Фонд держмайна готується продати конфіскований будинок Повалій

Фонд державного майна України розпочав процедуру підготовки до продажу конфіскованого будинку співачки Таїсії Повалій разом із земельною ділянкою під ним. Про це повідомив голова ФДМУ Дмитро Наталуха під час огляду об’єкта.
Нерухомість перейшла в управління Фонду наприкінці 2025 року: зокрема, будинок у грудні, а земельна ділянка – восени.
Фонд тепер почав первинний огляд об’єкта з фіксацією його стану та наявного майна, потім буде відібраний суб’єкт оцінки, який визначить вартість.
“Далі ФДМУ проведе рецензування і виставить на продаж обидва об’єкти – будинок і земельну ділянку. Орієнтовно це займає близько чотирьох місяців. Після цього плануємо оголосити аукціон”, – зазначив Наталуха.
Кошти від реалізації активів спрямують до державного бюджету, зокрема на підтримку Збройних сил України.
Об’єкт включає не тільки саму будівлю, а й майно всередині, зокрема предмети побуту та інші речі, які також враховуватимуться під час оцінки.
Він заразом підкреслив, що подальшу долю цього майна визначатиме новий власник після придбання на відкритому аукціоні.

Експравоохоронець ошукав військового на 600 тисяч

Працівники ДБР оголосили полишньому правоохоронцю та його спільниці, котрі ошукали військовослужбовця з Кременчука на понад 600 тис. грн під приводом організації лікування. Про це повідомила пресслужба бюро у п’ятницю, 10 квітня.
Чоловік через проблеми зі здоров’ям планував пройти лікування та отримати статус обмежено придатного до служби. Йому порадили звернутися до знайомого правоохоронця, який нібито мав “зв’язки” серед медиків.
Фігурант одразу назвав “вартість” послуги у 20 тисяч доларів та наполіг на першому платежі. Військовий передав йому майже 12 тис. доларів.
Згодом долучилася спільниця – кума експравоохоронця, яка пообіцяла організувати госпіталізацію та оформлення необхідних медичних документів. За це вона отримала ще близько 3 тисяч доларів.
Жінка призначала зустрічі біля лікарні, однак щоразу переносила їх, посилаючись на вигадані причини. Водночас вона переконувала, що “за документами” військовий нібито проходить лікування. Згодом зловмисниця перестала виходити на зв’язок. Тим часом, спільник відмовився повертати гроші.
Правоохоронцю, якого вже звільнили зі служби, та його спільниці повідомили про підозру у шахрайстві у великих розмірах за ч. 4 ст. 190 КК України.
За цією статтею загрожує їм до восьми років позбавлення волі. Нагадаємо, в Україні виявляли випадки, коли цілі підрозділи за документами рахувалися на передовій, хоча фактично військові перебували в тилу, віддаючи свої зарплати керівництву.
На Дніпропетровщині штабістам виплатили 12 млн “бойових”

Дефіцит бюджету Росії перевищив річний план

Федеральний бюджет Росії у січні-березні було зведено з дефіцитом 4 трлн 576 млрд рублів. Про це напередоні повідомив російський мінфін.
При доходах в 8 трлн 309 млрд рублів уряд витратив в 1,5 рази більше – 12 трлн 885 млрд рублів. У результаті без забезпечення податковою виручкою в бюджеті залишився кожен третій рубль видатків, а “дірка” у скарбниці порівняно з тим же періодом минулого року збільшилася на 133% і на 700 млрд рублів перевищила план на весь рік – 3 трлн 790 млрд рублів, або 1,6% ВВП.
При цьому нафтогазові доходи бюджету впали на 45% і стали найнижчими з пандемії – 1 трлн 445 млрд рублів. Збори з несировинних секторів економіки, попри підвищення податків, збільшилися лише з 7,1%, до 6 трлн 866 млрд рублів. В результаті загальні доходи бюджету просіли на 8,2%. При цьому витрати підскочили на 17%.
Російське податкове законодавство влаштоване так, що нафтогазові доходи зростають або знижуються з лагом щодо змін у цінах на нафту, нагадує економіст Сергій Алексашенко. Тому ефект від нафтових цін, що злетіли, бюджет відчує тільки в квітні. Середня ціна Urals у березні (за нею будуть рахуватися квітневі податки) склала $77 за барель, а це принесе 215-220 млрд рублів додаткового податку на видобуток корисних копалин (ПДПД), оцінює Алексашенко.
У квітні бюджет збере близько 1 трлн рублів нафтогазових доходів – удвічі більше, ніж у середньому в січні-березні, прогнозує гендиректор Арікапітал Олексій Третьяков. Через приплив нафтових грошей уряд РФ відклав плани скоротити витрати і може збільшити витрати на війну, розповідали раніше близькі до Кремля джерела Bloomberg.
На початку квітня котирування Urals сягали $116 за барель – рекорду з 2012-13 рр., а в індійських портах російська нафта коштувала майже $150. Збереження ціни Urals вище за $110 навіть на кілька тижнів може помітно підтримати нафтогазові надходження у другому кварталі і тимчасово послабити тиск на бюджет, розмірковує Володимир Чернов, аналітик Freedom Finance Global.
Втім, якщо угода щодо Ірану буде досягнута і нафта впаде нижче за $100, цей ефект виявиться коротким, а тема дефіциту знову повернеться в центр уваги вже до літа поточного року, попереджає він.

У виші Поплавського провели обшуки

Правоохоронці викрили масштабну схему розтрати бюджетних коштів у Київському університеті культури. Службовці вишу у змові з посадовцями МОН могли завищувати показники студентів і персоналу, що дозволяло безпідставно збільшувати обсяги держфінансування. Про це повідомив Офіс генпрокурора у п’ятницю, 27 березня.
Як з’ясувалося, службові особи університету у змові з посадовцями Міністерства освіти організували схему незаконного заволодіння бюджетними коштами, виділеними в межах державної програми з підготовки кадрів закладами вищої освіти.
Мова про фінансування за бюджетною програмою “Підготовка кадрів закладами вищої освіти та забезпечення діяльності їх баз практики”. Упродовж 2022–2023 років у межах цієї програми з державного бюджету зазначеному навчальному закладу було спрямовано близько 760 млн грн.
Підставою для визначення обсягу державного фінансування були дані про кількість здобувачів вищої освіти, наукових здобувачів, а також штатний розпис закладу. До офіційних документів могли вноситися недостовірні відомості щодо контингенту студентів і науково-педагогічних працівників, що давало підстави для безпідставного збільшення обсягів фінансування.
Крім того, перевіряється інформація про можливе включення до звітності осіб, які фактично належали до приватного навчального закладу та не мали права брати участь у програмі.
За попередніми даними внаслідок таких дій державі, завдано шкоди в особливо великих розмірах.
Правоохоронці провели понад 20 обшуків за місцями проживання причетних осіб, а також у приміщеннях Київського університету культури. Вилучено мобільні телефони, жорсткі диски та печатки підприємств, які можуть містити докази протиправної діяльності.
У соцмережах стверджують, що також затримано і самого Поплавського.
Нині триває досудове розслідування, встановлюються всі обставини вчинення ймовірного злочину та повне коло причетних осіб.

У Дніпрі посадовець переплатив 11 млн на утепленні будинку

Посадовцю Дніпровської міської ради оголосили підозру у службовій недбалості через переплату понад 11 млн грн на утепленні житлового будинку. Про це повідомила обласна прокуратура у четвер, 26 березня.

У 2024 році міська рада уклала низку договорів із ТОВ на проведення капітального ремонту – утеплення покрівлі та фасаду одного з житлових будинків міста.
Підозрюваний, відповідальний за закупівлі, під час затвердження вказаної тендерної документації не перевірив її на відповідність чинному законодавству, внаслідок чого до вартості робіт безпідставно було включено ПДВ.
Водночас відповідно до Податкового кодексу такі операції звільняються від оподаткування.
Унаслідок цього товариству безпідставно перераховано понад 11 млн грн бюджетних коштів.

Зрештою, посадовцю оголосили про підозру у службовій недбалості за ч. 2 ст. 367 КК України.
Нині кошти вже повернули до бюджету громади.
Тим часом до суду направила клопотання про відсторонення підозрюваного від займаної посади.
Санкція статті передбачає позбавлення волі на строк від двох до п’яти років.

У Мінфіні відзвітували про видатки держбюджету за два місяці

У січні-лютому 2026 року видатки загального фонду державного бюджету становили 547,2 млрд грн, із них 327,4 млрд грн – на безпеку і оборону. Про це повідомляє Міністерство фінансів України.
Зазначається, що загальна сума касових видатків загального фонду державного бюджету за січень-лютий становить 547,2 млрд грн, що на 9 млрд грн (на 1,7%) більше ніж за аналогічний період минулого року. У тому числі у лютому – 303,4 млрд гривень.
Згідно з даними звітності Державної казначейської служби України, видатки загального фонду державного бюджету на безпеку і оборону за січень-лютий 2026 року становили 327,4 млрд грн або 59,8% від усіх видатків загального фонду. Із них у лютому витрачено 177,8 млрд гривень.
Найбільше видатків за економічною класифікацією спрямовано:

  • 260,5 млрд грн – на оплату праці працівникам бюджетної сфери з нарахуваннями (у тому числі у лютому – 134,3 млрд грн) або 47,6% від загального обсягу видатків, витрачених за січень – лютий 2026 року (у порівнянні з аналогічним періодом минулого року зросли на 31 млрд грн, або на 13,5%);
  • 106,5 млрд грн – на соціальне забезпечення (виплату пенсій, допомоги, стипендій) (у лютому – 52 млрд грн) або 19,5% від загального обсягу видатків, що на 1,9 млрд грн або на 1,7% менше проти аналогічного періоду минулого року;
  • 50,6 млрд грн – на оплату використання товарів і послуг (у лютому – 38,2 млрд грн) або 9,2% від загального обсягу видатків;
  • 49,4 млрд грн – на обслуговування державного боргу (у лютому – 28,6 млрд грн) або 9% від загального обсягу (проти аналогічного періоду минулого року зросли на 2,2 млрд грн або на 4,7%);
  • 38,8 млрд грн – на субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям) (у лютому – 27,8 млрд грн) або 7,1% від загального обсягу видатків;
  • 36,2 млрд грн – на трансферти місцевим бюджетам (у лютому – 18,4 млрд грн) або 6,6% від загального обсягу (проти аналогічного періоду минулого року зросли на 11 млрд грн або на 43,6%).
  • Реальна “діра” в бюджеті РФ перевищила 8 трлн рублів – розвідка Німеччини

    Російська влада намагається приховати реальний розмір дефіциту федерального бюджету. Про це заявила Федеральна розвідувальна служба Німеччини (BND) за підсумками аналізу торішніх бюджетних даних.
    За оцінками BND, реальна “діра” в державній скарбниці РФ сягла 8,01 трлн рублів, а не 5,65 трлн, про як звітував мінфін РФ.
    У порівнянні з 2024 роком дефіцит бюджету РФ міг збільшитися на 130%, а початковий план мінфіну (1,2 трлн рублів) міг перевищити майже в сім разів.
    Росія намагається приховати “болісні втрати за допомогою прикрашених цифр”, в той час як майже всі сектори економіки демонструють зниження, достовірність державної статистики погіршується, додають у розвідці.
    Частина дефіциту федерального бюджету, судячи з усього, була списана на інші державні бюджети, пояснює Яніс Клюге, експерт німецького Інституту проблем міжнародної безпеки.
    Мова про бюджети регіонів і позабюджетні фонди – Соцфонд (колишній Пенсійний) і фонд ОМС. Їхні дефіцити підскочили до рекордних показників – 1,5 трлн рублів у суб’єктів і 1,2 трлн рублів у Соцфонду, звертає увагу економіст Віктор Туньов. Наприклад, Соцфонд отримав на 2,2 трлн рублів менше трансферту з федеральної скарбниці, пояснює він.
    Бюджет-2026 уряд склав з дефіцитом 3,8 трлн рублів, але вже до кінця лютого “діра” сягла 3,2 трлн, згідно з оцінками Альфа-банку.
    Нафтогазові доходи після падіння на чверть 2025 року скоротилися ще майже вдвоє і становили в середньому близько 400 млрд рублів на місяць у січні-лютому.
    Як ми вже писали, в січні бюджет Росії показав рекордний дефіцит – 17%, або 252 млрд рублів, перевищивши показник за аналогічний період 2025 року.
    За результатами 2025 року бюджетний дефіцит майже в п’ять разів перевищив первинний план і став рекордним з 2020 року у процентному співвідношенні до ВВП – 5,7 трлн рублів, або 2,6% ВВП.

    “Податок на Google” приніс бюджету понад 4,2 млрд з початку року

    За перші два місяці року до держбюджету надійшло понад 4,2 млрд грн так званого “податку на Google”, котрий сплачують іноземні компанії за надання електронних послуг українським користувачам. Про це повідомила тимчасова виконуюча обов’язки голови Державної податкової служби України (ДПС) Леся Карнаух.

    Це на 0,7 млрд грн більше, ніж за аналогічний період минулого року.
    Як зазначила Карнаух, компанії-лідери зі сплати податку, як і раніше, Apple, Google, Valve, Meta, Sony, Etsy та Netflix.
    На сьогодні платниками ПДВ вже зареєструвались 151 особа – нерезидент, котрі постачають електронні послуги фізичним особам на митній території України.
    “Сплата такого податку є важливим елементом справедливого оподаткування цифрової економіки та сприяє додатковому наповненню Державного бюджету України”, – додала Карнаух.

    Свириденко виключила бюджетну “катастрофу” у квітні

    Перший транш у межах європейського кредиту Україна очікує вже у квітні. Тоді як найближчим часом до бюджету надійдуть $1,5 млрд від МВФ для покриття дефіциту та збереження макрофінансової стабільності. Про це повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко під час “години запитань до уряду” у Раді в п’ятницю, 28 лютого.
    “Рада директорів МВФ затвердила нову 4-річну програму з розширеного фінансування обсягом $8,1 млрд. Ми найближчими днями очікуємо, що перший транш близько $1,5 млрд надійде в державний бюджет і кошти будуть спрямовуватися якраз на бюджетну підтримку, на перекриття дефіциту бюджету і на підтримку макрофінансової стабільності”, – зазначила глава уряду.
    Свириденко зауважили, що без програми МВФ не буде кредиту від Європейського Союзу на 90 млрд євро, перший транш якого очікується в квітні 2026 року.
    “Жодної катастрофи в квітні ми не очікуємо, втім, нам необхідно виконати свою домашню роботу”, – додала премʼєрка.

    Видатки держбюджету України зросли на початку року

    За підсумками січня загальна сума касових видатків загального фонду держбюджету склала 243,8 млрд грн, що на 29,7 млрд грн або на 13,9% більше ніж за січень 2025 року. Про це повідомив Мінфін в середу, 18 лютого.
    Видатки загального фонду державного бюджету на безпеку і оборону становили 149,6 млрд грн або 61,4% від усіх видатків загального фонду.
    У структурі видатків за економічною класифікацією найбільше було спрямовано на оплату праці працівникам бюджетної сфери з нарахуваннями (освітяни, науковці, працівники медицини, культури, соціальні працівники та ін.) – 126,2 млрд грн. Це 51,8% від загального обсягу видатків, витрачених за січень 2026 року (у порівнянні з аналогічним періодом минулого року зросли на 16,2 млрд грн або на 14,7%).
    Ще 54,5 млрд грн спрямували на соцзабезпечення (виплату пенсій, допомоги, стипендій) або 22,4% від загального обсягу видатків, що на 4 млрд грн або на 6,9% менше проти аналогічного періоду минулого року.
    Також 20,8 млрд грн спрямували на обслуговування державного боргу або 8,5% від загального обсягу (проти аналогічного періоду минулого року зросли на 6,3 млрд грн або на 43,7%).
    Ще 17,8 млрд грн – на трансферти місцевим бюджетам або 7,3% від загального обсягу (проти аналогічного періоду минулого року зросли на 5,4 млрд грн або на 43%) та 12,4 млрд грн – на оплату використання товарів і послуг або 5,1% від загального обсягу видатків.
    Окрім того, 10,9 млрд грн спрямували на субсидії та поточні трансферти підприємствам (установам, організаціям) або 4,5% від загального обсягу видатків.