Потрібні не лише робітники За І квартал 2026 року українські працедавці через Держслужбу зайнятості запропонували 1,5 тис. вакансій з можливістю надання житла. Якщо ж рахувати спільно з пропозиціями сервісів з пошуку роботи, то Єдиний портал вакансій має майже 4 тис. таких пропозицій.
Майже половина вакансій із житлом, що надійшли від початку року, вже укомплектована. Водночас нові пропозиції додаються щодня, і станом на квітень на Єдиному порталі вакансій доступно їх понад 800.
Найбільше таких вакансій з’явилося в столиці – 260 та Київській обл. – 200. Також велика кількість запрошень на роботу з житлом надійшло у Львівській обл. – 150 та на Дніпропетровщині – 144.
Найвищий рівень зарплати за такими вакансіями – від 65 до 125 тис. грн – пропонують Сили оборони. Водночас на ринку представлено чимало цивільних подібних пропозицій: роботодавці шукають лікарів, водіїв, медичних братів і сестер, кухарів.
Зарплата за цивільними вакансіями дещо нижча, і становить від 22 до 50 тис. грн. Серед них – монтажник, майстер з ремонту, рецептурник, вантажник, тракторист, технічний директор, працівник з комплексного обслуговування сільськогосподарського виробництва, кондитер. “Зарплата – залишається одним із ключових інструментів конкуренції роботодавців за робочу силу в умовах стійкого кадрового дефіциту. Від наміру бізнес переходить до активних дій. Якщо торік підвищення зарплати на 2025 рік планували 35% роботодавців, то фактично підвищили її 45%. В 2026 року планують збільшення зарплат 56% роботодавців в середньому на 10-20%”,- пояснила директор Державної служби зайнятості Юлія Жовтяк. За даними Держслужби статистики, у січні-лютому 2026 року середньомісячний розмір зарплати штатних працівників становив 28 тис. грн, що на 5 тис. грн більше, ніж у січні-лютому 2025 року. Структурне безробіття Загальна ситуація на українському ринку праці у 2026 році характеризується такими ключовими ознаками:
– кількість залучених працівників трохи скоротилася;
– обсяг доступних трудових ресурсів залишається низьким, за багатьма напрямками відчувається брак спеціалістів;
– рівень оплати праці демонструє зростання.
Згідно зі статистичними даними, у лютому 2026 року в штаті підприємств працювало 5,4 млн осіб. Це на 51 тисячу менше порівняно з аналогічним періодом 2025-го, проте на 10 тисяч більше за показники січня поточного року.
Аналізуючи сектори економіки, найбільший відтік кадрів зафіксовано в агропромисловому комплексі, освітній галузі, логістиці, а також у сферах культури, спорту та дозвілля. Натомість позитивна динаміка щодо кількості персоналу спостерігається в індустріальному секторі, енергетичній системі, IT та комунікаційних технологіях.
У територіальному аспекті суттєве зменшення найманого персоналу відбулося в Києві, а також у Вінницькій та Донецькій областях. Водночас західні регіони країни (зокрема Львівщина, Волинь, Закарпаття та Івано-Франківщина) демонструють приріст офіційно працевлаштованих осіб.
На консолідованому ресурсі вакансій, що включає дані популярних рекрутингових платформ (таких як work.ua, robota.ua тощо), на початку квітня 2026 року було опубліковано 226 тисяч оголошень про роботу. Це на 2% нижче за торішні показники на ту ж дату.
Через трансформацію економічної моделі посилюється структурне безробіття. Нині в багатьох галузях бракує професіоналів, тоді як компетенції осіб, що шукають роботу, часто не відповідають сучасним вимогам.
Ситуацію ускладнює нерівномірність у розрізі областей. Найгостріший дефіцит відчувається серед представників робочих спеціальностей: швачок, електриків, сантехніків, залізничників, зварювальників та автослюсарів. Також критично бракує медичних працівників, зокрема терапевтів, педіатрів та сімейних лікарів.
Додатковим фактором проблем із заповненням вакансій є мобілізація чоловіків. Якщо до початку бойових дій жінки становили трохи більше половини безробітних (55%), то зараз їхня частка в структурі шукачів роботи зросла до 81%. Територіальна нерівність і гранти Через війну, міграційні процеси та призов до лав ЗСУ пропозиція на ринку праці залишається мінімальною. За даними ООН, за межами країни перебуває приблизно 5,9 млн українців, які виїхали після повномасштабного вторгнення. Більшість із них – 5,4 млн осіб – знайшли прихисток у європейських державах, зокрема в Німеччині, Польщі, Чехії, Британії, Іспанії та Італії. У статево-віковій структурі біженців 44% припадає на жінок, 26% – на чоловіків і 30% – на дітей.
За даними на 1 квітня 2026 року в пошуку роботи перебували 141 тисяча громадян, з яких 97 тисяч мали офіційний статус безробітних. У середньому по країні на 10 претендентів припадає 16 вакантних місць.
Проте регіональний дисбаланс є дуже значним. Наприклад, у столиці на одного претендента припадає 23 пропозиції, на Львівщині – 3, на Київщині та Дніпропетровщині – по 2. Водночас у Миколаївській області кількість шукачів удвічі перевищує запит роботодавців, на Херсонщині – майже втричі, а на Донеччині – у шість разів.
Протягом цього року до громадських та тимчасових робіт уже були залучені 6,9 тисячі осіб, а до суспільно корисних проєктів – 22,9 тисячі.
Позначка: Робота
“Мертві душі” два роки отримували зарплату в одному з дитсадків на Київщині
Правоохоронці Київщини оголосили підозру колишній директорці дитячого садочка, яка працевлаштувала в дошкільний заклад двох знайомих, хоч ті насправді не виконували обов’язків. Про це повідомила пресслужба обласної прокуратури в понеділок, 13 квітня.
Керівниця дошкільного навчального закладу в Іванкові на Вишгородщині організувала схему з “мертвими посадами”. Директорка оформила на посади помічників вихователів двох знайомих.
Однак вони не виходили на роботу, хоча протягом двох років отримували заробітну плату, премії та надбавки. Щоб приховати їхню відсутність, жінка вносила неправдиві дані до табелів обліку робочого часу та бухгалтерських документів.
Також зарплату незаконно виплачували їй і ще трьом співробітницям, коли вони перебували за кордоном. У такий спосіб з державного бюджету розкрали понад 539 тисяч гривень.
Наразі триває досудове розслідування. Правоохоронці встановлюють причетних та можливість відшкодування завданих збитків.
Директорці повідомили підозру у розтраті майна шляхом зловживання службовим становищем, що супроводжувалося службовим підробленням документів. Їй загрожує позбавлення волі на термін до восьми років з конфіскацією майна.
Слава Дьомін розкрив свої доходи та несподівані джерела заробітку
Український інтерв’юер і ведучий Слава Дьомін у програмі Ранок у великому місті поділився подробицями своїх заробітків і розповів про джерела доходу, про які раніше не говорив публічно.
За словами шоумена, він не обмежується лише радіо та блогерством. Дьомін активно займається продюсуванням і нині працює одразу з вісьмома YouTube-проєктами різної тематики, серед яких є як його власні канали, так і сторонні.
Крім того, ведучий консультує публічних людей щодо мистецтва інтерв’ю. Він проводить приватні заняття, де навчає, як правильно вибудовувати діалог і поводитися перед камерою.
“Це вперше кажу, що цим займаюсь”, – зазначив Дьомін, додавши, що зазвичай не афішує таку діяльність.
Водночас він зізнався, що подібні консультації коштують недешево – від тисячі доларів на місяць, що становить понад 40 тисяч гривень.
Таким чином, окрім медійної діяльності, Слава Дьомін активно розвиває власні продюсерські проєкти та освітні ініціативи, які стали важливою частиною його доходу.
Відкладене життя: про що справді шкодують люди на порозі смерті
Багато людей живуть із переконанням, що успіх визначається кар’єрними досягненнями, високим доходом або статусом у суспільстві. Вони відкладають “справжнє життя” на потім: обіцяють собі подорожі, сімейний час, хобі чи відпочинок – усе “коли-небудь”. Але досвід людей, які опинилися на межі життя і смерті, показує: найгірше не втрачені гроші або робочі можливості, а даремно втрачений час і пропущені моменти поруч із близькими, пише Egeszsegkalauz.
Бронні Вер, медсестра, яка багато років працювала у паліативній допомозі, у своїй книзі зібрала останні одкровення людей, які вже не мали змоги щось змінити. Вона розповідає, що більшість пацієнтів жалкують не про свою роботу чи досягнення, а про те, що не жили повноцінно, не подорожували, не проводили час із родиною і не раділи дрібницям. Яскравий приклад – історія літнього чоловіка, назвемо його Яношем. Він усе життя присвятив кар’єрі, впевнений, що робить це правильно: так буде безпека, повага, гідне життя. Його дружина, Маргарет, роками чекала на спільні подорожі та відпочинок, однак чоловік постійно відкладав життя “на потім”: ще один контракт, ще один рік, ще один “останній ривок”. Коли він нарешті вирішив піти на пенсію, Маргарет тяжко захворіла і померла за кілька місяців до цього. Чоловік залишився на самоті, розуміючи, що найцінніший час життя він витратив не на роботу, а на втрату близькості з рідними. Фахівці зазначають, що така “пастка роботи” – не лише про гроші, а про ідентичність, суспільні очікування та бажання бути “успішним”. Людина втрачає відчуття балансу, а час, який міг би бути присвячений сім’ї, друзям або власним інтересам, швидко минає. Фото: pixabay Відкладене життя: про що справді шкодують люди на порозі смерті Одна з найнебезпечніших ілюзій – що часу ще багато: “Ось наступного року, ось коли завершиться проєкт, ось коли все буде в порядку”. Але життя працює інакше, і часто цей “зручний момент” ніколи не настає. Пацієнти паліативних відділень часто повторюють схожі слова: “Я стільки працював і тепер помираю на самоті. Найгірше те, що все могло бути інакше”.
Ці історії нагадують, що ціну часу неможливо компенсувати грошима або статусом. Найважливіше – не відкладати життя на завтра, цінувати сьогодні, знаходити час для близьких і радіти простим речам, які роблять життя справжнім.
Бразилія внесла китайську компанію ВYD до “реєстру рабовласників”
Бразилія внесла лідера китайського ринку електромобілів BYD до реєстру роботодавців. Про це повідомляє Reuters у вівторок, 7 квітня.
Це створює для автовиробника додаткові репутаційні ризики на його найбільшому ринку після Китаю. Це також позбавляє BYD можливості отримувати певні види кредитів у бразильських банках. У 2024 році бразильські чиновники виявили 163 громадян Китаю, які працювали в умовах, схожих на рабські, на будівельному майданчику заводу BYD у штаті Баїя. Відповідно до трудового договору, китайські робітники мали передати свої паспорти новому роботодавцю, дозволити надсилати більшу частину зарплати безпосередньо до Китаю та сплатити майже 900 доларів депозиту.
Робітники проживали в тісних приміщеннях без матраців. 31 працівник мешкав в одному будинку лише з однією ванною та їжею, розкладеною на підлозі серед особистих речей.
Компанія Jinjiang Group, підрядник, якого BYD використовувала для найму працівників, заперечила ці звинувачення. А сама BYD заявляла, що не знала про жодні порушення до появи повідомлень у бразильських ЗМІ.
Посадовці Бразилії стверджують, що остаточна відповідальність за умови праці робітників лежить саме на BYD.
Українці становлять 5% ринку праці Польщі
Станом на липень 2025 року українці становили 5% усіх застрахованих у польському Закладі соціального страхування (ZUS), працюючи переважно у галузі послуг, освіти та на простих роботах. У 2015 році показник становив лише 0,5%. Про це повідомив Польський економічний інститут, інформує Судово-юридична газета у понеділок, 6 квітня.
Нині у Польщі легально перебувають 1,51 млн мігрантів з України. З них 964,4 тисячі мають статус тимчасового захисту, 482,6 тисячі – дозвіл на тимчасове проживання, ще 57,7 тисячі – дозвіл на постійне проживання.
Тоді як у польських дитячих садках і школах навчається 295,5 тисячі українських дітей, у вищих навчальних закладах – 47,5 тисячі студентів з України.
Серед дорослих мігрантів 39% зайняті на простих роботах або роботах, що потребують середньої кваліфікації. Ще 30% – молоді жінки, які прибули протягом минулих чотирьох років і працюють переважно у галузі послуг та освіти.
Не працюють 16% дорослих українців – безробітні та економічно неактивні, переважно жінки, які перебувають у країні менше ніж чотири роки. Ще 15% мігрантів – це молодь, котра проживає у Польщі понад чотири роки та працює на різних посадах.
Загалом у системі соціального страхування Польщі (ZUS) застраховано 854,2 тисячі українських громадян.
Ізраїль відновив роботу свого найбільшого газового родовища
Найбільше газове родовище Ізраїлю – Левіафан – відновило видобуток після 33-денного простою, спричиненого військовим конфліктом з Іраном. Про це повідомляє інформагентство Bloomberg.
Поновлення роботи цього стратегічного активу має принести певне полегшення регіональним і світовим ринкам енергоресурсів на тлі дефіциту поставок.
Родовище відновило постачання газу як на внутрішній ізраїльський ринок, так і на експорт. Заява пролунала наступного дня після того, як Міністерство енергетики Ізраїлю анонсувало швидке відновлення роботи об’єкта.
Оператором гігантського шельфового газового родовища Левіафан, розташованого в східній частині Середземного моря, виступає американська корпорація Chevron Corp.
Уряд Ізраїлю наказав тимчасово зупинити роботу кількох морських газових платформ з міркувань безпеки зараз же після початку відкритого військового конфлікту з Іраном 28 лютого.
Ринок позитивно відреагував на новини: акції Newmed на біржі в Тель-Авіві в п’ятницю зросли на 1,6%.
Іще одне ізраїльське газове родовище – Каріш, – оператором якого є компанія Energean Plc, також було зупинено за розпорядженням уряду на початку війни. Одначе роботи на цьому об’єкті поки що не відновлено.
Як відомо, світовий експорт СПГ скоротився до найнижчого рівня за останні шість місяців. Війна на Близькому Сході повністю перекреслила нещодавній приріст пропозиції за рахунок нових потужностей у США та інших країнах.
Ціни на нафту і газ злетіли після атак Ірану
В Росію за рік завезли понад 36 тисяч робітників з КНДР – ЗМІ
Російська влада видала громадянам Північної Кореї 36 413 віз у 2025 році: майже в чотири рази більше, ніж роком раніше – 9239 віз. Про це свідчать дані консульського департаменту МЗС РФ, повідомляє російське провладне видання Ведомости.
Переважна більшість віз – 35 849 – видана “з освітньою метою”. Серед інших категорій: 266 гуманітарних, 72 туристичних, 47 ділових, 6 приватних і 33 службових.
Різке зростання кількості “освітніх” віз пов’язане з тим, що під виглядом “студентів”, які “проходять трудову практику, в Росію завозять робочу силу з КНДР, йшлося в розслідуванні The Insider.
Така схема дозволяє обходити санкції ООН, що забороняють найм північнокорейських робітників.
Згідно з даними південнокорейської розвідки, до травня 2025 року в Росії вже перебувало близько 15 тис. трудових мігрантів з КНДР. Значна частина з них працювала на Далекому Сході.
У доповіді правозахисної організації Global Rights Compliance йшлося про те, що відправлені на російські будівництва північнокорейці працюють по 16 годин на добу майже без вихідних, живуть в антисанітарних умовах і після всіх утримань одержують суму еквівалентну 10 доларам на місяць.
Понад 20 північнокорейців, з якими змогли поговорити дослідники, розповіли, що перебувають під постійним наглядом і фактично позбавлені можливості розпоряджатися своїми доходами.
Щомісяця вони повинні віддавати своїй державі 700 доларів, а в разі недоплати залишок суми переноситься на наступний місяць.
Багато північнокорейців у Росії не знають, на кого саме вони працюють. У них вилучають паспорти одразу після прибуття і передають співробітникам спецслужб КНДР.
Їхні травми та хвороби, як правило, ігноруються керівництвом. КНДР передає своїх громадян за державною трудовою програмою загалом 40 країнам.
Щороку така програма приносить Пхеньяну 500 млн доларів.
Як відомо, розвідка Південної Кореї торік повідомляла, що КНДР відправила 5000 військових будівельників в РФ. Також були дані, що Північна Корея планує відправити “40 тисяч робітників до Росії, включаючи кілька делегацій ІТ-фахівців”.
У Росії фіксують масштабний збій у роботі Telegram
У Росії зафіксовано значний збій у роботі месенджера Telegram. Різке зростання кількості звернень користувачів щодо нестабільної роботи Telegram розпочалося після опівночі. Згідно з інформацією у російських ЗМІ, користувачі повідомляють про неможливість запустити застосунок, труднощі з відправленням повідомлень, отриманням сповіщень і проблеми із завантаженням медіафайлів.
Найбільша кількість звернень надходить від жителів Москви, Підмосков’я та Санкт-Петербурга.
За попередньою інформацією, найбільше скарг зафіксовано серед власників пристроїв із операційною системою Android.
Раніше інформувалося, що Telegram може бути повністю заблокований на території Росії з 1 квітня. Як повідомлялося, Роскомнадзор планує розпочати тотальне блокування месенджера за аналогією з Instagram і Facebook (робота компанії Meta в Росії визнана екстремістською і заборонена).
Також жителі Москви раніше скаржилися на серйозні перебої з мобільним зв’язком та інтернетом. За даними ЗМІ, у місті впроваджуються так звані “білі списки” дозволених сайтів.
Збої в роботі мобільного інтернету та зв’язку спостерігаються ще з 6 березня. Це пояснюється питаннями безпеки – операторам наказано обмежити доступ до мобільного інтернету на окремих територіях міста. Подібні заходи, ймовірно, спричинили також перебої з іншими послугами зв’язку.
Російський президент Володимир Путін раніше заявив, що відключення мобільного інтернету в певних регіонах країни необхідне для забезпечення захисту від атак дронів і повітряних ударів.
Росія почала блокувати Telegram на ТОТ
Російський КуйбишевАзот призупинив роботу після атаки дронів – ЗМІ
Безпілотники “атакували промислове підприємство у Тольятті” в ніч проти 30 березня. Йдеться про хімічний завод КуйбишевАзот. Жертв унаслідок цієї атаки немає. Про це повідомляє російське видання ASTRA, посилаючись на свої джерела.
Автомобілісти писали про перекриття руху в районі заводу КуйбишевАзот.
“Тимчасово обмежено рух усіх видів транспорту на вул. Новозаводський (на ділянці від Обвідного шосе до б-ра 50 років Жовтня)».
БпЛА атакували КуйбишевАзот, пошкодивши цех сухого аміаку, пише ЗМІ.
Усіх працівників підприємства було евакуйовано, завод призупинив роботу, додали джерела в МНС РФ. КуйбишевАзот – одна з провідних російських хімічних компаній, лідер у виробництві капролактаму та продуктів його переробки, входить до числа найбільших виробників азотних добрив.