться приблизно на рівні минулого року. Це стосується і прифронтових регіонів, де аграрії планують засівати всі доступні та безпечні землі.
Росія вкрала близько 2 млн тонн українського зерна торік – Сибіга
У 2025 році Росія нелегально вивезла з України Чорним морем 2 млн тонн викраденого зерна для продажу в інші країни. Про це заявив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга під час виступу на відкритті Третьої Чорноморської безпекової конференції в Кишиневі в понеділок, 23 березня.
Глава МЗС зазначив, що у 2025 році Росія викрала близько 2 мільйонів тонн українського зерна та продала його в Африці, Азії, на Близькому Сході та в Європі, зокрема, близько 40% спрямувала до Єгипту.
Сибіга підкреслив, що Чорне море має знову стати морем безпеки, а свобода мореплавства має бути відновлена. Це, за його словами, має велике значення для глобальної продовольчої безпеки.
Міністр закликав посилити тиск на Росію, яка за лютий 2026 року здійснила більше атак на Одеську портову інфраструктуру, ніж за весь попередній рік. Також він зазначив, що майбутні безпекові гарантії для України мають включати компонент морської безпеки.
“Тривалий мир у регіоні вимагає не лише присутності військових наших союзників на суходолі, а й військових кораблів наших союзників у наших водах”, – наголосив Сибіга. На думку міністра, звільнення Криму від російської окупації – єдиний шлях до довготривалої безпеки в Чорноморському регіоні.
“Не може бути стабільної торгівлі в морі, в самому серці якого мілітаризований півострів під контролем агресивної держави. Що розпочалося в Криму, має завершитися в Криму. Крим – це Україна”, – резюмував глава МЗС.
На Одещині пошкоджено два іноземні судна з зерном
В Одеській області внаслідок атаки російських безпілотників пошкоджено два цивільних комерційних судна під прапорами Палау та Барбадос, постраждали дві людини. Про це повідомив очільник ОВА Олег Кіпер в Telegram у пятницю, 20 березня. “Внаслідок нічної атаки ворога ударними безпілотниками пошкоджено два цивільних комерційних судна під прапорами Палау та Барбадос, які були пришвартовані біля причалів та завантажені зерном”, – написав він.
За словами очільника ОВА, також зазнали пошкоджень адміністративні будівлі. Постраждало двоє людей. “Крім того, на території порту пошкоджено зерновий бункер та обладнання. Пожежі оперативно ліквідовані”, – додав Кіпер.
Нагадаємо, вночі російські війська атакували Україну 156 ударними БпЛА. Сили ППО знешкодили 133 дронів, є влучання. Внаслідок дронової атаки РФ у Запорізькій області загинула жінка, двоє людей зазнали поранень.
Росіяни вдарили по зерносховищу на Чернігівщині
Російські війська у ніч на 11 березня обстріляли підприємства у двох районах на Чернігівщині, внаслідок чого на агропідприємстві вигоріло зерносховище. Деталі про наслідки атаки повідомив голова ОВА В’ячеслав Чаус.
“Пізно ввечері і вночі ворог Геранями вдарив по підприємствах у Корюківському і Новгород-Сіверському районах. Зокрема, було влучання на Менщині. А у селі Семенівської громади удар прийшовся по агропідприємству – ущент вигоріло зерносховище, пошкоджена техніка”, – зазначив Чаус.
На місцях обстрілів працювали вогнеборці – гасили пожежі.
Окрім того, додав голова ОВА, учора вдень через атаку Герані загорілося 1,5 га трави в Чернігівському районі. Пожежу загасили.
Тоді як усього протягом минулої доби зафіксували 40 ворожих обстрілів, 76 вибухів.
У Мінекономіки оцінили стан озимих культур
У більшості регіонів України стан озимих культур оцінюється як задовільний, а потенційна втрата чи необхідність пересіву становить менше 10%. Про це повідомив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Тарас Висоцький в ефірі телемарафону, передає Інтерфакс-Україна.
За його словами, є декілька регіонів, де ситуація трішки складніша. У Кіровоградській області, де пересіву або відновлення можуть потребувати до 40% площ. На Вінниччині цей показник в Мінекономіки оцінюють в 20-30%, в Одеській, Дніпропетровській, Полтавській та Черкаській областях на рівні 10-20% виробничих площ.
На думку Висоцького, аграрії у разі потреби будуть пересівати площі під пшеницею, ячменем та ріпаком для чого використовуватимуть кукурудзу, соняшник, сою або ярий ячмінь.
Серед основних викликів весняної кампанії він виділив ситуацію на ринку енергоресурсів та мінеральних добрив.
“Ми бачимо, що можуть бути коливання на цін на нафтопродукти. Це критичний момент для аграрного сектору, тому що сільське господарство є одним із найбільших споживачів нафтопродуктів, перш за все, дизелю. Сподіваємось, що ситуація врегулюється і буде стабільною”, – зазначив Висоцький.
Він також констатував зростання цін на мінеральні добрива через нестабільність енергетичних ринків. Зокрема, обстріли енергоінфраструктури спричинили дефіцит вітчизняного виробництва добрив, що додатково вплинуло на їхню вартість напередодні польових робіт.
Висоцький наголосив, що насіння для посівної вже придбано в абсолютній більшості підприємств, аграрії мають необхідний запас палива і добрив мінімум на декілька тижнів або місяців, що дозволить розпочати польові роботи без затримок.
Щодо заходів державної підтримки, він нагадав, що пільгові кредити для посівної (до 90 млн грн – ред.) було пролонговано по всій території України до 31 березня 2027 року. Для аграріїв на прифронтових територіях термін дії пільгового кредитування подовжено до 31 грудня 2027 року. При цьому кінцева ставка для позичальників у прифронтових регіонах становить 3%, що є основним напрямом для забезпечення безперервної роботи сектору.
В Ірані перебої з хлібом після зупинки поставок зерна з РФ – ЗМІ
Хлібопекарні в Ірані почали зупиняти виробництво та закриватися на тлі війни зі США та Ізраїлем. Глава Торгово-промислової палати Ісламської республіки Самад Хасанзаде пригрозив, що влада вживатиме заходів щодо таких підприємств. Перед цим, на початку березня, Росія тимчасово зупинила постачання зерна до Ірану через зростання ставок фрахту, а також проблем із платежами, повідомили джерела Reuters.
Згідно з оцінкою аналітиків Русагротрансу, основний обсяг пшениці в Іран цього сезону вже поставлено – близько 1,9 млн. тонн з потенційного імпорту в 2,0–2,2 млн. тонн. Утім, Ірану може знадобитися більше пшениці через проблеми з урожаєм.
Ісламська республіка загалом може зіткнутися з дефіцитом продовольства через перекриття Ормузької протоки, каже аналітик Kpler Ішаш Бхану.
За його словами, значну частину сільгосппродукції Іран вирощує сам, але ввозить багато зерна та насіння олійних.
Практично вся кукурудза, а також великі обсяги соєвих бобів та пшениці надходять через Ормузьку протоку.
У разі затяжного конфлікту в дефіциті виявляться також цукор та чай, вважають експерти ФАО (продовольча та сільськогосподарська організація ООН).
Іран з 3 березнязапровадив повну заборону експорту продовольства та сільгосппродукції, щоб забезпечити населення необхідними товарами.
Міністр сільського господарства Голамреза Нурі Гезелдже закликав громадян країни утриматися від скуповування продуктів.
До початку воєнних дій в Тегерані запевняли, що країна має запас зерна на чотири місяці. Як відомо, 4 березня Тегеран зазнав нових ударів з боку США та Ізраїлю. Армія оборони Ізраїлю (ЦАХАЛ) повідомила про масований удар по військовому об’єкту в іранській столиці, де розташовані центральні штаби всіх основних силових структур Ірану.
Зеленський зробив заяву щодо Близького Сходу
Білорусь продає крадене українське зерно, видаючи його за “своє” – ЦПД
Білорусь разом з Росією бере активну участь у незаконному вивезенні сільгосппродукції з тимчасово окупованих територій України в обхід міжнародних санкцій. У 2025 році звідти було вивезено понад 2 мільйони тонн зернових культур. Про це повідомляє Центр протидії дезінформації при Раді національної безпеки і оборони України на своєму Telegram-каналі.
“За даними розслідувань обʼєднання колишніх працівників силових структур Білорусі BELPOL, компанії, пов’язані з ексочільником МВС Білорусі В. Наумовим, активно вивозять ріпак та соняшник з тимчасово окупованих територій України.
На білоруських підприємствах крадену сировину змішують з місцевою, легалізуючи її під брендом “Зроблено в Білорусі”, – йдеться у повідомленні.
Подібні схеми існують через відсутність у санкціях прямої заборони на імпорт збіжжя з Білорусі.
“Купуючи “білоруське” насіння, споживачі опосередковано фінансують режим Лукашенка та війну проти України”, – додали у Центрі.
Експорт агропродукції у лютому зберігся на рівні 5 млн тонн
У лютому Україна експортувала 5,0 млн т продукції АПК, що на 0,3% більше аналогічного показника попереднього місяця. Про це повідомив Український клуб аграрного бізнесу (УКАБ).
Це вже четвертий місяць поспіль обсяги експорту продукції АПК залишаються на рівні 5,0 млн т з мінімальними відхиленнями. Основною продукцією, що експортується зараз, є кукурудза. УКАБ Структура експорту продукції АПК в лютому виглядала так:
У Кенію доставили 2600 тонн українського продовольства
До Кенії прибула перша партія продовольства обсягом 2618,15 тонни у рамках гуманітарної ініціативи Президента України Food from Ukraine. Про це повідомило Міністерство закордонних справ України.
Загальний обсяг партії продовольства складає понад 3600 тонн.
Вантаж доставлено у координації зі Всесвітньою продовольчою програмою ООН, яка забезпечуватиме його подальший розподіл серед найбільш уразливих категорій людей, зокрема біженців у таборах Дадааб і Какума. Реалізація проєкту відбулася за сприяння Словенії та Австрії.
Офіційна церемонія передачі вантажу пройшла у порту Момбаса за участі посла України в Республіці Кенія Юрія Токаря, посла Республіки Словенія Крістіни Радей (за сумісництвом у Кенії), представників WFP у Кенії.
В МЗС наголосили, що Україна послідовно продовжує реалізацію ініціативи Food from Ukraine у взаємодії з міжнародними партнерами та профільними організаціями системи ООН.