Космонавти – Антикор

Європа планує відправити астронавтів на Місяць

Європа відіграла ключову роль у нещодавній місячній місії Artemis-2 та водночас має власні плани дослідження Місяця. Про це повідомляє zeit.de у неділю, 12 квітня.

“Ми повернулися у гру”, – заявив директор з пілотованих і роботизованих космічних польотів Європейського космічного агентства (ESA) Даніель Нойшвандер. Він нагадав, що з 1972 року жодна людина не наближалася до Місяця.

Він також зауважив, що нинішній політ до Місяця був би взагалі неможливим без рушійної системи ESA. ЄКА надало для місії так званий European Service Module (ESM), який забезпечував астронавтів киснем, водою та електроенергією, а також виконував функції рушійної установки для капсули Orion.

За словами Нойшвандера, вже найближчим часом європейські астронавти мають бути залучені до місій Artemis. Водночас у межах Artemis-3, всупереч початковим планам, посадка на Місяць ще не відбудеться. Вона запланована на Artemis-4 у 2028 році.

Європейське космічне агентство також планує у 2030 році відправити на Місяць власний безпілотний посадковий апарат Argonaut, який доставлятиме на поверхню обладнання та наукові прилади. За словами Нойшвандера, перший запуск запланований на ракеті Ariane-6, а апарат зможе доправляти до 1,5 тонни вантажу, зокрема марсоходи або наукові інструменти.

“Мета – розширити наше розуміння Місяця, – зазначив він. – Ми хочемо дістатися Південного полюса. Там планується дослідження ресурсів. Також враховується перевага постійного сонячного освітлення для виробництва енергії. Кінцева мета – створення європейської дослідницької станції з участю астронавтів.

План розвитку передбачає: до 2030 року довести технічну спроможність місій, з 2031 року нарощувати інфраструктурні можливості, а до 2040 року – забезпечити постійну європейську присутність на Місяці. Водночас США залишаються ключовим партнером.

Нагадаємо, капсула космічного корабля Orion з екіпажем місії Artemis II із чотирма астронавтами на борту приводнився в Тихому океані після понад дев’яти днів польоту.

Екіпаж місії Артеміда-2 облетів Місяць та повертається на Землю

Американський космічний корабель Orion (Оріон) з чотирма астронавтами на борту в рамках місії Artemis II завершив обліт Місяця і тепер повертається на Землю. Про це повідомили під час трансляції NASA.

“Корабель перебуває на завершальному етапі польоту, повертаючись до Землі”, – йдеться в повідомленні.

Під час майже семигодинного обльоту, що розпочався 6 квітня, корабель провів наукові дослідження і фотографування більш ніж трьох десятків об’єктів на поверхні Місяця. Під час максимального зближення космічний апарат перебував на відстані 6550 км від місячної поверхні.

Екіпаж зміг протягом приблизно п’яти годин спостерігати освітлену Сонцем поверхню Місяця. Уперше астронавти досліджували його зворотний бік з більш високої та широкої точки огляду, ніж попередні американські місії Аполлонів.

Астронавти стали свідками падіння метеоритів на місячну поверхню, спостерігали з унікальної точки огляду затемнення, коли Сонце сховалося за Місяцем, побачивши його корону. Усі об’єкти, зокрема розмір, форму і навіть колір кратерів, схилів і структур, під час польоту документували.

За даними NASA, корабель Orion повернеться на Землю з приводненням в акваторії Тихого океану 10 квітня.

Нагадаємо, запуск запуск місії Artemis II відбувся у ніч проти 2 квітня з Флориди. На борту корабля Orion перебуває міжнародний екіпаж із чотирьох астронавтів: командир Рід Вайзмен, пілот Віктор Гловер, а також спеціалісти місії Крістіна Кох і Джеремі Хансен від Канадського космічного агентства. Людина знову летить на Місяць. Місія Артеміда-2

Artemis II сфотографував зворотній бік Місяця і встановив новий рекорд

Екіпаж місії Artemis II сфотографував зворотній бік Місяця і відновив радіозвʼязок із Центром управління польотами на Землі, після завершення обльоту супутника Землі. Про це повідомляє NASA.
“На новому фото зображено ближню сторону Місяця праворуч (ту, яку ми бачимо із Землі та яку можна ідентифікувати за темними плямами), і дальню сторону – ліворуч”, – повідомили в агентстві. Зазначається, що екіпаж місії Artemis II першим побачив зворотний бік Місяця.
“Екіпаж Artemis II побачив Схід Землі, коли капсула Orion виринула з-за Місяця. Це трапилося за кілька миттєвостей до того, як Мережа далекого космічного звʼязку знову отримала сигнал від космічного корабля й поновила комунікацію”, – зазначається у публікації.
Зауважимо, що екіпаж Artemis II не мав звʼязку із Центром управління польотами протягом приблизно 40 хвилин, поки космічний корабель перебував за Місяцем. Завершення обльоту Місяця знаменує початок зворотного польоту Artemis II до Землі.
У NASA зазначили, що екіпаж Artemis II офіційно полетів у космос далі, ніж будь-хто інший раніше, побивши рекорд, встановлений під час місії Artemis.

Enjoy the view🌕 pic.twitter.com/2GL3r0V6Cp — Nova (@NovaXSpace) April 7, 2026

On the shoulders of giants… 🧑🏼‍🚀 The Artemis II crew aboard Integrity have officially traveled farther into space than any humans before, passing the record set during Apollo. Our live coverage continues:https://t.co/do2p0Gvxdu — NASA (@NASA) April 7, 2026

Artemis II увійшла у гравітаційне поле Місяця

Космічний корабель Orion у межах місії Artemis II увійшов у гравітаційний вплив Місяця. Астронавти незабаром поб’ють рекорд за максимальною відстанню від Землі. Про це інформує DW з посиланням на NASA.
У момент входження у зону гравітаційного впливу Місяця капсула Orion перебувала на відстані приблизно 63 000 кілометрів від Місяця та близько 373 кілометрів від Землі. У найближчі години корабель наблизиться до Місяця на відстань близько 7,5 тис. км за його зворотнім боком. Траєкторія польоту місії Artemis II нагадує фігуру вісімки навколо Землі та Місяця.

Астронавти отримають можливість одночасно бачити Землю і Місяць, а також спостерігати сонячне затемнення.

Це перший обліт Місяця з 1972 року та найвіддаленіший політ людей від Землі.

Falcon 9 доправив чотирьох астронавтів на МКС

Ракета SpaceX у п’ятницю зранку стартувала з мису Канаверал (Флорида) із чотирма членами екіпажу, котрі вирушили на Міжнародну космічну станцію для восьмимісячної наукової місії в умовах мікрогравітації. Про це повідомляє Reuters.

Запуск ракети-носія Falcon 9 із капсулою типу Crew Dragon Freedom відбувся з космодрому у Флориді 13 лютого о 12.15 за київським часом.

Після відділення верхньої ступені та виведення капсули на орбіту, нижній ступінь успішно приземлився на майданчик у Канавералі.

Екіпаж прибуде на МКС у суботу після 34-годинного польоту на висоті приблизно 420 км над Землею.

Місію Crew-12 очолює Джессіка Меєр, котра вже вдруге відвідує станцію. До неї приєдналися астронавт-початківець Джек Гетехей, астронавтка ЄКА Софі Адено з Франції та російський космонавт Андрій Федяєв.

На станції екіпаж виконуватиме наукові, медичні та технічні дослідження, зокрема вивчення бактерій, що викликають пневмонію, та експерименти з рослинами і мікроорганізмами для покращення виробництва їжі в космосі. Частина досліджень спрямована на вдосконалення технологій для майбутніх місій NASA на Місяць і Марс у межах програми Artemis.

Екіпаж МКС уперше достроково повернувся на Землю

Капсула SpaceX Dragon з чотирма членами екіпажу Міжнародної космічної станції успішно приземлилася біля узбережжя Каліфорнії через проблеми зі здоров’ям одного з космонавтів. Це перший раз в історії, коли місія на МКС була завершена достроково через медичні проблеми. NASA вирішила припинити місію після того, як один із членів екіпажу захворів. Деталі про хворобу не були розголошені. Стан хворого стабільний, і його здоров’я не пов’язане з роботою на станції. Тим часом інші астронавти, які прибули на Союзі у листопаді, залишаються на МКС.

Смерть сина космонавта Каденюка: з’явилися нові деталі

У Києві відкрили справу за фактом смерті сина космонавта Леоніда Каденюка. Чоловіка знайшли мертвим у його квартирі з ножовими пораненнями. За попередніми даними поліції, чоловік мав депресивні розлади і, ймовірно, спричинив собі тілесні ушкодження. На момент виявлення тіла двері були зачинені, сусіди не чули жодних звуків боротьби. Проводиться слідство за статтею “умисне вбивство” з відміткою “самогубство”. Тіло чоловіка направлено на судово-медичну експертизу для встановлення причини смерті.

Пілотована космонавтика РФ – все? НП на Байконурі

Стартовий майданчик космодрому Байконур у Казахстані зазнав пошкоджень під час запуску російського корабля Союз МС-28 до Міжнародної космічної станції. В результаті РФ втратила можливість запускати людей у космос – вперше з 1961 року. Що відомо про аварію Хоча космічний корабель, на якому перебували два російських астронавти та один з NASA, безпечно зістикувався з МКС, рухома службова кабіна під майданчиком обвалилася одразу після запуску.
Самі члени екіпажу планують залишатися на станції вісім місяців, а їхнє повернення на Землю очікується наприкінці липня 2026 року. Getty Images/ Члени екіпажу 74-ї експедиції: астронавт NASA Кріс Вільямс, космонавти Роскосмосу Сергій Куд-Сверчков та Сергій Мікаєв Пошкоджена кабіна має вирішальне значення для підготовки пілотованих місій Союз та Прогрес.
В Роскосмосі підтверджують, що під час огляду місця старту “виявлено пошкодження низки елементів стартового столу”. Втрата можливості запускати людей у космос В результаті поламки стартової кабіни Москва вперше з 1961 року втратила можливість запускати людей у космос, повідомляє Telegram-канал Крымский ветер з посиланням на популяризатора космонавтики Віталія Єгорова. Роскосмос/Ракета-носій Союз МС-28 перед запуском В свою чергу аналітик ракетних пусків Георгій Тришкін зазначив, що інцидент стався на єдиному майданчику, з якого Росія здійснює пілотовані місії до Міжнародної космічної станції. За його словами, старт кораблів можуть “відкласти на невизначений термін”. Ремонт до двох років Це був єдиний стартовий комплекс, з якого можуть виконуватися пілотовані запуски на ракетах поточного сімейства Союз 2.1. Експерт Олександр Зак повідомив пабліку, що роботи з його відновлення можуть тривати до двох років.
Окрім стартового комплексу №31, під ракети сімейства Союз є:
▪️стартовий комплекс №1 у Байконурі (“Гагаринський старт”) – законсервований з 2019 року, оскільки сумісний лише з ракетами “Союз” попереднього покоління, оснащених українською системою управління;
▪️стартовий комплекс на космодромі Куру – законсервований з 2022 року через санкції проти росії у зв’язку з повномасштабним вторгненням в Україну;
▪️2 стартових комплексу на космодромі Плесецьк – не сертифіковані для пілотованих пусків та обслуговують орбіти з високими способами;
▪️стартовий комплекс на космодромі Східний – не сертифікований для пілотованих пусків, будівництво велося з численними порушеннями.
“Схоже, на цьому історія російської пілотованої космонавтики, люб’язно створеної для них українцями, добігає кінця. Це був останній живий об’єкт у Байконурі, ймовірно, його закриють”, – резюмує Крымский ветер.
Водночас в Роскосмосі переконують, що ситуація під контролем і обіцяють швидкий ремонт.
“Усі необхідні резервні елементи для його відновлення є, і пошкодження будуть усунені дуже скоро”, – заявили у російському відомстві.
Зазначимо, що дослідження космосу залишалося однією з небагатьох сфер подальшої співпраці між Росією та США, навіть після того, як Вашингтон розірвав дипломатичні зв’язки та запровадив санкції у відповідь на повномасштабне вторгнення в Україну у 2022 році.

Астронавти з Індії, Угорщини та Польщі вперше вирушили на МКС

На Міжнародну космічну станцію у межах комерційної місії Ax-4 вперше вилетіли астронавти з Індії, Угорщини та Польщі. Про це повідомила пресслужба SpaceX.
У вівторок, 24 червня, ракета-носій Falcon 9 компанії SpaceX з капсулою Crew Dragon стартувала з космодрому на мисі Канаверал в американському штаті Флорида. На її борту – індійський військовий льотчик Шубханшу Шукла, угорський та польський інженери Тібор Капу і Славош Узнанський-Вишневський, а також колишня астронавтка NASA Пеггі Вітсон.

Космічна місія Ax-4 на МКС триватиме два тижні. Очікується, що капсула Crew Dragon з астронавтами прибуде на МКС 26 червня. Учасники місії проведуть на МКС низку наукових експериментів.

За даними ЗМІ, політ коштує близько 70 млн євро за одного пасажира.
Це четверта комерційна космічна місія компанії Axiom Space, що здійснюється разом із NASA та SpaceX. Три перші місії відбулися у 2022-2024 роках, а остання з них тривала три тижні і стала найтривалішим комерційним польотом у космос.

Liftoff of Ax-4! pic.twitter.com/RHiVFVdnz3 — SpaceX (@SpaceX) June 25, 2025
За всю історію МКС на станції побували приблизно 300 людей, але досі на станції не працювали астронавти з Індії, Угорщини та Польщі. При цьому представники цих трьох країн уже бували у космосі у складі радянських місій у 1970-1980-х роках.