Стало відомо, у кого найбільші доходи в Кабміні

Прем’єр-міністр України, всі віцепрем’єри та міністри вчасно подали електронні декларації про майно і доходи за 2025 рік. Найбільший дохід задекларувала прем’єр-міністерка Юлія Свириденко. Про це повідомляє Інтерфакс-Україна у вівторок, 31 березня.
Глава уряду внесла 4 млн 764 тис. 661 грн доходів в електронну декларацію про майно та доходи за 2025 рік.

Перший віцепрем’єр-міністр-міністр енергетики Денис Шмигаль задекларував 1,6 млн грн доходів за 2025 рік; віцепрем’єр-міністр з відновлення України-міністр розвитку громад і територій Олексій Кулеба – 1,5 млн грн доходів; віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка – 1,9 млн грн доходів.

Міністр молоді та спорту Матвій Бідний задекларував 1,7 млн грн доходів за 2025 рік; міністр у справах ветеранів Наталія Калмикова – 1,8 млн грн доходів; міністр внутрішніх справ Ігор Клименко – 2,2 млн грн доходів; міністр освіти і науки Оксен Лісовий – 1,9 млн грн доходів; міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко – 2,3 млн грн доходів; міністр фінансів Сергій Марченко – 1,8 млн грн доходів; міністр закордонних справ Андрій Сибіга – 2,1 млн грн доходів; міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболев – 3,6 млн грн доходів; міністр соціальної політики, сім’ї та єдності Денис Улютін – 2 млн грн доходів; міністра оборони Михайло Федоров – 1,3 млн грн доходів.

В.о. міністра юстиції Людмила Сугак задекларувала 1,8 млн грн доходів за 2025 рік і в.о. міністра цифрової трансформації Олександр Борняков – 3,6 млн грн доходів.

Декларація віцепрем’єр-міністерки з гуманітарної політики-міністерки культури Тетяни Бережної наразі вилучена НАЗК із публічного доступу на підставах, передбачених законодавством. В той же час в Мінкультури повідомили, що віцепрем’єрка подала декларацію 30 березня.

Нагадаємо, НАЗК розпочало перевірку декларації колишнього міністра енергетики та юстиції Германа Галущенка. Вона стосується, зокрема, можливих невідповідностей у задекларованих витратах та майні. Депутата сільради запідозрили у приховуванні активів на 46 млн

У НАЗК назвали лідерів за кількістю неподаних декларацій

Національне агентство з питань запобігання корупції упродовж першого півріччя 2025 року отримало близько 9,5 тис. повідомлень про факти неподання або несвоєчасного подання декларацій за результатами кампанії декларування-2024. Про це повідомляє НАЗК.
Зазначається, що лідерами за кількістю неподаних чи поданих несвоєчасно декларацій є:

  • органи місцевого самоврядування 22%:
  • органи Національної поліції України 21%;Міністерство оборони України 10%;
  • органи Державної кримінально-виконавчої служби 8%;
  • органи Державної служби з надзвичайних ситуацій 8%;
  • органи Державної податкової служби 6%;
  • суди та інші органи судової влади 5%;
  • органи Державного агентства лісових ресурсів 4%;
  • обласні державні адміністрації 3%;
  • Міністерство юстиції України 3%.
  • Як повідомляється, державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства та установи перевіряють, чи подали декларації їх працівники – колишні або теперішні, члени конкурсних комісій або Громадської ради доброчесності. Про виявлені факти неподання або несвоєчасного подання декларації уповноважені підрозділи з питань запобігання та виявлення корупції установи інформують НАЗК.
    У НАЗК нагадали, що порушення вимог законодавства щодо декларування тягне за собою адміністративну та кримінальну відповідальність: За несвоєчасне подання декларації без поважних причин передбачена адміністративна відповідальність – сплата штрафу від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
    За умисне неподання декларації настає кримінальна відповідальність – штраф від 2,5 тис. до 3 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи від 150 до 240 годин або обмеженням волі на строк до двох років, або позбавлення волі строком на один рік. Також суд може заборонити обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
    Крім того, рішення суду тягне за собою внесення відомостей про особу до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення.