Референдум – Антикор

Голова парламенту Словенії анонсував поїздку в Росію та вихід з НАТО

Новий спікер парламенту Словенії Зоран Стеванович одразу після обрання заявив про плани відвідати Москву і провести референдум про вихід країни з НАТО. Про це повідомляє Radio Prvi в Instagram.
“Я хотів би будувати мости, добре співпрацювати з усіма країнами, незалежно від стіни, яку було побудовано між Заходом і Сходом. Тож я планую найближчим часом відвідати Москву”, – сказав політик.
Крім відвідин Москви, політик також анонсував проведення референдуму про вихід Словенії з Альянсу.
“Ми обіцяли народу референдум щодо виходу з НАТО і що ми також проведемо цей референдум”, – запевнив Стеванович.
На додачу до цього, він виступає за поступове скасування антиросійських санкцій, але заразом заперечує звинувачення на свою агресу в проросійських поглядах.
“У мене немає проросійських поглядів, тільки прословенські. Ми стверджуємо, що Словенія має проводити свою політику самостійно, суверенно”, – запевнив спікер.
Він готовий співпрацювати “з усіма країнами у світі, особливо з великими”, але “співпраця не означає підпорядкування”.
У Держдумі Росії вже відреагували на обрання Стевановича заявою, що “готові до конструктивного діалогу з колегами з Національних зборів Словенії на основі рівноправ’я та взаємної поваги до національних інтересів”.
Обрання Стевановича стало несподіванкою: на парламентських виборах переміг Рух Свобода прем’єра Роберта Голоба, але спікером став представник іншої сили. Стеванович очолює партію Resni.ca, яку в медіа характеризують як євроскептичну. Переглянути цей допис в Instagram

Допис, поширений Prvi (@prvi_program)

Мелоні визнала поразку на референдумі щодо судової системи

Прем’єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні визнала поразку на референдумі щодо реформи судової системи. Про це вона повідомила у своїх соцмережах.
За словами Мелоні, вона поважатиме рішення виборців, але, втім вважає його “втраченою можливістю модернізувати Італію”.
“Італійці чітко висловили свою думку. Ми рухатимемося вперед, як завжди, з відповідальністю, рішучістю та повагою до італійського народу й до Італії”, -заявила вона.
Також Мелоні наголосила, що буде рухатися вперед “з відповідальністю, рішучістю і, перш за все, з повагою до Італії та її народу”.

У Казахстані понад 87% громадян підтримали нову Конституцію на референдумі

У Казахстані 87,15% населення підтримало винесений на референдум проєкт нової Конституції. Про це 16 березня повідомила Центральна комісія референдуму під час брифінгу в Астані, передає Радио Аззатик.
За даними комісії, 9,83%, або 898 099 виборців, висловилися проти оновлення Основного закону. Понад 146 тис. бюлетенів визнали недійсними.
Явка становила 73,1%. Для визнання референдуму дійсним необхідна участь щонайменше 50% виборців.
Під час референдуму казахстанці мали відповісти на єдине питання: “Чи ухвалюєте ви нову Конституцію Республіки Казахстан, проєкт якої опубліковано у засобах масової інформації 12 лютого 2026 року?”.
Як відомо, проєкт Конституції був розроблений за ініціативою президента Касим-Жомарта Токаєва та за його участі. Він, серед іншого, передбачає перехід від двопалатного парламенту до однопалатного, створення консультативного органу з правом законодавчої ініціативи – Халик Кенесі (Народна рада), та запровадження посади віцепрезидента, призначати якого буде президент.
Востаннє значні зміни до Основного закону вносилися на референдумі 2022 року після подій Кривавого січня. Восени 2025 року Токаєв запропонував конституційну реформу.

Уряд Ісландії пропонує провести референдум щодо вступу в ЄС

Уряд Ісландії схвалив пропозицію міністерки закордонних справ Ісландії Торгердур Катрін Гуннарсдоттір щодо проведення 29 серпня референдуму про відновлення переговорів про вступ до Європейського Союзу, які були припинені понад десять років тому. Про це повідомляє RUV.
Гуннарсдоттір заявила, що в уряді було досягнуто одностайності стосовно подання парламентської резолюції.
Згідно з пропозицією, 29 серпня відбудеться референдум щодо продовження переговорів з ЄС.
Міністерка наголосила, що процес залежить від волі ісландського народу – уряд поважатиме його рішення і не буде агітувати за будь-який з варіантів.
В уряді також висловили занепокоєння з приводу того, що Росія може намагатися вплинути на референдум, водночас заявили, що не толеруватимуть такий вплив ні з боку Росії, ні з боку ЄС.
Гуннарсдоттір очікує, що переговори про вступ можуть розпочатися наприкінці року, якщо результати референдуму вимагатимуть продовження переговорів. При цьому вона не думає, що вони затягнуться.
Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос привітала новину про референдум в Ісландії щодо відновлення переговорів про вступ до Європейського Союзу, які були припинені понад десять років тому. Свою заяву єврокомісарка опублікувала в Х.
Коментуючи новину про майбутній референдум, Кос зазначила, що на ісландський народ чекає “важливе рішення”.
За її словами, ситуація у світі кардинально змінилася з часу подання Ісландією заявки на членство в 2009 році.
Кос також наголосила, що переговори про членство є специфічними для кожної країни, і в ЄС враховують реалії країн-кандидатів.
“Ісландія вже є сильним і важливим партнером та частиною єдиного ринку. Пріоритети Ісландії добре відомі. У світі, де конкурують сфери впливу, членство в ЄС є опорою в альянсі, заснованому на цінностях, процвітанні та безпеці”, – зазначила вона.

Ісландія планує відновити переговори щодо вступу в ЄС

Ісландія вже у серпні має намір провести референдум стосовно відновлення переговорів про вступ до ЄС. Про це повідомляє Politico з посиланням на поінформованих співрозмовників.

Тож ніближчими тижнями парламент країни має оголосити дату голосування.
Рішення активізувати питання пояснюють змінами у сфері безпеки та новою політикою розширення Європейського Союзу. У Брюсселі паралельно обговорюють механізми прискореної інтеграції окремих країн-кандидатів.

Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн під час зустрічі з прем’єр-міністеркою Ісландії Кріструн Фростадоттір у Брюсселі наголосила, що партнерство “забезпечує стабільність у нестабільному світі”.

Ісландія подала заявку на вступ до ЄС у 2009 році на піку фінансової кризи, коли збанкрутували три найбільші банки країни. У 2013 році уряд призупинив переговори, а в 2015-му попросив зняти з країни статус кандидата.
Якщо більшість громадян підтримає відновлення переговорного процесу, Ісландія потенційно зможе просунутися до членства швидше за інших кандидатів, оскільки країна входить до Європейської економічної зони та Шенгенської зони. Окрім того, до призупинення процесу країна встигла закрити 11 із 33 переговорних розділів.
Раніше стало відомо, що уряд Ісландії виділить майже 2 млн євро на снаряди для України в межах чеської ініціативи. Також Ісландія виділила близько 500 тисяч євро на придбання спорядження для українських військовослужбовиць.
У Ісландії затвердили довгострокову підтримку України

Народ не дозволить “віддати” Донбас – Зеленський

Народ України на референдумі відхилить мирну угоду, якщо вона передбачатиме “передачу” Донбасу Росії. А замороження поточної лінії фронту скоріше підтримає. Про це заявив президент Володимир Зеленський в інтерв’ю Axios.
Глава держави заявив, що готовий обговорити питання відведення Збройних сил України з Донбасу, але Росія водночас має відвести свої війська на таку ж відстань, а також відкинув претензії РФ на суверенітет щодо цієї території.

Зеленський зазначив, що Вашингтон і Київ домовилися, що будь-яка угода має бути винесена на референдум народу України. Водночас президент висловив думку, що якщо угода передбачатиме, що українська сторона “просто вийде з Донбасу”, пожертвувавши суверенітетом і громадянством людей, які там проживають, суспільство її не підтримає.
“Емоційно люди ніколи цього не пробачать. Ніколи. Вони не пробачать… мене, вони не пробачать (США – ред.)”, – заявив Зеленський, додавши, що українці “не можуть зрозуміти”, чому їх просять віддати ці території.

“Це – частина нашої країни, всі ці громадяни, прапор, земля”, – наголосив глава держави.

Якщо угода просто заморозить поточну лінію фронту на Донбасі, як це заплановано в двох інших регіонах, де проходять бойові дії, Зеленський вважає, що народ України її прийме.

“Я думаю, що якщо ми включимо в документ, що ми залишаємося там, де ми є, на лінії зіткнення, то люди підтримають це на референдумі. Це моя думка”, – сказав президент.

Зеленський додав, що найкращий спосіб досягти прориву в питанні території – це особиста зустріч російського диктатора Володимира Путіна з ним. Президент доручив своїй команді організувати майбутню зустріч на рівні лідерів у Женеві.

Народ не дозволять “віддати” Донбас – Зеленський

“Це – частина нашої країни, всі ці громадяни, прапор, земля”, – наголосив глава держави.

Вибори в Україні: в ОП відповіли на публікацію FT

В Офісі президента заперечили можливість офіційного оголошення виборчого процесу без гарантування безпекових умов. Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на джерело в оточенні президента Володимира Зеленського.

“Поки немає безпеки, не буде і оголошень (про вибори – ред.)”, – сказав співрозмовник видання, коментуючи матеріал Financial Times.

Нагадаємо, Financial Times з посиланням на українських і західних чиновників, а також осіб, “обізнаних із ситуацією”, написало, що Зеленський нібито може 24 лютого оголосити про проведення виборів та референдуму щодо мирної угоди з Росією.

Зазначається, що Київ почав планування президентських виборів та референдуму щодо мирної угоди після тиску з боку США. За словами співрозмовників видання, Зеленський буцімто має намір оголосити про це 24 лютого, у четверту річницю повномасштабного вторгнення Росії.

Видання стверджує, що адміністрація президента США Дональда Трампа зажадала від України провести обидва голосування до 15 травня, пригрозивши інакше позбавити Україну гарантій безпеки.
Як відомо, у грудні 2025 року Трамп заявив про необхідність провести президентські вибори в Україні. Зеленський відповів, що готовий до виборів, якщо міжнародні партнери зможуть забезпечити безпеку під час їх проведення.

Вибори і референдум в Україні: ЗМІ виявили деталі

Україна почала планувати проведення президентських виборів, які мають відбутися в один день спільно з референдумом щодо мирної угоди з Росією. Про це повідомляє Financial Times, посиаючись на українських і західних чиновників та осіб, обізнаних із ситуацією.
Такий крок зроблено на тлі тиску на Київ з боку Вашингтона з метою завершити мирні переговори між Україною і Росією навесні, зазначає ЗМІ.
Підготовка почалася після того, як адміністрація президента США зажадала провести обидва голосування до 15 травня та пригрозила втратою запропонованих США гарантій безпеки.
Також джерела кажуть, що президент України Володимир Зеленський має намір оголосити про проведення президентських виборів і референдуму 24 лютого, у день четвертої річниці повномасштабного вторгнення Росії.
Джерела, близькі до Зеленського, кажуть, що він і його команда дали зрозуміти адміністрації тип Трампа, що вони готові до надзвичайно обмежених строків, попри логістичні труднощі проведення виборів в обмежений термін в умовах війни.
Згідно з робочим графіком, Верховна Рада в березні та квітні займатиметься внесенням необхідних правових змін, які дадуть змогу проводити вибори в умовах воєнного часу.
Утім, українські та західні офіційні особи наголосили, що ні графіку, ні ультиматуму США навряд чи буде додержано. Річ у тім, що вони залежать від серії чинників, зокрема й від можливості досягнення прогресу в мирній угоді з главою Кремля Володимиром Путіним, зазначає ЗМІ.
Президент США Дональд Трамп дав зрозуміти Києву, що американські гарантії безпеки залежать від укладення ширшої мирної угоди, яка, ймовірно, включатиме можливу передачу Донбасу Росії, і яку Вашингтон хоче завершити до 15 травня.
Як ми вже писали на початку січня, у Верховній Раді створили сім підгруп для напрацювання законодавства про вибори під час особливого стану.
Як відомо, 9 грудня президент США Дональд Трамп заявив про необхідність провести президентські вибори в Україні.
Президент України Володимир Зеленський відповів, що готовий до виборів, якщо міжнародні партнери зможуть забезпечити безпеку під час їх проведення.

США хочуть завершення війни у березні – ЗМІ

Під час перемовин в Абу-Дабі американська та українська делегації обговорили можливість підписання мирної угоди між Україною і Росією вже в березні. А у травні розглядалося проведення виборів і референдуму. Про це у п’ятницю, 6 лютого, повідомило Reuters із посиланням на три неназвані джерела, які знайомі з перебігом переговорів.
Водночас видання зазначає, що ці терміни малоймовірні через розбіжності у територіальних питаннях.
За даними співрозмовників агентства, будь-які домовленості планують винести на всеукраїнський референдум, на якому люди одночасно голосуватимуть на виборах.
Американські переговорники на чолі зі спецпредставником президента США Стівом Віткоффом і зятем Дональда Трампа Джаредом Кушнером під час останніх зустрічей в Абу-Дабі та Маямі сказали українським посадовцям, що найкраще було б провести голосування якомога швидше.
За словами джерел, представники делегації з Вашингтону зазначили, що Трамп, імовірно, із наближенням проміжних виборів у Конгрес зосередиться на внутрішніх питаннях. Через це американські високопосадовці матимуть менше часу для укладення мирної угоди.
Однак кілька джерел назвали запропонований США графік фантастичним. Українські виборчі органи прогнозують, що в нинішніх умовах на організацію волевиявлення знадобиться близько шести місяців.
“Американці поспішають”, – говорять співрозмовники, додаючи, що голосування можна організувати швидше, ніж через пів року, проте це все одно займе багато часу.
Україна наполягає, що виборча кампанія і референдум можливі лише після повного припинення вогню. Зазначається, що Київ не довіряє зобов’язанням Москви щодо дотримання перемир’я. Українські посадовці вказують, що будь-які домовленості повинні бути після надання гарантій безпеки з боку США та партнерів.
Як пише Reuters, найбільшою перепоною для швидкого миру є територіальні питання. Зокрема росіяни вимагають контролю над усією Донецькою областю. Київ на це не погоджується, хоч, за словами джерел агентства, допускає обговорення демілітаризованої чи зони вільної торгівлі.
Також невирішеним залишається питання контролю над окупованою російськими військами Запорізької атомної електростанції. Джерела журналістів розповідають, що Кремль відхилив пропозицію Білого дому про керівництво американців на ЗАЕС і розподіл енергії між Україною і Росією. Москва сама хоче володіти станцією, пропонуючи Києву дешеву електроенергію, що є неприйнятним для українців.
При цьому Reuters наголошує, що навіть якщо ці питання будуть вирішені, українські виборці все одно можуть відхилити будь-які територіальні поступки, винесені на референдум.