Зарплати – Антикор

На Одещині на критичному підприємстві фіктивно оформили 90 людей

В Одеській області викрили схему нарахування майже 15 млн гривень зарплат за фіктивну роботу на підприємстві, що ліквідовує наслідки обстрілів. Про це повідомила пресслужба Офісу генерального прокурора в четвер, 16 квітня.

На комунальному підприємстві критичної інфраструктури Одещини фіктивно оформили 90 осіб. Йдеться про підприємство житлово-комунального сервісу, працівники якого, зокрема, займаються розчищенням територій і розбором завалів після обстрілів. Насправді ж оформлені особи не працювали, а отримані кошти передавали організаторам.

Повідомлено про підозру п’ятьом посадовцям: виконувачу обов’язків директора, начальнику відділу кадрів, його першому заступнику та заступнику, а також головному інженеру.

За даними слідства, з лютого 2024 року вони формально працевлаштовували людей без виконання обов’язків. Такі особи отримували стаж, соціальні гарантії та інколи відстрочку від мобілізації. Водночас штат підприємства штучно розширювали, що створювало видимість повної укомплектованості, тоді як фактичне навантаження лягало на реальних працівників.

До липня 2025 року таким чином оформили 90 осіб. Загальна сума безпідставних виплат становить майже 15 млн гривень. Крім того, 13 особам незаконно оформили “бронювання”, чим перешкодили проведенню мобілізаційних заходів та діяльності ЗСУ.

Виконувачу обов’язків директора та начальнику відділу кадрів інкримінують зловживання службовим становищем, службове підроблення та перешкоджання законній діяльності ЗСУ. Іншим трьом посадовцям – зловживання службовим становищем, вчинене організованою групою.

Усіх підозрюваних затримано. Двох взято під варту без права внесення застави, ще трьом обрано запобіжний захід із альтернативою застави від 4 до майже 5 млн гривень.

Під час понад 60 обшуків вилучено документацію, чорнові записи, банківські картки та інші докази.

Окупанти заборгували працівникам на ТОТ сотні мільйонів рублів – ЦНС

На тимчасово окупованих територіях України працывники підприємствмісяцями не отримують заробітну плату – загальна сума заборгованості обчислюється сотнями мільйонів рублів. Про це повідомив Центр національного спротиву.
“Захоплені українські стратегічні підприємства опинилися на межі колапсу. Замість обіцяного “розквіту” працівники місяцями не бачать грошей, а борги обчислюються сотнями мільйонів. На підприємствах “Центруголь” (колишнє “Луганськвугілля”) та “Антрацит” борг сягнув 169 млн рублів. На шахті “Довжанська-Капітальна” люди не отримують виплат ще з грудня 2025 року”, – йдеться у повідомленні.
Також зазначається, що у Бердянському морському порту 268 працівників чекають на виплату понад 20,5 млн рублів. Після переходу під контроль РФ об’єкт фактично припинив нормальне функціонування.
Водночас на межі зупинки перебуває Алчевський металургійний комбінат.
Фінансування підрядників припинено, а зарплати впали нижче середнього рівня по регіону.

В Україні зросла середня зарплата

В Україні у лютому 2026 року середня заробітна плата штатних працівників в становила 28 321 гривень, що на 1,2% більше, ніж у січні(27 975 грн, +1,2%). Про це повідомила Державна служба статистики.
Найвищий рівень зарплат зафіксовано у Києві (45 651 грн)та Київській області (29 077 грн). Найнижчий рівень оплати праці – у працівників Кіровоградщини (20 083 грн) та Чернівецької області (20 460 грн).
Лідером за рівнем заробітних плат залишається сектор інформації та телекомунікацій – 78 941 грн (у січні – 76 905 грн). Найнижчою є заробітна плата у працівників сфери мистецтва, спорту, розваг та відпочинку – 18 681 грн (у січні – 13 822 грн).
Заборгованість із виплати заробітної плати станом на 1 березня 2026 р. становить 3,5 млн грн. Інфографіка Держстату

У січні середня зарплата в Україні скоротилася на 9,5% – Держстат

У січні 2026 року середня заробітна плата штатних працівників скоротилася на 9,5% порівняно з груднем 2025 року і становила 27 975 грн. Про це повідомила Державна служба статистики.
Зазначається, що найбільший рівень заробітних плат – у секторі інформацій та телекомунікації (76 905 грн), на авіаційному транспорті (58 249 грн) та у сфері фінансів і страхової діяльності (54 901 грн).
Найнижчий рівень оплат у працівників сфери творчості, мистецтва та розваг (13 822 грн) та у фахівців бібліотечної та архівної справи (13 104 грн).
Найвищий рівень оплати праці зафіксовано у Києві (43 865 грн) та у Київській області (28 598 грн). Регіони з найнижчим рівнем оплати праці: Чернівецька (19 984 грн) та Кіровоградська (19 996 грн) області.
Станом на 1 лютого 2026 року заборгованість із виплати заробітної плати становила 3,4 млрд грн. Інфографіка Держстату по середній зарплаті штагних працівників

Міноборони дало роз’яснення щодо виплати бойових за січень

Міноборони 25 лютого в повному обсязі спрямувало весь необхідний фінансовий ресурс військовим частинам. Про це йдеться у повідомленні відомства.
Зазначається, що найближчими днями усі військовослужбовці, хто мав у лютому отримати додаткові виплати, побачать їх на своїх рахунках. Виплати почнуться від завтра.

Рада зробила крок до підвищення зарплат у сфері позашкільної освіти

Верховна Рада ухвалила зміни до закону “Про позашкільну освіту”, які дозволяють встановлювати вищі зарплати працівникам закладів позашкільної освіти. Про це повідомляється на сайті Ради.
Парламент ухвалив закон про внесення змін до статті 22 закону “Про позашкільну освіту” щодо оплати праці працівників.
Документ розширює фінансову автономію засновників державних і комунальних закладів позашкільної освіти у питаннях формування зарплат.
Згідно із законом, засновники закладів отримають право:

встановлювати посадові оклади вище рівня, визначеного Кабміном;

запроваджувати доплати, надбавки та грошові винагороди;

вводити додаткові механізми матеріального стимулювання за рахунок власних бюджетних надходжень.

Закон має на меті підвищити соціальні гарантії працівників позашкільної освіти; посилити мотивацію та престиж роботи у цій сфері; створити умови для залучення й утримання кваліфікованих кадрів; покращити якість освітніх послуг.

Війна спустошила ринок праці Росії – розвідка

У Росії стрімко загострюється кадрова криза, що вже охопила силові структури, комунальні служби й цивільну економіку. Про це у неділю, 22 лютого, повідомила Служба зовнішньої розвідки України.
Зазначається, що на тлі війни проти України дефіцит працівників набув системного характеру – від пожежників і поліцейських до двірників і промислових робітників.
Глава російського МНС Олександр Куренков публічно визнав нестачу особового складу та запропонував залучати до роботи пожежниками військовослужбовців строкової служби. Причиною відтоку кадрів він назвав низькі зарплати.
У Федеральній протипожежній службі (ФПС), що відповідає за боротьбу з пожежами та аварійно-рятувальні роботи на всій території РФ, не вистачає понад третину співробітників – приблизно 91,2 тисячі людей. Загальна укомплектованість підрозділів ФПС становить 65,5%. Найбільший дефіцит персоналу серед пожежників в Удмуртії (35%), Тульській (30%) та Магаданській (27%) областях, а також у Москві (27%).
Не краща ситуація і в силовій системі. У низці регіонів некомплект поліцейських сягає майже третини штату, а по країні в середньому – близько 19%. Міністр внутрішніх справ РФ Володимир Колокольцев визнав, що за рік звільнився фактично кожен другий дільничний, а ті, хто залишився, працюють за чотирьох. Зарплати роками не індексувалися, що лише прискорює відтік кадрів. 2025 року кількість тих, хто звільнився з МВС РФ, зросла на 7% (до 80 тис. осіб). Це на 40% більше ніж тих, хто прийшов на службу.
У Патрульно-постовій службі нестача кадрів оцінюється у 40%, у карному розшуку – 30%, у слідстві – 27%, серед дільничних – понад чверть. У 41 регіоні некомплект перевищує 25% особового складу. У 19 підрозділах районного рівня немає більше половини працівників.
Кадровий дефіцит серед медичних працівників та вчителів ще гірший.
А на далекому сході бракує навіть двірників. Роботодавці змушені пропонувати суттєво вищі зарплати та додаткові бонуси, аби привабити працівників.
Офіційний рівень безробіття в Росії становить лише 2,2%, тоді як відкритих вакансій – близько 1,7 мільйона. Уряд визнає, що до 2030 року економіці потрібно буде додатково залучити до 12 мільйонів працівників.
Раніше повіомлялося, що ЗМІ встановили рекордне число імен загиблих росіян.

По 20 тис. щомісяця: стартувала подача заявок на доплату аварійним бригадам

В Україні розпочалася подача заявок на доплату у 20 тисяч гривень для працівників аварійно-відновлювальних бригад, котрі ліквідовують наслідки російських обстрілів. Про це повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко у п’ятницю, 6 лютого.

За її словами, нині у відновлювальних роботах по всій країні задіяні понад 40 тисяч фахівців – енергетики, тепловики, газовики, працівники компаній водопостачання і водовідведення, комунальних служб та залізничники. Саме ці бригади виїжджають на пошкоджені об’єкти й відновлюють критичні системи після атак.

Доплата у розмірі 20 тисяч гривень передбачена за кожен місяць участі у роботах протягом січня-березня 2026 року. Перші нарахування здійснять вже до кінця лютого.
Свириденко наголосила, що уряд зробив процедуру максимально простою:

списки подають підприємства через портал Дія з 6 по 15 число наступного місяця – працівникам не потрібно подаватися самостійно;

про отримання доплати можна дізнатися з повідомлення через Дію, воно надійде після 16 лютого. Також про включення у список можна дізнатися від роботодавця.

відкривати нові рахунки не потрібно – кошти зараховуються на поточний рахунок працівника.

Раніше Свириденко повідомила, що українські енергетики, тепловики, газовики, комунальники та залізничники, залучені до відновлення енергосистеми, отримають доплату до зарплати. Із січня по березень її розмір складе 20 тисяч гривень.

У Дії стартувала подача заявок на виплату 20 тисяч аварійним бригадам

відкривати нові рахунки не потрібно – кошти зараховуються на поточний рахунок працівника.

В Україні за рік значно зменшилось число держслужбовців

За підсумками 2025 року фактична чисельність працівників державних органів зменшилася на 5,1 тис. осіб, або приблизно на 3% порівняно з 2024 роком — з 169,8 тис. до 164,7 тис. працівників. Скорочення відбулося в усіх основних сегментах держслужби: в центральних органах виконавчої влади, місцевих держадміністраціях та органах судової влади.
Про це повідомляє Міністерство фінансів.
На цьому тлі середня заробітна плата в апаратах органів центральної влади у 2025 році зросла з 54,4 тис. грн у 2024 році до 59,7 тис. грн у 2025 році, що становить близько 9,7% зростання у середньорічному вимірі. Динаміка оплати праці наприкінці року була більш стриманою, зазначає Мінфін.
Основні зміни у зростанні середньомісячної заробітної плати в грудні 2025 року зафіксовані в окремих центральних органах виконавчої влади.
Зокрема в Національному агентстві з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг та Державному управлінні справами.
Мінфін зауважує, що грудневі показники традиційно можуть бути вищими за середньорічні, бо включають одноразові виплати: компенсації за невикористану відпустку, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, вихідну допомогу при звільненні, інші виплати, передбачені законодавством.
“Загалом отримані дані свідчать, що потенціал зростання середньомісячної заробітної плати державних службовців у 2025 році був обмеженим. Збільшення оплати праці відбувалося поступово та супроводжувалося скороченням чисельності працівників у державному секторі”, – говориться у повідомленні Мінфіну.