За підсумками 2025 року компанія Метінвест Ріната Ахметова сплатила 18,7 млрд грн податків і зборів до бюджетів усіх рівнів в Україні. Про це повідомила пресслужба холдингу у понеділок, 2 лютого.
Вказано, що ця сума включає відрахування усіх асоційованих компаній та спільних підприємств за минулий рік.
“Найбільша за обсягом відрахувань – плата за користування надрами в розмірі 4,6 млрд грн. На другому місці – 3,5 млрд грн єдиного соціального внеску, а на третій позиції – 3,2 млрд грн податку на доходи фізичних осіб”, – йдеться у повідомленні.
За даними преслужби, також українські підприємства Метінвесту торік перерахували 1,9 млрд грн податку на прибуток та 690 млн грн екологічного податку. Податок на додану вартість зріс на 18% проти показників минулого року, до майже 2 млрд грн, а плата за землю – на 10%, до 1,4 млрд грн, а військовий збір – майже втричі, до 916 млн грн.
“Війна та глобальні виклики змінили бізнес-реальність і змусили нас працювати по-новому. Але роль металургії залишається стратегічною: вона й далі тримає економіку, забезпечує валютний виторг і наповнює бюджет. Як найбільша компанія галузі, Метінвест продовжує працювати, підтримувати регіони й допомагати армії. І ми не зупинимося – бо віримо в Україну й працюємо заради її майбутнього”, – заявив гендиректор групи Метінвест Юрій Риженков.
Позначка: Державний бюджет
До бюджету торік надійшло понад 14,4 млрд грн “податку на Google”
У 2025 році “податок на Google” приніс до бюджету понад 14,4 млрд гривень. Це кошти, які сплатили нерезиденти, які постачають електронні послуги фізичним особам на митній території України та зареєстровані платниками ПДВ, повідомила в. о. Голови Державної податкової служби Леся Карнаух.
Зазначається, що сплачено 150,1 млн євро та 177,4 млн доларів США.
Найбільшими платниками податку залишаються провідні світові цифрові компанії: Apple, Google, Valve, Meta, Sony, Etsy, Netflix.
Як повідомляється, коло платників розширюється. У 2025 році платниками ПДВ зареєструвалися 12 нових нерезидентів. З початку 2026 року – ще 5 компаній. Загалом в Україні вже 150 нерезидентів – платників ПДВ у сфері електронних послуг.
У податковій службі нагадали, що обов’язок реєстрації платником ПДВ для нерезидентів виникає у разі, якщо протягом останніх 12 місяців обсяг постачання електронних послуг в Україні перевищує суму, еквівалентну 1 млн гривень.
Видатки держбюджету у 2025 році рекордно зросли
Видатки загального фонду державного бюджету в 2025 році становили 4,19 трлн гривень, що на 20% більше, ніж у 2024 році. Про це повідомила пресслужба Міністерства фінансів України в середу, 21 січня.
“За 2025 рік загальна сума касових видатків загального фонду державного бюджету становить 4,19 трлн гривень, що на 697,2 млрд гривень, або на 20% більше ніж за минулий рік. У тому числі у грудні було витрачено 649,9 млрд гривень”, – йдеться в повідомленні.
Видатки загального фонду державного бюджету на безпеку і оборону за 2025 рік становили 2,67 трлн гривень або 63,8% від усіх видатків загального фонду. Із них у грудні було витрачено 445,7 млрд гривень.
У структурі видатків за економічною класифікацією найбільше спрямовано:
Зазначається, що всі пріоритетні видатки України, включаючи оборону, безпеку та соціальні зобов’язання, були повністю профінансовані на кінець 2025 року.
Державі повернули 114 млн у справі про закупівлю вугілля для Центренерго
У зв’язку з розслідуванням закупівлі вугілля для Центренерго, державному бюджету було повернуто понад 114 мільйонів гривень авансових коштів. За даними слідства, у 2024 році Центренерго уклало договори на поставку вугілля з кількома приватними компаніями на суму понад 380 мільйонів гривень. Частина продукції не була поставлена, але кошти були вже авансово перераховані. Один з постачальників добровільно повернув понад 114 мільйонів гривень, які він отримав без підтвердження фактичної поставки. Також ведеться перевірка інших договорів з компаніями, якими було перераховано понад 260 мільйонів гривень авансу, але зобов’язання не були виконані повністю. Раніше було оголошено підозру учасникам схеми з незаконного заволодіння електроенергією, через яку було завдано збитків на суму понад 168 мільйонів гривень ПрАТ НЕК Укренерго. Також розкрили схему на 700 мільйонів гривень, де електроенергію продавали реальним учасникам ринку, а отримані кошти виводили на закордонні рахунки. Організатор цієї схеми був арештований заочно.
Видатки держбюджету в грудні рекордно зросли
У грудні 2025 року видатки державного бюджету України сягнули рекордних 910 млрд грн, що є значним зростанням порівняно з попереднім місяцем і попереднім роком. Міністерство фінансів повідомило, що доходи бюджету також значно зросли завдяки зовнішній допомозі. За весь 2025 рік доходи держбюджету становили 3,82 трлн грн, що перевищує показник попереднього року. У той же час видатки бюджету зросли на 21,7% порівняно з 2024 роком. Значна частина грошей йшла на міжнародну фінансову допомогу у вигляді грантів.
Держбюджет-2026: чому обурились військові
Верховна Рада прийняла у другому читанні та в цілому Закон Про Державний бюджет України на 2026 рік. За документ проголосувало 257 народних депутатів, більшість з них (193) – це представники партії Слуга народу.
В соцмережах від учора розгорівся скандал і найбільше прийнятий держбюджет на наступний рік обурив військовослужбовців – чому далі у сюжеті. Основні статті розходів Зазначимо, що держбюджет-2026 передбачає:
Зазначимо, що ще перед першим читанням до документу було чимало запитань, оскільки: законопроєкт включав рекордний дефіцит у 2,4 трильйона гривень, або 18,4% ВВП, тобто приблизно 45 мільярдів доларів. Також із цієї суми щонайменше половина поки що не має підтверджених джерел.
Основні пріоритети витрат:
▪︎ Оборона і безпека – 2 трлн 807,1 млрд грн (27,2% ВВП) ▪︎ Ветеранська політика – 18,9 млрд грн (+6,3 млрд грн) ▪︎ Соціальний захист – 468,5 млрд грн (+47,6 млрд грн) ▪︎ Освіта – 278,7 млрд грн (+79,8 млрд грн) ▪︎ Наука – 20,1 млрд грн (+5,6 млрд грн) ▪︎ Охорона здоров’я – 258,6 млрд грн (+38,8 млрд грн) ▪︎ Підтримка ВПО – 72,6 млрд грн (+16,5 млрд грн) ▪︎ Демографічні програми – 24,5 млрд грн ▪︎ Підтримка економіки – 51,8 млрд грн ▪︎ Житлова політика – 47 млрд грн ▪︎ Агросектор –14,1 млрд грн (+4,5 млрд грн) ▪︎ Трансферти місцевим бюджетам –283,9 млрд грн ▪︎ Публічні інвестиції – 111,5 млрд грн (+14,5 млрд грн) Збільшення витрат Прийнятий держбюджет передбачає, що з 1 січня зарплати вчителів зростуть на 30%, а з 1 вересня – ще на 20%.
Також із 1 січня підвищуються соціальні стандарти:
Окрім цього парламент підтримав збільшення щомісячного фінансування для народних депутатів на 120 тисяч гривень. Тобто, з 1 січня кожному нардепу щомісяця виплачуватимуть по 200 тисяч гривень на “роботу з виборцями”, поїздки та канцелярію.
Варто зазначити, що ця сума не є особистою зарплатою депутата, а є фондом на виконання депутатських повноважень. Зарплата (грошове забезпечення) парламентаріїв є окремою статтею. Обурення військових Паралельно з підвищенням видатків на роботу депутатам, зарплата для військових не зросте. Це викликало хвилю хейту в соцмережах, особливо обурились військові.
“Роздавши хотілки в соціальній сфері, жертвуючи підвищення зарплат військових, депутати отримали плюшку у вигляді 200 тисяч гривень… Плюшка невелика по міркам деяких депутатів, але стабільна. І до того ж направлена на те, щоб готуватися до виборів. Моральну складову цього голосування не розглядаю”, – написав Дмитро Биков, виконавчий директор ГО Інститут геополітичного виміру та військовослужбовець ЗСУ. Українська поетеса, волонтерка та військовослужбовиця ЗСУ Ярина Чорногуз звертає увагу, що у військових четвертий рік взагалі не збільшується забезпечення.
“Поки Мирноград у майже повному оточенні через нестачу людей у Силах Оборони, ВР проголосувала бюджет без підвищення базової зп військовослужбовців, про необхідність чого написано стільки статей і дописів різними людьми. На важливості чого наголошували всі кому не лінь. І що – а нічого. Окупація зупинить себе сама”, – написала Чорногуз і піддала сумніву компетентність роботи теперішнього складу Верховної Ради.
Військовослужбовець ЗСУ та журналіст Ігор Луценко також висловив різку критику щодо прийняття бюджету країни на наступний рік.
“…ухвалили бюджет, де базове грошове забезпечення, зі слів окремих нардепів, знову не збільшать протягом усього 2026 року. По-перше, РЕАЛЬНЕ грошове забезпечення військовослужбовців з 2023 року упало більш ніж на 25%. (Я рахую інфляцію з офіційних джерел, котра за підсумками поточного року може сягнути 7.5%, і за 2023 склала 5.1%, а за 2024 – 12%.). Отже, ФАКТИЧНЕ грошове забезпечення військовослужбовця з 2023 року ЗМЕНШИЛОСЯ НА ЧЕТВЕРТЬ”, – зазначив Луценко.
Також він звертає увагу на те, що поки у військовослужбовців грошове забезпечення “стояло на місці”, то середня зарплата по країні зросла – приблизно удвічі.
“Таким чином, ми маємо зниження оплати “праці” солдатів у багатьох вимірах. Ті з них, хто отримує лише “базу”, стали біднішими за ці роки як в абсолютних вимірах, через інфляцію, так і у порівнянні зі своїми співгромадянами, котрі лишилися жити цивільне життя”, – додав військовий.
Ось ще низка коментарів інших українських оборонців:
Зеленський назвав пріоритети держбюджету-2026
Президент України Володимир Зеленський висловив подяку всім народним депутатам, які підтримали бюджет на 2026 рік. У своєму повідомленні у Telegram він підкреслив, що це важливий крок для забезпечення стійкості країни та фінансової підтримки соціальних програм та оборони. Зазначивши пріоритети, Зеленський також наголосив на співпраці з партнерами для залучення необхідних фінансових ресурсів. Президент підкреслив, що Україна відсутність внутрішніх причин для нестабільності, що є важливим сигналом для міжнародних партнерів. Закон про державний бюджет на 2026 рік був ухвалений у другому читанні та в цілому Верховною Радою.
Комітет Ради підтримав проєкт бюджету-2026
Бюджетний комітет Верховної Ради України затвердив проєкт державного бюджету на 2026 рік для другого читання. Тепер народні депутати повинні проголосувати за цей документ. Нардепи Ярослав Железняк та Данило Гетманцев повідомили, що на розгляд бюджету буде відведено до 75 хвилин, причому більшість часу буде витрачено на обговорення та прийняття рішення. У новому бюджеті передбачено підвищення мінімальної зарплати вчителям до 36 тисяч гривень без збільшення їх навантаження. Також ухвалено рішення щодо частки ПДФО, яка залишається в місцевих бюджетах – це становитиме 64% від суми сплаченого податку і дозволить залишити ці кошти у громадських бюджетах.
У Раді не домовилися про голосування Бюджету-2026
Парламентарі не можуть домовитися про ухвалення бюджету на наступний рік через розбіжності в позиціях. Деякі депутати підтримують запропонований проєкт, а інші вимагають додаткові умови, такі як перезавантаження у владі, покращення роботи правоохоронних органів та бюджетні правки. Затримка ухвалення бюджету може вплинути на переговори з МВФ, оскільки це є важливою умовою для отримання нової кредитної програми. Доходи держбюджету зростають на 40%.
Наступного року 40% бюджету РФ піде на війну і силовиків
У 2026 році майже 40% російського бюджету піде на армію та силовиків. Тим часом як доля соціальних витрат, та витрат на підтримку економіки рекордно скоротяться. Про це у суботу, 29 листопада, повідомляє The Moscow Times.
Зазначається, що у бюджеті на наступний рік, як і найближчі три роки російський уряд має намір зібрати 40,27 трлн рублів доходів і витратити 44,06 трлн рублів. Таким чином, у скарбниці утворюється дефіцит на 3,78 трлн рублів, або 1,6% ВВП.
Відповідний бюджет вже підписав російський диктатор Володимир Путін.
“Майже 30% бюджету, рекордну з часів СРСР частку, Кремль має намір витратити на армію і закупівлі зброї – 12,93 трлн рублів. Ще 3,91 трлн рублів закладено на статтю “національна безпека”, куди зашиті бюджети МВС, Росгвардії, спецслужб та системи ФСВП. У сумі силовикам дістанеться 16,84 трлн рублів, або 38% бюджету. У порівнянні з довоєнним 2021-м (24%) частка силових витрат стане більшою в 1,6 рази”, – повідомляє видання.
Тим часом частка соціальних витрат скарбниці скоротиться до 25,1% (до війни – 38,1%), а частка витрат на підтримку національної економіки – до 10,9% (до війни 17,6%). Обидва показники стануть найнижчими за 20 років доступної статистики Мінфіну.
Судячи з ухваленого бюджету, нафтогазові доходи, що впали на 20% цього року, наступного суттєво не зростуть: 8,9 трлн рублів проти 8,6 трлн. Нові податки – 2,9 трлн рублів – уряд має намір “вичавити” з несировинного сектора економіки.
З 2026 року в Росії вдруге за сім років підвищується ставка ПДВ (до 22%), а також стартує радикальна податкова реформа для малого бізнесу, в результаті якої сотні тисяч підприємців втратять можливість працювати за спрощеною системою оподаткування. З вересня 2026 року буде запущено “технологічний збір” – фактично податок на техніку та електроніку, що продається в російських магазинах. Планується, що підвищення ПДВ принесе до бюджету 1,2 трлн рублів, загалом податкові новації – 2,6 трлн.
Щоб звести кінці з кінцями в бюджеті, влада пустить “під ніж” низку ключових соціальних програм. Так, фінансування нацпроєкту “Тривале та активне життя” скоротиться на 26%, до 274,2 млрд рублів. Витрати на програму модернізації первинної ланки медичної допомоги будуть урізані в 2,3 рази, федеральний проєкт з розвитку швидкої допомоги втратить 28% грошей, програми боротьби з цукровим діабетом, раком і серцево-судинними захворюваннями “схуднуть” на 13%, 3,1% і 2,5.