Захоплення Угорщиною авто з готівкою на шляху з Австрії в Україну може підірвати довіру до євро. Про це пише газета Financial Times, посилаючись на попередження Європейського центрального банку (ЄЦБ).
НБУ порушила питання захоплення валюти в Угорщині перед ЄЦБ після того, як Угорщина на початку березня зупинила транспортні засоби та конфіскували 40 млн доларів, 35 млн євро і 9 кг золота.
Президент ЄЦБ Крістін Лагард “поділяє оцінку НБУ і чітко підкреслила ризики, які ця ситуація створює для статусу євро як міжнародної валюти”.
Лагард порушить це питання безпосередньо з владою в Будапешті та Брюсселі, заявив речник фінустанови.
Для ЄЦБ цей епізод досить чутливий, адже довіра до євро як глобальної валюти залежить також від безперебійного функціонування фінансової інфраструктури та правової певності в усіх державах-членах.
ЄЦБ представляє його як системну проблему для блоку, пов’язуючи інцидент зі статусом євро на міжнародній арені.
Позначка: ЕЦБ
ЄЦБ здатен впоратися з великим економічним шоком – Лагард
ЄЦБ добре підготовлений до того, щоб впоратися з масштабним економічним шоком, який розгортається на тлі близькосхідної війни. Про це 19 березня заявила голова регулятора Крістін Лагард на прес-конференції за підсумками березневого засідання, передає Reuters.
Європейський центральний банк у четвер зберіг ключову ставку на рівні 2,15% і ставку за депозитами на рівні 2,00%, як і очікувалося, проте дав зрозуміти, що уважно відстежує ризики для зростання економіки та інфляції, пов’язані з різким стрибком цін на нафту, і готовий прийняти.
За словами Лагард, війна на Близькому Сході дестабілізує товарні ринки і чинить тиск на реальні доходи та впевненість споживачів.
“Це призвело до перегляду у бік зниження прогнозів споживання та інвестицій у базових оцінках, особливо на 2026 рік. В альтернативних сценаріях з більш серйозним та затяжним енергетичним шоком ефект ще більше посилюється”, – зазначила вона.
Лагард додала, що рада керуючих напередодні засідання отримала консультацію від експерта у військових питаннях.
Інфляційні очікування на найближчі терміни на фінансових ринках істотно зросли, повідомила голова ЄЦБ.
В оновленому щоквартальному прогнозі економіки ЄЦБ вказав оцінки інфляції на рівні 2,6% у 2026 році, 2,0% у 2027 році та 2,1% у 2028 році. Базова інфляція очікується на рівні 2,3% цього року, 2,2% у 2027 році та 2,1% у 2028 році, згідно з оновленим прогнозом.
ЄЦБ прогнозує темпи зростання ВВП єврозони в 0,9% у 2026 році, 1,3% у 2027 році та 1,4% у 2028 році.
“Війна на Близькому Сході вплине на короткострокову інфляцію через зростання цін на енергоносії. Її середньострокові наслідки залежатимуть як від інтенсивності та тривалості конфлікту, так і від того, як ціни на енергоносії вплинуть на споживчі ціни та економіку”, – йдеться в заяві центробанку за підсумками березневого засідання.
Регулятор залишив собі простір для маневру, відзначивши, що відстежує хід війни та її вплив на інфляцію – як з урахуванням цін на енергоносії, так і без них, – а також на економічне зростання.
Зазначається, що Рада керуючих добре підготовлена до того, щоб впоратися з цією невизначеністю. Інфляція знаходиться на рівні близько цільового показника в 2%, довгострокові інфляційні очікування надійно закріплені, а економіка демонструвала стійкість упродовж останніх кварталів.
Штучний інтелект має позитивний вплив на економіку Європи – ЄЦБ
Штучний інтелект уже чинить позитивний вплив на економіку Європи, заявила президент Європейського центрального банку Крістін Лагард, повідомяє Bloomberg. За її словами, саме інвестиції в ШІ стали одним із факторів, які приємно здивували економістів останнім часом.
Цю оцінку підтвердив і генеральний секретар ОЕСР Матіас Корманн, який цього тижня заявив, що витрати на ШІ різко зросли. За його словами, це підтримує економіку та частково компенсує негативні наслідки торговельної невизначеності.
Лагард наголосила, що активність у сфері ШІ виходить далеко за межі державного сектору. За зібраними ЄЦБ даними та результатами опитувань, значну роль відіграють і приватні компанії, а зростання їхніх інвестицій значною мірою пов’язане саме з розвитком штучного інтелекту.
Водночас очільниця ЄЦБ застерегла, що робити остаточні висновки про стійкість цього ефекту поки зарано – знадобиться час, аби зрозуміти, чи матиме він довгостроковий характер.
ЄЦБ не підтримав “репараційний кредит” Україні під активи РФ – ЗМІ
Європейський центральний банк відмовився підтримати пропозицію Єврокомісії щодо надання Україні гарантій на суму 140 млрд євро під заставу російських активів, що знаходяться у бельгійському депозитарії Euroclear. ЄЦБ вважає, що ця пропозиція порушує його мандат, оскільки еквівалентна наданню прямого фінансування урядам. Також Бельгія виступає проти використання заморожених російських активів для позики Україні, вважаючи цю схему неправильною. Тепер Єврокомісія працює над альтернативними пропозиціями для надання тимчасової ліквідності Україні.
Зеленський і очільниця ЄЦБ обговорили активи Росії
Президент Володимир Зеленський провів переговори з очільницею Європейського центрального банку (ЕЦБ) Крістін Лагард. Про це повідомила пресслужба Офісу президента у п’ятницю, 10 жовтня.
Сторони обговорили, як справедливо використати заморожені російські активи заради захисту від російської війни та відновлення життя в Україні. Рішення, як це зробити, є. Володимир Зеленський подякував Крістін Лагард за підтримку з її боку, – йдеться у повідомленні.
Глава держави зазначив, що має бути достатня політична воля у Європі, адже саме там зосереджена найбільша частина цих активів. Він додав, що більшість партнерів підтримує українську позицію в цьому, тому Україна розраховує на дії.
Зеленський домовився з очільницею ЄЦБ тісно працювати разом із іншими європейськими лідерами.
Репараційний кредит Україні: ЄЦБ поставив умову
Рішення щодо використання заморожених російських активів для надання Україні так званого “репараційного кредиту” викликає гострі дискусії серед європейських лідерів, адже воно стосується не лише фінансових аспектів, а й міжнародного права. На думку президентки Європейського центрально банку Крістін Лагард, будь-яке використання таких коштів повинно суворо відповідати нормам міжнародного права. Про це повідомляє Reuters.
Крістін Лагард підкреслила, що для реалізації подібної ініціативи потрібна згода всіх країн, де ці активи заблоковані. Виступаючи в Європарламенті у Страсбурзі, вона попередила про можливі ризики від шкоди довірі до євро, якщо рішення буде юридично спірним. Вона зазначила, що такі дії можуть негативно вплинути на фінансову стабільність ЄС і зменшити привабливість євро для міжнародних інвесторів.
“З огляду на фінансову стабільність і міцність євро, ми дуже уважно стежитимемо, щоб запропоновані рішення відповідали міжнародному праву та враховували стабільність фінансової системи”, – сказала Лагард.
Наразі Єврокомісія пропонує використати близько 170 мільярдів євро заморожених активів РФ для допомоги Україні шляхом інвестування цих коштів у безкупонні облігації ЄК під гарантії держав ЄС, а з отриманих ресурсів надати Україні у вигляді “репараційної позики”.
Тим часом можливість створення “репараційного кредиту” обговорюється на рівні європейських лідерів. Деякі держави, зокрема Бельгія, Люксембург та Франція, висловлюють занепокоєння щодо юридичних наслідків такого кроку. Німеччина, Італія та Франція як учасниці Великої сімки наполягають на узгодженні цього питання з країнами-партнерами, такими як США та Японія.
Поки що ідея залишається предметом активних дискусій та потребує детального опрацювання з урахуванням як нормативно-правових стандартів, так і потенційного впливу на фінансову стабільність блоку.
Як відомо, ідею “репараційного кредиту” для Києва, що базується на готівкових залишках російських активів, заморожених на Заході після вторгнення Росії в Україну у 2022 році, запропонувала президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.
ЄC хоче надати Україні “репараційний” кредит
Євро має шанси замінити долар – Європейський центробанк
Голова Європейського центрального банку Крістін Лагард вважає, що євро може стати альтернативою долару як світовій резервній валюті, якщо держави єврозони посилять фінансову та безпекову стійкість. Вона наголосила, що економічна політика США призводить до нестабільності на міжнародних ринках та підточує роль долара. Лагард підкреслила, що євро вже сьогодні є другою світовою валютою після долара, і зростання його міжнародної ролі може мати позитивні наслідки для єврозони. Проте вона застерегла, що це не гарантовано, і державам єврозони потрібно багато працювати над цим. Для досягнення цієї мети важливо створити більший ринок капіталу, зміцнити правові засади та підтримувати відкриті торгівельні відносини. Також важливо зміцнити обороноздатність єврозони, оскільки інвестори шукають гарантії в безпеці. Наразі єврозона об’єднує 20 країн, останньою з яких приєдналась Хорватія.