В рамках нарощування виробництва дронів для української армії підрозділи Нацгвардії України отримають 15 тисяч дронів-перехоплювачів STRILA, профінансованих Німеччиною. Про це повідомило посольство Німеччини в Україні.
“Ще 15 000 дронів-перехоплювачів STRILA українського виробництва за фінансування Німеччини для Нацгвардії! Багатомільйонна угода передбачає також навчання, логістичну підтримку та подальшу спільну розробку БпЛА”, – йдеться у повідомленні.
Дрон-перехоплювач STRILA спеціально створений для ураження швидких і маневруючих повітряних цілей, включно з бойовими дронами Shahed, зауважує посольство та додає, що виробництво STRILA буде розширене завдяки спільним зусиллям німецького Quantum-Systems та українського WIY Drones. STRILA вироблятиметься в Україні, щоб оперативно задовольняти нагальні потреби ЗСУ, а також сил безпеки та оборони.
Фінансування забезпечує уряд ФРН. Контракт підписано за участю Тимчасового повіреного у справах Німеччини Максиміліана Раша, представників Нацгвардії та Quantum Systems.
Позначка: Фінансування
Україна ризикує втратити €7 млрд від партнерів – нардеп
Верховна Рада до кінця першого кварталу 2026 року не встигне виконати 25 структурних заходів, передбачених програмами фінансової підтримки від Міжнародного валютного фонду, Світового банку та Ukraine Facility. Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк у Telegram у понеділок, 23 березня.
За його словами, через невиконання цих пунктів під загрозою опинилося залучення фінансування на загальну суму близько 7 млрд євро. Железняк зазначив, що поточний пленарний тиждень, який є останнім у березні, фактично провалений: засідання Верховної Ради 24 березня скасоване через брак голосів, а потенціал для прийняття рішень 25 та 26 березня відсутній.
Депутат додав, що не бачить перспектив для швидкої зміни ситуації, оскільки політична криза всередині монобільшості поглиблюється. На його думку, депутати фракції Слуга народу більше не відчувають зобов’язань перед президентом, не бачать власного політичного майбутнього у нових проєктах влади та критично оцінюють недієздатність чинного складу уряду.
Нагадаємо, 20 березня Міністерство фінансів оприлюднило так званий великий податковий законопроєкт, який містить норми про обов’язкову реєстрацію платниками податку на додану вартість (ПДВ) спрощенцями з доходами від 4 млн грн на рік, оподаткування посилок з імпортом вартістю до 150 євро, продовження 5% військового збору і після війни, а також запровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи та оподаткування в цифрових платформах (Uklon, OLX, тощо).
Згідно з умовами затвердженої наприкінці лютого нової програми EFF обсягом 8,1 млрд доларів, Україна має ухвалити цей пакет податкових заходів вже до кінця березня.
Раніше, 10 березня, Рада відхилила законопроєкт щодо оподаткування доходів через цифрові платформи.
Кабмін виділив 12,9 млрд грн роботи з підготовки до наступної зими
Уряд виділив 12,85 млрд грн на перші роботи з підготовки до наступної зими в межах планів стійкості регіонів. Рішення ухвалили на виїзному засіданні Уряду в Одесі. Про це 20 березня повідомила прем’єр-міністр Юлія Свириденко.
За її словами, кошти будуть спрямовані на 209 об’єктів критичної інфраструктури в прифронтових регіонах і Київській області.
З виділеної суми буде профінансований захист 24 високовольтних підстанцій силами Агентства відновлення, на що передбачено 3,5 млрд грн, а ще 9,4 млрд грн спрямували прифронтовим областям і Київщині.
“Ці кошти підуть на захисні споруди для розподільчих підстанцій і інших об’єктів критичної інфраструктури. Ми розпочали підготовку до наступної зими. Пріоритети – захист енергообʼєктів, розвиток розподіленої генерації, забезпечення додатковими джерелами живлення об’єктів тепло- і водопостачання, децентралізація теплопостачання”, – зазначила Свириденко.
Вона також розповіла, що в межах реалізації планів стійкості на перші об’єкти Одеська область отримає 582,3 млн грн, Миколаївська – 280,7 млн грн, Херсонська – 97,5 млн грн.
“Загальна потреба в фінансуванні заходів оцінюється в 278 млрд грн (5,4 млрд євро). Для її покриття Уряд працює над залученням фінансових ресурсів від міжнародних партнерів. Також передбачається співфінансування з боку громад для комунальних об’єктів”, – заявила Свириденко.
Україна може втратити кредит від МВФ – ЗМІ
МВФ висловив стурбованість щодо здатності України отримати решту фінансування з пакету на 8,1 млрд доларів через затягування необхідних рішень у Верховній Раді. Про це повідомляє Bloomberg.
У МВФ заявили, що Верховна Рада має час до кінця березня, щоб ухвалити низку законодавчих змін у межах чотирирічної кредитної програми.
Йдеться про підвищення податків для бізнесу та населення. Саме ці кроки є умовою для отримання наступних траншів допомоги. Однак народні депутати досі не змогли ухвалити зміни.
“Можу сказати, що я стурбована” – заявила постійна представниця МВФ в Україні Прісцилла Тоффано.
Як повідомило джерело Bloomberg, співробітники МВФ на чолі з головою місії Гевіном Греєм планують зустрітися з українськими законодавцями з 18 березня, щоб обговорити необхідні зміни, які мають забезпечити подальше фінансування.
Канада виділить понад $25 млрд на військові бази в Арктиці – Карні
Прем’єр-міністр Канади Марк Карні заявив про плани інвестувати понад 25 мільярдів доларів у військові об’єкти в Арктичному регіоні в межах зобов’язання суттєво збільшити видатки на оборону до 2035 року. Про це повідомляє Financial Times.
“Канада бере на себе повну відповідальність за захист нашого суверенітету в Арктиці. Після десятиліть обмежених і фрагментарних інвестицій на півночі новий уряд Канади діє з масштабом амбіцій, гідним цього величезного регіону та його народів”, – зазначив він.
Як повідомляється, Канада спрямує більшу частину з 35 мільярдів канадських доларів (25,7 мільярда доларів США) на створення “баз передового розгортання” в арктичних громадах Єллоунайф, Інувік та Ікалуїт. Ці заходи мають дозволити канадським збройним силам захищати регіон самостійно, не покладаючись на допомогу союзників.
Питання безпеки Арктичного регіону піднялося в оборонному порядку денному Оттави через загрози з боку Росії. Також на рішення вплинула експансіоністська риторика президента США Дональда Трампа та кліматичні зміни, які роблять північні території більш доступними.
Як зазначив прем’єр, кошти спрямують на модернізацію аеродромів, будівництво нових або перепрофілювання існуючих ангарів, створення сховищ для боєприпасів і палива. Також передбачено зведення житла для військових, складів та розвиток інформаційних технологій.
Кошти були передбачені планом модернізації системи Norad ще у 2022 році, проте раніше Оттава не уточнювала, як саме і де вони будуть витрачені. Уряд Карні також пообіцяв збільшити загальні витрати на оборону до 5% ВВП до 2035 року.
Масштаб викликів безпрецедентний: Україні не вистачає грошей
Загальний дефіцит зовнішнього фінансування за оцінкою Кабінету міністрів України та МВФ на 2026-2029 рр. оцінюється на рівні 136,5 млрд дол. Це великі кошти. Де Україна планує їх брати та як виконуватиме бюджет? Потреби у зовнішньому фінансуванні великі Незабезпечені потреби у зовнішньому фінансуванні на 2026-2027 р.р. залишаються значними. Загальний дефіцит зовнішнього фінансування за оцінкою Кабінету міністрів України та МВФ на три роки оцінюється на рівні 136,5 млрд дол. “З огляду на те, що загальні потреби у відновленні та реконструкції на 2026-2035 рр. становлять майже 588 млрд дол. а пріоритетні потреби лише на 2026 р. оцінюються у 15,25 млрд дол. при наявному дефіциті фінансування близько 9,5 млрд дол., масштаб викликів є безпрецедентним. За таких умов Україні критично необхідно залучати подальшу консолідовану підтримку міжнародних партнерів для забезпечення стійкого відновлення та економічної трансформації”, – заявила заступниця міністра фінансів Ольга Зикова. Своєю чергою голова НБУ Андрій Пишний в інтерв’ю NV Бізнес сказав, що залежність від зовнішнього фінансування є, і вона суттєва, але Україні спільно з партнерами вдалося створити механізми для достатнього і ритмічного надходження міжнародної допомоги. “Я без потреби не тиражую судження щодо критичності. Є обґрунтовані сподівання, що достатня міжнародна допомога Україні збережеться. На 2026 р. прогноз – 51,4 млрд дол., з яких 3,1 млрд уже отримано в січні”, – сказав він. За його словами, наприкінці грудня 2025 р. досягнуто важливої політичної домовленості про надання Україні позики від ЄС у розмірі 90 млрд євро на 2026−2027 рр. (Ukraine Support Loan). Її погашатимуть тільки в разі отримання Україною репарацій від Росії. Крім того, допомога Україні запланована в довгостроковому бюджеті ЄС на суму 100 млрд після 2028 р. ЄК шукає рішення щодо заблокованих Орбанм коштів Водночас 90 млрд євро, на які розраховує Україна, наразі заблоковано прем’єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном. Головною перепоною з боку Угорщини є питання про відновлення транзиту російської нафти до країни трубопроводом “Дружба”, який було пошкоджено російським ракетним ударом 27 січня. Влада Угорщини вважає, що Україна має технічні можливості забезпечити постачання російської нафти, українська влада це заперечує.
Єврокомісія продовжує шукати рішення для виділення Україні заблокованого Угорщиною кредиту. “Ми не можемо поділитися новою інформацією, але робота триває для того, щоб знайти рішення для розблокування цієї позики і надати можливість Україні скористатися зобов’язанням, прийнятим на рівні всіх глав держав і урядів під час Європейської ради в грудні”, – заявила офіційна речниця Єврокомісії Паула Пінью. Пінью не погодилася із реплікою журналіста, що від Єврокомісії поки що немає на столі варіантів рішень, тоді як час йде, і Київ найближчим часом залишиться без грошей. “Все залежить від того, що ви розумієте під відсутністю варіантів на столі. Це може бути невидимим на око, але ми працюємо над варіантами саме для того, щоб розблокувати 90 млрд євро, і ми дуже і дуже усвідомлюємо, що час йде”, – відповіла вона. Є сподівання на допомогу від країн Балтії та Північної Європи Водночас в ЄС є альтернативний план, на випадок, якщо не вдасться переконати Орбана. Є варіант, що Україна може отримати фінансову допомогу від окремих країн ЄЄ. Зокрема мова йде про допомогу з боку країн Балтії та Північної Європи
За інформацією Politico, яке поговорило з європейськими дипломатами, лідери ЄС планують обговорити це питання на саміті у Брюсселі наступного тижня. Вони сподіваються переконати премʼєр-міністрів Угорщини та Словаччини Віктора Орбана і Роберта Фіцо схвалити кредит для України на 90 млрд євро. Ця сума повинна забезпечити дві третини коштів, необхідних Україні до кінця 2027 р.
Утім, якщо Орбан і Фіцо не змінять позицію, країни Балтії та Північної Європи підготували альтернативний план. Він передбачає близько 30 млрд євро двосторонніх позик, які не потребують схвалення всіх країн ЄС.
Цієї суми має вистачити Україні на забезпечення своїх потреб протягом першої половини 2026 р.
Окремо міністр фінансів Нідерландів Елко Гейнен заявив, що його уряд готовий надавати Україні 3,5 млрд євро щороку до 2029 р. у вигляді двосторонньої підтримки. “Уряд Нідерландів підтверджує свою непохитну відданість Україні та готовий забезпечити стабільну двосторонню підтримку в розмірі 3,5 млрд євро щорічно на період до 2029 р. включно”, – сказав він. Внутрішні резерви В України також є внутрішні резерви. Зокрема Зикова розповіла, що внутрішній ринок держоблігацій залишається одним із найбільших джерел фінансування держбюджету. У 2025 р. на аукціонах з розміщення ОВДП до державного бюджету було залучено 13,7 млрд дол. А вже з початку 2026 р. вдалося мобілізувати 3,2 млрд дол. за рахунок ОВДП.
Також, за словами заступниці міністра, зростання демонструють і податкові надходження: у 2025 р. внутрішні надходження до держбюджету зросли на 24% порівняно з 2024 р., що становить близько 10 млрд дол.
А за інформацією Державної казначейської служби України, порівняно з аналогічним періодом 2025 р., податкові та митні надходження збільшилися на 16%.
Загалом, динаміка власних доходів бюджету залишається позитивною, хоча спостерігається певне відхилення від планових показників.
До загального фонду держбюджету (без урахування міжнародних грантів) надійшло близько 302,5 млрд грн.
Загалом на весь 2026 р. уряд заклав зростання власних доходів на 447 млрд грн порівняно з 2025 р. Головними факторами зростання називають збільшення середньої зарплати (що підвищує надходження від ПДФО) та подальше покращення адміністрування податків.
Тож, Україна сподівається на краще, зокрема на те, що міжнародні партнери знайдуть обіцяні суми і на власні сили теж.
Вікторія Хаджирадєва
На Київщині викрили експартійця ОПЗЖ на фінансування бюджету РФ
Правоохоронці затримали під Києвом колишнього депутата від забороненої партії ОПЗЖ з Луганщини, якого підозрюють у пособництві державі-агресору. Про це повідомила пресслужба СБУ у вівторок, 10 березня.
За матеріалами справи, експартієць прокремлівської політсили є власником промислового комбінату на тимчасово окупованій частині сходу. У 2022 році фігурант перереєстрував це підприємство за російським законодавством.
Окрім того, затриманий ігнорував заборону на підприємницьку діяльність з РФ та закуповував у держави-агресора обладнання для своєї фабрики.
Так, після початку повномасштабної війни фігурант придбав у російської компанії у Набережних Челнах технологічне устаткування на понад 1 млн євро.
Для того, щоб приховати торговельні відносини з росіянами, зловмисник зазначив замовником товару афілійовану білоруську компанію.
У такий “обхідний” спосіб російське обладнання поставили на підприємство фігуранта, а гроші за це перерахували до РФ.
Нині фігуранту оголосили підозру у пособництві РФ за ч. 1 ст. 111-2 Кримінального кодексу України.
Наразі зловмисник перебуває під вартою. Йому загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
ЗМІ порахували витрати США на війну проти Ірану
США за тиждень війни проти Ірану витратили $6 млрд. Про це повідомило видання The New York Times, посилаючись на надану Пентагоном Конгресу США інформацію щодо видатків. Тим часом експерти, на яких посилається видання CNN, зазначають, що війна обходиться бюджету США приблизно у 890 мільйонів доларів щодня.
Згідно з наведеними даними NYT, більшу частину витрат склала вартість боєприпасів – $1,4 млрд, для завдання ударів і витрати на перехоплення ударів у відповідь Ірану за допомогою ракет і безпілотників – $1,7 млрд.
Як зазначає The New York Times, з 28 лютого ізраїльські та американські військові завдали ударів приблизно по 4 тис. цілей.
CNN своєю чергою зауважує, що в американському Конгресі зростає опір пропозиціям адміністрації Дональда Трампа щодо збільшення військового бюджету. Представники Демократичної партії виступили із заявами про те, що не підтримають виділення нових коштів Пентагону, допоки Білий дім не представить чіткий план дій та часові рамки конфлікту з Іраном.
Станом на 8 березня американська армія вже має у своєму розпорядженні майже 900 мільярдів доларів, затверджених ще минулого року, однак напруженість бойових дій змушує уряд шукати додаткове фінансування. Експерти зазначають, що війна обходиться бюджету США приблизно у 890 мільйонів доларів щодня.
Лідер меншості у Палаті представників Хакім Джеффріс в ефірі програми Meet the Press на NBC різко розкритикував урядову політику, наголосивши на відсутності обґрунтування або пояснень необхідності війни на Близькому Сході, інформує ЗМІ.
Попри закриті брифінги для законодавців, Пентагон досі не визначив конкретну суму додаткового фінансування, що породжує недовіру навіть серед деяких республіканців. Їхня позиція може змінитися, якщо конфлікт перейде в затяжну фазу.
Як зазначає CNN, для ухвалення фінансового пакета в Сенаті необхідно зібрати щонайменше 60 голосів, що виглядає малоймовірним через опір частини сенаторів. Наприклад, сенатор Кріс Мерфі закликав колег відмовитися від фінансування операції заради збереження життя військових. Він підкреслив, що підтримка військовослужбовців означає необхідність виведення їх із небезпеки, а отже, голосування проти виділення додаткових коштів.
Тим часом Білий дім наполягає на тому, що подальше фінансування є критично важливим для стримування дій Ірану, тоді як Конгрес закликає до прозорості та звітності за вже витрачені ресурси.
Зауважимо, що перші 100 годин військової операції США проти Ірану обійшлися приблизно у 3,7 млрд доларів США, що складає близько 891 млн на день. Відповідний підрахунок оприлюднив Центр стратегічних та міжнародних досліджень (CSİS).
Нагадаємо, 5 березня сенат США відхилив пропозицію щодо обмеження військових повноважень президента Дональда Трампа в проведенні операцій проти Ірану без схвалення Конгресу. За цей законопроєкт проголосували 48 сенаторів, тоді як 52 висловилися проти. Таким чином рішення стало своєрідною перевіркою на підтримку Конгресом військової кампанії, яку Трамп розпочав без попереднього узгодження із законодавцями.
Війна з Іраном: як США зіткнулись з нестачею ракет
Україна отримала перший транш від МВФ
Україна одержала перший транш фінансової допомоги від МВФ у розмірі 1,5 млрд доларів. Цими коштами профінансують “пріоритетні видатки бюджету”. Про це повідомила прем’єр-міністр України Юлія Свириденко в Telegram.
“Україна сьогодні отримала перший транш від МВФ за новою чотирирічною програмою в межах Механізму розширеного фінансування. 1,5 млрд доларів зараховані та будуть спрямовані на фінансування пріоритетних видатків бюджету і підтримку макрофінансової стабільності”, – написала чиновниця.
Загальний обсяг програми становить 8,1 млрд доларів. Україна від початку повномасштабної війни загалом залучила до держбюджету 14,9 млрд доларів фінансової підтримки від МВФ.
“Ми продовжуємо виконання узгоджених реформ, спрямованих на збереження макроекономічної стабільності, зміцнення державних інституцій та просування курсу на європейську інтеграцію”, – додала глава уряду.
ЄІБ заявив про рекордне фінансування України
Європейський інвестиційний банк у 2025 році виділив Україні на проєкти в різних сферах 1,5 млрд євро нового фінансування. Про це йдеться у релізі ЄІБ, повідомляє Укрінформ.
“У 2025 році Група ЄІБ забезпечила 1,5 млрд нового фінансування на проєкти в енергетиці, інфраструктурі, підтримку малого та середнього бізнесу та просування євроінтеграції”, – мовиться в повідомленні.
Кошти передали на підтримку енерго-, тепло- та водопостачання. Торік фінансування було рекордним із початку повномасштабного вторгнення.
Серед торішніх проєктів – угода із НАК Нафтогаз України на 300 млн євро для закупівлі газу.
За Програмою відновлення було виділено 100 млн євро на реконструкцію водної та соціальної інфраструктури у понад 150 громадах. Стільки ж було виділено на проєкт із відновлення водопостачання.
Загалом із 2022 року ЄІБ виділив Україні 4 млрд євро для зміцнення критичної інфраструктури, забезпечення безперебійного надання муніципальних послуг, підтримки економічної активності.
У 2026 році серед пріоритетів підтримки для ЄІБ залишається енергетична стійкість; буде посилено підтримку соціальної та муніципальної інфраструктури, технічну допомогу в процесі євроінтеграції України.