США виділять 100 млн доларів на ремонт конфайнмента Чорнобильської АЕС, пошкодженого російським дроном. Про це поінформував міністр енергетики Денис Шмигаль.
“Під час Міжнародної Чорнобильської конференції ми говорили з партнерами про фінансові потреби на відновлення конфайнмента. Сьогодні це близько 500 млн євро”, – зазначив він.
Український урядовець також висловив вдячність уряду США й американській делегації, що правцювала в Києві.
Як відомо, 14 лютого 2025 року російський дрон атакував конфайнмент, що спричинило пожежу. Вогонь вдалося оперативно загасити, проте наповнювач конструкції продовжував тліти.
ЄБРР виділить Україні €30 млн на відновлення конфайнменту ЧАЕС
Позначка: ЧАЕС
ЄБРР виділить Україні €30 млн на відновлення конфайнменту ЧАЕС
Європейський банк реконструкції та розвитку виділить Україні 30 млн євро як перший транш на відновлення конфайнменту Чорнобильської АЕС, що був ушкоджений російським БПЛА. Про це у неділю, 26 квітня, повідомив перший віцепрем’єр-міністр енергетики Денис Шмигаль.
За його даними, загальна вартість відновлення та посилення безпеки конфайнменту після удару російського дрона в лютому 2025 року становить близько 500 млн євро.
Шмигаль зазначив, що перший етап відновлення конфайнменту включає оцінку пошкоджень, розробку рішень та проєктування.
Зі свого боку президент ЄБРР Оділь Рено-Бассо зауважила, що ці 30 млн євро необхідні, щоб стабілізувати конструкцію, а повністю відновити конфайнмент планують до 2030 року.
Також партнери взяли на себе перші зобовʼязання на суму майже 100 млн євро на підвищення ядерної безпеки в Україні.
Шмигаль повідомив, що з початку повномасштабного вторгнення РФ 155 разів атакувала підстанції, які забезпечують видачу електроенергії з АЕС України. Загалом аналітики зафіксували 127 небезпечних інцидентів, пов’язаних з агресією РФ щодо ЗАЕС та ЧАЕС.
Сьогодні світ згадує Чорнобильську трагедію
Сьогодні вже як 40 років після аварії на Чорнобильській АЕС.
Ця подія, яку згодом назвали трагедією ХХ століття, стала величезною техногенною катастрофою. Тоді під час вибуху на четвертому енергоблоці ЧАЕС стався великий викид радіоактивних речовин у довкілля. Сила вибуху прирівнювалася до 500 бомб – таких, що колись були скинуті на Хіросіму.
26 квітня 1986 року о 1.23 ночі серія вибухів зруйнувала четвертий енергоблок Чорнобильської атомної електростанції. Невдале випробування реактора вилилося у катастрофу. Цілком ліквідувати пожежу вдалося лише 10 травня.
Протягом п’ятнадцяти днів в атмосферу було викинуто 50 мегакюрі ядерного палива. Радіоактивна хмара накрила головним чином три країни: Україну, Білорусь та Росію.
Евакуація почалася лише на другий день, оскільки радянська влада приховала катастрофу. Лише за 36 годин після катастрофи було евакуйовано майже п’ятдесят тисяч людей.
Вони взяли із собою тільки найнеобхідніше, в основному, лише документи, їм пообіцяли, що вони повернуться додому протягом двох чи трьох днів. Проте ніхто з них сюди не повернувся. Загалом було евакуйовано 115 тисяч людей із Прип’яті та навколишніх поселень.
40 років після Чорнобиля: українські АЕС пройшли шлях від радянської системи до міжнародних стандартів безпеки
Протягом останніх 40 років українські атомні електростанції пройшли шлях від радянської системи до міжнародних стандартів безпеки. Історію цих змін розповіла Економічна правда у спецпроєкті до річниці чорнобильської катастрофи.
Аварія на Чорнобильській АЕС у 1986 році стала першою ядерною катастрофою сьомого рівня за міжнародною шкалою INES і змусила переглянути підходи до безпеки атомної енергетики. У СРСР було удосконалено конструкцію реакторів та підготовку персоналу, а у 1988 році затверджено документ ОПБ-88, який закріпив принципи культури безпеки та глибокоешелонованого захисту.
Після здобуття незалежності Україна поступово відійшла від радянських підходів і почала гармонізувати нормативну базу з міжнародними стандартами. У 2000 році було ухвалено документ ОПБУ-2000, а у 2008 році – “Загальні положення безпеки атомних станцій” (НП 306.2.141-2008), гармонізовані зі стандартами МАГАТЕ.
На практиці ці зміни реалізуються, зокрема, на Рівненській АЕС у межах Комплексної програми підвищення безпеки енергоблоків, ухваленої українським урядом після аварії на АЕС Фукусіма у 2011 році.
“Програма передбачає 1295 заходів. Вона реалізовується з 2012 року і наразі понад 1100 заходів програми виконано. З 2014 року до фінансування цієї програми долучились ЄБРР та Євратом”, – розповідає директор РАЕС Тарас Ткач.
Після початку повномасштабного вторгнення РФ станція адаптувала системи безпеки до нових ризиків, зокрема втрати зовнішнього електроживлення.
“Станом на 2022-й рік на боці України було два фактори: високий ступінь виконання згаданих постфукусімських заходів та реалізований проєкт диверсифікації ядерного палива із залученням компанії Westinghouse. Цей проєкт розпочинався як диверсифікація джерел постачання, а наразі забезпечив повний ухід від палива виробництва рф. Складно зараз навіть уявити, як би працювали атомні станції в умовах неможливості постачання ядерного палива із РФ”, – зазначає Ткач.
Для підвищення стійкості систем безпеки на РАЕС створено додаткові джерела живлення за участі Argonne National Laboratory.
“Після початку повномасштабного вторгнення Росії допомога з боку Argonne National Laboratory була суттєво розширена і охопила не лише науково-технічну сферу, а й практичне зміцнення інфраструктури безпеки українських АЕС. Зокрема, за цей період українські станції отримали мобільні дизель-генератори, було реалізовано проєкти із захисту трансформаторів від вибухів, надається підтримка щодо модернізації відкритих розподільчих установок. Крім того, надано підтримку АТ НАЕК Енергоатом у вдосконаленні протиаварійної документації та впровадженні компонентів, що виготовляються на власних виробничих потужностях АТ НАЕК Енергоатом”, – каже керівник міжнародних проєктів Argonne National Laboratory Ігор Боднар.
Крім того, на РАЕС впроваджено систему зовнішнього охолодження корпусу реактора за участі VUEZ та систему довготривалого відведення тепла розробки Westinghouse.
“Разом з додтовою системою довготривалого відведення тепла від реакторної установки розробки Westinghouse, яка впроваджується на Рівненській АЕС, ці системи cпільно здатні забезпечити цілісність третього та четвертого фізичних бар’єрів: контуру теплоносія та гермооболочки реакторної установки”, – розповідає Ткач.
За його словами, ці рішення стали можливими завдяки поєднанню міжнародної підтримки та переходу української атомної галузі до сучасних стандартів безпеки.
На ЧАЕС відреагували на чутки щодо ризику обвалу саркофагу
Несучі конструкції саркофагу на ЧАЕС не пошкоджені. Про це повідомляє державне спеціалізоване підприємство Чорнобильська АЕС.
Старший ядерний фахівець Greenpeace Україна Шон Берні у своєму звіті написав про те, що без термінового ремонту саркофага є ризик його обвалу.
“Удар російського дрона (у лютому 2025 року – ред.) підвищив ризик обвалу саркофага ще до безпечного демонтажу. Наш меседж простий: цей злочин має бути покараний, включно з максимальними санкціями проти Росатома, – зазначив він.
У державному спецпідприємстві Чорнобильська АЕС заявили, що після атаки новий безпечний конфайнмент (саркофаг) втратив свої властивості повної герметизації.
При цьому захисна оболонка продовжує частково виконувати основну роль – екологічну ізоляцію зруйнованого внаслідок аварії четвертого енергоблоку ЧАЕС.
“Пошкодження несучих конструкцій локалізуючої споруди об’єкта “Укриття”, нового безпечного конфайнмента внаслідок влучання ударного дрона 14 лютого 2025 року та наслідків гасіння пожежі не зафіксовано”, – уточнили на підприємстві.
Водночас, як додали представники ДСП ЧАЕС, за умови штатної роботи всіх систем і відсутності повторних атак або іншого фізичного впливу ризики неконтрольованого виходу радіоактивних речовин за межі саркофага наразі мінімальні.
Рада закликала міжнародну спільноту посилити ядерну безпеку
Верховна Рада ухвалила постанову, у якій звернулася до міжнародної спільноти у зв’язку з 40-и роковинами Чорнобильської катастрофи та закликала посилити захист ядерних об’єктів і припинити порушення Росією режиму ядерної безпеки. Про це повідомляє Укрінформ у середу, 8 квітня.
Постанову №15133 підтримали 311 депутатів.
Парламентарі закликали міжнародних партнерів посилити глобальну ядерну безпеку, зокрема шляхом розроблення нових дієвих механізмів захисту ядерних установок, відповідальності за порушення відповідних норм і правил.
Також депутати просять змусити Росію припинити порушення на Запорізькій АЕС: вивести військових, відмовитися від контролю і обстрілів.
Рада закликає міжнародну спільноту об’єднатися для відновлення пошкоджених українських ядерних об’єктів, активізувати зусилля для досягнення справедливого і сталого миру на основі територіальної цілісності України; збільшити допомогу Україні та тиск на державу-агресора.
Окремо у зверненні міститься заклик долучитися до донорської конференції 26 квітня 2026 року і профінансувати відновлення Чорнобильського конфайнмента.
Кабмін спрямував 1,6 млрд грн на захист Чорнобильської АЕС
Кабмін розподілив понад 1,6 мільярда гривень бюджетних коштів для проведення робіт з убезпечення укриття Чорнобильської атомної електростанції. Про це повідомляє Міністерство енергетики.
Йдеться про споруду над зруйнованим унаслідок аварії четвертим енергоблоком Чорнобильської АЕС.
Кошти будуть спрямовані в тому числі на подолання наслідків російської терористичної атаки щодо укриття станції.
Міненерго зазначає, що попри складні умови воєнного часу, Україна продовжить роботи з підтримки в безпечному стані трьох енергоблоків ЧАЕС, сховища відпрацьованого ядерного палива й сховищ радіоактивних відходів.Проте усунення глобальних ризиків можливе лише за умови припинення атак Росії на українські ядерні об’єкти.
“Потрібна чітка реакція світу на такі теракти, зокрема обмеження прав держави-агресора в структурі МАГАТЕ”, – заявили у міністерстві.
На Чорнобильській АЕС відновили живлення
У вівторок, 20 січня, Міненерго повідомило, що Чорнобильська АЕС успішно відновила роботу після відключення від енергосистеми України. Всі об’єкти станції, включаючи Новий безпечний конфайнмент та сховища відпрацьованого ядерного палива, працюють у штатному режимі, а радіаційний фон не перевищує норм. Чорнобильська АЕС забезпечена необхідним паливом та резервними джерелами електроживлення. Міненерго наголосило, що подібні дії Росії є неприпустимими і становлять загрозу для безпеки України та Європи в цілому. Військові та персонал станції продовжують моніторити ситуацію для забезпечення безпеки.
Україна закликала МАГАТЕ розглянути виключення Росії з Ради керуючих
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга повідомив у соцмережі про те, що Росія систематично атакує енергетичну інфраструктуру України з метою створення загрози для ядерних об’єктів, зокрема Чорнобильської АЕС та інших атомних станцій. Він закликав Раду керуючих МАГАТЕ рішуче втрутитися. Сибіга зазначив, що атаки Росії на електромережі загрожують ядерній безпеці та використовуються як інструмент примусу. Україна активізує співпрацю з МАГАТЕ та вимагає вирішення питання щодо присутності Росії у Раді. Міністр наголосив, що терористичній державі, яка порушує ядерну безпеку, не може бути місця у міжнародних організаціях.
Захисному саркофагу ЧАЕС загрожує обвал
Після пошкоджень на початку року конструкція над четвертим енергоблоком Чорнобильської АЕС залишається критично вразливою, і новий російський обстріл може зруйнувати об’єкт. Про це заявив директор ЧАЕС Сергій Тараканов в інтерв’ю AFP.
За його словами, навіть непряме влучання ризикує спричинити сейсмічні коливання, яких саркофаг може не витримати.
“Якщо ракета або безпілотник влучить у нього безпосередньо, або навіть впаде десь поруч – наприклад, Іскандер, не дай Боже, – це викличе мініземлетрус у цьому районі, – зазначив Тараканов. – Ніхто не може гарантувати, що захисна споруда після цього встоїть”.
Директор ЧАЕС наголосив, що балістичні ракети Іскандер призначені для знищення бункерів, тому їх застосування поблизу зони відчуження становить критичний ризик.
У лютому 2025 року президент Володимир Зеленський повідомив, що в захисний купол ЧАЕС влучив безпілотник, унаслідок чого саркофаг зазнав значних пошкоджень. Радіаційний фон навколо станції не підвищувався, однак генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі зазначив, що саркофаг “втратив свої ключові функції безпеки, зокрема здатність утримувати небезпечні матеріали всередині”.
Нагадаємо, Міжнародне агентство з атомної енергії направило додаткових фахівців на Чорнобильську АЕС для комплексної перевірки пошкодженого Нового безпечного конфайнменту (NSC), яке зазнало ушкоджень після удару дрона 14 лютого 2025 року.