Кабмін розподілив понад 1,6 мільярда гривень бюджетних коштів для проведення робіт з убезпечення укриття Чорнобильської атомної електростанції. Про це повідомляє Міністерство енергетики.
Йдеться про споруду над зруйнованим унаслідок аварії четвертим енергоблоком Чорнобильської АЕС.
Кошти будуть спрямовані в тому числі на подолання наслідків російської терористичної атаки щодо укриття станції.
Міненерго зазначає, що попри складні умови воєнного часу, Україна продовжить роботи з підтримки в безпечному стані трьох енергоблоків ЧАЕС, сховища відпрацьованого ядерного палива й сховищ радіоактивних відходів.Проте усунення глобальних ризиків можливе лише за умови припинення атак Росії на українські ядерні об’єкти.
“Потрібна чітка реакція світу на такі теракти, зокрема обмеження прав держави-агресора в структурі МАГАТЕ”, – заявили у міністерстві.
Позначка: Фінансування
Естонія скерує €11 млн на ініціативу PURL
Естонія виділяє 11 мільйонів євро на зміцнення протиповітряної оборони України та забезпечення боєприпасами в межах ініціативи НАТО PURL. Про це повідомив прем’єр-міністр Естонії Крістен Міхал.
“Естонія надає 11 мільйонів євро на посилення протиповітряної оборони та боєприпасів України в межах ініціативи PURL від НАТО”, – наголосив він.
Глава естонського уряду відзначив, що спроби Росії зламати рішучість України зазнали невдачі.
“Ми продовжимо зміцнювати її стійкість на полі бою та її позиції за столом переговорів”, – додав Міхал. PURL (Prioritised Ukraine Requirements List) – це спільна програма США та НАТО, започаткована у 2025 році для прискореного постачання Україні критично важливого озброєння та обладнання американського виробництва. Країни-партнери фінансують закупівлі за пріоритетним списком потреб України, координуючи внески через спеціальний фонд НАТО. Це дозволяє швидко отримати необхідні озброєння, зокрема ракети для Patriot та HIMARS, безпосередньо зі складів США. Станом на кінець 2025 року до програми приєднались 24 країни.
Раніше президент України Володимир Зеленський провів у Мюнхені зустріч із генеральним секретарем НАТО Марком Рютте з метою розглянути наповнення програми PURL.
Швеція вирішила озброїти Україну на $1,4 млрд
Польща прийняла рішення щодо Starlink для України
Польща передала Україні більше ніж 29 000 терміналів Starlink і продовжує фінансувати їх роботу. Про це повідомила пресслужба Міністерства цифрової трансформації України в п’ятницю, 20 лютого.
У відомстві нагадали, що під час повномасштабної війни Starlink дають змогу лікарням, освітнім закладам, об’єктам критичної інфраструктури та прифронтовим регіонам залишатися на зв’язку навіть під час блекаутів.
“Польща – наш стратегічний і надійний партнер. За час повномасштабної війни Польща передала понад 29 000 терміналів Starlink і продовжує фінансово підтримувати їх роботу. Це колосальний внесок у стійкість України”, – заявили в Мінцифри.
МВФ розгляне кредитну угоду для Києва на $8,1 млрд
Міжнародний валютний фонд (МВФ) планує найближчими днями розглянути нову кредитну програму для України на суму 8,1 млрд доларів США, що була погоджена на рівні персоналу. Це рішення може дозволити спрямувати більшу міжнародну підтримку на допомогу країні. Про це пише Reuters.
Згідно з інформацією ЗМІ, узгоджена програма покликана зміцнити економічну стабільність України та профінансувати ключові державні витрати в умовах тривалої війни з Росією. Якщо програма буде схвалена, вона замінить чинний кредитний механізм МВФ у розмірі 15,5 млрд доларів.
Як повідомила представниця фонду Джулі Козак, Україна виконала всі необхідні умови для розгляду нового кредиту, зокрема представила проєкт закону про трудовий кодекс і затвердила державний бюджет.
Очікується, що це рішення стане важливим сигналом для міжнародних партнерів, стимулюючи подальшу підтримку української економіки. Однак економічна ситуація залишається напруженою – зростання ВВП у 2025 році прогнозується нижче 2%.
Раніше наголошувалося, що фінансування України з боку МВФ перебувало під загрозою через нібито відсутність прогресу за “попередніми заходами” (Prior Actions). Йшлося про нову програму МВФ на 8,2 млрд дол. Це створювало критичні ризики, оскільки до успіху цієї програми прив’язаний безпрецедентний кредит від ЄС у розмірі 90 млрд євро, який має замінити кошти від заморожених російських активів.
МВФ скасував попередні умови програми для України
США внесли $10 млрд: відбулася зустріч Ради миру
США оголосили про внесок у розмірі 10 мільярдів доларів до Ради миру. Про це заявив американський президент Дональд Трамп під час промови на інавгураційному засіданні Ради миру в четвер, 19 лютого.
За його словами, ця сума є “незначною” у порівнянні з витратами на війну, але здатна стати важливим кроком до запобігання новим конфліктам та відновлення стабільності у регіонах, які тривалий час страждають від насильства.
“Сполучені Штати зроблять внесок у 10 мільярдів доларів до Ради миру. Це дуже мала сума, якщо порівнювати її з вартістю війни. Це лише два тижні бойових дій”, – зазначив Трамп. Американський лідер висловив переконання, що ініціатива Ради миру може допомогти врегулювати навіть ті конфлікти, які десятиліттями вважалися нерозв’язними, та стати прикладом для врегулювання інших криз у світі.
Трамп також оголосив, що Казахстан, Азербайджан, ОАЕ, Марокко, Бахрейн, Катар, Саудівська Аравія, Узбекистан і Кувейт пожертвували понад 7 млрд доларів на допомогу Газі, а Індонезія, Марокко, Албанія, Косово та Казахстан “надішлють військові та поліцейські сили для стабілізації Гази”, значну допомогу нададуть також Єгипет та Йорданія. Норвегія, за словами президента США, проведе захід, на якому збереться Рада миру, а Японія також проведе благодійний захід для країн регіону.
Трамп додав, що додатково Офіс ООН з координації гуманітарних питань збирає 2 млрд доларів для підтримки Гази. Президент США висловив надію, що Китай та Росія також будуть залучені до цих зусиль.
Американський лідер також заявив, що його Рада миру певною мірою “наглядатиме” за ООН.
“Колись мене тут не буде. ООН, я думаю, стане набагато сильнішою, а Рада миру майже наглядатиме за ООН і стежитиме, щоб вона працювала як слід.. Ми збираємося зміцнити Організацію Об’єднаних Націй.. Їм потрібна допомога, і їм потрібна допомога фінансова. Ми збираємося допомогти їм фінансово, і ми збираємося переконатися, що Організація Об’єднаних Націй є життєздатною”, – сказав Трамп.
Нагадаємо, 22 січня у Давосі президент США офіційно представив Раду миру, яка об’єднує понад 20 країн. Згідно з планом Трампа, Рада миру має зосереджуватися на закріпленні миру в Газі та її відбудові, а згодом взяти на себе ширшу роль для врегулювання глобальних конфліктів.
Фінансування України з боку МВФ під загрозою
Попри погодження нової програми МВФ наприкінці минулого року, Україна не дуже добре виконує взяті на себе зобов’язань, що впливає на доступ до фінансування на суму понад 115 млрд дол. Наскільки ситуація є критичною та як її виправити? Програма МВФ у підвішеному стані “Україна демонструє суттєву негативну динаміку у виконанні зобов’язань перед міжнародними партнерами, що ставить під загрозу доступ до фінансування на суму понад 115 млрд дол.”, – кажуть експерти аналітичного консорціуму RRR4U. За їх словами, нова програма МВФ на 8,2 млрд дол. наразі перебуває у підвішеному стані через відсутність прогресу за “попередніми заходами” (Prior Actions). Це створює критичні ризики, оскільки до успіху цієї програми прив’язаний безпрецедентний кредит від ЄС у розмірі 90 млрд євро, який має замінити кошти від заморожених російських активів. “Мобілізація внутрішнього ресурсу – це не просто вимога МВФ, а питання виживання. Ми витрачаємо на оборону вдвічі менше за Росію, тоді як допомога від США у вигляді грантів наразі відсутня. Тож ці зміни – це те, з чим українське суспільство має внутрішньо погодитися, якщо ми хочемо відстояти свою державу перед агресором”, – каже Марія Репко, заступниця виконавчого директора Центру економічної стратегії. Основними “борговими” маяками за чинною програмою МВФ залишаються призначення очільника митниці, скасування “правок Лозового” зовнішнє оцінювання НКРЕКП та нові стандарти оцінки майна. Для запуску ж нової програми уряд має впровадити низку податкових змін, зокрема оподаткування посилок, запровадження ПДВ для спрощенців та податки на доходи з цифрових платформ.
Водночас ситуація з Планом для України (Ukraine Facility) виглядає не менш тривожною, оскільки за підсумками 2025 р. сума недоотриманої підтримки через невиконані індикатори перевищує 3,9 млрд євро. Тільки за четвертий квартал минулого року Україна заборгувала 11 індикаторів, що вартують 2,6 млрд євро.
Серед прострочених зобов’язань – реформи у сферах антикорупції, судочинства, енергетики та державної служби.
Старший аналітик Інституту аналітики та адвокації Віталій Набок зауважив, що станом на кінець січня 2026 р. по першому кварталу немає жодного виконаного зобов’язання. Більшість цих індикаторів потребують законодавчих рішень. “На сьогодні ситуація з виконанням Плану України є суттєво негативною, оскільки ми маємо дуже багато невиконаних індикаторів, і фактично втрачаємо майже 4 млрд євро.”, – сказав він. Небезпечна пауза Попри наявність чинної програми Механізму розширеного фінансування (EFF), позиція МВФ на початку 2026 р. залишається жорстко прагматичною: наявність плану не гарантує траншів без реального прогресу. Наразі нова програма на 8,2 млрд дол. перебуває у підвішеному стані через паузу у виконанні “попередніх заходів”. Фонд розглядає ці реформи як необхідний фундамент для виживання економіки в умовах відсутності грантів від США та критичного дефіциту бюджету. “Ми закликаємо українську владу забезпечити своєчасне впровадження заходів, узгоджених у межах програми. На цьому етапі критично важливо підтримувати темп реформ, особливо тих, що стосуються мобілізації внутрішніх доходів та посилення антикорупційної архітектури, аби гарантувати макроекономічну стабільність і залучити необхідне зовнішнє фінансування від міжнародної спільноти”, – окреслила позицію МВФ директорка Департаменту з питань комунікацій МВФ Джулія Козак. Оскільки більшість невиконаних індикаторів є законодавчими ініціативами, МВФ фактично переклав відповідальність за фінансову стійкість 2026 р. на Верховну Раду, застерігаючи від подальших зволікань. Влада намагається заспокоїти Офіційна позиція української влади наразі зосереджена на спробах пом’якшити найбільш жорсткі вимоги МВФ, що стали причиною паузи у фінансуванні. В урядових колах визнають, що ситуація складна, проте намагаються знайти компроміс, який не призведе до соціального вибуху.
Представники економічного блоку уряду наголошують, що Україна залишається надійним партнером, але деякі умови потребують адаптації до реалій війни.
Зокрема, прем’єр-міністерка Юлія Свириденко акцентує на тому, що уряд надає пріоритет “логістичній підтримці та спрощенню процедур”, намагаючись водночас захистити внутрішній ринок.
Водночас у Кабінеті Міністрів тривають гострі дискусії щодо виконання “попередніх заходів” (prior actions). Як зазначають джерела в уряді, Кабмін намагається зробити податковий законопроєкт, на якому наполягає МВФ, “менш жорстким, ніж передбачалося раніше”, оскільки його вважають надто “соціально чутливим”.
Міністр фінансів Сергій Марченко займає більш прагматичну позицію, наголошуючи на безальтернативності виконання умов Фонду. Він підкреслює, що “досягнута угода на рівні експертів щодо нової програми EFF на 2026-2029 рр. є критично важливою для забезпечення макрофінансової стабільності”. Проте навіть у Мінфіні визнають, що терміни подання ключових законопроєктів зміщуються. Наприклад, подання документа про ПДВ для ФОП, яке було заплановане на січень, перенесли на лютий 2026 р. через необхідність доопрацювання порогів доходу.
Позицію Верховної Ради чітко озвучує народний депутат Ярослав Железняк, який прямо вказує на ризики зволікання. “Програма по МВФ затягується, що затягує інші гроші від ЄС і Світового банку. Як мінімум до другого кварталу 2026 р. А гроші нам вже зараз потрібні, особливо з огляду на те, що проблеми з енергетикою вже почали впливати і на бюджетні надходження”, – каже нардеп. Поширені питання Як Україна може змінити ситуацію на краще та розблокувати фінансування? Першочерговим кроком має стати негайне ухвалення пакета реформ, що входять до переліку “попередніх заходів” (prior actions). Лише швидке виконання цих маяків дозволить подолати “небезпечну паузу” та відкрити доступ до 115 млрд дол., які є критично важливими для фінансування оборони. Чому нова програма МВФ на 8,2 млрд дол. є настільки важливою для відносин із ЄС? Програма МВФ виступає фінансовим “якорем” : без успішного виконання її умов європейські партнери не можуть активувати механізм Ukraine Support Loan на суму 90 млрд євро. Оскільки ці кошти мають замінити очікувані надходження від заморожених російських активів, будь-яка затримка на рівні МВФ автоматично блокує транші від ЄС. Які ризики несе перенесення термінів ухвалення реформ на пізніші квартали 2026 р.? Перенесення ключових законопроєктів, як-от зміни до ПДВ або реформа митниці, на лютий чи березень створює “ефект доміно” . Затягування програми МВФ відкладає отримання грошей від Світового банку та ЄС щонайменше до другого кварталу 2026 р. У контексті енергетичної кризи та відсутності грантів від США така затримка може призвести до некерованого дефіциту бюджету.
Вікторія Хаджирадєва
Шатдаун у США припинено: Трамп підписав документ
У Сполучених Штатах Америки Палата представників затвердила законопроєкт, який дозволив відновити нормальне функціонування федерального уряду після короткочасного шатдауну. Цю інформацію у вівторок, 3 лютого, опублікувало видання CNN.
За рішення проголосували 217 конгресменів, тоді як проти висловилися 214. Документ ухвалено з мінімальною перевагою голосів. Президент США Дональд Трамп вже поставив свій підпис, що автоматично припинило шатдаун.
Згідно з документом, у рамках закону більшість державних інституцій отримають фінансове забезпечення до завершення поточного фінансового року, тобто до кінця вересня.
Однак Міністерство внутрішньої безпеки (DHS) стало винятком. Його фінансування обмежене коротким періодом.
Однією з причин такого рішення стали політичні суперечки між конгресменами, зокрема представниками Демократичної партії, які наполягають на перегляді фінансової політики Міністерства. Це пов’язано з нещодавніми подіями у Міннеаполісі, де загинули двоє людей, що викликало широкий суспільний резонанс.
Демократи заявили про потребу враховувати настрої суспільства та вимоги виборців.
“Ми не можемо ігнорувати суспільний резонанс і вимоги виборців”, – зазначають американські законодавці.
Новою датою, до якої Конгрес має ухвалити рішення щодо DHS, визначено 13 лютого.
Раніше повідомлялося, що у США настав частковий шатдаун: через дії агентів Міграційної служби ICE у штаті Міннесота сенатори-демократи провалили голосування за пакет фінансування, необхідний для продовження роботи уряду.
Демократи заблокували швидкий вихід США з шатдауну
ООН скоротила допомогу-2026 українським біженцям
Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН/ UNHCR) визначило фінансові потреби на допомогу українським біженцям у 2026 році, оцінюючи їх у 614 мільйонів доларів США. Це на 23,6% менше, ніж було заплановано для 2025 року (803,6 млн доларів). Про зазначено на офіційному вебсайті організації.
УВКБ ООН відзначає, що в 2025 році загострення бойових дій, спричинене зростанням кількості повітряних атак і ударів по ключовій інфраструктурі, призвело до численних жертв серед цивільного населення та нових хвиль переміщення. Ці явища, ймовірно, продовжать впливати на потреби як всередині країни, так і за її межами у 2026 році. Навіть через чотири роки після початку повномасштабної агресії РФ проблема залишається вкрай гострою.
При цьому рівень фінансування програм допомоги значно знизився. У 2025 році план був профінансований лише на 43,7% (351,1 млн доларів) порівняно з 64% (635,7 млн доларів) у 2024 році. А це значно менше за показники 2023 року (84%, або 924 млн доларів) та першого року війни у 2022-му (91,7%, або 1,1 млрд доларів).
За звітом Місії ООН з моніторингу прав людини за грудень 2025 року, минулий рік став найбільш смертоносним для цивільного населення в Україні із часів початку військової агресії у 2022 році. Загинуло 2514 людей, а ще 12 142 отримали поранення внаслідок воєнного насильства – це на 31% більше, ніж у 2024 році. До кінця 2025-го кількість біженців з України досягла 5,86 мільйона осіб, з яких близько 5,3 мільйона перебуває в Європі. Водночас 3,7 мільйона осіб залишаються внутрішньо переміщеними у межах України, причому 73% з них мають цей статус понад два роки.
Згідно з Планом гуманітарних потреб та реагування на 2026 рік, понад 10,8 мільйона людей потребуватиме гуманітарної допомоги та захисту в Україні. Багато з них зазнавали неодноразових переміщень, а їхня вразливість посилюється через продовження конфлікту.
До вересня 2025 року понад 1,4 мільйона українських біженців повернулися додому і перебували там щонайменше три місяці. З них більше ніж 300 тисяч осіб повернулись до населених пунктів, які не є їхнім місцем постійного проживання.
“Зміни на лінії фронту продовжують спричиняти нові переміщення: з червня по грудень 2025 року за підтримки уряду або гуманітарних організацій з прифронтових районів було евакуйовано понад 150 тис. осіб, а ще більше людей втекли самостійно”, – зазначається у матеріалі.
За підрахунками, близько 2,5 мільйона внутрішньо переміщених сімей в Україні досі не мають доступу до належного житлового забезпечення. Крім того, масштабні атаки Росії на енергетичну інфраструктуру протягом зими 2025-2026 років залишили мільйони людей без тепла, води і електроенергії у складних умовах мінусової температури.
У країнах, що приймають біженців, чимало з них і досі стикаються з перепонами у доступі до житла, гідної зайнятості, охорони здоров’я, освіти та соціального захисту. З кожним днем їхня вразливість лише поглиблюється через тривалу повномасштабну війну, зазначає Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН).
Згідно з представленим документом, план на 2026 рік має на меті підтримати 2,1 мільйона людей в Україні та ще 482 тисячі українських біженців за її межами. Для реалізації цієї ініціативи передбачено фінансування в обсязі 470 мільйонів доларів для внутрішніх потреб України та 144 мільйони доларів для допомоги за кордоном. Зокрема, у Молдові необхідні 64 мільйони доларів, у Румунії – 21,8 мільйона, а в Польщі – 18,4 мільйона.
Організація додатково пояснила, що з 2,1 мільйона осіб всередині країни майже мільйон потребує захисних послуг, для 652 тисяч передбачається грошова допомога, 325 тисячам буде надано матеріали для ремонту житла або підтримку з розміщенням, а ще 178 тисячам – предмети першої необхідності.
Як повідомляється, у 2024 році план допомоги УВКБ ООН для України був профінансований на рівні 44% (243 мільйони доларів) у порівнянні з 57% (338,5 мільйона доларів) роком раніше. Це змусило скоротити обсяги надання допомоги: станом на листопад 2025 року послуги отримали 1,14 мільйона осіб проти 1,6 мільйона за той самий період попереднього року.
Під час зимової кампанії 2025–2026 років грошову підтримку отримали 176 тисяч людей. Це на 32% менше порівняно із зимовим періодом 2024–2025 років, коли допомогу надали 258,3 тисячі осіб.
Також зазначається, що УВКБ ООН співпрацює з 12 партнерами в Україні, серед яких 11 – місцеві організації. За її межами агентство співпрацює з 39 партнерами в 11 країнах, з яких 33 також є місцевими.
Рарніше Єврокомісія оголосила про виділення 153 мільйонів євро екстреної допомоги Україні та Молдові, яка приймає українських біженців.
Пенсії ВПО розблоковано: ПФУ відновить виплати
Демократи заблокували швидкий вихід США з шатдауну
У США демократи в Палаті представників повідомили Республіканській партії про небажання брати участь у прискореній процедурі ухвалення пакета фінансування уряду. Це помітно ускладнило плани спікера Палати Майка Джонсона, спрямовані на швидке відновлення роботи уряду після часткового шатдауну. Про це в неділю, 1 лютого, пише The Hill.
Як повідомляє видання, республіканська партія планувала провести голосування за спеціальною процедурою, яка пришвидшує ухвалення законів, однак вимагає підтримки двох третин депутатів Палати представників, у тому числі й демократів. Після відмови останніх реалізація цього плану стала неможливою.
Тепер обговорення пакета фінансування, ймовірно, буде організовано за звичайною процедурою, яка займає більше часу. У такому разі республіканцям знадобиться повна внутрішня єдність, враховуючи їхню мінімальну більшість у Палаті представників.
Демократи наголошують, що не погодяться на додаткове фінансування ICE, поки не буде впроваджено зміни до роботи служби. Вони закликають обмежити повноваження відомства після серії інцидентів, зокрема загибелі громадян під час операцій федеральних агентів у Міннеаполісі. Серед пропозицій – заборона використання масок агентами, обов’язкове носіння нагрудних камер та скорочення агресивних патрулювань.
У свою чергу, республіканці звинувачують демократів у політичному маніпулюванні. Конгресмен Чіп Рой стверджує, що ця позиція блокує фінансування уряду, хоча компроміс уже був знайдений.
Раніше повідомлялося, що у США настане частковий шатдаун: через дії агентів Міграційної служби ICE у штаті Міннесота сенатори-демократи провалили голосування за пакет фінансування, необхідний для продовження роботи уряду. Однак передбачалося, що він буде лише частковим і не зупинить повністю роботу уряду, адже низка установ мала погоджений кошторис.
Нагадаємо, 24 січня федеральні агенти імміграційної служби в Міннеаполісі застрелили місцевого жителя. Це вже другий випадок смертельної стрілянини за участі федеральних агентів у Міннеаполісі за останній місяць. Раніше широкий суспільний резонанс викликала справа Рене Гуд, яка також завершилася загибеллю людини.
У Франції люди масово мітингують через недостатнє фінансування поліції
У суботу, 31 січня, в різних регіонах Франції відбулися численні мітинги через недостатнє фінансування правоохоронних органів. Про це повідомило видання RFI.
Організатори акцій вказують, що дефіцит ресурсів, застаріле обладнання та нестача персоналу суттєво ускладнюють виконання поліцейськими їхніх обов’язків. Крім того, частина відділків перебуває у незадовільному стані, а французька національна поліція, за оцінками активістів, значно поступається іншим європейським службам безпеки – приблизно на 30 років.
Як повідомляє ЗМІ, французькі поліцейські стикаються з посиленням злочинності, наркоторгівлі та насильницьких дій, працюючи в умовах недостатнього фінансового забезпечення. Профспілка працівників національної поліції (Alliance Trade Union) повідомляє, що найбільша демонстрація відбулася в Парижі, де зібралося до 20 тисяч громадян. Загальна кількість учасників акцій по всій країні склала близько 45 тисяч осіб.
Протестувальники тримали плакати із закликами на зразок “Усі поліцейські – герої” та “Безкарність породжує злочинців”, а також виконували Марсельєзу.
ЗМІ відзначають присутність деяких політиків крайніх правих сил серед учасників заходів. Серед них були кандидати на місце мера Парижа Сара Кнафо і Тьєррі Маріані, а також Маріон Марешаль, племінниця лідерки французьких правих Марін Ле Пен.
Міністр внутрішніх справ Лоран Нуньєс утримався від участі у протестах, посилаючись на необхідність зберігати нейтральність. Він підкреслив, що з 2017 року силами внутрішньої безпеки створено 12,5 тисяч нових робочих місць, закуплено 19 тисяч автомобілів, а уряд виділив удвічі більше грошей на кредити для поліцейських.
Нагадаємо, восени близько пів мільйона людей вийшли на вулиці французьких міст, протестуючи проти економічної і соціальної політики уряду, зокрема, намірів скоротити бюджет і соцвиплати. ЗМІ озвучили реальну кількість загиблих в Ірані внаслідок протестів