Створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України буде в центрі уваги роботи української делегації на весняному пленарному засіданні Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ), яке розпочнеться 20 квітня в Страсбурзі. Про це заявила народна депутатка Євгенія Кравчук в коментарі Укрінформ.
“Ця сесія передуватиме зустрічі міністрів закордонних справ 46 держав – членів Ради Європи 15 травня 2026 року в Кишиневі, де, як очікується, має бути підписана Розширена часткова угода щодо Керівного комітету Спецтрибуналу щодо злочину агресії проти України. Тому наша увага буде зосереджена на дебатах, під час яких ми закликатимемо активізувати зусилля задля створення Спеціального трибуналу”, – розповіла Кравчук.
За її словами, саме питання щодо трибуналу будуть ключовими до Генсека Ради Європи Алена Берсе після його звернення до делегатів.
“Підписання цієї угоди відкриває можливість для ратифікації та наповнення бюджету Спецтрибуналу. Наша ідея також долучити інші країни, які можуть бути не членами Ради Європи, наприклад, як Канада, але які вже долучилися до створення Реєстру збитків, тому можуть приєднатись і до трибуналу. Для української делегації важливий практичний результат, щоб нарешті рушити з “нульової точки”, як це називають. Фактично, щоб був створений бюджет трибуналу, і країни могли почати робити внески, тобто пішов практичний процес. Бо поки що внесок зробив тільки Європейський Союз”, – пояснила вона.
Серед подій на полях сесії, які стосуються українського порядку денного, будуть дебати щодо гібридної війни Росії.
“Це буде дискусія на тему як працює “русский мир”: ідеологія та практики гібридної агресії проти Європи. Ми готуємо її разом зі шведами, поляками й білоруською опозицією. Я також на них виступатиму”, – додала депутатка.
Серед інших знакових подій, на сесії заплановано також виступ міністра Європи та закордонних справ Франції Жан-Ноеля Барро та щорічний звіт Комісара РЄ з прав людини Майкла О’Флаерті.
Позначка: Трибунал
В ОП розповіли, коли Спецтрибунал запрацює повноцінно
Україна очікує офіційного запуску Спеціального трибуналу для розслідування злочину агресії проти Російської Федерації вже у 2027 році. Процес створення трибуналу перейшов до активної стадії реалізації, завершивши основні юридичні приготування. З лютого 2026 року в Гаазі та Страсбурзі діє робоча група, яка займається організаційними аспектами. Для її функціонування Європейський Союз виділив 10 мільйонів євро. Про це в четвер, 16 квітня, повідомили в Офісі президента України.
Як зауважили в ОП, країна вже ратифікувала відповідну двосторонню угоду з Радою Європи. Наступний важливий етап – зустріч у Кишиневі, запланована на 14–15 травня. На ній Рада Європи укладатиме угоду про створення керівного комітету трибуналу. Свою офіційну підтримку участі в процесі підтвердили 20 країн, серед яких Велика Британія, Німеччина, Франція, Польща та країни Балтії. Основне завдання трибуналу – забезпечення відповідальності російського керівництва за агресію проти України.
Очікується, що після завершення підготовчих етапів трибунал зможе розпочати повноцінну роботу вже наступного року. Його діяльність буде базуватися на міжнародній підтримці та тісній співпраці з європейськими інституціями. Це забезпечить необхідну правову основу для засудження злочину агресії, який нині поза юрисдикцією Міжнародного кримінального суду.
Серед активних учасників процесу – Польща, яка офіційно підтвердила своє прагнення долучитися до створення трибуналу. Варшава вже подала відповідну декларацію до Ради Європи. Завершення формування механізму очікується в травні.
Уряд Швеції ухвалив законопроєкти щодо приєднання до Спецтрибуналу
У Швеції уряд 16 квітня ухвалив два законопроєкти щодо приєднання країни до Спеціального трибуналу з питань злочину агресії та Міжнародної комісії з претензій щодо України. Про це повідомила міністерка закордонних справ Швеції Марія Стенергард.
“Немислимо, щоб керівництво Росії не було притягнуте до відповідальності за жахливі злочини, скоєні в Україні та проти неї. Сьогодні уряд Швеції ухвалив два законопроєкти щодо приєднання Швеції до Спеціального трибуналу з питань злочину агресії та Міжнародної комісії з претензій щодо України”, – зазначила вона.
За словами Стенергард, Росія має бути притягнута до відповідальності за свої дії та порушення міжнародного права.
“Ми не повинні підвести народ України і не дозволити Росії пожинати плоди своєї агресії”, – додала вона.
Як повідомлялося, у березні Швеція заявила намір долучитися до Угоди про створення Спеціального трибуналу з розслідування злочину агресії РФ.
Чотири країни приєдналися до угоди про Спецтрибунал для РФ
Португалія, Ісландія, Польща та Франція приєднуються до Розширеної часткової угоди щодо Керівного комітету Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України. Про це повідомила заступниця голови Офісу президента України Ірина Мудра в Facebook.
“Це ще один важливий крок до створення Спеціального трибуналу та потужний сигнал про те, що підтримка справедливості й відповідальності за злочин агресії проти України продовжує зростати.
Кожне таке рішення наближає Трибунал до реальності. Крок за кроком ми будуємо механізм, який має забезпечити відповідальність за злочин агресії”, – наголосила чиновниця.
Нині до цієї коаліції входять такі держави:
Мудра наголосила, що Україна глибоко цінує готовність партнерів допомагати просувати цей процес на практиці.
“Україна знову закликає інші держави приєднатися до цих зусиль. Широка участь має значення – кожна нова держава зміцнює цей процес і наближає справедливість. Це більше, ніж Україна, і більше, ніж Європа. Йдеться про те, чи матимуть війни агресії наслідки”, – підсумувала заступниця голови ОП.
Поворотний момент: до угоди про Спецтрибунал долучилися ще дві країни
Ісландія та Польща висловили свою готовність приєднатися до угоди щодо створення Спеціального трибуналу для розслідування злочину агресії Росії проти України. Про це у вівторок, 14 квітня, заявив міністр закордонних справ Андрій Сибіга у соцмережі Х.
Він відзначив, що цей крок став поворотним моментом, оскільки з 17 підтвердженнями вдалося досягти юридичного мінімуму кількості держав-членів, необхідного для просування угоди.
“Ми вдячні нашим ісландським та польським партнерам за цей важливий крок. Це знаменує собою поворотний момент: з 17 підтвердженнями ми офіційно перетнули юридичний мінімум у кількості держав-членів, необхідних для голосування за угоду”, – написав Сибіга.
На зустрічі у Кишиневі, яка запланована на 14-15 травня, розширену часткову угоду (EPA) буде винесено на розгляд комітету міністрів Ради Європи.
“Минуло менше року з того часу, як ми дали зелене світло Трибуналу 9 травня 2025 року, коли зібрали міністрів закордонних справ країн Європи у Львові. І тепер ми підготували всі правові кроки для початку роботи Трибуналу”, – зазначив міністр.
Глава МЗС наголосив на продовженні роботи зі збору підписів інших країн як у межах Ради Європи, так і поза її юрисдикцією, закликаючи всі держави долучитися до глобальних зусиль задля встановлення справедливості.
“Злочинці в Москві повинні усвідомити, що правосуддя неминуче. Від звичайних російських виконавців до вищого військового та політичного керівництва. Підзвітність має вирішальне значення для міцного миру”, – резюмував Андрій Сибіга.
Нагадаємо, перед цим Норвегія офіційно висловила намір приєднатися до Розширеної часткової угоди про Керівний комітет Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України.
Як відомо, 25 червня 2025 року Україна і Рада Європи підписали угоду про спецтрибунал проти Росії. Він матиме статус міжнародного органу, а не гібридної чи національної інституції.
Норвегія приєдналася до угоди про Спецтрибунал проти РФ
Норвегія офіційно висловила намір приєднатися до Розширеної часткової угоди про Керівний комітет Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України. Про це повідомила заступниця Офісу президента України Ірина Мудра на своїй Facebook-сторінці та висловила подяку за підтримку з боку Осло.
“Це справді важлива новина для України – і ще один сильний сигнал, що справедливість не стоїть на місці, а впевнено рухається вперед. Кожне таке рішення наближає створення Спеціального трибуналу, який має забезпечити відповідальність за злочин агресії проти України…
Особливо цінуємо готовність Норвегії бути серед держав-засновниць Спеціального трибуналу. Це не просто жест підтримки – це конкретний внесок у те, щоб правосуддя стало реальністю”, – йдеться в її повідомленні.
Норвегія стала 15-ю державою, яка офіційно підтвердила готовність долучитися до створення Спецтрибуналу, поруч із такими державами:
Мудра також закликала тих учасників Core Group, які й досі не зробили цього кроку, долучатися.
“Що ширшою буде підтримка на старті, то сильнішим буде наш спільний сигнал: злочин агресії не залишиться безкарним”, – наголосила чиновниця.
Як відомо, 25 червня 2025 року Україна і Рада Європи підписали угоду про спецтрибунал проти Росії. Він матиме статус міжнародного органу, а не гібридної чи національної інституції.
У січні 2026 року міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявляв, що угода щодо створення спецтрибуналу майже завершена.
До угоди щодо Спецтрибуналу проти РФ долучилася ще одна країна
До угоди щодо Спецтрибуналу проти РФ долучилася ще одна країна
Швеція заявила намір долучитися до Угоди про створення Спеціального трибуналу з розслідування злочину агресії РФ. Про це у середу, 25 березня, повідомила міністр закордонних справ країни Марія Мальмер Стенергард у соцмережі Х.
“Швеція підтвердила свій намір приєднатися до Угоди про Спеціальний трибунал з розслідування злочину агресії проти України”, – написала вона.
Стенергард додала, що це ще один крок до створення трибуналу, одним з засновників якого буде Швеція.
“Ми маємо забезпечити відповідальність за злочини РФ проти України”, – додала очільниця МЗС країни.
В РФ Путіну “дозволили” нападати на країни, де арештують росіян
Комісія уряду із законопроектної діяльності схвалила проєкт поправок, які розширять “повноваження” російського диктатора Володимира Путіна. Тепер він “матиме право” відправити війська в іноземні держави для нібито “захисту громадян РФ”. Про це повідомляє провладне російське інформаційне агентство Интерфакс, посилаючись на своє джерело
Тепер Путін зможе використовувати формування збройних сил в разі “арешту, утримання, кримінального та іншого переслідування” росіян за кордоном.
Мова про випадки, коли росіяни заарештовані за кордоном судами, які “наділені повноваженнями без участі Російської Федерації”, а також міжнародними судовими органами, які не визнає Росія.
Хазяїн Кремля має право відправити війська за кордон у разі, якщо країни або міжнародні органи приймають рішення, що “суперечать інтересам РФ”, або “основа публічного правопорядку” в Росії.
Поява такого законопроекту “очевидно пов’язана з ініціативами країн Євросоюзу щодо створення спеціального трибуналу проти Росії”, гадають російські юристи. Утім, слід зауважити, що “повноваження” Путіна російська влада вирішила розширити після серії попереджень від держав НАТО про те, що Кремль нині готується до війни з однією чи кількома європейськими країнами.
Додамо, що свою участь у трибуналі, що ґрунтується на моделі Нюрнберзького трибуналу, який судив керівництво нацистської Німеччини після Другої світової війни, до осені минулого року підтвердили 26 країн ЄС.
У січні 2026-го ЄС виділив перші 10 млн. євро на функціонування трибуналу, який, за словами джерел Deutsche Welle, планує притягнути до відповідальності не менше 20 осіб.
Зеленський зустрівся з генсеком Ради Європи
Президент України Володимир Зеленський провів зустріч із генеральним секретарем Ради Європи Аленом Берсе. Про це повідомила пресслужба глави держави в понеділок, 16 лютого.
Президент подякував генсеку Ради Європи та його команді за підтримку українського народу в часи складних випробувань, особливо за зусилля для створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії Росії проти України.
“Багато важливих питань було вирішено протягом минулого року, і є плани на цей рік. Я сподіваюся, що ми зможемо бути дуже швидкими, навіть іще швидшими, ніж минулого року”, – наголосив Зеленський.
Берсе зазначив, що Рада Європи надалі працюватиме над усіма питаннями, що повʼязані із запуском Спецтрибуналу.
“Ми маємо чітко розуміти, як ми це бачимо й чого хочемо досягти разом”, – сказав генсек Ради Європи.
Під час зустрічі також йшлося про запровадження компенсаційного механізму. Президент наголосив, що має бути більше єдності всередині Європи у роботі для притягнення Росії до відповідальності. Сторони погодилися, що питання відповідальності за злочини – це один із чинників достойного закінчення війни.
Після зустрічі Зеленський відзначив Берсе орденом За заслуги І ступеня.
Генсек Ради Європи вказав на повільне просування спецтрибуналу щодо РФ
Генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе закликав залучити організацію до переговорів на найвищому рівні щодо запуску Спеціального трибуналу за агресію РФ. Про це повідомляє Інтерфакс-Україна у понеділок, 16 лютого.
“Дозвольте мені висловитися чітко. Занадто повільно. Йде занадто повільно. Ми в Раді Європи готові. Ми виконали свою роботу. Ми також готові з Україною. Ми маємо підпис під угодою, підписаною в Страсбурзі в червні минулого року про створення спецтрибуналу між Радою Європи та президентом Зеленським, який підписав її від імені України”, – наголосив Берсе на спільній пресконференції із міністром закордонних справ Андрієм Сибігою.
Він зауважив, що минуло 9 місяців з підписання документа, і Рада Європи “виконала свою роботу”.
“Ми готові з правовою базою, з організацією. У нас працює агентство. У нас є фінансування для агентства. Тепер нам потрібна чітка підтримка держав, які беруть участь у реалізації цього проєкту”, – додав генсек.
Він зауважив, що “нічого не відбувається без сильної прихильності держав, котрі готові це зробити”.
“І саме це було моїм головним посланням сьогодні вранці моєму дорогому другові міністру Сибізі: будь ласка, використовуйте нас якнайкраще, дозвольте нам брати участь у переговорах на найвищому можливому рівні, щоб переконатися, що обговорення трибуналу буде розглянуто на найвищому можливому рівні”, – закликав генсек.
За словами Берсе, нинішньої залученості до процесу недостатньо.Він закликав надати можливість брати участь у всіх обговореннях Коаліції охочих, бути на найвищому рівні, звертаючись до глав держав, глав урядів і “переконуючи їх у тому, наскільки важливо це зробити”.
Раніше Сибіга заявив, що угода щодо створення спеціального трибуналу для розслідування злочину агресії Росії проти України майже завершена. Нагадаємо, що Європейський Союз вже виділив 10 мільйонів євро на підтримку нового спеціального трибуналу для розслідування ролі керівництва Росії у війні проти України.