Вступ до ЄС – Сторінка 2

Повний пакет умов для вступу до ЄС: що означає цей історичний крок

Українська делегація в Брюсселі отримала від ЄС повний пакет умов для вступу за трьома фінальними переговорними кластерами. Чи наблизить цей крок Україну до приєднання до європейської сім’ї? Відомі умови усіх шести кластерів Після відмови ЄС від ідеї прискореного вступу України до блоку, в нашій країні почали сумніватися у тому, що ЄС взагалі прагне бачити Україну в союзі в найближчому майбутньому. Проте нещодавно Україна отримала від Брюсселя фінальний перелік технічних вимог за останніми трьома кластерами, що фактично завершує формування повної дорожньої карти для вступу до ЄС. Цим кроком ЄС в черговий раз офіційно підтвердив готовність приймати Україну, зафіксувавши всі умови на папері.
Йдеться про кластери “Конкурентоспроможність та інклюзивний розвиток”, “Зелений порядок денний” та “Ресурси, сільське господарство та політика згуртованості”. Як відомо, раніше, у грудні, українська сторона отримала умови за іншими кластерами: 1 “Основи процесу вступу до ЄС”, 2 “Внутрішній ринок» та 6 “Зовнішні відносини”. “Сьогодні українська делегація у Брюсселі отримала від Євросоюзу умови вступу за фінальними трьома переговорними кластерами… Відтепер Україна має повний пакет умов, виконання яких потрібне для вступу до ЄС – вперше в історії”, – сказала віцепрем’єр-міністерка України Юлії Свириденко. Своєю чергою Марта Кос, єврокомісарка з питань розширення сказала, що ЄС продовжив роботу, розпочату в грудні минулого року у Львові. У Львові держави-члени дали нам вказівки щодо нового етапу переговорів про вступ України, зосередженого на трьох групах переговорних питань. Вони надали Україні чіткий перелік завдань для майбутньої технічної роботи у сфері верховенства права та демократичних інститутів, внутрішнього ринку та зовнішніх відносин. Сьогодні ми продовжуємо цю роботу та розширюємо її на решту трьох розділів переговорів,- сказала Кос.
За її словами, це реальний шанс рухатися швидше в реформах, які покращують повсякденне життя – від робочих місць і бізнесу до енергетики та транспорту. “У час, коли Європа перебуває під тиском як зі Сходу, так і з Заходу, ми не можемо дозволити собі гаяти час. І ми його не гаємо. Тепер усі шість кластерів неофіційно відкриті”, – підкреслила вона. Кос підкреслила, що з огляду на ситуацію на Близькому Сході, Росія сподівається домогтися втоми та розколу партнерів України. Тому завдання ЄС – довести протилежне. Як виконуємо вимоги? Україна станом на кінець 2025 р. виконала 84% зобов’язань за Угодою про асоціацію з ЄС. Про це повідомив Офіс віцепремʼєра з європейської та євроатлантичної інтеграції з посиланням на звіт.
Згідно з документом, загальний рівень виконання Угоди зріс із 81% у 2024 році до 84% у 2025-му. Звіт відображає прогрес України у впровадженні реформ та наближенні законодавства до стандартів ЄС.
Найбільший прогрес у 2025 році зафіксовано у кількох сферах: у фінансовому секторі виконання зобов’язань зросло на 8% і досягло 82%
у сфері соціальної політики та трудових відносин показник підвищився на 7% – до 87% У митній сфері та сільському господарстві приріст становив по 5%, а загальний рівень виконання – 96% і 79% відповідно.
Водночас найвищий рівень імплементації положень Угоди зафіксовано у сфері статистики та обміну інформацією – 100%. У галузях освіти, навчання та молоді виконання становить 99%, а у сфері інтелектуальної власності – 98%.
Віцепрем’єр України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка заявив, що країна значно просунулася на шляху євроінтеграції за останні 4 роки та готова зробити ще більше. “Ми особливо досягли успіху в антикорупційних реформах та реформах судової системи. У нас дійсно добре функціонує антикорупційна система. У нас багато суддів, відібраних органами, створеними за підтримки міжнародних експертів, і їхній роботі довіряють дуже сильно. Ми будемо продовжувати в тому ж темпі. У парламенті у нас відбувається дуже плідна політична дискусія про подальшу та безперервну підтримку реформ, необхідних для вступу до ЄС, і про чітке розуміння того, що війна не є виправданням для невиконання реформ”, – зазначив Качка. Коли Україна вступить до ЄС Попри прогрес у виконанні вимог та вірність ЄС курсу інтеграції є вірогідність, що Україна ще не скоро долучиться до європейської сім’ї. “Такі країни, як Німеччина, кажуть: дивіться, в силу того, що це суперважлива для нас історія, нам потрібна довіра. Тому ви зробите свої реформи, і нам треба умовних 20 років, щоб ви “відстоялися”, щоб ми переконалися, що все працює і так далі. Це не тому, що ми не хочемо вас приймати, нам просто треба довіра”, – зазначив Качка. За його словами Качки, попри заклики деяких країн для країни навіть 10 років очікування є надто довгим терміном.
Водночас Свириденко настроєна більш оптимістично. “Ми впевнено рухаємося визначеним євроінтеграційним шляхом. Наступні кроки – успішне закриття кластерів та підписання договору про вступ, що стане фінальним кроком до повноправного членства України в ЄС. Уряд продовжить виконувати умови вступу – впроваджуватиме необхідні реформи, заходи й звітуватиме перед ЄС”, – каже вона. Таким чином, отримання Україною повного пакета умов для вступу до ЄС означає перехід від загальних політичних обіцянок до етапу детальної технічної роботи, де кожен крок чітко регламентований. Це фактично фінальна дорожня карта, яка визначає, які саме зміни мають відбутися в українському законодавстві, судах та економіці, щоб країна стала повноправним членом союзу. Ми однозначно стали ближче до вступу, оскільки процес перестав бути теоретичним і набув форми конкретного плану дій із визначеними індикаторами успіху. Водночас це може бути не так швидко, як нам хотілося б.
Вікторія Хаджирадєва

Глава МЗС Франції не виключає можливість вступу Канади до ЄС

Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро допускає, що Канада колись може приєднатися до Європейського Союзу. Про це він заявив під час конференції “Європа 2026” у Берліні разом зі своїм німецьким колегою Йоганом Вадефулем, передає Politico.
Як пише видання, ця фраза пролунала напівжартома: Барро стверджував, що в умовах зростання геополітичної напруженості ЄС дедалі більше приваблює партнерів далеко за межами своїх кордонів.
“На сьогодні дев’ять країн є офіційними кандидатами на вступ до ЄС. До них можуть приєднатися й інші. Ісландія – за кілька тижнів або місяців. А може, й Канада – у якийсь момент”, – зазначив Барро.
Також повідомляється, що президент Фінляндії Александр Стубб запропонував прем’єр-міністру Канади Марку Карні “подумати” про вступ до ЄС.
Коментарі пролунали на тлі того, як європейські лідери прагнуть посилити геополітичну роль блоку в умовах російсько-української війни, а також війни США на Близькому Сході.

ЄС неофіційно запустив усі кластери переговорів з Україною

Європейський Союз неофіційно відкрив усі шість кластерів перемовин з Україною про вступ. Про це повідомила єврокомісарка з питань розширення Марта Кос, пояснивши, що це дає Україні реальний шанс пришвидшити реформи у економіці, енергетиці, транспорті та сільських громадах, передає ЄП.
“У час, коли Європа перебуває під тиском як зі Сходу, так і з Заходу, ми не можемо дозволити собі втрачати час. І ми його не втрачаємо. Зараз усі шість кластерів є неофіційно відкритими”, – хахначиоа Кос.
За її словами, “Україна має реальний шанс пришвидшити реформи, які покращують повсякденне життя, починаючи від робочих місць і бізнесу до енергетики, транспорту та підтримки сільських громад”.
“Водночас ми продовжуємо роботу над планом дій щодо десяти пріоритетів реформ, узгоджених у Львові, з сильним акцентом на верховенстві права, боротьбі з корупцією та розбудові сильних, підзвітних демократичних інститутів”, – додала єврокомісарка.
Кос уточнила, що зокрема реформи в межах кластера №3 призведуть до збільшення робочих місць, покращення умов для бізнесу та більших інвестицій в економіку України. Тоді як реформи в межах кластера №4 означають чистішу енергію, надійніше електропостачання та кращі дороги, залізничні сполучення та прикордонні переходи. Своєю чергою, реформи в межах кластера №5 означають сильніше сільське господарство, кращу підтримку для сільських громад та розумніше використання землі та водних ресурсів. Переговори про вступ до Євросоюзу нових держав-членів поділені на 35 розділів, з яких 33 об’єднані у шість тематичних кластерів, які відкриваються почергово. За кожним із розділів Єврокомісія спочатку проводить офіційний скринінг відповідності законодавства України правовим нормам Євросоюзу.

Україну просять “почекати” вступу в ЄС 10-20 років – Качка

Віце-прем’єр з питань вступу до ЄС і НАТО Тарас Качка заявив, що деякі країни-члени Євросоюзу вимагають перевірити реформи України, та почекати вступу до ЄС ще 10-20 років. Про це він сказав в інтерв’ю РБК-Україна.
“Такі країни, як Німеччина, кажуть: це суперважлива для нас історія, нам потрібна довіра. Тому ви зробите реформи, і нам треба умовних 20 років, щоб ви “відстоялися”, щоб ми переконалися, що все працює. Це не тому, що ми не хочемо вас приймати, нам просто треба довіра”, – зазначив Качка.
За його словами, балканські країни так довго вступали до ЄС, тому що “довоєнна” методологія була побудована таким чином, що мало того, щоб зробити реформи, треба довести, що вони незворотні.
“Що ми можемо зробити? Ми згадуємо, і всі згадують, що коли Румунія і Болгарія вступали в ЄС, був створений спеціальний механізм контролю і верифікації CVM (Cooperation and Verification Mechanism)”, – додав віце-прем’єр з питань вступу до ЄС і НАТО.
Як зазначив Качка, тоді Єврокомісія, не зважаючи на те, що Румунія вже була членом ЄС, мала верифікувати, що Румунія все виконує, і могла своїм рішенням обмежити права Румунії, або, відповідно, Болгарії. Зараз це називається “сейфгардами”.
Він додав, що в України немає 20 років чекати, поки все “устоїться”.
“Може я перебільшую про 20 років, хай 10 років – але для нас це вічність. І тому цей механізм сейфгардів і CVM – це абсолютно нормальна історія. Однак це не проговорювалося в деталях. Тому в медіа часто дуже спрощують ситуацію”, – зазначив Качка.

В уряді анонсували важливий крок ЄС щодо вступу України

Європейський Союз 17 березня надасть Україні перелік бенчмарків (критеріїв вступу) за останніми трьома з шести переговорних кластерів. Вони будуть передані на додачу до бенчмарків за трьома іншими кластерами, переданими раніше. Про це повідомив віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка на заході Діалоги з NV, присвяченому євроінтеграції.
“17 березня нам передадуть ці бенчмарки. Далі все залежить повністю від нас – виконати ці вимоги, вони не є надзвичайними”, – повідомив чиновник.
За його словами, мова про третій (конкурентоспроможність та інклюзивне зростання), четвертий (зелений порядок денний і сталий зв’язок) та п’ятий (ресурси, сільське господарство та згуртованість) кластери.
ЄС передав Україні раніше бенчмарки за трьома іншими кластерами: першим (основи вступу до ЄС, Fundamentals), другим (внутрішній ринок) та шостим (зовнішні відносини).
Качка сказав, що передача останніх бенчмарків була запланована на 3 березня, але через обстріли Кіпру та проблеми з авіарейсами дата була відкладена на два тижні.
Віце-прем’єр пояснив, що окрім виконання всіх бенчмарків треба ще 6-7 місяців на написання самого договору про умови вступу в Європейський Союз.
“І якщо це робити послідовно, то тоді ми справді виходимо на 2028 рік на підписання договору про умови вступу.
Але якщо цю роботу робити не послідовно, а паралельно, то ми можемо зекономити рік. Ми можемо над ним працювати вже зараз. І така пропозиція від нас до Європейського Союзу”, – пояснив Качка.
За такого паралельного підходу політична амбіція в 2027 році вступити в Європейський Союз може трансформуватися в раціональне рішення, що в 2027 році Україна підпише, принаймні, угоду про умови вступу в ЄС.
Качка додав, що далі вже для завершення вступу необхідно ратифікація в 27 країнах – це близько 100 різних голосувань, які можуть зайняти ще 1,5-2 роки.
“У Франції, наприклад, це або референдум, або три п’ятих від повного складу обох палат парламенту. В Бельгії це штук 7 ратифікацій в кожній землі, в кожній палаті”, – пояснив Качка.

Зеленський порівняв Орбана з Путіним

Президент України Володимир Зеленський порівняв дії угорського прем’єр-міністра Віктора Орбана з політикою російського диктатора Володимира Путіна. Про це свідчить його заява українського лідера в інтерв’ю Politico.
За його словами, між Путіним і Орбаном є лиш одна відмінність – останній поки що не застосовує безпілотники чи війська проти України, але блокує підтримку.
Орбан від початку повномасштабного вторгнення РФ блокує всі санкції проти Москви, перешкоджає транзиту зброї через Угорщину та військовій допомозі Україні, додав глава української держави.
“Він блокує гроші, блокує зброю, блокує наш шлях до ЄС, наш шлях життя. І також він поширює російські наративи”, – заявив президент.
Зеленський також відповів на уточнювальне запитання, чи є Орбан союзником Путіна.
“Так, звісно. Він стоїть на боці російського лідера. Робить те саме – блокує все для України. Єдине, чого він сьогодні не робить – не атакує наші території ракетами чи дронами і не спрямовує своїх солдатів”, – зауважив президент України.
Він додав, що нині не спілкується з Орбаном, але передав запрошення на зустріч через словацького прем’єра Роберта Фіцо, з яким говорив 27 лютого.
“Я запросив його, і він (Фіцо – ред.) сазав: “Так, нам потрібно призначити дату”, а потім зник, – зазначив Зеленський. Він також зазначив, що зустріч може відбутися у двосторонньому або тристоронньому форматі, але поки конкретних домовленостей немає”, -додав Зеленський.

Парламент Угорщини схвалив резолюцію щодо вступу України в ЄС

Нацасамблея Угорщини схвалила резолюцію про відмову від підтримки вступу України до ЄС, а також проти подальшого фінансування її військових потреб країнами Євросоюзу. Про це повідомляє угорський телеканал ATV.
Документ містить положення про те, що Угорщина виступає проти вступу України до ЄС, аргументуючи це війною та “невідповідністю” країни критеріям членства.
У резолюції парламент закликає уряд не підтримувати початок переговорів про вступ України до блоку.
Також у документі є заклик не надсилати гроші та озброєння Україні, перешкоджати перенаправленню європейських фондів, нібито призначених для Угорщини, на потреби Києва.
Як стверджують автори резолюції, частка фінансування України в наступному семирічному бюджеті ЄС може перевищити 360 мільярдів євро, частково коштом скорочення сільськогосподарських субсидій.
Там також згадується про план відновлення України, який, за підрахунками авторів, нібито коштуватиме кожній угорській родині майже 1,4 мільйона форинтів (3,6 тис. євро).
Резолюція також вітає запит уряду про опитування населення щодо подальшого фінансування України у формі національної петиції.
У документі міститься заклик до уряду вжити всіх необхідних заходів для запобігання продовженню політики ЄС щодо підтримки України у війні, а також “втягуванню Угорщини та ЄС в російсько-українську війну”.

Парламент Угорщини схвалив резолюцію про відхилення членства України в ЄС

Чому ЄС заблокував ідею прискореного членства України

У ЄС заблокували ідею прискореного членства України після зустрічі послів ЄС у Брюсселі 4 березня. Там вважають, що треба чітко дотримуватись критеріїв вступу. Якою є реакція Києва? Чому ідея зворотного розширення фактично мертва? Дипломати заявили голові Європейської комісії Урсулі фон дер Ляєн, що країни-члени не підтримають пропозицію ЄК щодо прискореного членства України в ЄС, яке ще називають зворотним розширенням.

Уряд Ісландії пропонує провести референдум щодо вступу в ЄС

Уряд Ісландії схвалив пропозицію міністерки закордонних справ Ісландії Торгердур Катрін Гуннарсдоттір щодо проведення 29 серпня референдуму про відновлення переговорів про вступ до Європейського Союзу, які були припинені понад десять років тому. Про це повідомляє RUV.
Гуннарсдоттір заявила, що в уряді було досягнуто одностайності стосовно подання парламентської резолюції.
Згідно з пропозицією, 29 серпня відбудеться референдум щодо продовження переговорів з ЄС.
Міністерка наголосила, що процес залежить від волі ісландського народу – уряд поважатиме його рішення і не буде агітувати за будь-який з варіантів.
В уряді також висловили занепокоєння з приводу того, що Росія може намагатися вплинути на референдум, водночас заявили, що не толеруватимуть такий вплив ні з боку Росії, ні з боку ЄС.
Гуннарсдоттір очікує, що переговори про вступ можуть розпочатися наприкінці року, якщо результати референдуму вимагатимуть продовження переговорів. При цьому вона не думає, що вони затягнуться.
Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос привітала новину про референдум в Ісландії щодо відновлення переговорів про вступ до Європейського Союзу, які були припинені понад десять років тому. Свою заяву єврокомісарка опублікувала в Х.
Коментуючи новину про майбутній референдум, Кос зазначила, що на ісландський народ чекає “важливе рішення”.
За її словами, ситуація у світі кардинально змінилася з часу подання Ісландією заявки на членство в 2009 році.
Кос також наголосила, що переговори про членство є специфічними для кожної країни, і в ЄС враховують реалії країн-кандидатів.
“Ісландія вже є сильним і важливим партнером та частиною єдиного ринку. Пріоритети Ісландії добре відомі. У світі, де конкурують сфери впливу, членство в ЄС є опорою в альянсі, заснованому на цінностях, процвітанні та безпеці”, – зазначила вона.