Конституція – Антикор

Такаїті пояснила Трампу, що їм заважає приєднатися до його війни з Іраном

Прем’єр-міністерка Японії Санае Такаїті відмовила президенту США Дональду Трампу в проханні направити японський флот для участі у конфлікті з Іраном, наголосивши, що японська конституція не дозволяє таких дій. Про це повідомляє The Guardian.

За даними видання, відповідаючи на запитання журналістів щодо того, чи звертався Трамп із проханням надіслати японські військові кораблі для сприяння в розблокуванні Ормузької протоки, Такаїті зазначила, що надала йому вичерпні пояснення.

Зокрема, вона пояснила, що можливості Японії розгортати війська за кордоном досі обмежені конституцією, яка була розроблена для Японії Сполученими Штатами після Другої світової війни.

Такаїті зазначила, що під час переговорів сторони дійшли згоди щодо важливості забезпечення безпеки Ормузької протоки. Вона підкреслила, що Японія має законодавчі рамки, які визначають спектр можливих дій країни у військовій сфері. За її словами, Японія може використовувати Морські сили самооборони для правоохоронних місій, таких як боротьба з піратством, як це було в рамках операції поблизу берегів Сомалі у 2009 році.

Водночас японське законодавство прямо забороняє направлення військових кораблів для участі в бойових діях за межами країни. Такаїті утрималася від коментарів щодо того, чи оцінює Японія дії США проти Ірану як такі, що відповідають нормам міжнародного права.

Нагадаємо, про “готовність зробити свій внесок” у зусилля для забезпечення безпечного проходу через Ормузьку протоку заявили Велика Британія, Німеччина, Франція, Італія, Нідерланди та Японія. Про це йдеться у спільній заяві лідерів країн, опублікованій на сайті британського уряду. Трамп нагадав про Перл-Гарбор під час зустрічі із прем’єркою Японії

У Казахстані понад 87% громадян підтримали нову Конституцію на референдумі

У Казахстані 87,15% населення підтримало винесений на референдум проєкт нової Конституції. Про це 16 березня повідомила Центральна комісія референдуму під час брифінгу в Астані, передає Радио Аззатик.
За даними комісії, 9,83%, або 898 099 виборців, висловилися проти оновлення Основного закону. Понад 146 тис. бюлетенів визнали недійсними.
Явка становила 73,1%. Для визнання референдуму дійсним необхідна участь щонайменше 50% виборців.
Під час референдуму казахстанці мали відповісти на єдине питання: “Чи ухвалюєте ви нову Конституцію Республіки Казахстан, проєкт якої опубліковано у засобах масової інформації 12 лютого 2026 року?”.
Як відомо, проєкт Конституції був розроблений за ініціативою президента Касим-Жомарта Токаєва та за його участі. Він, серед іншого, передбачає перехід від двопалатного парламенту до однопалатного, створення консультативного органу з правом законодавчої ініціативи – Халик Кенесі (Народна рада), та запровадження посади віцепрезидента, призначати якого буде президент.
Востаннє значні зміни до Основного закону вносилися на референдумі 2022 року після подій Кривавого січня. Восени 2025 року Токаєв запропонував конституційну реформу.

Стягнення зарплати через суд: КСУ дав роз’яснення щодо термінів

Велика палата Конституційного суду вирішила, що встановлення тримісячного терміну для звернення працівника до суду щодо стягнення заробітної плати та інших виплат відповідно до частини першої статті 233 Кодексу законів про працю є неконституційним. Це рішення було ухвалене на підставі подання Верховного суду. Конституційний суд вважає, що обмеження терміну звернення до суду суперечить Конституції, оскільки порушує права працівників та ускладнює можливість захисту їхніх прав. Таким чином, частина перша статті 233 Кодексу, яка регулює цей термін, втрачає чинність. Раніше Верховний суд задовольнив скаргу чоловіка, якому відмовили у виїзді за кордон, і він вимагав відшкодування моральної шкоди в розмірі понад 300,7 мільярда гривень.

Трамп знову натякнув на третій президентський термін

Президент США поділився у власній соціальній мережі Truth Social зображенням, створеним за допомогою штучного інтелекту, де представлений плакат, що припускає його можливе переобрання у 2028 році. Свій пост Дональд Трамп опублікував у п’ятницю, 28 листопада.

На зображенні президент, вдягнений у темний костюм без краватки, дивиться серйозним поглядом та тримає плакат з написом: «Трамп 2028, Так!».

Також він залишив підпис над картинкою «Trumplicans!», що може означати поєднання слів Трамп і республіканці.

Варто зазначити, що згідно з Конституцією США, президент має право обіймати посаду лише протягом двох термінів.

Раніше повідомлялося, що чинний глава Білого дому та його команда неодноразово сприяли поширенню чуток про потенційне переобрання у 2028 році, які щоразу були спростовані.

Трамп відповів, чи планує третій президентський термін

У ЄС хочуть позбавити Словаччину права голосу через конституційні зміни

Згідно з інформацією порталу VSquare, Словаччині загрожує втрата права голосу в Раді Європейського Союзу через спірні конституційні зміни, які викликали хвилю занепокоєння серед інших країн-членів. Уряд Нідерландів розглядає можливість ініціювати дисциплінарну процедуру проти Словаччини відповідно до статті 7 Договору про ЄС, що може призвести до санкцій, включаючи позбавлення країни-порушниці права голосу в Раді ЄС. Нідерландський парламент ухвалив резолюцію, в якій закликав уряд втрутитися у зміни, які обмежують права ЛГБТ+ спільноти в Словаччині. Гаага досліджує готовність інших країн-членів підтримати цей крок та сподівається на розгляд справи в Суді ЄС. Конституційні зміни в Словаччині передбачають закріплення лише двох біологічних статей та перегляд правил усиновлення. Крім того, словацький прем’єр Роберт Фіцо відмовився від участі країни в європейських ініціативах щодо військової підтримки України, висловивши критику на адресу рішення ЄС щодо передачі Україні заморожених російських активів.

Конституція Німеччини заважає збивати російські дрони у власному небі – ЗМІ

Післявоєнна Конституція Німеччини, створена для запобігання повторенню нацистського минулого, нині ускладнює боротьбу країни з новими викликами, зокрема із вторгненнями російських дронів у її повітряний простір. Про це повідомляє Politico.

Як повідомляє видання, основний закон 1949 року забороняє армії Німеччини, Бундесверу, втручатися у внутрішні питання безпеки. Це обмеження було запроваджене як реакція на використання військових силами нацистського режиму для придушення інакомислення та політичних супротивників.

Сьогодні ж така норма має несподівані наслідки: вона заважає країні належним чином реагувати на агресивні дії Кремля, який, за словами Берліна, випробовує європейську систему оборони шляхом численних вторгнень дронів.

Голова комітету оборони Бундестагу Томас Ревекамп із консервативного блоку канцлера Фрідріха Мерца наголошує на необхідності законодавчих змін. За його словами, армії потрібно надати відповідні повноваження для дій проти таких загроз. Проте сьогоднішнє законодавство дозволяє Бундесверу збивати дрони виключно над військовими базами. Поліція, формально уповноважена протидіяти безпілотникам у разі небезпеки, не має достатніх технічних засобів для цього.

Як зазначив Ревекамп, ні федеральна, ні земельні поліції наразі не оснащені системами боротьби з дронами. Торік невідомі дрони були помічені над об’єктами компаній Rheinmetall і BASF. Хоча немає доказів озброєння цих апаратів, їх підозрюють у шпигунстві.

Міністр внутрішніх справ Александр Добриндт анонсував створення спеціального підрозділу федеральної поліції для боротьби з дронами. Планується також організація національного координаційного центру для співпраці поліції, спецслужб і військових та розробка закону, який дозволить армії перехоплювати дрони в разі загрози життю.

Однак юридична спільнота висловлює побоювання щодо конституційності такого закону. Депутатка Європарламенту Марі-Агнес Штрак-Ціммерманн зазначила, що подібні ініціативи можуть стати предметом розгляду Конституційного суду, якщо завдання Бундесверу виходитимуть за рамки адміністративної допомоги.

У публікації зазначається, що коаліція канцлера Фрідріха Мерца наразі має слабку більшість у парламенті. Для внесення змін до Конституції потрібна підтримка двох третин депутатів, якої наразі бракує. Таким чином, Німеччина залишатиметься вразливою до атак дронів з боку Росії щонайменше до того часу, поки поліція не отримає власні ефективні системи захисту.

Ревекамп підсумував, що сучасний світ змінився, межа між внутрішньою та зовнішньою безпекою розмилася, і тому необхідно адаптувати Конституцію до нових реалій.

Раніше повідомлялося, що міністерство оборони ФРН замовить у оборонного концерну Rheinmetall мобільні антидронові системи Skyranger, щоб усунути прогалину в протиповітряній обороні, яка утворилась після виведення з експлуатації установок Gepard.

Північна Корея в ООН зробила заяву про ядерну зброю

Під час Генеральної асамблеї ООН Північна Корея підтвердила свою позицію щодо ядерної зброї, наголошуючи, що відмова від неї порушила б суверенітет країни. Однак, у країни відкриті двері для дипломатії і можливі переговори зі Сполученими Штатами, але лише за умови збереження ядерного арсеналу. Це відповідає минулотижневій заяві лідера КНДР про готовність до переговорів. Північна Корея, яка стала об’єктом міжнародних санкцій через ядерну програму, нині намагається вибудувати міжконтинентальну балістичну ракету з можливістю удару на території США. У свою чергу, президент України Зеленський виступив на Генасамблеї, попереджаючи про ризик нової гонки озброєнь.

Зеленський відреагував на “готовність поступитися”

Президент України Володимир Зеленський відреагував на статтю британської газети The Telegraph, де говорилося про можливий обмін територіями. Зеленський наголосив, що не має наміру віддавати українські землі, оскільки це суперечить його обов’язкам як президента. Він зазначив, що обговорення подібних питань потребує гарантій безпеки для країни та її народу. Зеленський також заявив, що відповідь на територіальне питання України вже прописана в Конституції, і ніхто не збиратися відступати від цього принципу. Новина про можливий обмін територіями викликала дискусії як в Україні, так і за її межами.

Навроцький анонсував зміну Конституції Польщі

Новий президент Польщі Кароль Навроцький планує створити раду з реформування державного устрою при Президентському палаці. У своєму зверненні до громадян він заявив, що до складу ради запрошуються представники різних політичних сил, науковці та всі, хто цікавиться ситуацією у країні. Президент висловив впевненість, що нова конституція буде готова до прийняття до 2030 року. Навроцький наголосив на необхідності діалогу та обговорення змін у державному устрої, але зазначив, що поважатиме діючу конституцію від 1997 року. Проте він вважає, що за останні 30 років у країні змінилася ситуація, тому потрібно працювати над новим основним законом. Навроцький підкреслив важливість чітких правил для політиків, гарантій суверенітету та безпеки держави.

Мовний омбудсман закликала скасувати для російської мови особливий статус

Повага до мов національних меншин – важлива, але необхідно скасувати особливий статус російської мови в Україні. Про це заявила уповноважена з захисту державної мови Олена Івановська в інтерв’ю Укрінформу.
“Необхідно усунути символічну нерівність у законодавстві, зокрема, скасувати особливий статус російської мови, яка в умовах збройної агресії РФ є не тільки засобом комунікації, а й інструментом дестабілізації”, – сказала омбудсмен.
Вона також наполягає на необхідності сформувати єдиний україномовний простір, як пріоритет безпеки, інтеграції та гуманітарної сфери.
Івановська зауважила, що працюватиме над повноцінною інтеграцією української мови в сучасні електронні сервіси, штучний інтелект, державні додатки, інтерфейси, ігри та технології. На її думку, питання ідентичності та конкурентоспроможності.
Як ми вже писали раніше, Кабінет Міністрів призначив Олену Івановську Уповноваженою із захисту державної мови.
Більшість українців проти вивчення російської мови в школах – опитування