Позначка: Вимоги

Українська делегація в Брюсселі отримала від ЄС повний пакет умов для вступу за трьома фінальними переговорними кластерами. Чи наблизить цей крок Україну до приєднання до європейської сім’ї? Відомі умови усіх шести кластерів Після відмови ЄС від ідеї прискореного вступу України до блоку, в нашій країні почали сумніватися у тому, що ЄС взагалі прагне бачити Україну в союзі в найближчому майбутньому. Проте нещодавно Україна отримала від Брюсселя фінальний перелік технічних вимог за останніми трьома кластерами, що фактично завершує формування повної дорожньої карти для вступу до ЄС. Цим кроком ЄС в черговий раз офіційно підтвердив готовність приймати Україну, зафіксувавши всі умови на папері.
Йдеться про кластери “Конкурентоспроможність та інклюзивний розвиток”, “Зелений порядок денний” та “Ресурси, сільське господарство та політика згуртованості”. Як відомо, раніше, у грудні, українська сторона отримала умови за іншими кластерами: 1 “Основи процесу вступу до ЄС”, 2 “Внутрішній ринок» та 6 “Зовнішні відносини”. “Сьогодні українська делегація у Брюсселі отримала від Євросоюзу умови вступу за фінальними трьома переговорними кластерами… Відтепер Україна має повний пакет умов, виконання яких потрібне для вступу до ЄС – вперше в історії”, – сказала віцепрем’єр-міністерка України Юлії Свириденко. Своєю чергою Марта Кос, єврокомісарка з питань розширення сказала, що ЄС продовжив роботу, розпочату в грудні минулого року у Львові. У Львові держави-члени дали нам вказівки щодо нового етапу переговорів про вступ України, зосередженого на трьох групах переговорних питань. Вони надали Україні чіткий перелік завдань для майбутньої технічної роботи у сфері верховенства права та демократичних інститутів, внутрішнього ринку та зовнішніх відносин. Сьогодні ми продовжуємо цю роботу та розширюємо її на решту трьох розділів переговорів,- сказала Кос.
За її словами, це реальний шанс рухатися швидше в реформах, які покращують повсякденне життя – від робочих місць і бізнесу до енергетики та транспорту. “У час, коли Європа перебуває під тиском як зі Сходу, так і з Заходу, ми не можемо дозволити собі гаяти час. І ми його не гаємо. Тепер усі шість кластерів неофіційно відкриті”, – підкреслила вона. Кос підкреслила, що з огляду на ситуацію на Близькому Сході, Росія сподівається домогтися втоми та розколу партнерів України. Тому завдання ЄС – довести протилежне. Як виконуємо вимоги? Україна станом на кінець 2025 р. виконала 84% зобов’язань за Угодою про асоціацію з ЄС. Про це повідомив Офіс віцепремʼєра з європейської та євроатлантичної інтеграції з посиланням на звіт.
Згідно з документом, загальний рівень виконання Угоди зріс із 81% у 2024 році до 84% у 2025-му. Звіт відображає прогрес України у впровадженні реформ та наближенні законодавства до стандартів ЄС.
Найбільший прогрес у 2025 році зафіксовано у кількох сферах: у фінансовому секторі виконання зобов’язань зросло на 8% і досягло 82%
у сфері соціальної політики та трудових відносин показник підвищився на 7% – до 87% У митній сфері та сільському господарстві приріст становив по 5%, а загальний рівень виконання – 96% і 79% відповідно.
Водночас найвищий рівень імплементації положень Угоди зафіксовано у сфері статистики та обміну інформацією – 100%. У галузях освіти, навчання та молоді виконання становить 99%, а у сфері інтелектуальної власності – 98%.
Віцепрем’єр України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка заявив, що країна значно просунулася на шляху євроінтеграції за останні 4 роки та готова зробити ще більше. “Ми особливо досягли успіху в антикорупційних реформах та реформах судової системи. У нас дійсно добре функціонує антикорупційна система. У нас багато суддів, відібраних органами, створеними за підтримки міжнародних експертів, і їхній роботі довіряють дуже сильно. Ми будемо продовжувати в тому ж темпі. У парламенті у нас відбувається дуже плідна політична дискусія про подальшу та безперервну підтримку реформ, необхідних для вступу до ЄС, і про чітке розуміння того, що війна не є виправданням для невиконання реформ”, – зазначив Качка. Коли Україна вступить до ЄС Попри прогрес у виконанні вимог та вірність ЄС курсу інтеграції є вірогідність, що Україна ще не скоро долучиться до європейської сім’ї. “Такі країни, як Німеччина, кажуть: дивіться, в силу того, що це суперважлива для нас історія, нам потрібна довіра. Тому ви зробите свої реформи, і нам треба умовних 20 років, щоб ви “відстоялися”, щоб ми переконалися, що все працює і так далі. Це не тому, що ми не хочемо вас приймати, нам просто треба довіра”, – зазначив Качка. За його словами Качки, попри заклики деяких країн для країни навіть 10 років очікування є надто довгим терміном.
Водночас Свириденко настроєна більш оптимістично. “Ми впевнено рухаємося визначеним євроінтеграційним шляхом. Наступні кроки – успішне закриття кластерів та підписання договору про вступ, що стане фінальним кроком до повноправного членства України в ЄС. Уряд продовжить виконувати умови вступу – впроваджуватиме необхідні реформи, заходи й звітуватиме перед ЄС”, – каже вона. Таким чином, отримання Україною повного пакета умов для вступу до ЄС означає перехід від загальних політичних обіцянок до етапу детальної технічної роботи, де кожен крок чітко регламентований. Це фактично фінальна дорожня карта, яка визначає, які саме зміни мають відбутися в українському законодавстві, судах та економіці, щоб країна стала повноправним членом союзу. Ми однозначно стали ближче до вступу, оскільки процес перестав бути теоретичним і набув форми конкретного плану дій із визначеними індикаторами успіху. Водночас це може бути не так швидко, як нам хотілося б.
Вікторія Хаджирадєва

Шлях України до ЄС сьогодні нагадує складне рівняння, де успішне виконання офіційних вимог є лише однією з багатьох змінних. Поки Київ активно впроваджує реформи та адаптує законодавство під стандарти ЄС, реальна швидкість інтеграції дедалі більше залежить від балансу сил усередині блоку, де запеклі противники розширення протистоять рішучим прихильникам нашого якнайшвидшого вступу. Чи достатньо нам бути відмінниками в реформах, щоб подолати ці політичні бар’єри та нарешті стати частиною спільного європейського дому? Як Україна виконує умови? Історія офіційного зближення України та ЄС розпочалася зі стрімкого політичного ривка у березні 2022 р., коли на тлі повномасштабної агресії Росії Київ подав заявку на членство. Вже за три місяці європейська спільнота відповіла безпрецедентним кроком, офіційно визнавши Україну державою-кандидатом. Цей статус не був просто жестом солідарності, він став чітким дороговказом із переліком семи ключових реформ, які необхідно було реалізувати для подальшого руху.
Протягом наступного року країна зосередилася на виконанні цих “домашніх завдань”, що охоплювали критично важливі сфери: від перезавантаження судової системи та Конституційного Суду до розбудови антикорупційних органів. Особлива увага приділялася боротьбі з впливом олігархів, прозорості фінансових операцій, медійному законодавству та захисту прав національних спільнот. Результативність цих кроків дозволила Єврокомісії вже восени 2023 р. дати “зелене світло” для початку переговорного процесу.
Влітку 2024 р. відносини перейшли у глибоку технічну площину із запуском офіційних перемовин та процедури скринінгу. Цей етап став справжнім іспитом для державної машини, вимагаючи детальної звірки кожного українського закону з європейськими нормами. До вересня 2025 р. українські фахівці опрацювали колосальний масив даних, підготувавши понад 9 тисяч сторінок аналітики, що охопила всі сфери життя – від екологічних стандартів до цифрових технологій.
Фіналізація скринінгу зафіксувала готовність стосунків до переходу на наступний рівень. Це означає, що обидві сторони чітко визначили розбіжності та узгодили спільний фундамент для детальних переговорів за кожним із розділів європейського права. Тепер шлях до членства базується на конкретних технічних параметрах, які мають остаточно інтегрувати Україну в правове поле ЄС.
Наразі високопосадовці ЄС цілком задоволені темпом, з яким просувається Україні у виконанні вимог. “Швидкість, з якою Україна впроваджує складні реформи посеред війни, є безпрецедентною. Ви не просто виконуєте технічні вимоги – ви перебудовуєте свою державу на фундаменті європейського права, демонструючи дивовижну політичну волю та відданість демократичним цінностям”, – сказала президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн. Що ще треба зробити? Подальший шлях України до повноправного членства в ЄС складається з кількох стратегічних етапів, кожен з яких потребує системної роботи та політичної згоди партнерів.
Першочерговим завданням є офіційне затвердження Національної програми адаптації законодавства. Цей масштабний документ стане дорожньою картою для впровадження близько 1,6 тисячі європейських правових актів, що передбачає виконання майже 2,8 тисячі конкретних кроків для гармонізації українських норм із правилами ЄС.
Наступний ключовий етап – безпосередня робота над переговорними кластерами. Протягом 2026 р. Україна розраховує на відкриття шести таких тематичних блоків. Саме в межах цих кластерів відбуватимуться детальні дискусії щодо інтеграції у внутрішній ринок, реформування сільського господарства, енергетики та інших життєво важливих галузей. Тільки після того, як переговори за всіма напрямками будуть успішно завершені, ЄК зможе винести остаточний вердикт щодо повної готовності країни до вступу.
В Україні впевнені, у своїй здатності виконувати вимоги, що залишилися, якісно та вчасно. “До кінця 2026 р. ми прагнемо закрити всі переговорні кластери, і це вже питання не лише технічне, а суто політичне. Це величезне зобов’язання та титанічна робота уряду й парламенту, адже попереду – найскладніші дискусії у сферах, де перетинаються економічні інтереси, зокрема в агросекторі. Але ми готові до цієї динаміки, бо мета – бути повністю готовими до членства вже у 2027 р.”, – каже віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольги Стефанішина. Не все залежить від України Водночас не все залежить від зусиль України. Президент Володимир Зеленський у своїх нещодавніх виступах наголошував на тому, що технічна готовність України часто випереджає політичні рішення всередині ЄС. “Україна зробила все, щоб бути технічно готовою до відкриття всіх шести кластерів. Ми хочемо пройти цей шлях максимально швидко, але розуміємо: чим ближче ми до мети, тим більше зусиль знадобиться для того, щоб кожна з 27 країн-членів сказала “так” нашому спільному майбутньому”, – сказав він. Політичне рішення про вступ – це не просто оцінка за іспит, а складний консенсус усіх 27 держав-членів. Усередині ЄС існують різні табори: від беззастережних прихильників нашого членства до скептиків, які побоюються економічної конкуренції або інституційного дисбалансу всередині самого блоку. Наприклад, питання аграрних дотацій або вільного руху робочої сили стають предметом запеклих внутрішніх дискусій у Європі. У таких умовах навіть бездоганно виконане “домашнє завдання” може наштовхнутися на “політичну паузу”.
Крім того, ЄС сам перебуває в стані трансформації. Деякі лідери наполягають на тому, що перед великим розширенням Союз має змінити власну систему прийняття рішень, щоб не стати паралізованим після вступу нових членів. Це означає, що терміни нашої інтеграції стають заручниками внутрішніх європейських реформ. Таким чином, доля української заявки вирішується не лише в кабінетах українських міністерств, а й у кулуарах Брюсселя, де стратегічні інтереси безпеки континенту часом стикаються з прагматичними побоюваннями окремих національних урядів. Україна робить свою частину роботи на “відмінно”, але фінальний акорд вимагає від ЄС сміливості, яка виходить за межі суто технічних процедур. Ідея пришвидшеного вступу: розуміння та спротив Окрім стандартного шляху, на міжнародній арені активно обговорюється сценарій пришвидшеного вступу України до ЄС. Міністр закордонних справ Андрій Сибіга підтвердив, що після стратегічних зустрічей на Мюнхенській конференції з питань безпеки ця дискусія отримала новий імпульс. За його словами, попри очевидне розуміння необхідності такого кроку, Україна стикається з певним спротивом, зокрема через “недалекоглядну позицію Угорщини”, яка наразі блокує спільні зусилля. “Ми маємо і певне розуміння, але є і певний спротив такому підходу” – сказав він. За його словами, Європа також усвідомлює, що Україна потрібна для ЄС “Так, ми потребуємо визначення часових рамок, чітких термінів прискореного вступу України до ЄС. Наше членство в ЄС для України, і не лише для неї, є елементом безпекової майбутньої інфраструктури, безпекових гарантій, це стратегічний вибір нашого народу”, – наголосив міністр. Вікторія Хаджирадєва