Житло – Антикор

В окупованому Маріуполі формують список “безхазяйного” житла

Окупаційна адміністрація Маріуполя внесла до реєстру “безхазяйного” майна понад 4 тисячі будинків і квартир, що відкриває шлях до їх подальшої конфіскації. Про це пише Верстка.

До відповідного реєстру вже внесли 3879 об’єктів нерухомості окупованого міста.

Водночас місцева жителька передала журналістам ще один документ, який не публікували. У ньому згадуються 152 об’єкти. Відтак, загальна кількість так званого “безхазяйного” житла перевищує 4 тисячі.

У грудні 2025 року влада так званої “ДНР” ухвалила закон, за яким нерухомість автоматично переходить у власність муніципалітету після внесення до реєстру об’єктів без власника. Раніше для цього було потрібне рішення суду. Загальна кількість конфіскованих об’єктів невідома. Відомо, що після ухвалення закону до реєстру внесли ще 625 будинків і квартир – вони автоматично перейшли державі.

Навесні минулого року призначений Росією “глава” Маріуполя Олег Моргун заявляв про вилучення 600 квартир на користь міста. Крім того, 17 березня “адміністрація” оновила перелік житла з ознаками “безхазяйності” – у ньому міститься 12 948 об’єктів, які розглядають як потенційні для конфіскації, пише TMT.

У грудні 2025 року глава РФ Володимир Путін дозволив окупаційній владі в Донецькій, Луганській, Херсонській і Запорізькій областях вилучати житло українців, які залишили ці території, до 2030 року. Закон дозволяє місцевій владі самостійно визначати критерії “безхазяйності”.

Конфісковане житло можуть передавати громадянам РФ, які проживають на окупованих територіях, а також використовувати як службове для держслужбовців, військових, правоохоронців, вчителів і медиків. Його також можуть надавати місцевим жителям за договорами соцнайму з подальшою можливістю приватизації або передавати у федеральну власність і фонди з правом оренди чи продажу.

Раніше повідомляли, що у тимчасово окупованому Маріуполі російські загарбники планують знести близько 10 тисяч приватних будинків.

Нагадаємо, російські окупанти створили у Маріуполі нову військову базу для підрозділів з Ростовської області РФ.

Робота з житлом: яких фахівців шукають роботодавці і які зарплати дають

Потрібні не лише робітники За І квартал 2026 року українські працедавці через Держслужбу зайнятості запропонували 1,5 тис. вакансій з можливістю надання житла. Якщо ж рахувати спільно з пропозиціями сервісів з пошуку роботи, то Єдиний портал вакансій має майже 4 тис. таких пропозицій.
Майже половина вакансій із житлом, що надійшли від початку року, вже укомплектована. Водночас нові пропозиції додаються щодня, і станом на квітень на Єдиному порталі вакансій доступно їх понад 800.
Найбільше таких вакансій з’явилося в столиці – 260 та Київській обл. – 200. Також велика кількість запрошень на роботу з житлом надійшло у Львівській обл. – 150 та на Дніпропетровщині – 144.
Найвищий рівень зарплати за такими вакансіями – від 65 до 125 тис. грн – пропонують Сили оборони. Водночас на ринку представлено чимало цивільних подібних пропозицій: роботодавці шукають лікарів, водіїв, медичних братів і сестер, кухарів.
Зарплата за цивільними вакансіями дещо нижча, і становить від 22 до 50 тис. грн. Серед них – монтажник, майстер з ремонту, рецептурник, вантажник, тракторист, технічний директор, працівник з комплексного обслуговування сільськогосподарського виробництва, кондитер. “Зарплата – залишається одним із ключових інструментів конкуренції роботодавців за робочу силу в умовах стійкого кадрового дефіциту. Від наміру бізнес переходить до активних дій. Якщо торік підвищення зарплати на 2025 рік планували 35% роботодавців, то фактично підвищили її 45%. В 2026 року планують збільшення зарплат 56% роботодавців в середньому на 10-20%”,- пояснила директор Державної служби зайнятості Юлія Жовтяк. За даними Держслужби статистики, у січні-лютому 2026 року середньомісячний розмір зарплати штатних працівників становив 28 тис. грн, що на 5 тис. грн більше, ніж у січні-лютому 2025 року. Структурне безробіття Загальна ситуація на українському ринку праці у 2026 році характеризується такими ключовими ознаками:
– кількість залучених працівників трохи скоротилася;
– обсяг доступних трудових ресурсів залишається низьким, за багатьма напрямками відчувається брак спеціалістів;
– рівень оплати праці демонструє зростання.
Згідно зі статистичними даними, у лютому 2026 року в штаті підприємств працювало 5,4 млн осіб. Це на 51 тисячу менше порівняно з аналогічним періодом 2025-го, проте на 10 тисяч більше за показники січня поточного року.
Аналізуючи сектори економіки, найбільший відтік кадрів зафіксовано в агропромисловому комплексі, освітній галузі, логістиці, а також у сферах культури, спорту та дозвілля. Натомість позитивна динаміка щодо кількості персоналу спостерігається в індустріальному секторі, енергетичній системі, IT та комунікаційних технологіях.
У територіальному аспекті суттєве зменшення найманого персоналу відбулося в Києві, а також у Вінницькій та Донецькій областях. Водночас західні регіони країни (зокрема Львівщина, Волинь, Закарпаття та Івано-Франківщина) демонструють приріст офіційно працевлаштованих осіб.
На консолідованому ресурсі вакансій, що включає дані популярних рекрутингових платформ (таких як work.ua, robota.ua тощо), на початку квітня 2026 року було опубліковано 226 тисяч оголошень про роботу. Це на 2% нижче за торішні показники на ту ж дату.
Через трансформацію економічної моделі посилюється структурне безробіття. Нині в багатьох галузях бракує професіоналів, тоді як компетенції осіб, що шукають роботу, часто не відповідають сучасним вимогам.
Ситуацію ускладнює нерівномірність у розрізі областей. Найгостріший дефіцит відчувається серед представників робочих спеціальностей: швачок, електриків, сантехніків, залізничників, зварювальників та автослюсарів. Також критично бракує медичних працівників, зокрема терапевтів, педіатрів та сімейних лікарів.
Додатковим фактором проблем із заповненням вакансій є мобілізація чоловіків. Якщо до початку бойових дій жінки становили трохи більше половини безробітних (55%), то зараз їхня частка в структурі шукачів роботи зросла до 81%. Територіальна нерівність і гранти Через війну, міграційні процеси та призов до лав ЗСУ пропозиція на ринку праці залишається мінімальною. За даними ООН, за межами країни перебуває приблизно 5,9 млн українців, які виїхали після повномасштабного вторгнення. Більшість із них – 5,4 млн осіб – знайшли прихисток у європейських державах, зокрема в Німеччині, Польщі, Чехії, Британії, Іспанії та Італії. У статево-віковій структурі біженців 44% припадає на жінок, 26% – на чоловіків і 30% – на дітей.
За даними на 1 квітня 2026 року в пошуку роботи перебували 141 тисяча громадян, з яких 97 тисяч мали офіційний статус безробітних. У середньому по країні на 10 претендентів припадає 16 вакантних місць.
Проте регіональний дисбаланс є дуже значним. Наприклад, у столиці на одного претендента припадає 23 пропозиції, на Львівщині – 3, на Київщині та Дніпропетровщині – по 2. Водночас у Миколаївській області кількість шукачів удвічі перевищує запит роботодавців, на Херсонщині – майже втричі, а на Донеччині – у шість разів.
Протягом цього року до громадських та тимчасових робіт уже були залучені 6,9 тисячі осіб, а до суспільно корисних проєктів – 22,9 тисячі.

Депутатка “збільшила” дім, аби отримати 3 млн компенсації за знищене житло

На Запоріжжі викрили депутатку, яка підозрюється в спробі отримання мільйонної компенсації за фіктивними документами. Про це повідомила обласна прокуратура в четвер, 26 березня. Депутатці однієї з місцевих рад Пологівського району повідомили про підозру у використанні завідомо підробленого документу та закінченому замаху на заволодіння чужим майном шляхом обману, вчиненому в особливо великих розмірах.

Встановлено, що депутатка подала підроблене рішення виконавчого комітету міської ради для державної реєстрації права власності на будинок. Документ містив недостовірні відомості про збільшення площі належної жінці нерухомості на 141 кв. м.

На підставі фіктивного рішення за підозрюваною зареєстровано право власності на житловий будинок площею 210 кв. м., тоді як фактична площа становить 69 кв. м.

Надалі жінка подала заяву про надання компенсації за знищене внаслідок військової агресії РФ житло, розмір якої визначається залежно від площі обʼєкта нерухомості. Усвідомлюючи невідповідність дійсної площі вказаним у заяві даним, депутатка вчинила усіх можливих дій, щоб незаконно отримати завищену компенсацію у розмірі понад 2,8 млн гривень.

Протиправні дії своєчасно викрили та припинили правоохоронці, що унеможливило завдання збитків державі.

Уряд втричі збільшив компенсацію за пошкоджене майно бізнесу

Уряд розширює програму страхування воєнних ризиків для бізнесу – компенсація за пошкоджене або знищене майно в прифронтових регіонах зростає до 30 млн гривень, а для решти території компенсація страхової премії – до 3 млн гривень. Про це повідомила премʼєр-міністер Юлія Свириденко в Telegram у четвер, 19 березня.
Максимальний розмір компенсації за пошкоджене або знищене майно збільшили з 10 млн гривень до 30 млн гривень. Також уряд скасував норму, яка зменшувала виплати на суму раніше отриманих грантів чи іншої державної підтримки.
Бізнес, який уже подав заявки, може уточнити їх до 1 травня 2026 року – зокрема збільшити заявлені збитки або додати інше майно, якщо воно підпадало під програму на момент пошкодження.
У частині компенсації страхової премії уряд підвищив граничну суму з 1 млн гривень до 3 млн гривень.
Подати заявку на компенсацію тепер можна вже на 31-й день після укладення договору страхування. Якщо страхова премія сплачується частинами, компенсацію також виплачуватимуть пропорційно здійсненим платежам. Від початку дії програми, з 1 січня 2026 року, за напрямом компенсації за пошкоджене або знищене майно бізнес подав 52 заяви, з яких 20 уже підтверджено на 166,5 млн гривень. За напрямом компенсації страхової премії подано 21 заяву. Програма є частиною державної політики підтримки українських виробників Зроблено в Україні та адмініструється Експортно-кредитним агентством.

Нагадаємо, у лютому Реєстр збитків почав приймати заявки від переселенців за кордоном. Для запуску Компенсаційної комісії у 2027 році необхідно, щоб Конвенцію про її створення ратифікували щонайменше 25 країн.

Приватизація руїн: хто отримає на них право власності

Яких змін потребує законодавство Частина українців проживає у державних або комунальних квартирах чи будинках, не маючи на них права власності. Відповідно, за законом, вони – лише наймачі, а не повноправні власники квадратних метрів. І через це не можуть отримати компенсацію у випадку, коли в таке житло влучили ракета чи безпілотник окупантів, адже компенсація передбачена лише для власників, чиє майно зареєстроване у Держреєстрі речових прав. “За чинним законодавством люди, які живуть у неприватизованому державному житлі, є лише наймачами. Якщо таке житло пошкоджене або знищене, вони не можуть отримати компенсацію. Ми пропонуємо змінити цю ситуацію, щоб ті люди, які мають на це право приватизували житло і отримали підтримку від держави. Сподіваємося, що парламент підтримає ці зміни найближчим часом”, – зазначила заступник міністра з розвитку громад та територій Наталія Козловська. Кабмін підтримав зміни до закону “Про приватизацію державного житлового фонду”, запропоновані Мінрозвитку. Йдеться про уточнення переліку житла, яке не підлягає приватизації.
Річ у тім, що зараз цей закон не врегульовує питання приватизації квартир і будинків, що перебувають у аварійному стані через пошкодження чи руйнування. Тому пропонується удосконалити документ, який є основою для приватизації житла, щоб спростити процедуру приватизації пошкодженого або знищеного житла та чітко визначити порядок дій у випадках, коли помешкання стало аварійним внаслідок бойових дій, терористичних актів чи диверсій, спричинених російською агресією.
Це дозволить мешканцям такого житла отримати компенсацію за пошкоджене або знищене майно.
Очікується, що такі зміни впорядкують питання приватизації та дозволять людям, які проживають у будинках і квартирах державної та комунальної власності, швидше оформити право власності на пошкоджене чи знищене житло і отримати компенсацію за його втрату.
Незабаром цей законопроєкт Кабмін передасть на розгляд у Верховну Раду. Виплати за пошкоджене та зруйноване житло

Росія поцілила дронами у житлову забудову Балаклії

Російські війська в ніч проти п’ятниці, 13 березня, здійснили атаку безпілотниками на місто Балаклія в Харківській області. Зафіксовано влучання у житлові будівлі. Про це повідомив начальник Балаклійської міської військової адміністрації Віталій Карабанов у Telegram-каналі.

За його словами, зафіксовано кілька ударів ворожих дронів по території житлової забудови. На місці інциденту працюють оперативні служби. Деталі щодо наслідків атаки уточнюються.

Нагадаємо, у ніч проти 12 березня російські війська вдарили по трансформаторній підстанції в Київському районі Харкова, через це була знеструмлена частина міста. Як повіддомив мер Ігор Терехов, був підступний повторний удар ворога після першого влучання. На місце приїхали енергетики та фахівці комунальних служб, щоб усувати наслідки вибуху, проте вони опинилися під другим ударом.

Російська атака спричинила забруднення Дністра

У Вінниці судитимуть шахраїв, які заволоділи сімома квартирами

До суду скеровано обвинувальний акт стосовно злочинної групи, учасники якої шахрайським способом заволоділи правом на 7 об’єктів нерухомості у Вінниці на понад 7,7 млн грн. Про це 2 березня повідомила Вінницька обласна прокуратура.
Встановлено, що троє чоловіків створили організовану групу з метою незаконного набуття прав власності на квартири та отримання прибутку від подальшого їх продажу.
Один з обвинувачених працював начальником відділу міської ради та мав доступ до інформації про власників житлової нерухомості. Спільники обирали квартири, де після смерті власників не було спадкоємців або не були оформлені майнові права.
Надалі вони підробляли документи на право власності та за сприяння чиновника з міської ради отримували позитивні рішення судів щодо встановлення фактів проживання однією сім’єю з потерпілими для отримання права на спадщину.
Впродовж 2019 – 2024 років таким шахрайським способом обвинувачені заволоділи 7-ма квартирами у Вінниці, спричинивши потерпілим збитків на 7,7 млн грн.
Залежно від вчинених кримінальних правопорушень, їм інкриміновано шахрайство, підроблення і використання підроблених документів, зловживання службовим становищем, вчинених організованою групою осіб. За рішенням суду на майно обвинувачених накладено арешт.
За лочини передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 12 років з конфіскацією майна.

Росія атакувала Одесу безпілотниками: є руйнування

Уночі проти суботи, 21 лютого, російські війська запустили по Одесі ударні безпілотники. В результаті атаки є пошкодження. Про це повідомив начальник Одеської міської військової адміністрації Сергій Лисак у Telegram-каналі. В Одеській області оголошували повітряну тривогу о 23:52. З Чорного моря до Одеси наближалися ударні дрони ворога, попередили Повітряні Сили ЗСУ.

Серія вибухів прогриміла у місті після опівночі. За інформацією міської військової адміністрації, опублікованою о 2 ночі, в Одесі після ударів російської армії є руйнування. “Ворог атакував Одесу безпілотниками. Відомо про пошкодження інфраструктури, чотирьох житлових будинків в різних районах міста та навчального закладу”, – написав Сергій Лисак.
Лисак додав, що всю інформацію зʼясовують.

Полювання на квадратні метри росіян: як Кремль дірки в бюджеті латає

Репресивний маховик набирає обертів Протягом 2023-2025 років у Росії кількість судових актів за кримінальними справами з конфіскацією майна зросла з 11 тисяч до 31 тисячі. Про це зазначив керівник головного кримінально-судового управління генпрокуратури РФ Сергій Бажутов.
Також у Службі зовнішньої розвідки України повідомили, що, за інформацією Верховного суду РФ, у 2022 році вироки з конфіскацією були винесені щодо 4195 осіб, а в 2024-му – вже щодо 24078. Тобто порівняно з 2022 роком показники збільшилися в 9,3 рази.
На необхідності нарощувати чисельність справ із конфіскацією на початку 2026-го наголосив і очільник слідчого комітету Росії Олександр Бастрикін.
За його словами, минулого року слідчі наклали арешт на майно росіян вартістю приблизно в 24,5 млрд рублів, що на 25% більше за попередній. Він уточнив, що фігуранти справ після порушення кримінального переслідування “добровільно” передали майно, гроші та цінності на суму 4,7 млрд рублів.
Взагалі-то конфіскацію як спеціальний захід росіяни повернули до кримінального кодексу ще у 2006 році. Але тоді цей вид покарання застосовували переважно до фігурантів справ про корупційні та економічні злочини як механізм компенсації за завдані збитки. Однак з початком СВО конфіскацію доповнили новими складами злочинів – такими, як, наприклад, співробітництво з іноземними організаціями, диверсії, фейки про армію РФ та злочини проти “державної безпеки”. Тобто, майно почали забирати ще й у тих, хто хоч у чомусь не згоден з діями влади.
Наприкінці минулого року Конституційний суд Росії пішов на радикальний крок – дозволив конфісковувати навіть єдине житло, придбане за законні кошти, у родичів та третіх осіб, причетних до справи. “Подібне прагнення та завзятість російського репресивного апарату до збільшення обсягів застосування покарання через конфіскацію майна з прив’язкою до певних подій пояснюється виключно спробами Кремля залатати дірки в державному бюджеті, що потерпає від війни проти України”, – підсумували в Службі зовнішньої розвідки. Час “героїв” У той час, коли російська влада застосовує репресії до тих, кого підозрюють у незгоді з нею, справжня злочинність процвітає. “У 2025 році в Росії зафіксовано рекордне за 15 років зростання кількості тяжких і особливо тяжких злочинів – 627,9 тис. випадків. Це вказує на системну деградацію безпекової ситуації в РФ”, – повідомили в Центрі протидії дезінформації. За уточненням, зростання тяжкої злочинності триває вже третій рік поспіль і напряму пов’язане з війною проти України. Адже до цивільного життя повертаються учасники бойових дій, зокрема й злочинці, завербовані на фронт. Саме вони дедалі частіше фігурують у справах про вбивства, розбої, насильство та обіг наркотиків.
За даними видання “Новая газета Европа”, у Росії близько 900 учасників війни проти України скоїли насильницькі злочини. І щороку така злочинність зростає: у 2023-му до суду потрапило близько 2,5 тисяч справ, у 2024-му – понад 4,7 тисяч.
Загалом понад 8 тисяч учасників війни з Україною засуджені за “цивільні” злочини з 2022 року, серед них 7 тисяч – ветерани, які повернулися додому. Ще майже 1 тисяча підсудних на момент скоєння злочину проходили військову службу.
Близько 27% учасників “СВО”, котрі потрапили під суд, мали хоча б одну судимість до війни. 656 з них були завербовані з колоній і отримали помилування від Путіна, не менше 40% обвинувачених мають нагороди за участь у війні.
Тим часом у РФ триває кампанія з героїзації воєнних злочинців. У рамках цієї кампанії Кремль призначив головою департаменту державної політики у сфері виховання міністерства просвіти РФ Ігоря Юргіна – відомого тим, що під час окупації Луганщини відправляв підлеглих йому зеків-штурмовиків у “м’ясні штурми” та відмовлявся повертати тіла вбитих.
Як і інші воєнні злочинці, Юргін стрімко рухається кар’єрними сходинками у російських держструктурах завдяки пропагандистській програмі “Время героев”. “Нова еліта” Росії Завзято тиражуючи “історії успіху” злочинців типу Юргіна, РФ прагне зробити їх прикладом для інших росіян, щоб у подальшому залучати їх до війни проти України. Однак влада разом з тим побоюється своїх “героїв війни”. Цьогоріч у РФ готуються до виборів у Держдуму, і, попри публічну героїзацію учасників СВО, у Кремлі вагаються, чи готові росіяни бачити їх у парламенті. Адже через програми на кшталт “Время героев” російська верхівка планує завести до думи 70-80 таких ветеранів, щоб не допустити їх неконтрольованої радикалізації після повернення з фронту.
Учасники цієї програми проходять жорсткий відбір, головна умова якого – лояльність до чинної російської влади. Тож просування таких як треба ветеранів в органи влади – один з елементів “закручування гайок”, завдяки чому представницькі органи в РФ стануть ще залежнішими від Кремля.
Водночас хоч участь у війні подається в РФ як “соціальний ліфт”, на практиці війна стає каталізатором злочинності та внутрішньої нестабільності. Озброєні, травмовані й часто криміналізовані “ветерани” перетворюються на загрозу вже для самої Росії – але про це у Кремлі публічно не говорять. І влада в РФ продовжує імітувати турботу про учасників СВО, яких пропагандисти називають “новою елітою країни”.
Російські ЗМІ повідомляють, що в Держдуму заплановано завести ветеранів СВО для оновлення депутатського корпусу. Також там мають намір впровадити пільги для цих “героїв” при працевлаштуванні в органи влади, що також має стати “оновленням еліт”.
Подібні розпіарені пропагандистами ініціативи – передусім публічна імітація турботи про “ветеранів”, мета якої – створити ілюзію наявності “соціального ліфту”, яким може стати участь у війні проти України. Однак мало хто з росіян розуміє, що переважна більшість учасників злочинної війни не мають та не матимуть жодних шансів потрапити у владу і стати “новою елітою”.
Галина Гірак

Уряд спрощує механізм забезпечення ВПО тимчасовим житлом

Уряд спрощує механізм забезпечення тимчасовим житлом внутрішньо переміщених осіб. Про це 19 лютого повідомила премʼєр-міністр України Юлія Свириденко.
Зазначається, що організації, які надають прихисток ВПО, можуть орендувати державне та комунальне майно на пільгових умовах.
“Громадські об’єднання та благодійні організації можуть брати в оренду приміщення для проживання ВПО за символічною ставкою – 0,01 від розрахункової орендної плати. Державні і комунальні установи у сферах освіти, охорони здоров’я, культури, фізичної культури й спорту, та соціального захисту можуть орендувати майно для розміщення ВПО без аукціону – за 1 гривню на рік за кожен об’єкт. Господарські товариства із державною часткою понад 50% можуть передавати свою нерухомість для проживання ВПО на період воєнного стану та ще шість місяців після його завершення – також за 1 гривню на рік”, – зазначила Свириденко.
За її словами, такі умови спрощують доступ до вільних гуртожитків, санаторіїв, тренувальних баз та інших приміщень і дозволяють громадам швидше облаштовувати місця тимчасового проживання для людей, які вимушено залишили свої домівки через війну.